Вікіпедія

Горох

рід рослин

Горо́х (лат. Pisum) — рід квіткових рослин з родини бобові. Це однорічна трав'яниста рослина зі слабкими стеблами, що в'ються. Листки перисті, закінчуються гіллястими (розгалуженими) вусиками, за допомогою яких горох чіпляється за інші поверхні. Родовою ознакою є триреберний стовпчик у квітці, із жолобком унизу та волосинами нагорі.

Горох
Pisum sativum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Fabeae
Рід: Горох (Pisum)
L.
Види
Вікісховище: Pisum

Один із засновників генетики, Ґреґор Мендель, вивчаючи успадкування семи характерних рис гороху, вивів закони, нині відомі як Закони Менделя.

Рослини гороху самозапильні, перехресне запилення відбувається рідко. Самозапліднення відбувається в бутоні перш ніж розкриється квітка.

Посівні сорти

ред.
Див. також: Горох цукровий та Горох Альфа

Горох посівний (лат. Р. sativum) — найвідоміший та найпоширеніший. Його насіння (горошини) кулькоподібні або трохи приплюснуті, але не вуглуваті. Квітки майже завжди білі, хоча бувають і рожеві.

Вирощують із прадавніх часів. Але єгиптянам, можливо, не був відомий. Твердять, що насіння цього гороху знаходять при розкопках будівель бронзової і навіть кам'яної доби. В Індії його теж розводили з давніх-давен. Тому походження гороху вважають східним, але не з повною впевненістю. Розрізняють три основні сортогрупи гороху посівного:

  • Горох лущильний (Pisum sativum L. convar. sativum), має гладеньку поверхню. Сухе зерно використовується для приготування супів. Для інших цілей збирають молоді зелені зерна.
  • Горох мозковий (Pisum sativum L. convar. medullare Alef. emend. C.O. Lehm) зерно у зрілому стані зі зморшками, схоже на мозок, складається на 6-9 % з цукру, тому має солодкий смак і через це нерідко цей горох плутають з Горохом цукристим. Уживають зазвичай у консервній індустрії (для консервів із розсолом переважно уживають світлі сорта, тоді як для заморожування — темні). Для приготування супів не уживають, тому що під час варіння насіння не стає м'яким. Уже з'явилися сорти із гладенькою поверхнею, тому часом нелегко відрізнити від Гороху лущильного.
  • Горох цукристий (Pisum sativum L. convar. axiphium Alef emend. C.O. Lehm),має тонкий, або взагалі відсутній пергаментний шар з внутрішньої сторони бобу[1]. Зазвичай уживають цілі м'ясисті, солодкі плоди, із недозрілим насінням. Для цукристого гороху характерним є те, що сухе насіння його має багато зморшок через високий вміст вологи у сирому насінні.

Горох польовий

ред.

Інший вид, Горох польовий або пелюшка (Pisum arvense L.) хоча й відрізняється вуглуватим насінням, та не виділяється багатьма авторами навіть в окремий вид. Розводять його у полі, частіше на Заході, але набагато рідше, ніж попередній вид.

Використання в харчуванні

ред.

Горох — надзвичайно цінний продукт харчування. Білка в ньому стільки, як у яловичині, а за калорійністю він переважає її удвічі, оскільки містить багато вуглеводів. Горох також багатий на вітаміни А, В1, В2, В6, С, РР, К, Е, каротин, інозит, холін, мікроелементи (солі кальцію, калію, марганцю, фосфору), полісахариди, крохмаль (близько 50 %), жири (0,6-1,5 %). Насіння також містить 26-27 % легкозасвоюваного білка, багатого на незамінні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та ін.). У цьому й полягає цінність гороху не тільки як харчового, а й дієтичного, лікувального продукту. Горох має гіпоглікемічні властивості й використовується за нирково-кам'яної хвороби та цукрового діабету. В зеленому горошку міститься багато лецитину (до 830 мг/%), який регулює холестериновий обмін[2].

Відвар з його насіння має сильні сечогінні властивості й сприяє виведенню солей з організму в разі сечокам'яної хвороби. А страви з цієї рослини корисні для хворих на серце, із серцевими та нирковими набряками. Горохова олія за впливом на організм нагадує дію гормонів. А от тим, хто страждає на подагру і гострі запальні процеси шлунка та кишечнику, захоплюватися гороховими стравами не варто. Протипоказаний горох також хворим на гострий нефрит (гострий запальний процес нирок) та хронічну недостатність кровообігу.

У народній медицині горох застосовували для поліпшення травлення, особливо коли запор. Для цього радили з'їдати щодня по 1 ч. л. перепаленого, а потім перемеленого на порошок гороху. У разі печії слід пожувати 3-4 штуки свіжого або розмоченого у воді (але не вареного) гороху. Горохове борошно (інколи його змішують із медом) прикладають для розсмоктування твердих пухлин (особливо на молочних залозах у жінок і статевих органах у чоловіків), швидкого визрівання наривів, фурункулів, карбункулів. Для цього потрібно приготувати із борошна та води тісто, виліпити коржик і прикладати до хворого місця.

Горохове борошно допоміжне і в разі інсульту. Його слід приймати по 0,5-1 ч. л. 2-3 рази на день до їди. Це поліпшить живлення головного мозку, нормалізує обмін речовин. Із зеленого горошку, стовченого на борошно, готують так звану римську маску. Для цього потрібно 2 ст. л. горохового борошна змішати із такою ж кількістю сироватки або сметани і накласти на обличчя. Коли маска затвердне, її змивають спочатку гарячою, потім холодною водою. Така маска зменшує жирність шкіри, очищає її, розгладжує зморшки. Горох використовували для харчування в давні часи, з нього готували різноманітні страви. Та й нині він не зник з нашого столу.

Хімічний склад

ред.

На 100 грамів сирої маси насіння [джерело?]:

  • Енергетична цінність кДж 1425
    • (Ккал 339)
  • Білки 25г
  • Ліпіди 1 г
  • Вуглеводи 60 г
    • Фіброїдні тканини 26 г
    • Цукор 8 г
  • Залізо (Fe, Ферум) 4 мг
  • Тіамін (Вітамін В1) 0.7 мг
  • Пантотенова кислота 1.7 мг
  • Фолієва кислота 274 мкг

Економіка

ред.
Виробництво зеленого гороху, роки (FAOSTAT)
тисяч тонн.
Країна 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020
Індія 1380 1900 2500 2710 1945 3029 4652 5848
Китай 300 1131 3119 5716 7908 9917 11824 11503
США 1310 1198 1112 1202 859 314 373 238
Франція 427 492 238 245 205 209 235 265
Велика Британія 500 555 447 440 317 373 163 171
Єгипет 79 100 219 340 245 271 172 152
Бельгія 0 0 0 70 58 61 73 71
Марокко 25 30 21 36 65 140 128 97
Україна 0 0 24 9 27 23 26 26
Угорщина 349 314 179 153 85 61 95 90
Іспанія 55 67 58 52 55 84 85 120
Пакистан 38 41 53 71 78 81 140 219
Алжир 30 24 42 47 110 125 137 209
Росія 0 0 37 38 41 56 103 103

У 2020 році, загальне виробництво зеленого гороху склало близько 20,25 мільйонів тонн, найбільша частка виробництва належать Китаю (56,8%) та Індії (28,9%).

Виробництво сухого гороху, роки (FAOSTAT)
тисяч тонн.
Країна 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020
Канада 169 264 1455 2864 2994 3018 3201 4594
Франція 961 3608 2701 1937 1331 1073 673 629
Росія 0 0 1212 814 1123 1218 1716 2740
Китай 1670 1690 1025 1020 1155 911 1267 1449
Індія 331 461 667 815 786 675 889 860
США 131 155 269 158 635 645 829 981
Україна 0 0 1376 499 616 452 378 476
Німеччина 50 77 216 409 346 172 277 298
Австралія 241 318 530 456 585 395 290 211
Велика Британія 215 320 286 309 161 147 180 160
Ефіопія 84 97 148 118 197 261 344 376
Іспанія 6 11 55 58 133 252 193 228

У 2020 році, загальне виробництво сухого гороху склало близько 14,74 мільйонів тонн, найбільша частка виробництва належать Канаді (31,2%), Російській Федерації (18,6%) та Китаю (9,8%).

Шкідники

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Мельник, Сергій Іванович (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 16 грудня 2016 року № 547). МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ СОРТІВ РОСЛИН ГРУПИ ЗЕРНОБОБОВИХ ТА КРУП’ЯНИХ НА ВІДМІННІСТЬ, ОДНОРІДНІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ (PDF). https://sops.gov.ua/vos (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2020.
  2. ↑ Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.

Див. також

ред.

Посилання

ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горох&oldid=42380713