Кіновар
Кінова́р[4] або цино́бра[5][6] — важливий низькотемпературний гідротермальний мінерал класу простих сульфідів. Синонім — циніум. Кіновар — одна з найдревніших мінеральних фарб. Основний склад — сульфід ртуті.
| Кіновар | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Cin[2] |
| Хімічна формула | HgS |
| Клас мінералу | Сульфіди |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CD.15a[3] |
| Dana 8 | 2.8.14.1 |
| Група | Кіноварі |
| Генезис | Гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | від темно-рожевого до насичено-червоного |
| Сингонія | тригональна сингонія |
| Злам | конхоїдальний |
| Твердість | 2,3 ± 0,2 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | непрозорий |
| Колір риси | червоний |
| Густина | 8,1 ± 0,1 г/см³ |
 Кіновар у Вікісховищі | |
Походження назви
ред.Слова «кіновар» і «цинобра» походять від грецького κινναβαρις: форма «кіновар» — запозичення безпосередньо з середньогрецької, а форма «цинобра» — через латинське і німецьке посередництво (грец. κινναβαρις > лат. cinnabaris > нім. Zinnober). До грецької це слово потрапило з якоїсь східної мови (пор. перс. šängärf — «червоний свинець», «кіновар»). Назви цього мінералу в інших слов'янських мовах можуть бути як запозиченими з грецької (рос. киноварь, болг. киновар, біл. кінавар), так з латинської мови: чи безпосередньо з неї (чеськ. і словац. cinabarit), чи через нім. Zinnober (пол. cynober, чеськ. cinobr, мак. цинобер, серб. цинобер/cinober, словен. cinober)[7][8].
Загальний опис
ред.Сульфід ртуті ланцюжкової будови HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S, домішки — Se (до 1 %), сліди Те.
Сингонія тригональна.
Руда ртуті.
Твердість 2-3,
Густина 8,0-8,2.
Колір червоний.
Блиск переважно алмазний.
Риса яскраво-червона.
Злом неясно-раковистий.
Крихка.
Поганий провідник електрики.
Діамагнітна.
Кіновар утворює товсто-таблитчаті, ромбоедричні, рідше — призматичні кристали; характерні зернисті агрегати; часто зустрічаються двійники, в тому числі двійники-проростки.
Кіновар типовий мінерал приповерхневих гідротермальних родовищ. Утворюється в лужному середовищі в зв'язку з молодими вулканічними проявами, де міститься разом з антимонітом, піритом, марказитом, реальгаром, арсенопіритом.
В Україні видобували на Микитівському родовищі (Донбас) до 1991 року, є на Закарпатті. Археологічні розкопки свідчать, що тут її добували задовго до нашої ери. Геродот зазначав, що греки отримують червону фарбу від скіфів, які живуть в Причорномор'ї.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Кіновар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Цинобра // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Цинобра // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Кіновар // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Кіновар // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Галецький Л. С. Атлас «Геологія і корисні копалини України» / Галецький Л. С., Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. [та ін.] ; під ред. Л. С. Галецького. — Київ : УІЦПТ «Геос-ХХІ століття», 2001. — 168 с. — ISBN 966-02-2139-8.
- Сивий Мирослав. Географія мінеральних ресурсів України: монографія / Мирослав Сивий, Ігор Паранько, Євген Іванов. Львів: Простір М, 2013. — 683 с.
Посилання
ред.- MSDS for cinnabar
- Dartmouth Toxic Metals Research Program — Mercury [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Cinnabar visual reference [Архівовано 8 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото) [Архівовано 21 липня 2013 у Wayback Machine.]