Іван Денікін: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 14: Рядок 14:
== Джерела натхнення ==
== Джерела натхнення ==


Іван Денікін просто переказує своїми словами дописи тих, кого вважає своїми «вчителями». Наприклад, роман «Mісто Львів» є квінтесенцією публікацій у російській пресі щодо примусової [[українізація|українізації]] та утисків [[російська мова|російськомовного]] населення. Думки про те, що червоний радянський прапор є не тільки «споконвічно російським», але й «православним» повністю взяті зі статей Аркадія Малера (прихильника «російського православного імперіалізму») {{fact}}. Ідея, що поразка [[Наполеон|Наполеона]] у війні з Росією стала «поразкою білої арійської раси і всього [[росіяни|російського народу]]» була запозичена у російських неонацистів {{fact}}. Легендарна фраза, що «слова росіянин та людина є тавтологією» без жодної зміни взята в російського інтелектуала Дмитра Крилова {{fact}}. Заяви про те, що [[українська]] та [[білоруська]] мови були вигадані австрійськими офіцерами, фактично копіюють деякі статті «Комсомольської правди» та інших видань {{fact}}.
Іван Денікін просто переказує своїми словами дописи тих, кого вважає своїми «вчителями». Наприклад, роман «Mісто Львів» є квінтесенцією публікацій у російській пресі щодо примусової [[українізація|українізації]] та утисків [[російська мова|російськомовного]] населення. Думки про те, що червоний радянський прапор є не тільки «споконвічно російським», але й «православним» повністю взяті зі статей Аркадія Малера (прихильника «російського православного імперіалізму»)<ref>Аркадий Малер: Мы в очередной раз торжествуем и пьем шампанское. [http://www.nazlobu.ru/opinions/article620.htm]</ref> Ідея, що поразка [[Наполеон|Наполеона]] у війні з Росією стала «поразкою білої арійської раси і всього [[росіяни|російського народу]]» була запозичена у російських неонацистів {{fact}}. Легендарна фраза, що «слова росіянин та людина є тавтологією» без жодної зміни взята в російського інтелектуала Дмитра Крилова {{fact}}. Заяви про те, що [[українська]] та [[білоруська]] мови були вигадані австрійськими офіцерами, фактично копіюють деякі статті «Комсомольської правди» та інших видань {{fact}}.


== Творчість ==
== Творчість ==

Версія за 06:15, 15 січня 2007

[сумнівно — обговорити]

Іван Денікін — віртуальний персонаж українського та російськомовного інтернету. Денікін вважає себе доктором історичних наук, видатним вченим та письменником, професором та внучатим племінником російського генерала Денікіна, а також — великим патріотом Росії[1]

Історія Івана Денікіна

Денікін вперше з'явився у 2002 році на кількох російськомовних форумах під псевдонімом Птоломей, розважаючи публіку параноїдальними дописами щодо «конфлікту між гуманітаріями та технарями».[джерело?]

У 2006 році Денікін з'являється у Живому Журналі під псевдонімом za_nashe_delo («За нашу справу!») [2] Журнал Денікіна фактично є пародією на творчість російських імперіалістів, шовіністів, расистів, антисемітів, але головним чином — українофобів. Головна ідея Денікіна — як і ідея спільноти «Фофуддя» — «квасний» патріотизм на зразок російських чорносотенців.[3]

Восени 2006 року Іван Денікін розпочав співпрацю з білоруським Інтернет-проектом «Третій Шлях» (Трэці Шлях)

Джерела натхнення

Іван Денікін просто переказує своїми словами дописи тих, кого вважає своїми «вчителями». Наприклад, роман «Mісто Львів» є квінтесенцією публікацій у російській пресі щодо примусової українізації та утисків російськомовного населення. Думки про те, що червоний радянський прапор є не тільки «споконвічно російським», але й «православним» повністю взяті зі статей Аркадія Малера (прихильника «російського православного імперіалізму»)[4] Ідея, що поразка Наполеона у війні з Росією стала «поразкою білої арійської раси і всього російського народу» була запозичена у російських неонацистів [джерело?]. Легендарна фраза, що «слова росіянин та людина є тавтологією» без жодної зміни взята в російського інтелектуала Дмитра Крилова [джерело?]. Заяви про те, що українська та білоруська мови були вигадані австрійськими офіцерами, фактично копіюють деякі статті «Комсомольської правди» та інших видань [джерело?].

Творчість

Одним з найвідоміших сучасних сатиричних творів на теренах інтернету, що приписують авторству Івана Денікіна є роман «Місто Львів» (Львов).[5] Цей роман описує подорожі росіян теренами сучасної України і відверто висміює великодержавні та шовіністичні стереотипи головних героїв. Це оповідяння поширювалося виключно через інтернет і набуло неабиякої популярності серед прихильників Живого Журналу, а також загальної аудиторії і передусім, молоді.

Авторству Івана Денікіна також належать такі твори: Топор Олексы Довбуша [6], Протоколы Карпатских мудрецов [7], Путь Лумумбы или НАШИ в Конго [8] та декілька інших.

"Лжеденікіни"

Останнім часом на деяких Інтернет-форумах та сайтах з'явилися тексти, що приписуються І. Денікінові, хоч і не мають жодного відношення до "справднього" професора. Зазвичай, "лжеденікінські" дописи представляються як "невідомий роман (повість, стаття) Івана Денікіна" [джерело?]

Примітки

  1. ↑ «Третий Путь». Інтернет сообщество. Колонка професора Денікіна. [1]
  2. ↑ Журнал народного интеллектуала. За НАШЕ ВЕЛИКОЕ дело! [2]
  3. ↑ Інтернет Репортер. Фофудья – відповідь українчегів московському “прєведу”. [3]
  4. ↑ Аркадий Малер: Мы в очередной раз торжествуем и пьем шампанское. [4]
  5. ↑ * Город Львов. Роман. [5]

Джерела

  • Інтернет Репортер. Фофудья – відповідь українчегів московському “прєведу”. [9]
  • «Третий Путь». Інтернет сообщество. [10]
  • Только правда! Журнал народного интеллектуала. [11]
  • Город Львов. Роман. [12]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іван_Денікін&oldid=413828