Books by Alla Lytvynenko
На основі джерельної бази висвітлено історію розвитку музичної культури Полтавщини періоду націон... more На основі джерельної бази висвітлено історію розвитку музичної культури Полтавщини періоду національно- культурного відродження – ХІХ – початку ХХ століття. З позицій сучасної регіоналістики охарактеризовано етапи професійного становлення основних мистецьких сфер регіону: музичного виконавства, музичної освіти та гастрольно-концертного життя; розкрито особливості формування деяких музичних жанрів; висвітлено діяльність окремих інституцій, творчих колективів, митців. Інформаційно насичений матеріал, цікаві з історичного погляду життєві подробиці, досі невідомі широкому загалу факти, оприлюднені у посібнику, – переконливо доводять, що Полтавщина була одним із найактивніших культурних осередків тогочасної України. Зміст посібника укладений за кредитно- модульною системою, до кожної теми подано питання для самоконтролю та обговорення на семінарських заняттях; та кождоповнено додатками. Рекомендовано студентам вищих навчальних закладів гуманітарного профілю, науковцям, викладачам, загалом усім, хто ці кавиться історією мистецтва України.
Papers by Alla Lytvynenko
У статті за матеріалами архівних джерел (світлин, спогадів, періодики) схарактеризовано «фотограф... more У статті за матеріалами архівних джерел (світлин, спогадів, періодики) схарактеризовано «фотографічний досвід» Полтави початку ХХ століття. Висвітлено діяльність полтавських фотохудожників, розкрито жанрові пріоритети їх творчості. З'ясована роль фотографії в житті провінційного суспільства, зокрема представників середнього класу, інтелігенції, громадських діячів Полтавщини в контексті соціокультурних і мистецьких тенденцій свого часу.
In the article, which is based on materials of archival sources (photographs, memories, periodicals), the author determined "photographic experience" of Poltava at the beginning of the twenty century. The activity of Poltava's photographic artists and genre priorities in their art are revealed in this article. The author found out the role of the photograph in the life of provincial society, particularly the representatives of middle class, intellectuals and public figures of Poltava in the context of cultural and artistic trends of that time.
На рубежі ХХ-ХХІ століть необхідність національної самоідентифікації актуалізувала проблему ціліс... more На рубежі ХХ-ХХІ століть необхідність національної самоідентифікації актуалізувала проблему цілісного осмислення української культури як рівноцінної частки духовних надбань світу. Створення вичерпної картини національної культури потребує її дслідження в усьому різноманітті територіальних, регіональних та інших особливостей. Нині увагу вчених привертають не великі, уже відомі культурні осередки, а й ті, які з різних причин рідко потрапляли у коло наукових інтересів. Саме периферія, з притаманною їй іманентністю у збереженні національних традицій, здатна доповнити загальну картину культури надзвичайно важливими деталями. Докладне й усебічне вивчення української регіоналістики сприятиме усвідомленню національних ознак, стимулюватимє оновлення давніх традицій, забезпечить ефективність функціонування прогресивних культуротворчих процесів, урешті-решт запобігатиме національному нівелюванню культури в цілому.
Охарактеризовано мистецьку діяльність О. Г. Єрофєєва у контексті вітчизняної оперної культури пер... more Охарактеризовано мистецьку діяльність О. Г. Єрофєєва у контексті вітчизняної оперної культури перших десятиліть ХХ століття. Висвітлено сторінки творчої біографії митця, проаналізовано його діяльність на Полтавщині як організатора й керівника Полтавського оперного театру.
Охарактеризована деятельность А. Г. Ерофеева в контексте отечественной оперной культуры первых десятилетий ХХ века.
Раскрыты страницы творческой биографии музыканта; проанализирована его деятельность на Полтавщине в качестве организатора и руководителя Полтавского оперного театра.
The author examines activities of O. G. Yerofeyev in the context of national opera culture of the first decades of the twentieth century, brings to light pages of the musician’s artistic biography and analyzes his role as the organizer and director of the Poltava Opera House.
Теоретично обґрунтовано сутність регіоналістики та визначено її відмінність від краєзнавства як з... more Теоретично обґрунтовано сутність регіоналістики та визначено її відмінність від краєзнавства як змістовно подібного поняття. Розглянуто й охарактеризовано історичні шляхи становлення регіоналістики в українській культурі й музикознавстві.
Теоретически обоснована сущность регионалистики и определено ее отличие от сходного по содержанию понятия “краеведение”. Рассмотрено и охарактеризовано исторические пути становления регионалистики в украинской культуре и музыковедении.
The author defines the historical ways of development of regional science in the Ukrainian culture and music studies. She proves that the study of the Ukrainian culture in its regional diversity started from the definition of geographical boundaries and perception of ethnical and geographical, anthropological, economic, linguistic, and traditional ritual and folkloric differences between the regions.
Розкрито актуальність джерел особового походження у вивченні регіональної культури. Охарактеризов... more Розкрито актуальність джерел особового походження у вивченні регіональної культури. Охарактеризовано жанрову специфіку мемуарів, підкреслена їх суб’єктивність порівняно з іншими видами документально-художньої творчості. Проаналізовано інфо- рмаційний потенціал спогадів Л. Лісовського «Десять лет в Полтаве…» щодо висвіт- лення соціокультурного, музичного життя Полтавщини початку ХХ століття, а також частково Харкова і Петербурга. Виявлені творчі та родинні зв’язки композитора з видатними діячами сучасності.
Revealed the relevance of sources of personal origin in the study of regional culture. Described
the genre specificity of memoirs, emphasized their subjectivity in comparison with other
types of documentary and art creation. Analyzed the informational potential of memories of
L. Lisowsky «Ten years in Poltava ...» for coverage of sociocultural and musical life of Poltava,
partially of Kharkiv and St. Petersburg at the beginning of XX century. Identified creative connections
and family ties of composer with prominent figures of the present time.
Охарактеризован один из малоизвестных печатных источников рубежа ХІХ–ХХ вв. «Музыкальный календар... more Охарактеризован один из малоизвестных печатных источников рубежа ХІХ–ХХ вв. «Музыкальный календарь» А. Габриловича. Определена историографическая ценность издания в освещении музыкальной жизни Российской империи (центра, провинции, частично зарубежья). Обоснована актуальность материалов записной книжки «Музыкального календаря» с точки зрения исследования музыкальной истории и культуры повседневности.
Необходимость учреждения Полтавского отделения ИРМО была обусловлена прежде всего культурно-просв... more Необходимость учреждения Полтавского отделения ИРМО была обусловлена прежде всего культурно-просветительными факторами, сформировавшимися в имперском обществе под влиянием европеизации музыкальной жизни второй половины ХІХ века. Именно на решение культурно-художественных и образовательных нужд была направлена деятельность первого, открытого в Санкт-Петербурге, отделения ИРМО (1859). Согласно высказыванию одного из руководителей общества музыковеда Д. В. Стасова, просветительское направление работы ИРМО состояло в том, чтобы «сделать красивую музыку доступной широкому кругу слушателей». Следуя главной цели общества «оказывать содействие распространению музыкального образования и всех сфер музыкального искусства в России» (§ 1 Устава, во многих губернских центрах империи началось открытие местных отделений ИРМО. Напомним, что на территории Украины первые общества начали деятельность в Киеве (1863), Харькове (1871), Одессе (1884) и Екатеринославе (1897). Открытие Полтавского отделения состоялось в 1899 году, и по времени значительно опережало учреждение подобных организаций в таких довольно развитых к тому времени губернских городах Юго-Западной части Российской империи, как Херсон (1904) и Чернигов (1907). Полтавское отделение ИРМО возникло на базе Полтавского союза любителей симфонической музыки, основанного в ноябре 1897 года. Его инициаторами стали общественные и культурные деятели А. Н. Лисовский 1 и Д. В. Ахшарумов 2, обратившиеся к полтавскому губернатору с просьбой об официальном утверждении устава организации. В первый состав коллектива входили полтавские музыканты-любители, и лишь некоторые из них имели профессиональное музыкальное образование.
На сегодняшний день информация об Артуре Габриловиче весьма скупа. В энциклопедическом словаре Бр... more На сегодняшний день информация об Артуре Габриловиче весьма скупа. В энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона, а так же некоторых интернет источниках находим краткие упоминания о том, что он – музыкальный критик и издатель «Музыкального календаря». Артур Соломонович Габрилович родился 24 февраля 1867 г. в Петербурге в большой семье богатого и успешного адвоката (имел двух братьев и сестру Полину). В роду очень ценились образование и культура. С детства Артур любил заниматься музыкой, именно он научил играть на фортепиано своего младшего брата – Осипа, ставшего впоследствии известным пианистом. Однако их мать, Роза Сегал, не одобряла намерения старшего сына стать музыкантом, и юноша вынужден был учиться на юридическом факультете Санкт-Петербургского университета. Но искренняя любовь к музыке, большое дарование, которым были наделены и двое его братьев, определили дальнейшую судьбу Артура. Он оставляет юридическую практику ради художественной деятельности. Некоторое время работает сотрудником в музыкальных отделах периодических изданий «Театральные известия», «Театральный мирок», «Новости», «Herold», пишет рецензии, статьи. С 1895 года основывает собственное издательство и начинает выпускать ежегодник – «Музыкальный календарь», ставший одним из первых на то время изданием справочно-записного характера.
На материале воспоминаний украинского и российского композитора Леонида Лисовского (1866–1934) «Д... more На материале воспоминаний украинского и российского композитора Леонида Лисовского (1866–1934) «Десять лет в Полтаве…» охарактеризованы малоизвестные страницы из жизни Полтавской губернии в начале ХХ века. Проанализированы творческие, личные и общественные связи музыканта с различными представителями провинциального общества. Раскрыты давно забытые имена. Создан психологический портрет автора и его окружения.
According to the materials of memories of Ukrainian and Russian composer Leonid Lisovskiy (1866–1934) "Ten years in Poltava ..." little-known pages of the musical and social life of the Poltava province in the early twentieth century are revealed. The composer's creative relationships with various layers of provincial society are characterized. It presents the long-forgotten names, a psychological portrait of the author and his entourage are created.
Охарактеризовано камерне виконавство як чинник культуротворення (на прикладі музичної культури По... more Охарактеризовано камерне виконавство як чинник культуротворення (на прикладі музичної культури Полтавщини ХІХ– початку ХХ століть). Висвітлено шляхи становлення камерного виконавства у регіоні– від перших форм домашнього музикування, організації спілок домашнього типу, – і до діяльності професійних мистецьких установ. Зокрема, проаналізовано діяльність Полтавської спілки камерної музики, розкрито роль творчої особистості в діяльності цієї організації.
Using the example of the musical culture of Poltava oblast in XIX– early XX centuries the author views chamber music as a factor of culture making. She highlights the ways chamber music was evolving in the region: from the first forms of musical performances at homes and organizing home music societies to the activities of professional chamber music
ensembles. In particular, the author analyzed the track record of Poltava Chamber Music Society, while emphasizing the role of creative personality in the accomplishments of the organization.
Uploads
Books by Alla Lytvynenko
Papers by Alla Lytvynenko
In the article, which is based on materials of archival sources (photographs, memories, periodicals), the author determined "photographic experience" of Poltava at the beginning of the twenty century. The activity of Poltava's photographic artists and genre priorities in their art are revealed in this article. The author found out the role of the photograph in the life of provincial society, particularly the representatives of middle class, intellectuals and public figures of Poltava in the context of cultural and artistic trends of that time.
Охарактеризована деятельность А. Г. Ерофеева в контексте отечественной оперной культуры первых десятилетий ХХ века.
Раскрыты страницы творческой биографии музыканта; проанализирована его деятельность на Полтавщине в качестве организатора и руководителя Полтавского оперного театра.
The author examines activities of O. G. Yerofeyev in the context of national opera culture of the first decades of the twentieth century, brings to light pages of the musician’s artistic biography and analyzes his role as the organizer and director of the Poltava Opera House.
Теоретически обоснована сущность регионалистики и определено ее отличие от сходного по содержанию понятия “краеведение”. Рассмотрено и охарактеризовано исторические пути становления регионалистики в украинской культуре и музыковедении.
The author defines the historical ways of development of regional science in the Ukrainian culture and music studies. She proves that the study of the Ukrainian culture in its regional diversity started from the definition of geographical boundaries and perception of ethnical and geographical, anthropological, economic, linguistic, and traditional ritual and folkloric differences between the regions.
Revealed the relevance of sources of personal origin in the study of regional culture. Described
the genre specificity of memoirs, emphasized their subjectivity in comparison with other
types of documentary and art creation. Analyzed the informational potential of memories of
L. Lisowsky «Ten years in Poltava ...» for coverage of sociocultural and musical life of Poltava,
partially of Kharkiv and St. Petersburg at the beginning of XX century. Identified creative connections
and family ties of composer with prominent figures of the present time.
According to the materials of memories of Ukrainian and Russian composer Leonid Lisovskiy (1866–1934) "Ten years in Poltava ..." little-known pages of the musical and social life of the Poltava province in the early twentieth century are revealed. The composer's creative relationships with various layers of provincial society are characterized. It presents the long-forgotten names, a psychological portrait of the author and his entourage are created.
Using the example of the musical culture of Poltava oblast in XIX– early XX centuries the author views chamber music as a factor of culture making. She highlights the ways chamber music was evolving in the region: from the first forms of musical performances at homes and organizing home music societies to the activities of professional chamber music
ensembles. In particular, the author analyzed the track record of Poltava Chamber Music Society, while emphasizing the role of creative personality in the accomplishments of the organization.
In the article, which is based on materials of archival sources (photographs, memories, periodicals), the author determined "photographic experience" of Poltava at the beginning of the twenty century. The activity of Poltava's photographic artists and genre priorities in their art are revealed in this article. The author found out the role of the photograph in the life of provincial society, particularly the representatives of middle class, intellectuals and public figures of Poltava in the context of cultural and artistic trends of that time.
Охарактеризована деятельность А. Г. Ерофеева в контексте отечественной оперной культуры первых десятилетий ХХ века.
Раскрыты страницы творческой биографии музыканта; проанализирована его деятельность на Полтавщине в качестве организатора и руководителя Полтавского оперного театра.
The author examines activities of O. G. Yerofeyev in the context of national opera culture of the first decades of the twentieth century, brings to light pages of the musician’s artistic biography and analyzes his role as the organizer and director of the Poltava Opera House.
Теоретически обоснована сущность регионалистики и определено ее отличие от сходного по содержанию понятия “краеведение”. Рассмотрено и охарактеризовано исторические пути становления регионалистики в украинской культуре и музыковедении.
The author defines the historical ways of development of regional science in the Ukrainian culture and music studies. She proves that the study of the Ukrainian culture in its regional diversity started from the definition of geographical boundaries and perception of ethnical and geographical, anthropological, economic, linguistic, and traditional ritual and folkloric differences between the regions.
Revealed the relevance of sources of personal origin in the study of regional culture. Described
the genre specificity of memoirs, emphasized their subjectivity in comparison with other
types of documentary and art creation. Analyzed the informational potential of memories of
L. Lisowsky «Ten years in Poltava ...» for coverage of sociocultural and musical life of Poltava,
partially of Kharkiv and St. Petersburg at the beginning of XX century. Identified creative connections
and family ties of composer with prominent figures of the present time.
According to the materials of memories of Ukrainian and Russian composer Leonid Lisovskiy (1866–1934) "Ten years in Poltava ..." little-known pages of the musical and social life of the Poltava province in the early twentieth century are revealed. The composer's creative relationships with various layers of provincial society are characterized. It presents the long-forgotten names, a psychological portrait of the author and his entourage are created.
Using the example of the musical culture of Poltava oblast in XIX– early XX centuries the author views chamber music as a factor of culture making. She highlights the ways chamber music was evolving in the region: from the first forms of musical performances at homes and organizing home music societies to the activities of professional chamber music
ensembles. In particular, the author analyzed the track record of Poltava Chamber Music Society, while emphasizing the role of creative personality in the accomplishments of the organization.