Лев Сапіга
Лев Сапіга (біл. Леў Сапега, Leŭ Sapieha, лит. Leonas Sapiega, пол. Lew Sapieha; 4 квітня 1557, Островно, нині Бешенковицький район Вітебської області Республіки Білорусь — 7 липня 1633, Вільно (нині Вільнюс), Литва) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського і всієї Речі Посполитої, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський (1625—1633), дипломат і політичний мислитель.
Лев Сапіга | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1557 Островно |
| Помер | 7 липня 1633 Вільно |
| Поховання | Костел святого Михаїла (Вільнюс)d[1] |
| Підданство | |
| Національність | русин |
| Діяльність | дипломат, політик, військовослужбовець |
| Титул | шляхтич |
| Посада | дипломат, великий канцлер литовський, великий гетьман литовський |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Іван Сапігаd[1] |
| Мати | Богдана Друцька-Конопляd[1][2] |
| Брати, сестри | Григорій Сапіга, Андрій Сапіга[d] і Ганна Сапігаd |
| У шлюбі з | Дорота Фірлей-Збаразька, Гальшка (Єлизавета) Радзивілл |
| Діти | Ян Станіслав Сапіга[3], Хриштоф Михайло Сапігаd[4], Казимир Лев Сапега[4], Ганна Сапігаd[4], Катерина Сапігаd[3], Криштоф Сапігаd[3], Андрій Сапіга[d][3] і Микола Сапіга[d][4] |
| На картині — Лев Сапега (невідомий художник — 1617 р.) | |
 герб «Сапегів» | |
Державні посади
ред.Син Івана Сапеги та його дружини — княжни Ганни Сангушко.[5] Службу починав писарем у міській канцелярії міста Орші (його батько був Оршанським старостою). На посаді міського писаря прослужив до особистого знайомства з королем і великим князем Стефаном Баторієм. У 1581 році став писарем Великого князівства Литовського. Спільно з тодішніми канцлером і підканцлером він брав участь у створенні Головного Трибуналу ВКЛ. З 1581 року став королівським писарем при Стефані Баторії, потім маршалком Сейму (1582) та підканцлером литовським (з 1585 по 1589 и) і великим канцлером Великого князівства Литовського (з 1589 по 1623 роки). Добровільно відмовився від цієї посади, щоб посилити свій вплив і вплив клану Сапег у Великому князівстві Литовському і всій Речі Посполитій.
Разом з Остафієм Воловичем брав участь у підготовці найважливішого юридичного документа ВКЛ - Статут Великого князівства Литовського 1588 р.
З 1621 року — воєвода віленський, з 1625 — великий гетьман Великого князівства Литовського. Проявив себе як військовий діяч і дипломат на прикінцевому етапі Лівонської війни (1558–1583). Сформований ним на власні кошти гусарський полк успішно діяв в битві при Великих Луках і облозі Пскова.
Пізніше очолював посольства Великого князівства Литовського, що укладали мирні договори з Федором І Іоановичем і Борисом Годуновим (1600). У смутні часи брав участь у підготовці інтервенції військ Речі Посполитої в Московське князівство, підтримував Лжедмитрія I і Лжедмитрія II. В його Слонімському маєтку виховувався Лжеівашка I — Ян Фаустін Луба, який нібито був сином Марини Мнішек від Лжедмитрія II.
Двоюрідний брат Лева Сапеги, Іван (Ян) Петро Сапега, в 1608–1611 роках очолював військо Речі Посполитої під час інтервенції до Московії.
Сім'я
ред.Був двічі одружений. Перша дружина — Дорота Фірлей-Збаразька, вдова князя Стефана Збаразького, син Іван Станіслав. Друга дружина — Гальшка (Єлизавета) Радзивілл,[5] донька Христофора Миколи Радзивілла (Перуна)[6]. Брат Григорій Сапега.
Примітки
ред.- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 52. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 171.
- ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 56. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 57. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б Sapiehowie (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Radziwiłłowie (03) [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. IV. — 820 s. — S. 24—26. (пол.)
Посилання
ред.- Сапега // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Зображення в Ґуґлі
- Лев Сапега / Lev Sapega [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лев Иванович Сапега и его деятельность в городе Слониме / НАМЕСТНИКИ И СТАРОСТЫ ГОРОДА СЛОНИМА [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Sapiehowie (02) (пол.)