Міклош Горті

Мі́клош Го́рті, витязь Надьбанья (угор. Vitéz Nagybányai Horthy Miklós; МФА: [ˈviteːz ˈnɒɟbaːɲɒi ˈhorti ˈmikloːʃ]; англ. Nicholas Horthy; нім. Nikolaus Horthy von Nagybánya; 18 червня 1868, Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина — 9 лютого 1957, Ешторіл, Португалія) — угорський політичний та військовий діяч, регент Угорського королівства (1920—1944), віцеадмірал австро-угорського флоту (1918).

Міклош Горті угор. Horthy Miklós нім. Nikolaus Horthy von Nagybánya
Міклош Горті
Прапор Регент Угорського королівства Прапор
Прем'єр-міністр:	Шандор Шимоньї-Шемадам Пал Телекі Іштван Бетлен Дюла Карої Дюла Гембеш Кальман Дараньї Бела Імреді Міклош Каллаї Деме Стояї Геза Лакатош
Попередник:	Карой Гусар (як в. о. глави держави)
Наступник:	Ференц Салаші (як голова Уряду національної єдності)
Народження:	18 червня 1868(1868-06-18) Кендереш, комітат Сольнок, Австро-Угорщина
Смерть:	9 лютого 1957(1957-02-09) (88 років) Ештуріл, Португалія
Поховання:	Кендерешd
Національність:	угорець
Країна:	Австро-Угорщина Угорське королівство
Релігія:	кальвінізм
Освіта:	Реформатський колегіум Дебрецена (1878)
Партія:	незалежний політик
Рід:	Q1055277?
Батько:	István Horthyd
Мати:	Paula Halassyd
Шлюб:	Маґдолна Пурґль
Діти:	Іштван Горті, Miklós Horthyd, Paulette Horthyd і Magdolna Horthyd
Військова служба
Роки служби:	1896—1944
Приналежність:	Австро-Угорщина Угорське королівство
Рід військ:	Військово-морські сили
Звання:	віцеадмірал
Командував:	Збройні сили Королівства Угорщина
Битви:	Перша світова війна Словацько-угорська війна Угорсько-українська війна Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:	Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Пам'ятний хрест 1912/13 Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Кавалер ордена Леопольда (Австрія) Орден Залізної Корони 3 ступеня Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина) Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії Кавалер ордена Марії-Терезії Орден князя Данила I 2 ступеня Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Лицар справедливості ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Галліполійська зірка Медаль «Імтияз» Орден Османіє 2 ступеня Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Кавалер орденського ланцюга Заслуг Угорщини Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина) Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана Пам'ятна військова медаль (Австрія) Велика зірка ордена Заслуг (Австрія) Кавалер Великого хреста ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія) Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії Великий офіцер ордена Корони Італії Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Орден німецького орла Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою Пам'ятна медаль Зимової війни Орден Святого Михаїла (Баварія) Орден Слона Орден Білого орла (Польща, 1921-1939) Орден Корони короля Звоніміра Кавалер Великого хреста ордена Спасителя Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок Орден Білого слона Хрест «За вислугу років» (Австрія) Орден Витязя
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Нащадок кальвіністської дворянської родини з північної Трансільванії. У 14 років вступив до військово-морської академії у Фіуме (Рієці), багато років служби присвятив імператорському та королівському флоту.

1909–1914 роки — морський ад'ютант імператора Франца-Йосифа I.

Під час Першої світової війни 1914–1918 років брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром у війні в Адріатиці.

14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто, де завдав поразки франко-італо-британській ескадрі.

З травня 1917 року — адмірал.

З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.

Правитель Угорщини

Міклош Горті в'їжджає в Будапешт у 1919 році

Міклош Горті на угорській монеті 1943 р.

Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 року в Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, контрреволюційну Національну армію.

16 листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт. Міклош в'їхав у місто на білому коні на знак перемоги в громадянській війні.

У січні 1920 року — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.

З березня 1920 року — Глава Угорського королівства. Установив у країні авторитарно-консервативний режим, що вступив у союз з нацистською Німеччиною. У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною. За Горті в Угорщині ухвалили закони, які обмежували права євреїв, але в цілому вдалося захищати єврейську спільноту від геноциду.

15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.

Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.

4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. 1946 року виступав на Нюрнберзькому процесі як свідок, але самого до відповідальності притягнуто не було. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора Антоніу Салазара Горті з родиною з 1949 р. оселився у місті Ешторіл (Португалія), де помер у похилому віці, встиг написати об'ємні мемуари.

Останні роки

1956 року вийшли друком його мемуари.

Похований в Ешторілі (Португалія).

1993 року перепохований в Угорщині, в його рідному місті Кендереш.

Нагороди

Австро-Угорщина

• Ювілейна пам'ятна медаль 1898
• Ювілейний хрест
• Пам'ятний хрест 1912/13
• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • бронзова
  • бронзова з мечами
• Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест з військовою відзнакою
• Орден Залізної Корони
  • 3-го класу з військовою відзнакою
  • 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
  • 2-го класу з військовою відзнакою
  • 1-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Пам'ятна відзнака Франца Йозефа 1-го класу
• Військовий Хрест Карла
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина)
• Військовий орден Марії Терезії
  • Лицар
  • Кавалер Великого хреста
• Відзнака «За 25 років служби»

Чорногорія

• Орден князя Данила I 2-го класу
• Ювілейна медаль 1908

Пруссія

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден Червоного орла 2-го класу з мечами
• Орден Корони (Пруссія) 3-го класу
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)

Османська імперія

• Галліполійська зірка
• Медаль «Імтияз»
• Орден «Османіє» 2-го ступеня

Угорщина

• Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест
• Орден Заслуг (Угорщина), кавалер Великого хреста особливого ступеня з короною Святого Іштвана і нагрудною зіркою з діамантами
• Почесний знак Угорського Червоного Хреста із зіркою
• Медаль «За військові заслуги» (Угорщина)
  • бронзова
  • бронзова з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Угорщина) 3-го, 2-го і 1-го класу (50 років)
• Орден Витязя

Австрія

• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Орден Заслуг (Австрія), велика зірка

Ватикан

• Орден Золотої шпори
• Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест

Болгарія

• Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами

Естонія

• Орден Білої зірки з ланцюгом
• Хрест Свободи (Естонія)
• Орден Орлиного хреста 1-го класу
• Орден Естонського Червоного Хреста 1-го класу

Італія

• Вищий орден Святого Благовіщення
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест
• Орден Корони Італії
  • великий хрест
  • великий офіцерський хрест

Третій Рейх

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Великий хрест ордена Німецького Орла в золоті
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (10 вересня 1941)
• Фотографія рейхсмаршала Германа Герінга в срібній рамці (12 квітня 1942)

Фінляндія

• Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест
• Пам'ятна медаль Зимової війни

Нагороди інших країн

Герб Горті як кавалера ордена Карлоса III.

• Суверен 1-го класу (Мальтійський орден)
• Орден Святого Михайла (Баварія) 2-го класу
• Орден Слона (Данія)
• Орден хризантеми (Японія)
• Орден Серафимів (Швеція)
• Орден Карлоса III, великий хрест і ланцюг (Іспанія)
• Орден Білого Орла (Польща)
• Орден Вірності (Албанія), великий хрест
• Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
• Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест (Незалежна Держава Хорватія)
• Орден Мухаммеда Алі, великий хрест (Єгипет)
• Орден Спасителя, великий хрест (Греція)
• Орден Трьох Зірок, великий хрест з ланцюгом (Латвія)
• Орден Святого Олафа, великий хрест (Норвегія)
• Орден Білого Слона, великий хрест (Таїланд)
• Орден Зірки Карагеоргія, великий хрест (Сербія)
• Орден Заслуг (Чилі), великий хрест з ланцюгом

Джерела

• Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859 (угор.)
• Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938—1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X (угор.)

Література

• Держалюк М. С. Горті Міклош // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 175. — ISBN 966-00-0405-2.
• Р. Л. Кривонос. Горті Міклош // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Хорті де Надьбаняї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Міклош Горті на монеті Угорщини