Солодка парочка

Як же я люблю осінь...Для мене це якась казкова пора року, все навкруги засинає, навіть таке враження що і життя йде трошки повільніше. Недаремно кажуть "золота пора", бо зараз усе місто потопає у жовто-золотому водоспаді листя.

Я сонно п"ю смачну і терпку каву рано-вранці, коли на дворі ще темно і слухаю як прокидається велике місто. Землю вночі вже покриває легка заморозь, але у осіннього теплого сонечка ще вистачає сил розтопити її до мого виходу на вулицю. 

Ці два дизайни від MH мабуть самі вишиваємі. Я їх обожнюю, вони такі по домашньому  затишні, вхожі у будь який інер"ер. А ще треба брати до уваги що я також обожнюю вишивати чашки :)  Шила підбором, абсолютно усе по ключу крім одного номера бісеру - не знайшла  його ні в одному магазині і замість нього взяла чешський дуже близький по кольору, але все ж таки він якщо придивитися різниться з міллхілловським. Шила їх дуже-дуже давно і тільки зараз одягнула :) ну осінь все таки :) З рамочками кращого не вигадала ніж повторити оформлення чашок з чаєм  і таке ж оксамитове паспарту.

Так бачить осінь художниця Ольга Дідик. Вона пише чудові пейзажі. Це - один з них, правда ж такий затишний і тихий парк... 

Вчора гуляючи ми натрапили на ось таку сім"ю (я взяла з собою батон, бо йшли туди саме погодувати птахів :):):) Красені...

І для настрою поділюся фото ось такого цуценяти. Звуть його Марік і йому вже 6 місяців (тут він ще маленький) Це онук моєї Інесси, чудовий хлопчик :) 

Усім теплої, сонячної осені!!!