Портал:Наукова фантастика
 | Ласкаво просимо до порталу «Наукова фантастика» |  |
 Наукова фантастикаНаукова фантастика (також НФ, англ. варіант sci-fi) (від грец. phantastikos — той, що стосується уяви) — жанр та метод у художній творчості; фантастика, в основі якої лежить екстраполяція на теми науки та технологій. В НФ-творах зображаються речі принципово можливі в рамках сучасної науки, засновані на теоріях або припущеннях. Важливе значення має також переконливе обґрунтування зображуваного. Наприклад, багато творів засновані на допущенні надсвітлових швидкостей, що суперечить спеціальної теорії відносності Ейнштейна, але все ж може обґрунтовуватися наукою. Досить часто, при вживанні терміну «фантастика», мається на увазі саме наукова фантастика. Засновником наукової фантастики вважається французький письменник Жуль Верн. У більшості випадків головною фантастичною складовою твору постає фантастична ідея: винахід (надсвітловий двигун, мислячий робот, телепорт) або відкриття (подорожі у часі, телепортація, нове джерело енергії), вигадане місце дії (інша планета, паралельний світ), уявна соціально-політична система (утопічна чи антиутопічна), жива істота або речовина з незвичайними властивостями (чужопланетяни, мутанти, антиматерія), незвичайна ситуація, пов'язана з наукою і технікою (паранормальні здібності)..::::::::::::::::читати далі |
Необхідні статті: Аторокс[fi] • Баррі Молзберґ[de] • Бетті Баллантайн • Брама Анубіса[en] • Волден два • Втеча Лоґана[en] • Горянин (телесеріал) • Дівчина, що стрибала крізь час[en] • Жеронімо Монтейро • Жорж-Жан Арно[fr] • Канопус в Аргусі: архіви• Кроуфорд Кіліен[en] • Милорад Янкович • Надзавдання • Олаф Шпіттел[de] • Остання людина[en] • Потвори • Слободан Шкерович • Там, де до пізньої пори птахи так солодко співали • Тривале завтра • Хесус де Арагон • Чарльз Ґрант[en] • Слободан Шкерович • Янець Менцигер • Японія тоне (фільм, 2006)
Української тематики: Аурентина (цикл творів) • Блакитна планета • Годованці Сонця • Де ти, плането Райдужна? • Діти безмежжя • Загнуздані хмари • Земля світлячків • І стіни пахнуть сонцем • К7 • На каравелі "Улюбленець Нептуна" • Над планетою – «Левіафан» • Нотатки з майбутнього • Писар Східних воріт притулку • Планета для робінзонів • Подорож буде небезпечною • Посада у всесвіті • Пролог • Спадкоємець Безсмертного • Три сезони мейстри, або Нормальний дурдом • Троє на Місяці • Феномен Фенікса • Хто ти? • Чарівний бумеранг: Космологічна феєрія • Чаша Амріти • Чистилище (Репортаж з того світу) • Тематичне поповнення: Книги • Критики, редактори та видавці фантастики • Письменники-фантасти • Телесеріали • Письменниці-фантасти • Фільми • Фантастика за країною • Фантастика за роками • Червоні посилання за темою
 Вибрана стаття Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення
|
 Обраний життєпис наукової фантастики Конні Вілліс (англ. Connie Willis; 31 грудня 1945, Денвер, Колорадо, США) — американська письменниця-фантаст. Повне ім'я — Констанс Елейн Тріммер Вілліс (Constance Elaine Trimmer Willis). Народилася в Денвері (штат Колорадо) 31 грудня 1945 року. Коли їй було всього 12 років при пологах померла її мати. Після смерті матері в їхньому будинку стали з'являтися численні родичі, які приносили більше дискомфорту, чим турботи про дівчинку. Конні знайшла розраду в книгах.::::::::::::::::читати далі |
 Чи Ви знаєте...
|
Телевізійні науково-фантастичні серіали «Згадай, що буде» або «Проблиски майбутнього» (англ. FlashForward) — американський телевізійний серіал Бреннона Брага і Девіда С. Гоєра, що транслювався на ABC в період з 24 вересня 2009 року до 27 травня 2010. У його основу покладено роман Flashforward канадського письменника-фантаста Роберта Сойєра, написаний в 1999 році. Через падіння інтересу аудиторії до серіалу, у травні 2010 року було прийнято рішення припинити його подальше виробництво. Сюжет обертається навколо життя кількох людей; таємнича подія викликає такий ефект, що майже всі люди на планеті одночасно втрачають свідомість на дві хвилини і сімнадцять секунд 6 жовтня 2009 року. Під час цього «Затьмарення» люди бачать своє майбутнє через півроку — тобто 29 квітня 2010 року. В червні 2010 року було оголошено, що ABC не буде поновлювати «Згадай, що буде» для другого сезону. Повідомлялося, що мережа Starz намагається екранізувати наступний сезон шоу і таким чином подовжити серіал. «Згадай, що буде» будується навколо концепції, де таємнича подія викликала у майже всіх людей на планеті одночасну встрату свідомісті на 137 секунд, під час якого люди бачать своє власне життя приблизно через шість місяців у майбутньому — глобальний флешфорвард (англ FlashForward). Команда агентів ФБР з Лос-Анджелесу на чолі зі Стенфордом Ведеком (Вансе), Марком Бенфордом]] (Файнс) і його партнером Димітрієм Ноа (Cho), починає процес визначення того, що трапилося, чому і чи буде повторення. Бенфорд сприяє справі унікальним поглядом на розслідування, тому що в своєму флешфорварді він побачив результати шести місяців розслідування, які він зробив на «глобальному флешфорварді». Він і його команда використовують ці ключі для відтворення розслідування. |
Науково-фантастичні художні фільми «Штучний розум» (англ. A.I. Artificial Intelligence, також відомий як AI або A.I.[1]) — американський науково-фантастичний фільм-драма режисера, продюсера та співсценариста Стівена Спілберга, знятий 2001 року за мотивами оповідання Браяна Олдіса «Суперіграшки живуть ціле літо» (англ. Super-Toys Last All Summer Long) з Хейлі Джоелом Осментом, Джудом Лоу, Френсіс О'Коннор, Семом Робардс, Джейком Томасом та Вільямом Хертом в головних ролях. У центрі сюжету фільму — Девід, хлопчик-андроїд, запрограмований на любов. Ще на початку 1970-х років за створення фільму взявся режисер Стенлі Кубрик. Написанням сценарію займалася ціла група авторів, включаючи Браяна Олдіса, Боба Шоу, Єна Ватсона і Сару Майтленд. Протягом декількох років фільм перебував у стадії виробничого пекла через те, що Кубрик вважав тогочасну комп'ютерну графіку доволі недосконалою. Зйомки фільму почалися після смерті Кубрика, у 2000 році. Проект Кубрика продовжив Стівен Спілберг, якого зацікавили кінострічкою продюсер фільму Ян Харлан та його сестра Крістіана Кубрик. «Штучний розум» отримав загалом позитивні відгуки критиків і був номінований у двох категоріях на премію «Оскар» та в трьох категоріях на премію «Золотий глобус». ::::::::::::::::читати далі |
Анімаційні науково-фантастичні фільми Остання фантазія: Духи всередині (англ. Final Fantasy: The Spirits Within) — повнометражний науково-фантастичний анімаційний фільм, виконаний за допомогою комп'ютерної графіки. Фільм вийшов 13 липня 2001 року і став першою анімаційною кінострічкою з близьким до фотореалістичного зображенням. Режисер — Хіронобу Сакагуті, творець відомої серії японських рольових ігор «Final Fantasy». Окрім однакової назви та кількох класичних імен сюжет фільму не пов'язаний з іграми серії. |
 Премії наукової фантастики Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта (англ. Damon Knight Memorial Grand Master Award) — американська літературна премія, що вручається за загальний пожиттєвий внесок до жанру фантастики (наукової фантастики, фентезі). Заснована 1975 року Асоціацією американських авторів наукової фантастики та фентезі (англ. Science Fiction & Fantasy Writers of America, SFWA). Після смерті фундатора Асоціації — американського письменника-фантаста, редактора і літературного критика Деймона Найта (1922—2002) була перейменована на його честь. Вручається в рамках нагородження премією «Неб’юла». Першим володарем титулу став Роберт Гайнлайн. .::::::::::::::::читати далі |
 Нові статті
|
 Корисні шаблони наукової фантастики
|
 Добра статтяТермінатор (англ. terminator — «ліквідатор», «винищувач») — це автономний робот у серії фільмів «Термінатор»; зазвичай, це робот-гуманоїд, на початку придуманий як практично незнищенний солдат, інфільтратор і вбивця. Найчастіше асоціюють із персонажем Арнольда Шварценеґґера, власне Термінатором, або термінатором серій Т-800 і T-850, моделі CSM-101. Серед інших серій (котрих відомо близько сорока) — найвідомішими є Т-1000, Т-Х, Cameron і Т-888. Ідея Термінатора як хромованого ендоскелета із червоними очима, що нагадує середньовічне утілення Смерті, — належить канадському режисерові Джеймсу Кемерону. Термінатора він задумав як другорядного персонажа, головного антагоніста в історії: кінорежисер планував основну увагу у картині приділити взаєминам між молодими людьми — персонажами Кайлом Ризом і Сарою Коннор. Однак, після виходу першого фільму глядачі сприйняли титульного персонажа Арнольда Шварценеґґера як головного героя. Термінатор став культурним феноменом цілої епохи: об'єктом поклоніння шанувальників, законодавцем моди у кінематографі, прибутковою медіафраншизою; а саме поняття «термінатор» — стало загальною назвою, що означає бездушну і непереможну машину чи просто особу, яка цілеспрямовано прямує до своєї мети, не зважаючи ні на що. У серії фільмів «Термінатор» — термінатором називається грізний робот або «кібернетичний організм» (кіборг), роботизований убивця і солдат. Його було розроблено військовою суперкомп'ютерною системою «Skynet» для проникнення у опорні пункти Руху опору, для проведення диверсійних робіт, убивства важливих осіб і для бойових потреб як мобільну тактичну бойову одиницю (солдата); головна ж мета термінаторів — повне винищення людського Руху опору («Tech-Com»), фізичне знищення людей..::::::::::::::::читати далі |
Події:
Народилися:
Померли:
Науково-фантастичні романи Справа совісті (англ. A Case of Conscience) — науково-фантастичний роман Джеймса Бліша вперше опублікований як повість в 1958, але роман спочатку був опублікований в 1954 як повість, а вже пізніше доповнений другою частиною і перетворений на роман. Роман є першим з трилогії Бліша «З такими знаннями». Це історія єзуїта який, будучи також біологом, досліджує інопланетну расу, яка за відсутності релігії будь-якого виду, має вроджене і досконале почуття моралі, що конфліктує з католицьким вченням. В романі тісно пов'язуються релігійні тематика з фантастикою.::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні повісті «Гори Долі» (фр. Les monts de destin) — науково-фантастична повість 1966 року французького письменника Франсіса Карсака. У ній описуються події, що передують тим, з якими читача знайомить роман «Леви Ельдорадо». Твір входить до циклу «Тераї Лапрад». Тераї Лапрад і його генетично модифікований лев Лео прибувають на планету Офір-2, де Лапрад повинен працювати за контрактом геологом. На планеті мешкає раса під назвою пухі або стіки, яка була розвиненою кілька тисяч років тому, а зараз з незрозумілих причин вимирає. Тераї вирішує з'ясувати причину деградації пухі, але йому доводиться протистояти незрозумілій ненависті деяких працівників корпорації ММБ, на чолі з директором на планеті Старжоном. Тераї знайомиться зі старим, алкоголиком геологом Мак-Грегором, який раніше був директором і одним із кращих фахівців, але в ході однієї з місій в Горах Долі щось зломило його дух. Пухі також попереджають Тераї, щоб люди не ходили в Гори Долі. Після загибелі Мак-Грегора, прикрившись Тераї від пострілу вбивць, підісланих Старжоном (старий геолог з точністю до хвилини знав годину своєї загибелі і саме тому спився) герой вирушає в Гори Долі. .::::::::::::::::читати далі |
Науково-фантастичні оповідання  «Ріп ван Вінкль» (англ. Rip Van Winkle) — новела американського письменника Вашинґтона Ірвінґа 1819 року з однойменним головним героєм (літератор підписав свій твір псевдонімом «Дітріх Нікербокер» (англ. Dietrich Knickerbocker)[2]. Ріп ван Вінкль — мешканець селища поблизу Нью-Йорка, що проспав 20 років в американських горах і спустився звідти, коли всі його знайомі померли. Цей образ став символом людини, що геть відстала від часу та даремно проґавила своє життя. Ріп ван Вінкль народився в першій половині XVIII століття в старому голландському селі в сточищі річки Гудзон біля відрогів Аппалачей — Катскілльських гір. Там він й вікував — і був добропорядним підданцем англійського короля Георга III. Дружина ван Вінкля мала сварливу вдачу й діймала чоловіка навіть у пабі, де він полюбляв відбувати час у празних теревенях із друзями. Єдиною нагодою втекти від своєї двійки було полювання..::::::::::::::::читати далі |
Книжкові науково-фантастичні саги Фундація, Заснування або Основа (англ. Foundation) — вигаданий всесвіт, що об'єднує цикл із семи романів Айзека Азімова, класика наукової фантастики, про Роботів, становлення Імперії та Фундацію та розповідає про розпад могутньої Галактичної імперії та її прискорене відродження з допомогою «плану Селдона». Входить до складу 19-томного циклу Айзека Азімова Історія майбутнього Гарі Селдон, найвидатніший математик Галактичної імперії, розвинув науку, яку він назвав психоісторією, за допомогою якої міг передбачати історичні події в масштабах Галактики. Його передбачення свідчили про швидкий і неминучий розпад Галактичної імперії та про період смути, що повинен був тривати 30 тис. років. Селдон жодним чином не міг зупинити розпад, але він розробив план, як скоротити період смути до 1000 років. Для цього він під приводом компіляції Галактичної Енциклопедії, зібрав на забутій далекій планеті Термінус на краю Галактики видатних науковців. Перед смертю Селдон зробив записи своїх передбачень, які жителі Термінуса повинні продивлятися через певні проміжки часу, при настанні наступної кризи розвитку, звіряючи, чи йде історія за «планом Селдона». З початком розпаду Імперії вчені з Термінуса втратили державне фінансування, й повинні були викручуватися самі. Маючи знання, але не маючи ресурсів, вони вдосконалили відомі технології, які в охоплених розбратом інших частинах Імперії почали забуватися. У першій книзі серії, зробленій у вигляді новел, темою яких я послідовні селдонівські кризи, Азімов розповідає про перемогу на Термінусі прагматизму над абстрактним теоретизуванням, про використання релігії для умиротворення й підкорення агресивних сусідніх планетних систем, про розвиток торгової мережі й відмову від релігії на користь відносин, основаних на взаємовигоді. У другій книзі уже зміцнілий Термінус стикається із залишками Галактичної імперії. При кожній кризі відкривається запис Селдона, і жителі Термінусу переконуються в тому, що все йде за планом. .::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
 |
 Критична науково-фантастична література
|
 Вікіпроєкти |
 Братні портали |
|
- ↑ Artificial Intelligence A.I. Film & TV Database (англійською) . Sight & Sound. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 1 березня 2012.
- ↑ http://beta.diary.ru/~stenny/p180481784.htm?oam