Вікіпедія

Гальюн

Галью́н (від нід. galjoen — «конструкція на носі корабля», «галеон») — звис на носі вітрильника, на якому встановлювали «гальюнну фігуру» (носову прикрасу)[1], згодом вбиральня[2] для екіпажу корабля[3][4]. Традиційно на носовому звисі (між княвдигедом і бортами) встановлювалися відхожі місця для екіпажу[5][6], пізніше назва була перенесена і на суднові туалети взагалі.

Гальюн
CMNS: Гальюн у Вікісховищі
Гальюн галеона «Ваза»
Гальюн круїзного судна «Діана»

На старовинних кораблях

ред.

Основою гальюна були чаки гальюна — дерев'яні штуки, що заповнювали простір між форштевнем і княвдигедом. З обох бортів до них примикали шпангоути гальюна (тимберс-індигеди, гед-тимберси), зверху їхні гілки з'єднувалися поперечними бімсами. Від носових скул корпусу до бекпіса (найвищої частини княвдигеда) з обох бортів підіймалися кілька вигнутих брусів — чикси. Між чиксами з кожного борту може поміщатися прикрашена дошка — херброкет (від англ. head brocket — «гальюнний кутик»). На верхні чикси спираються шпангоути гальюна, примикаючи обабіч до чак гальюна. З обох бортів по верхніх чиксах і шпангоутах йшли поздовжні вигнуті декоративні рейки — регелі. Спереду верхні чикси з'єднувалися трикутною дерев'яною штукою — сідлом гальюна. На бімси встановлювалася решітка гальюна, що теж мала в плані трикутну форму. До середини XVII століття майданчик гальюна був горизонтальним і суцільним, пізніше став вигинатися догори і набув вигляду решітки. Через неї проходив ватер-вулінг — тросовий бандаж, що з'єднував бушприт з отворами в княвдигеді (або в чаках гальюна). На решітці обабіч бушприта встановлювалися дерев'яні ящики, що служили стульчаками. Ззаду гальюн був обмежений бікгедом (від англ. beakhead — «княвдигед») — носовою перебіркою, що відділяла його від кубрика.

Гальюн виконував функцію відхожого місця тільки для матросів: туалети для офіцерів розташовувалися в штульцах — звисах обабіч кормової частини судна, верхні поверхи яких також могли бути ванними кімнатами.

Крім того, на кораблях були пісуари у вигляді вроблених у фальшборт свинцевих посудин (англ. pissdales)[7]. З'явилися такі пристрої у XVII столітті[8]; доти для сечовипускання могли використовувати звичайні відра або мочитися прямо через борт, незважаючи на ризик падіння у воду[9].

На сучасних кораблях

ред.

Гальюни сучасних суден обладнуються звичайними унітазами. Вода для змиву подається зі спеціальних санітарних цистерн[10], нечистоти збираються в іншій цистерні, яка випорожнюється відповідно до вимог Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден (МАРПОЛ).

Гальюни підводних човнів зіткаються з проблемою підвищеного забортного тиску, який перешкоджає викачуванню нечистот назовні корпусу. Унаслідок цього ранні туалетні системи на підводних човнах були складними: наприклад, на американських субмаринах типу S доводилося ледь не залучати до обслугування гальюна спеціального механіка[11]. Помилка в поводженні з пристроєм приводила до вкидання нечистот і забортної води усередину[11] (за однією з версій, так загинув німецький підводний човен U-1206).

Командир британської субмарини HMS E35 вважав гальюни човнів типу E настільки поганими, що волів дозволяти екіпажу справляти природні потреби тільки вночі, коли човен спливав[12]. Непотрібний гальюн у такому разі перетворювався на додаткову комору для провізії[12].

Галерея

ред.
  •  
    Гальюн з відхожими місцями галеона «Ваза»
  •  
    Гальюн реконструкції галеона «Батавія»
  •  
    Херброкет між чиксами галеона «Батавія»
  •  
    Гальюн галеона «Батавія»
  •  
    Відхоже місце в штульці галеона «Батавія»
  •  
    Гальюн на британській субмарині HMS «Alliance» (1945–1973)
  •  
    Гальюн на російській субмарині проекту «641» (1957–1983)
  •  
    Гальюн на американській субмарині USS «Growler» (1950 роки)
  •  
    Гальюн на катамарані «Athena 38»

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Ґальюн Словник термінів. «Військово-Морські Сили ЗС України»
  2. ↑ Мова як засіб спілкування. Культура ділового мовлення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  3. ↑ Гальюн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Том 2, 1971. — Стор. 24.
  4. ↑ Святослав Караванський. Практичний словник синонімів української мови [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Гальюн // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
  6. ↑ Станюкович К. М. Словарь морских терминов, встречающихся в рассказах.
  7. ↑ Kevin J. Crisman (30 січня 2014). Coffins of the Brave: Lake Shipwrecks of the War of 1812. Texas A&M University Press. с. 834. ISBN 978-1-62349-076-8.
  8. ↑ Brian Lavery (1988). The Colonial Merchantman: Susan Constant, 1605. Naval Institute Press. с. 27.
  9. ↑ Derek Lundy (1999). God Forsaken Sea. New Hampshire: Beeler Large Print.
  10. ↑ Самойлов К. И. Систерна (цистерна) санитарная // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  11. ↑ а б Jones, David; Peter Nunan (2004). U.S. subs down under Brisbane, 1942-1945. Naval Institute Press. с. 28—29. ISBN 1-59114-644-5.
  12. ↑ а б Mackay, Richard (2003). Precarious Existence British Submariners in World War One. Periscope Publishing Ltd. с. 88. ISBN 1-904381-17-0.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про судна.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гальюн&oldid=42598877