Papers by Taras V . Shmiher
East European journal of psycholinguistics, Jun 30, 2016
Анотація. Мета цього дослідження-проаналізувати можливість використовувати погляди Р. В. Ленекера... more Анотація. Мета цього дослідження-проаналізувати можливість використовувати погляди Р. В. Ленекера на когнітивну семантику як семантико-текстологічну модель перекладознавчого аналізу. Матеріалом для розгляду обрано твір «Слово некоего калугера о чьтьи книг» із «Ізборника Святослава» 1076 р. та його три переклади: два переклади сучасною українською мовою (повний-В. Яременка, частковий-Є. Карпіловської й Л. Тарновецької) та один переклад англійською мовою (В. Федера). Теорія когнітивної семантики Р. Ленекера орієнтується здебільшого на граматичні проблеми й опис мови через параметри простору. Параметрам опису образности, які пропонує когнітивна семантика, бракує чіткости, які мають аналітичні методи структуралізму. Однак, вони виконують головну аналітичну функцію: вони дозволяють усвідомити наявні в перекладі порушення й відхилення від першотвору та намагатися усвідомити їхню природу й межі. Ключові слова: когнітивна семантика, критика перекладу, перекладознавчий аналіз, образність, давня українська література. Shmiher, Taras. Views by Ronald Langacker on Cognitive Semantics as a Model for Translation Quality Assessment ("The Discourse of a Certain Monk in Reading Scripture" in Contemporary Ukrainian-and English-language Translations).
Переклади та перекладознавство в Україні під час нацистської окупації не були ретельно досліджені... more Переклади та перекладознавство в Україні під час нацистської окупації не були ретельно досліджені, оскільки ця тема була табу під час радянського режиму. Однак культурне життя під окупацією існувало і сприяло загальним духовним процесам, про що свідчить щоденна газета «Львівські вісті» (Львів, 1941-1944). Найсильнішою та найяскравішою сферою культури була драматургія а, отже, і театральний переклад. Його регулярно висвітлювали у формі театральних оглядів, де конкретні теми перекладу згадувались без серйозних дебатів. Більш глибокі статті надходили з області історії перекладів, хоча вони були рідкісними та обговорювали умови перекладу замість оцінки його якості. На диво, одна публікація піднімала тему субтитрів, і це важливий факт в історії українського аудіо-візуального перекладу. Інші обговорювані теми охоплювали релігійний переклад, професійне життя перекладача та критику перекладу.Translations and translation studies in Ukraine during the Nazi occupation have not been investigate...
The paper is dedicated to the issues of how Ukrainian and Polish liturgical translation progresse... more The paper is dedicated to the issues of how Ukrainian and Polish liturgical translation progressed in the early modern time, what functions it performed in the social life of the two nations and which mutual influences might have occurred in the historical perspective. The choice of comparing and contrasting these two nations is defined by the very fact that during this period, they co-existed in the same state: the Polish-Lithuanian Commonwealth. The main factors which determined the advancement of this translation field were the reactions to historical challenges (the expansion of neighbouring countries; the necessity to preserve one’s own identity; the response to the Protestant movement) as well as the development of book-printing (the rise of new book types containing and popularising various texts for liturgical use). Despite the restrained use of the vernacular (Polish was not allowed according to the rulings of the Council of Trent and Ukrainian was overshadowed by Church Slavonic), liturgical translation took its place in the cultural life of the Commonwealth, though the Renaissance is the period of great expectations, experiments and attempts, while the Enlightenment look like the time of spiritual inertia with modest results. The material of the study covers all print types covering liturgical texts, even when they were not aimed at public use (e.g. primers and manuals).
літургійної практики ставлять перекладача в дуже скрутне становище, коли історичний контекст віді... more літургійної практики ставлять перекладача в дуже скрутне становище, коли історичний контекст відіграє вирішальну роль у тлумаченні тексту та історичної правди. Типовий перекладач зазвичай вагається між вибором стратегії одомашнення чи очуження. У випадку з богослужбовими книгами його вибір може викликати неправильні асоціації, пов'язані зі зміною цільової конфесії. Ось чому порівняльна таблиця книг, які використовуються під час літургій у римському та візантійському обрядах, буде корисною для перекладачів, щоб зрозуміти літургійну практику іншої конфесії. Таблицю складено та перевірено на основі самих богослужбових книг в оригінальних виданнях і в перекладах англійською, українською та польською мовами, а також на основі богословських енциклопедій та інструктивних джерел. Така відповідність актуальна не лише для міжкультурної комунікації, де одна конфесія домінує над усією культурою нації, а й для міжконфесійної інтерпретації, коли в одній національній спільноті читацька аудиторія є конфесійно різноманітною і може генерувати поверхневе тлумачення літургійних практик кліру і вірників. Ключові слова: літургійні книги, релігійний переклад, римський обряд, візантійський обряд.
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, Feb 4, 2019
Opowieści poza słowami emocji. Kijowski pomnik literacki z 1076 roku we współczesnych tłumaczenia... more Opowieści poza słowami emocji. Kijowski pomnik literacki z 1076 roku we współczesnych tłumaczeniach-ukraińskim i angielskim Summary: The author discusses emotion terms through the prism of interlingual and intralingual translation. The prototype analysis applied expands the lexicographic interpretation of emotion terms by involving the reader's psychological experience. The model of a sociological analysis of emotions by J.E. Stets and J.H. Turner reveals how dictionaries influence users' mentality, and what is the correlation of the semantic features described in the dictionary and those present in the original. The presented descriptive criteria will stimulate approaches in search of guidelines for further evaluative interpretation and of emotion terms.
East European journal of psycholinguistics, Jun 28, 2022
The aim of this paper is to consider the specific features of rendering ancient emotion terms and... more The aim of this paper is to consider the specific features of rendering ancient emotion terms and words connected with emotions into contemporary languages. The specific texts under study are the Great Litany and the prayer “God of all spirits and of all flesh” from the Byzantine Office for the Dead (its part is the Funeral Vigil): the Church Slavonic and Greek texts serve as the originals, and the translations are into Ukrainian, Polish and English. In religious contexts, ancient emotion terms usually contain psychic reactions and Christian associations which may have disappeared in modern usage. Besides, the emotions used in the funerary texts are never pathetic, but the positive and negative emotions are perfectly balanced. Special attention goes to the emotion of anger which acts as an ethical concept and serves as a synonym for divine punishment in mediaeval Slavonic cultures. The search for equivalents of emotion terms should go within two lines of reception: that of biblical lexis and that of patristic interpretation. Although the change of the meanings from physical rest to spiritual rest, death and other deathly associations is heavily dependent on the fundamentals of Christian theology, the exploration of the conceptual matrices of emotion terms discloses that even such universal emotions as fear and joy contain some space for the national interpretation of believers’ psychic states and the very Divinity. Moreover, translators have to remember that the conceptual matrix of emotion terms altered drastically after the Enlightenment, and the search for successful equivalents makes them insightful and creative.
Анотація. Мета цього дослідження-проаналізувати можливість використовувати погляди Р. В. Ленекера... more Анотація. Мета цього дослідження-проаналізувати можливість використовувати погляди Р. В. Ленекера на когнітивну семантику як семантико-текстологічну модель перекладознавчого аналізу. Матеріалом для розгляду обрано твір «Слово некоего калугера о чьтьи книг» із «Ізборника Святослава» 1076 р. та його три переклади: два переклади сучасною українською мовою (повний-В. Яременка, частковий-Є. Карпіловської й Л. Тарновецької) та один переклад англійською мовою (В. Федера). Теорія когнітивної семантики Р. Ленекера орієнтується здебільшого на граматичні проблеми й опис мови через параметри простору. Параметрам опису образности, які пропонує когнітивна семантика, бракує чіткости, які мають аналітичні методи структуралізму. Однак, вони виконують головну аналітичну функцію: вони дозволяють усвідомити наявні в перекладі порушення й відхилення від першотвору та намагатися усвідомити їхню природу й межі. Ключові слова: когнітивна семантика, критика перекладу, перекладознавчий аналіз, образність, давня українська література. Shmiher, Taras. Views by Ronald Langacker on Cognitive Semantics as a Model for Translation Quality Assessment ("The Discourse of a Certain Monk in Reading Scripture" in Contemporary Ukrainian-and English-language Translations).
Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research), Jun 29, 2022
Springer eBooks, 2019
Analysis of two versions of St. Petro Mohyla’s Catechism (The Orthodox Confession of the Catholic... more Analysis of two versions of St. Petro Mohyla’s Catechism (The Orthodox Confession of the Catholic and Apostolic Eastern Church, 1640), along with its seven translations, demonstrates the development of religious terms, the relevance of the Catechism to other translations, and the reasons for a successful presence of Slavia Orthodoxa in Western civilisation. The analytical method applied is axiological modelling. The search for values is grounded in etymological and contextual considerations related to the terminology of the Sacraments. The chapter seeks to identify the parameters of how successfully a translation can be received by target readers. It also aims to reveal cultural policies towards religious translation, which shows that every community approaches God in its own way.
Naukovij časopis Nacìonalʹnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì M.P. Dragomanova, Jul 17, 2022
The paper is dedicated to the issues of how translation quality assessment can deal with the musi... more The paper is dedicated to the issues of how translation quality assessment can deal with the musical aspects of liturgical praxis. It is not limited to the matters of melody and isosyllabism (which partially overlap with the theory of verse translation), but it has also to cover the issues of functionality, perception and reception (which are integrated in translation sociology and criticism). The study consists of three foci: singability and melody (isosyllabism and local chants, collective and individual creativity), historicism (hidden interpretations, functional censorship) and phonetic and semantic prosody (problems of subjectivist perception, churchly interventions, modulations of poetic texts for liturgical use). The problem of relay translation looks very unusual: although all liturgical texts came from the same language (Patristic Greek), vernacular believers receive their national texts which were translated via the mediating language (Latin or Church Slavonic, or even more languages). The main text of the analysis is the Paschal Troparion (in the Greek, Church Slavonic, Ukrainian, Polish, and English versions), but observations over other various 1 This publication is part of the project which was made possible through Scholarship Grant No. 52110864 from the International Visegrad Fund. The project is implemented at the Maria Curie-Sklodowska University (Lublin, Poland) under the supervision of Dr Habil. Magdalena Mitura. ВИПУСК 23'2022 Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов 89 liturgical texts are included. The juxtaposition of the Roman and Byzantine Rites shows how great the role of vocal music is in both rites and how attentively the ecclesiastical authorities cherished the sacred music for the propaganda of ecumenical moral dogmas.
Translation studies: theory and practice, Jun 1, 2022
Dedicated to the Ukrainian Warriors, whose faith and fire defend us against the Russian invasion ... more Dedicated to the Ukrainian Warriors, whose faith and fire defend us against the Russian invasion of 2022.
Ìноземна філологія, Sep 12, 2014
Ìноземна філологія, Oct 15, 2018
Досліджено, що Просвітництво внесло питання мовної системи та сприйняття читача у розгляд перекла... more Досліджено, що Просвітництво внесло питання мовної системи та сприйняття читача у розгляд перекладацької проблематики; слово вже не було Божественною таємницею, а матеріалізувалося в конкретних рисах, на які звертали критичну увагу перекладачі. З'ясовано, що праця українських перекладачів (Теофана Прокоповича, Гаврила Бужинського, Симона (Петра) Кохановського, Григорія Политики, Петра Підгорецького) на потреби Російської імперії, а не рідного краю, посприяла тому, що про переклад заговорили як про засіб самовираження, тобто окреслили завдання і своєрідність перекладу як пошуку власної ідентичності. З'ясовано, що головна настанова Петра Лодія для перекладу-це використання всіх реєстрів рідної мови так, щоб висловити думку оригіналу. Проаналізовано, що за текстами Григорія Сковороди точно визначити особливості його терміносистеми перекладу неможливо через брак контекстів, хоча він уживав п'ять латинських термінів на позначення перекладу. Зокрема, немає однозначної відповіді, чи йдеться про "verto" / "converto" й гіпонімами "transfero (translator)" / "exprimo" та "interpreto (interpres)", чи може із суцільною парадигмою "transfero (translator)" / "exprimo"-"interpreto (interpres)"-"verto", які можна спробувати накласти на парадигму Джона Драйдена (1680): "metaphrase" (дослівний переклад)-"paraphrase" (смисловий переклад)-"imitation" (вільний переклад). З'ясовано, що Романтизм долучив до перекладацьких дискусій тематику мовної ідентичності: менталітет нації відображено в мові, а читач живе-відчуває, сприймає, розуміє-згідно з мовними нормами (Григорій Квітка-Основ'яненко, Петро Гулак-Артемовський, Яків Головацький, а згодом Олександр Потебня й Пантелеймон Куліш). Так почалося змагання з неперекладністю у теоретичній площині. Із середини ХІХ ст. у критику ввійшла практика зіставляти тексти й коментувати результати такої операції, яка стимулювала пошук засобів для інтерпретаційного обґрунтування якості перекладу. У цей час українські дослідники (Орест Новицький, Михайло Максимович, Павло Грабовський) почали застосовувати контекстний та історично-етимологічний методи семантичного аналізу. Перекладачі (Михайло Старицький, Борис Грінченко) дбали про розвиток лексичних значень української мови для її поняттєвого збагачення, а їхні погляди слугували критеріями для встановлення успішної відповідності в українськомовних перекладах. Ключові слова: теорія перекладу, критика перекладу, перекладознавчий аналіз, перекладність. Вступ. В епоху Просвітництва критика нарешті стала автономною галуззю філологічних студій. Хоча її розглядали як широкий спектр завдань (від з'ясування семантики виразу до тлумачення винятково античних творів), вироблялося розуміння потреби інтеграції знання, щоб поглибити верифікацію критичних суджень [26, с. 200-201]. Такі епістемічні трансформації не могли не позначитися на судженнях про переклад.
Lʹvìvsʹkij fìlologìčnij časopis, 2018
Vertimo studijos, Apr 5, 2017
Мова, Jul 13, 2022
ШМІГЕР Тарас Володимирович, доктор філологічних наук, професор кафедри перекладознавства і контра... more ШМІГЕР Тарас Володимирович, доктор філологічних наук, професор кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка; вул. Університетська,
Зроблено спробу застосувати теорію релевантності в рамках перекладознавчого аналізу. Мета розгляд... more Зроблено спробу застосувати теорію релевантності в рамках перекладознавчого аналізу. Мета розгляду-зіставлення інформаційних категорій з погляду цієї теорії та можливостей їхньої інтерпретації. Тексти для аналізу-Слово 32 "Про преподобного Марка Печерника, повелінь якого мертві слухалися" із "КиєвоПечерського патерика" та його англомовні переклади М. Гепел і С. Зеньковського. Ключові слова: критика перекладу, еквівалентність, теорія релевантності, староукраїнська література. Теорія релевантності (чи "концепція відповідностей") упродовж останніх 30ти років розвинулася в широку дослідницьку галузь, яка вивчає найрізноманітніші аспекти комунікації (граматичні, семантичні, лінгвокультурологічні). Спробуймо поглянути, як категорії цієї концепції можна використати в ролі критеріїв оцінки перекладу. Базові принципи та терміни з погляду текстового аналізу Теорія релевантності розглядає комунікацію як когнітивний-правдоподібноумови відний (ostensive-inferential) процес, а її успіх залежить від того, як слухач використовує спрямований на мовця або ж належний контекст. Контекст фактично прирівнюють до когнітивного середовища-інформації, яку мовець і знає, і може знати [17, с. 5]. Як твердить Е.А. Ґут: "Поняття когнітивного середовища враховує різноманітні зовнішні чинники, але наголос робить на інформації, яку вони несуть, та її психічній доступності для процесу інтерпретації" [11, с. 27]. Контекст складається з інформаційних джерел, з яких індивід може почерпнути інформацію, виводячи її логічно (inferring) з передбаченої інтерпретації мовця [17, с. 8]. Відповідність (relevance)-це відносний концепт, який залежить від двох чинників: контекстуальної дії (contextual effect) та зусиль на обробку інформації (processing effort). Використовуючи текст або текстову інтерпретацію як найголовніший чинник, можна ствер джувати, що обчислити зусилля на обробку інформації майже неможливо. Контекстуальна дія генерується, коли контекст змінюється внаслідок нової інформації. Це дає змогу під силити або послабити попередні припущення [18, с. 236].
Ìноземна філологія, Sep 12, 2015
Обґрунтувано кондакарну поетику як лінгвостилістичне й риторичне явище та визначено критерії для ... more Обґрунтувано кондакарну поетику як лінгвостилістичне й риторичне явище та визначено критерії для оцінки її відтворення в перекладі. Матеріалом розгляду є тонічна метрика та система повторів. Текстом для аналізу є пам'ятка давньоукраїнської житійної літератури ХІ-ХІІ ст.-"Съказание и страсть и похвала святюю мученику Бориса и Глhба" та її переклади англійською (М. Кантора, П. Голінгзворта) та новоукраїнською (В. Шевчука) мовами. Ключові слова: критика перекладу, кондакарна поетика, агіографія, повтори, архаїзація, давньоукраїнська література. Візантійська гимнографія виробила чимало жанрів для прославлення християнських цінностей, застосовуючи широкий спектр засобів для ораторсько-дидактичних цілей. Побудовані за вимогами середньогрецької мови, візантійські гимни перейшли із певними змінами на слов'янський ґрунт: "Тож не всі правила й досягнення візантійської гимнографії по-справжньому подолали мовний бар'єр. … Однак уважати слов'яномовні гимни й молитви просто прозовими або ритмічно-прозовими видається надто спрощено. Слов'янська гимнографія накопичила такі багатства-ідейно-образні, стилістичні, ритмічні, композиційні, інтонаційні, змістові та почуттєві,-що втрата певної вишуканості форми не могла суттєво змінити природу самого жанру. Отже, якщо вимір довжини рядка слов'яномовних гимнів і молитов здебільшого унеможливлює дійти висновку, що це-поезія, то її читання таку можливість дає" (курсив автора, переклад мій.-Т. Ш.) [9, с. 130]. Надмірний вплив візантійського письменства на старокиївське визначає наявність елементів гимнової поетики не тільки в поезії, а й у прозових жанрах. Розрізнення між поезією та прозою в історичному розвитку не завжди можна провести чітко. Ю. М. Лотман доводить, що з погляду історичної естетики поезія з'явилася першою та визначила розвиток художньої прози, хоча проза з часом витіснила поезію [15, с. 75, 76]. Відповідно, прозу потрібно розглядати як вище і складніше явище, ніж поезію, адже простота стає художньою рисою, особливо для давньоукраїнської літератури теперішня позірна простота зовсім не була такою для її сучасників [15, с. 77]. Питання про поетичну основу середньовічної прози на прикладі наших літописів серед перших поставив І. Я. Франко, звертаючи увагу на тонічний вірш літописних оповідей-"з нерівним числом складів, але з досить рівномірним числом наголосів, так званим музикальним розміром, у якому чергуються вірші з 3, 4 і 5 наголосів" [14, с. 10, 11].
Ìноземна філологія, Oct 15, 2016
Релігійний переклад заслуговує на статус часткової теорії перекладу, яка досліджує тематично-оріє... more Релігійний переклад заслуговує на статус часткової теорії перекладу, яка досліджує тематично-орієнтовану, розгалужену жанрову систему (священні тексти, церковні твори, богословські праці). Ряд понять і принципів зовсім не відрізнятимуться від понять і принципів, прийнятих у загальній теорії перекладу й інших тематичних типах перекладу: перекладність, культурні цінності в тексті, особливості відтворення історичного контексту й інтерпретації, лексико-граматичні проблеми комунікації тощо. Натомість поняття "еквівалентність" підлягає зміні, адже потрібно враховувати комунікативні цілі перекладача та культурну аксіологію мови-реципієнта. Витворюється певний набір нормативних засобів і прийомів, як долати певні перекладацькі труднощі і з погляду текстотипу, і з погляду конкретної мовної пари. Ключові слова: релігійний переклад, переклад священних текстів, переклад церковних текстів, переклад богословських текстів, еквівалентність, переклад в Україні. Найдавніші священні тексти про сотворіння світу, які мають загальноіндоєвропейське походження, є взірцями доісторичного художнього-і навіть релігійного-перекладу з погляду сучасних фольклорних традицій (Мoskalenko, 1995 p. 5). Якщо релігійний переклад датується часом виникнення найстаріших поетичних форм, то осмислення цього явища все ж таки молодше. У кожній релігії рецепція перекладів завжди пов'язувалася зі складними суспільнополітичними обставинами й високим розвитком письменства. Правдоподібно, першість у теоретизуванні питань перекладу належить юдейсько-християнській традиції. Хоча в Старому Заповіті знаходимо лише одне посилання на перекладача (Буття 42:23), саме переклад Старого Заповіту грецькою мовою-Септуагінта-викликав чимало філологічно-теологічних дискусій, які започаткували студії над релігійним перекладом ще в Античності. Мета цієї розвідки-розглянути, наскільки виправданим є погляд, що релігійний переклад заслуговує на статус часткової теорії перекладу. Терміни й поняття Труднощі з визначенням поняття "релігійні тексти", зокрема поділ на тексти про релігію та основоположні тексти релігії (Nida, 1994, p. 195), вплинули на терміносистему релігійного перекладу. Науковці найраніше і найбільше почали розглядати переклад Біблії та засадничих творів інших релігій, тому їхні пошуки були цілеспрямовані на один тип тексту, а це мотивувало вжиток лише таких термінів, як "переклад канонічних релігійних текстів" (
Uploads
Papers by Taras V . Shmiher
ще не осмислюють як цілісне тягле явище. Головна риса видання – її джерелознавчий характер. Вона підсумовує та узагальнює поступ поглядів на переклад на цій території, де зустрічаються різні мови та діалекти.
перекладу. Вибрана бібліографія вперше підсумовує теоретичні, історичні та критичні дослідження з українського біблійного й літургійного перекладу.