Портал:Українська музика
Українська музика Украї́нська му́зика починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців. Музичність та співучість є одними з характерних рис українського народу, музичні традиції на території сучасної України сягають прадавніх часів. Знайдені київськими археологами в околицях Чернігова музичні інструменти — тріскачки з бивнів мамонта датують віком 20 тисяч років. До того ж періоду відносять флейти, знайдені на стоянці Молодове (Чернівецька область) |
 Вибрана стаття Ансамбль традиційної музики «Буття» — український музичний колектив, який продовжує традицію автентичного співу, гри на музичних інструментах та танцю, що нині припинила своє існування у природному середовищі. Учасники колективу намагаються відтворити звучання традиційних сільських ансамблів або якомога точніше реставрувати його. Створений у 2000 р. Основою складу є сім'я Бутів. Колектив виконує інструментальну музику, пісні із супроводом і без нього. Репертуар включає традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, жартівливі пісні, балади, чумацькі, солдатські і рекрутські пісні, а також колядки й щедрівки.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
 Обраний життєпис української музики. Музичні продюсериЮ́рій Володи́мирович Нікі́тін (нар. 9 грудня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український продюсер, генеральний директор продюсерського центру mamamusic, генеральний директор телеканалу «Тоніс». Музичний продюсер телепередачі «Суперзірка»..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Рок-виконавці та музиканти Святослав Вакарчук (нар. 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України (але не визнає подібних звань, документи не отримував), народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009). Народився у сім'ї львівського професора фізики Івана Вакарчука. Закінчив Львівську лінгвістичну гімназію з поглибленим вивченням англійської мови (колишня школа № 4) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти поп-музики Олена Олександрівна Кучер (після одруження — Тополя) (сценічне ім'я Alyosha нар. 14 травня 1986 року, Запоріжжя) — українська співачка та композитор, представниця України на пісенному конкурсі Євробачення 2010 року, що проходив в Осло, де вона посіла 10-те місце. З п'ятого класу Олена Кучер співала у шкільному хорі, з 15 років займалася в студії «Юність». Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, факультет естрадного вокалу. У 2006 Олена Кучер здобуває першу премію на міжнародному конкурсі «Ялта-2006». У 2008 році Олена Кучер перемагає на міжнародному конкурсі «Пісні моря», що проходив у Севастополі, з результатом 165 балів, випередивши на один бал Лусіне Агабекян з Вірменії[1]. У 2009 році підписала партнерський контракт з продюсерським центром Catapult music..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Джазові музиканти та виконавці Ігор Хома (*29 квітня 1929, Краків, Польща — †14 жовтня 1984, Львів) — засновник української школи джазової музики, автор джазових п'єс та імпровізацій, естрадних пісень, музики до драматичних вистав та музичних фільмів, організатор та керівник ансамблю «Медікус». У 1933 р. сім'я переїхала у місто Підволочиськ Тернопільської області, а в 1945 р. — у Львів, де Ігор закінчив середню школу та медичний інститут (1953). Після отримання диплому лікаря працював в інституті епідеміології, мікробіології та гігієни науковим співробітником. Захистивши кандидатську дисертацію, став викладачем Львівського медичного інституту, де отримав звання доцента (1970) і де працював до кінця свого життя..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Репери Буян #БЧ (оригінал імені — Іван Буян) — відомий український хіп-хоп виконавець, засновник київського об'єднання «Бути Чесним». Відомий за співпрацею з такими виконавцями як: VovaZIL'Vova, Nazar і Mike. Нині вважається одним з найпопулярніших виконавців у стилі хіп-хоп в Україні[джерело?]. Народився 29 серпня 1988 в місті Київ, Солом'янський район, Україна. В родині був не один — мав брата Антона (10 травня 1987 — 9 вересня 2011), разом з яким і почали творити в хіп-хоп напрямі. Навчався в Києво-Могилянській академії за напрямом економіка.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки та музиканти фольк-гуртів Русла́на Степа́нівна Лижи́чко (сценічне ім'я — Руслана; * 24 травня 1973, Львів) — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка. Народна артистка України. Почесна громадянка Львова. Дружина Олександра Ксенофонтова. Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка на диригентське відділення. Під час навчання в консерваторії Руслана брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Співаки народних колективів та хорів Шмідт Йозеф Вольфович (англ. Joseph Schmidt, нар. 4 березня 1904 — пом. 16 листопада 1942) — єврейський оперний співак (тенор). Народився 4 березня 1904 р.у с. Давидени (нині Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області). 1914 р. разом з батьками переїздить до Чернівців. Вчиться музичної грамоти у композитора А.Завуловича. Хлопчиком потрапив у хор Чернівецької Синагоги, яким керував великий педагог і знавець вокалу кантор Самуель Тандоштейн. Тут 12-річний Йозеф Шмідт вперше виступив публічно, а відтак — співав у хорі, запрошувався до участі в концертах гастролюючих німецьких оперних груп. 1918 р. вступив до гімназії, а 1922 р. відвідував лекції в торговій академії. Його дядько Лео Енгель, багатий і розумний мененджер, привіз Йозефа у Берлін, де почався мистецький шлях артиста..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Оперні співаки Соломі́я Амвро́сіївна Крушельни́цька гербу Сас< (нар. 23 вересня 1872, с. Білявинці, Бучацький район, Тернопільська область — пом. 16 листопада 1952, Львів) — українська оперна співачка, педагог. За життя Соломія Крушельницька була визнана найвидатнішою співачкою світу.[джерело?] Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй». Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Хорові диригенти, хормейстри та керівники оркестрів Остап Іванович Гайдукевич (нар. 21 листопада 1941, с. Волощина, нині Бережанського району Тернопільської області) — український педагог, музикант, хоровий диригент. Заслужений працівник культури України (2006). Чоловік Ярослави Гайдукевич. Закінчив Теребовлянський культосвітній технікум (1960, нині Вище училище культури), Тернопільське музичне училище, Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв)..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Альтисти, скрипалі та віолончелісти Євге́н А́вгустович Риб (пол. Eugeniusz Ryb; нар. 1 липня 1859, Варшава — пом. 15 березня 1924, там само) — український композитор, скрипаль та диригент польського походження. Закінчив Варшавський музичний інститут за класом скрипки Аполінарія Контського[pl]. Потім поступив до Санкт-Петербурзької консерваторії, яку закінчив за класом скрипки Леопольда Ауера у 1883 році та класом теорії композиції М. А. Римського-Корсакова у 1885 році. З 1885 року викладав теорію композиції у Київському музичному училищі київського відділення Імператорського Російського музичного товариства..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Трубачі, флейтисти, трембітарі та інші музиканти духових інструментів Олег Романович Левицький (* 18 серпня 1968, м. Чернівці) — саксофоніст, член українського джаз-рокового гурту «Брати Блюзу» Олег Левицький народився 18 серпня 1968 року у м.Чернівці. |
Обраний життєпис української музики. Піаністи та органісти
Фелікс Михайлович Блуменфельд народився в селі Ковалівка (Херсонська губернія; нині мікрорайон Кропивницького) 7 (19) квітня 1863 у єврейській родині вчителя музики й французької мови. До 12 років займався в Г. В. Нейгауза (батько Г. Г. Нейгауза), що доводився Блуменфельду чоловіком його старшої сестри Марцеліни («Ольги Михайлівни»). В 1881–1885 навчався в Петербурзькій консерваторії.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Акордеоністи та баяністи Попович Анатолій Васильович (нар. 1945, с. Коновка Кельменецького району Чернівецької області) — викладач класу баяна Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, член Національної всеукраїнської музичної спілки. Перші кроки на педагогічній ниві Анатолій Васильович зробив у Коновській восьмирічці, куди у 1965 році пішов працювати вчителем музики і креслення. Крім викладання, він створив жіночий квартет, сільський хор, до якого входили переважно вчителі. За третє місце у районному огляді художньої самодіяльності колектив під керівництвом молодого вчителя був нагороджений комплектом українських народних інструментів..::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис української музики. Кобзарі та бандуристи Василь Іванович Лютий, також Живосил Лютич (народився 31 липня 1973 у місті Звенигородка Черкаської області) — український бандурист, народознавець, композитор, автор понад 300 музичних творів.
|
| Обраний життєпис української музики. Поети-піснярі
Народився 30 вересня 1958 року в місті Івано-Франківську на Україні в робітничій сім'ї. Мати Дожджанюк Ганна Федорівна — уроджениця с.Братківці, Тисминецького району, Станіславської області, батько — Петро Петрович родом з Коломийщини, с.Отинія. Вже в 6 років написав свої перші 4 віршовані рядки і тоді ж, думаючи що це журналістика, не по дитячому серйозно заявив, що хоче стати журналістом..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис української музики. Композитори В'ячесла́в Володи́мирович Хурсе́нко (*1 червня 1966, Луцьк — †8 вересня 2009) — український співак, композитор, автор-виконавець. Автор відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина». Народився у с.Вербка Ковельського р-ну Волинської обл. . У Луцьку закінчив музичну школу й училище. Також здобув медичну освіту за спеціальністю фельдшер-акушер. Починаючи з дев'яностих років минулого століття, став відомий, як співак, композитор (зокрема, завдяки участі у фестивалі «Оберіг»), висококласний віолончеліст.Хурсенко В'ячеслав Володимирович |
| Обраний життєпис української музики. Музикознавці Олекса́ндр Іва́нович Некра́сов (16 грудня 1946, Красний Кут Саратовської області Росії) — український композитор, науковець, педагог, музичний критик та громадський діяч. Член Національної спілки композиторів України (1979), Національної всеукраїнської музичної спілки (1992), Національної спілки журналістів України (2005); доцент (1991), заслужений діяч мистецтв України (1995), професор (1996); нагороджений медаллю (1970).::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
|
 Нові статті
|
Добра стаття Сергі́й Сергі́йович Проко́ф'єв (нар.11 (23) квітня 1891, маєток Сонцівка — пом.5 березня 1953, Москва) — український композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951). Народився в маєтку Сонцівка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині це село Сонцівка Покровського району Донецької області в Україні). Його батько Сергій Олексійович Прокоф'єв був управителем маєтку. У віці 13 років вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався композиції в А. Лядова, Миколи Римського-Корсакова, О. К. Глазунова, Я. Вітола. 1909 року закінчив консерваторію як композитор із посередніми оцінками (головним чином через творчі непорозуміння з професурою, що дотримувалася академічного напрямку в музиці) і продовжив навчатися у консерваторії як піаніст у А. М. Єсипової. 1914 року закінчив консерваторію як піаніст зі своїм 1-м концертом для фортепіано з оркестром, отримавши найвищу оцінку та гран-прі — рояль. У консерваторські роки Прокоф'єв також займався диригуванням у Н. Черепніна, зав'язав дружні стосунки з Н. Мясковським і Б. Асаф'євим..::::::::::::::::читати далі |
Обрана ілюстрація |
 Чи Ви знаєте...
|
Рок-гурти України Брати́ Гадю́кіни — культовий український рок-гурт, створений 1988 року у Львові; першими з українських рок-команд здобули популярність на теренах колишнього СРСР і пострадянському просторі. «Гади» випустили 4 студійні альбоми, 4 концертні альбоми та 2 збірки хітів. Крім цього, була величезна кількість концертів та участь у фестивалях по всьому світу. Гурт припинив концертну діяльність в 1995 році і возз'єднався в 2006 році для концерту в київському «Палаці спорту», який зібрав 15 000 глядачів — абсолютний рекорд для українських музикантів. Група виникла в січні 1988 року в надрах Львівського рок-клубу. Тоді музиканти виконували припанковані російськомовні рок-н-ролли з іронічним підтекстом. Першим лідером був Олександр «Шуля» Ємець — саксофоніст, автор музики і текстів.::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі поп-музики Називний відмінок (NazVId) — український гурт з міста Тернопіль. Гурт засновано у 2005 році. За час роботи Називний відмінок був учаснком фестивалів: "Бескиди 2007", "Червона рута' 08" (лауреати відбіркового туру в жанрі акустичної музики), "Срібна підкова", "Лемківська ватра" (Польща, Ждиня), "Лемківські дзвони", "Рейвах нова генерація"[2], "Креатиff парад", "Підкамінь"[3] та ін. Основними авторами текстів та музики є керівник гурту Віталій Кічак та солістка гурту Оксана Кічак, а твори у виконанні гурту можна неоднарозово почути в радіоефірах та під час мистецьких заходів міста Тернополя, краю. .::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі ритм&блюз  Брати Блюзу – український музичний гурт, заснований у 1992 році. Переможець (Ґран-прі) фестивалю «Червона рута» в Донецьку (1993) Створений 1992 року братами з Калуша Івано-Франківської області - Мирославом і Олегом Левицькими. |
Джаз-бенди України  Арніка — українська естрадна група у Львові. Популярність у 1970-х роках. Пісні українською мовою. Перший музичний керівник Володимир Кіт. Лауреат Всесоюзного телевізійного конкурсу «Алло, ми ищем таланты», лауреат Республіканського фестивалю пісні (м. Хмельницький), дипломант Державного комітету Ради Міністрів УРСР з телебачення та радіомовлення. Група записала на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» 4-платівки -міньйон з українськими народними піснями «Чорні очка, як терен» і «Чорна рілля ізорана» в обробці Віктора Морозова, а пізніше -«Марія», «В Самборі» та інші..::::::::::::::::читати далі |
Гурти України у жанрі реп, хіп-хоп та арендбі  «Танок на Майдані Конґо» («ТНМК») — український гурт, що виконує музику в стилях репкор, хіп-хоп, рок та фанк. Перший прообраз гурту створили 14 червня 1989 два друга та нинішні учасники ТНМК: Фоззі та Котя. Як ТНМКонґо гурт почав працювати з 1998 року, саме тоді, коли був виданий перший альбом гурту - «Зроби мені хіп-хоп». Станом на 7 липня 2015 року гурту випустив шість повноцінних альбомів та брав участь у записі леґендарних харківських збірок репу: ХарківРапаСіті та взяв участь майже у всіх найбільших музичних фестивалях на теренах України: Червона Рута, Таврійські Ігри, Захід Фест та багато інших..::::::::::::::::читати далі
|
Фольк-колективи та народні вокально-інструментальні ансамблі України Русичі — український фольк-рок- і фанк-гурт з міста Білгород-Дністровський (Одеська область). Перший виступ відбувся 2005 року. Метою творчої формації гурту є популяризація народної музики, донесення до широкого загалу слухачів великого обсягу музичної творчості, яка сягає своїм корінням в глибоке та сильне своєю енергетикою минуле. В основі репертуару давні мелодії з елементами сучасних гармоній та ритмів. Жанри: фолк, рок, фанк, диско, реґі, панк і елементи джазу. 2009 року група представляла Україну на одному з найбільших фестивалів світу — Przystanek Woodstock ::::::::::::::::читати далі |
Хори України Державний академічний Волинський народний хор був створений у місті Луцьку при Волинській обласній філармонії в 1978 році. Одним з організаторів та першим художнім керівником колективу був композитор, народний артист України Анатолій Пашкевич. З 1989 по 1993 роки колектив працював під керівництвом відомого балетмейстера, заслуженого артиста України А. Й. Іванова. З 1989 року і по сьогоднішній день головним диригентом, а з 1993 року і художнім керівником Волинського народного хору є заслужений діяч мистецтв України Олександр Олександрович Стадник. .::::::::::::::::читати далі |
Музичні сайти України
|
Музична література України
|
Українські пісні «Їхав козак за Дунай» — український романс, який написав козак Харківського полку, філософ, поет Семен Климовський. Пісня настільки популярна, що вважається народною. Пісню «Їхав козак за Дунай» співали вже в середині XVIII століття в тому числі й у Санкт-Петербурзі. Сюжет твору навряд чи варто прив'язувати до якоїсь історичної події. Хоча окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів.::::::::::::::::читати далі |
Списки української музики  Колядки і щедрівки — величальні обрядові співи, які традиційно виконуються на зимові свята від Різдва до Водохреща. Перелік колядок і щедрівок включає найяскравіші пісні різдвяно-новорічного циклу, зокрема твір Миколи Леонтовича «Щедрик», найпопулярніші колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Небо і земля нині торжествують», «Нова радість стала», «Бог предвічний народився», найпомітніші зразки автентичного виконання «В неділю рано», «Ой, як же було ізпрежди віка», «Ой, там під горею церковка стоїть», «Та вой д' цему дому та і д' веселому» і найкращі авторські колядки.::::::::::::::::читати далі |
Музичні конкурси України «Червона рута»— регулярний (кожні два роки) український молодіжний музичний фестиваль. Перший фестиваль «Червона Рута» відбувся 17-24 вересня 1989 року у м. Чернівці. Попередні відбіркові конкурси відбувалися у кількох містах, не обов'язково обласних центрах. Так, наприклад, відбірковий конкурс по Черкаській області проходив у міському будинку культури м. Умань Черкаської області. Перемогу у цьому відбірковому конкурсі, а заодно і путівку до м. Чернівці, отримали черкащани Едуард Драч, Кость Павляк, рок-гурт «Екологія» (керівник — Геннадій Осипенко), а також гордість всього тодішнього українського андерграунду Андрій Миколайчук.::::::::::::::::читати далі |
Міжнародні музичні конкурси, в яких брали участь українці
Україна дебютувала на Пісенному конкурсі Євробачення у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею «Hasta la Vista», де посів 14 сходинку.А вже у 2004 році співачка Руслана з піснею «Wild Dances» приносить Україні перемогу і право на проведення ювілейного п'ятидесятого Пісенного конкурсу Євробачення.Це перша перемога України в конкурсі.::::::::::::::::читати далі |
Музичні кінофільми та мюзікли України «Зефір у шоколаді» (рос. Зефир в шоколаде) — музична комедія режисера Олександра Павловського 1994 року. Спільна російсько-українська робота, одна з перших кінострічок незалежної України. Під час чергової спроби побудувати соціалізм в окремій країні, загін радянських десантників, перебуваючи на службі в одній з африканських країн, рятує від смерті маленького хлопчика. Капітан загону (Олександр Панкратов-Чорний) привозить його в СРСР і залишає в дитячому будинку в Одесі. Чорношкірому малюку дають поширене радянське ім'я Вася (Антон Зайцев), і хлопчик росте, навіть не підозрюючи про те, хто він насправді.::::::::::::::::читати далі |
Музичні телепрограми України «І́кс-Фа́ктор» — українська версія британського проєкту The X Factor— музичного талант-шоу, основною метою якого є пошук і розвиток пісенного таланту конкурсантів. Всі конкурсанти обираються шляхом публічних прослуховувань. До війни кастинги відбувалися в Україні у містах-мільйонниках: Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Харкові та Києві. Попередні кастинги також відбувалися у Полтаві, Луганську, Запоріжжі, Сімферополі, Миколаєві, Чернівцях, Ужгороді, Луцьку та Рівному..::::::::::::::::читати далі |
Концертні зали та майданчики України  Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац — пам'ятка архітектури, спроєктована у 1842 відомим архітектором Вікентієм Беретті. Одна з найбільших у Києві театральних зал: вміщує понад дві тисячі глядачів. Зазначена споруда була призначена під потреби Інституту шляхетних дівчат до 1917 року (див. Київський інститут шляхетних дівчат). Історія міжнародного центру культури та мистецтв — своєрідний відбиток історичних подій України. У роки Другої світової війни приміщення зазнало значної руйнації. Його відбудова стала воістину всенародною справою. Разом з тисячами простих робітників, студентів та людей різних професій, тут можна було побачити видатних діячів культури та мистецтва Максима Рильського, Володимира Сосюру, Андрія Малишка, Льва Ревуцького, Авмросія Бучму, Наталію Ужвій, Гната Юру та багатьох інших; плафони розписував Анатолій Чернов..::::::::::::::::читати далі |
Музичні клуби України  «Ля́лька» — культовий[4][5][6] львівський клуб, один із центрів львівської рок-культури 1990-х і 2000-х років. Відкритий у 1994 році. Вперше клуб закрили на початку 2004 року,[7] у відповідь на що виникли короткочасні протести. У 2005-07 роках клуб знову відкрили. 2007 року на його місці створили джаз-клуб[8], а пізніше — клуб «Гавана». З 2011 року діє клуб «888». Назва походить від того, що клуб знаходиться в приміщенні Львівського обласного театру ляльок (площа Данила Галицького, 1). У закладі відбувалися концерти різних стилів і напрямків: рок, готика, джаз, електронна музика, фольк та інші. Водночас був відомий як кіно-клуб, літературна кав'ярня та місце презентацій і прес-конференцій. Від часу заснування там провели понад 5 000 акцій, зокрема відомі музичні фестивалі «Слухай українське», «Тарас Бульба» та «Jazz Bez». У 1998—2008 роках з клубом активно співпрацювало мистецьке об'єднання «Дзиґа».::::::::::::::::читати далі |
 Корисні шаблони
|
 Вікіпроєкти |
|
- ↑ Звезды на «Звездном берегу» Газета по-київські. 15 вересня 2008 (рос.)
- ↑ Небесна Ірина, Полещук Олена. Гітариста переплутали з “тьолкою”. Новини Вінниці Житомира Тернополя - 20 хвилин. 07.04.2008.
- ↑ Тернопільський гурт “Називний відмінок” відкривав другий день фестивалю “Підкамінь”(відео). Погляд. 26.07.2011.
- ↑ «Гайдамаки» виступили у Львові (music.com.ua, 25.03.2002)
- ↑ Кінець канікул (tartak.com.ua, 01.02.2004)
- ↑ Історія гурту «Fakultet»
- ↑ Формальною причиною було те, що дирекція Театру ляльок відмовилася продовжити із КМЦ «Дзиґа», що була засновником «Ляльки», угоду про співпрацю. Водночас однією з версій реальної причини був тиск податківців на «помаранчевих» львівських бізнесменів.
- ↑ «Лялька» перетворилась на етно-джаз клуб (lvivstory.com, 03/12/2007)