Videos by Olena Kalantarova
Засідання Ради молодих вчених при Інституті філософії Г.С.Сковроди. Презентація дисертаційного до... more Засідання Ради молодих вчених при Інституті філософії Г.С.Сковроди. Презентація дисертаційного дослідження аспірантки Калантарової Олени (історії філософії, відділу зарубіжної філософії). Науковий керівник - Капранов С.В., к.ф.н. 7 views
Buddhist Kalachakra is a key to dialogue between Buddhism and Science and as a powerful remedy fo... more Buddhist Kalachakra is a key to dialogue between Buddhism and Science and as a powerful remedy for the illusions of Mind and Body. 186 views
This is the first part of a short series of video meetings on the astrological worldview. Regardl... more This is the first part of a short series of video meetings on the astrological worldview. Regardless of which astrological tradition you are practicing or going to practice, for effective card reading and forecasting, you need to have an idea of the holistic picture of the world that astrology offers as a model of the universe, its driving force, and hidden primary source.
ASTROLOGY - THE ANCIENT SCIENCE OF THE NATURE OF CONSCIOUSNESS. 4 views
This is the second part of a short series of video meetings on the astrological worldview. Regard... more This is the second part of a short series of video meetings on the astrological worldview. Regardless of which astrological tradition you are practicing or going to practice, for effective card reading and forecasting, you need to have an idea of the holistic picture of the world that astrology offers as a model of the universe, its driving force, and hidden primary source.
PROJECTION OF SPACE ON THE TIME SCALE. ANISOTROPY. 3 views
Papers by Olena Kalantarova
Fìlosofsʹka dumka, Mar 29, 2024
No one is surprised anymore by the dialogue between Buddhism and Western science, which develops ... more No one is surprised anymore by the dialogue between Buddhism and Western science, which develops the foundations of cognitive and contemplative sciences. But there have been requests for reflection on the results achieved, or even for a strategy for analytical research of the Buddhist East, which brings this dialogue to the philosophical level. And this level of discussion is, in fact, the dialogue between Buddhism and Western philosophy, which requires a new discourse that should be built on their common ground. And the first question that arises against this background is how to focus attention on the philosophical aspect of Buddhism, which orientalists usually call “Buddhist philosophy”. Thus, realizing the beginning of the dialogue between Buddhist and Western philosophies, we are faced with the need to take the next, but already conscious step in the direction of this discussion. In order to make this step confident, we need to know where and how to start, and what key subjects we can rely on. Therefore, in an effort to find possible warnings against gross mistakes in such discussions, we sought the help of Western experts in the field of Buddhist studies by reading their works and talking to them. One of the well-known scholars is Professor Jan Westerhoff, who kindly agreed to give me an interview and answer some questions: whether there is a Buddhist philosophy; what are the approaches and stages of its research; what are the peculiarities of using the terms of Western philosophy in these studies; what can be the criterion for the best reading of traditional Buddhist texts; what can such a discussion give to contemporary Western philosophy, etc. This interview was not intended to be a conceptual deepening of either Buddhist or Western philosophy; we only tried to identify key questions that could start a dialog between them in the right direction.
Filosofska Dumka, 2024
No one is surprised anymore by the dialogue between Buddhism and Western science, which develops ... more No one is surprised anymore by the dialogue between Buddhism and Western science, which develops the foundations of cognitive and contemplative sciences. But there have been requests for reflection on the results achieved, or even for a strategy for analytical research of the Buddhist East, which brings this dialogue to the philosophical level. And this level of discussion is, in fact, the dialogue between Buddhism and Western philosophy, which requires a new discourse that should be built on their common ground. And the first question that arises against this background is how to focus attention on the philosophical aspect of Buddhism, which orientalists usually call “Buddhist philosophy”. Thus, realizing the beginning of the dialogue between Buddhist and Western philosophies, we are faced with the need to take the next, but already conscious step in the direction of this discussion. In order to make this step confident, we need to know where and how to start, and what key subjects we can rely on. Therefore, in an effort to find possible warnings against gross mistakes in such discussions, we sought the help of Western experts in the field of Buddhist studies by reading their works and talking to them. One of the well-known scholars is Professor Jan Westerhoff, who kindly agreed to give me an interview and answer some questions: whether there is a Buddhist philosophy; what are the approaches and stages of its research; what are the peculiarities of using the terms of Western philosophy in these studies; what can be the criterion for the best reading of traditional Buddhist texts; what can such a discussion give to contemporary Western philosophy, etc. This interview was not intended to be a conceptual deepening of either Buddhist or Western philosophy; we only tried to identify key questions that could start a dialog between them in the right direction.
SENTENTIAE, 2023
Актуальність проблематики Ґеоргіос Галкіас (Georgios Halkias), один з провідних сучасних дослідни... more Актуальність проблематики Ґеоргіос Галкіас (Georgios Halkias), один з провідних сучасних дослідників міграції буддійських ідей з Індії і Центральної Азії в Тибет та релігійного обміну в північно-східних і північно-західних Гімалаях, зауважує, що Ніцше свого часу охарактеризував Піррона як грецького буддиста: «Ніцше не запам'ятався своїм проникливим прочитанням буддизму, але його характеристика передвіщала тему, підхоплену поколіннями читачів, які визнавали разючу спорідненість життя та думок Піррона із буддизмом» [Hanner 2020: 83]. Щоправда, до проведення подібних паралелей між грецькою і буддійською думкою вдавалися та вдаються не тільки інтуїтивні, на кшталт Ніцше, але й системні дослідники буддизму. Наприклад, Вінсент Ельтшинґер (Vincent Eltschinger) у вступі до дослідження буддійського епістемологічного повороту V-VII ст. пише: «У той час як Васубандгу був Платоном стародавньої Індії, а Діґнаґаїї Арістотелем, Дгармакірті був її Кантом. І якщо стисло, то буддійські епістемологи були трансценденталістськими «вільними мислителями», які займалися критичною оцінкою природи людського пізнання та легітимацією його потенціалу» [Eltschinger 2014: 1]. Подібні висловлювання свідчать про масштаби, які з часом набирає діалог між Сходом і Заходом, і в якому буддизм постає рівноправним áктором. І саме на це натякає монографія Адріана Кузьмінські [Kuzminski 2021] 2 з пірроніанського буддизму. Але почалася вся ця історія досліджень як мінімум 200 років тому, коли Захід свідомо спрямував увагу на буддизм і розкрив перед останнім обійми свого нарцисичного європоцентризму 3 :
Grail of science, Nov 2, 2021
Калантарова О. Ю. культура часу в тибетському буДДизмі: вступ До історіограФії вчеННя калачакри С... more Калантарова О. Ю. культура часу в тибетському буДДизмі: вступ До історіограФії вчеННя калачакри Статтю присвячено питанню культури часу в тибетському буддизмі. Як об'єкт дослідження обрано вчення про час-Калачакру та його традицію текстів. Проведено спробу культурологічного аналізу впливу доктрини Колеса Часу на всі сфери життя традиційної буддійської спільноти тибетського походження, зокрема прояви цього впливу у науковій думці, релігійній практиці, мистецтві. Акцентовано увагу на спільному ядрі буддійської та бонської версії походження вчення; складено хронологічну послідовність виникнення базових текстів і коментарів, виділено основні етапи поширення вчення; проведено огляд структури концепту часу та її кореляцію з календарною культурою, що уособлює мала буддійська наука «чорних» і «білих» розрахунків. Як ілюстрацію практичного застосування Калачакри презентовано основні тексти із розрахунків традиційної тибетської астрології.
Naukovì zapiski NAUKMA, Nov 21, 2019
Статтю присвячено огляду можливих перспектив розвитку діалогу буддизму з наукою в напрямку міжкул... more Статтю присвячено огляду можливих перспектив розвитку діалогу буддизму з наукою в напрямку міжкультурних філософських дискусій у разі залучення вчення тибето-буддійської традиції Калачакра, яке «балансує» між релігійно-філософською та науковою думкою. Заради цього розглянуто зв'язок вчення Калачакра з класичними буддійськими науками, зокрема традиційною астрономією (астрологією) та медициною (алхімією). Особливу увагу приділено метафізичній системі Калачакра, яка пропонує власну модель феноменального світу і дає можливість намітити певні зв'язки між різними рівнями свідомості, та потенціалу філософських підходів до аналізу цієї моделі. Як висновки сформульовано окремі попередні зауваження щодо кардинальної парадигмальної відмінності прикладних буддійських наук (астрономії, медицини) від сучасних західних наукових світоглядних позицій, що варто враховувати, якщо є наміри ставити в межах діалогу «буддизм-наука» культурно-філософські питання. (У статті використано матеріали до сходознавчого семінару, проведеного автором в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України 26 березня 2019 р.) Ключові слова: Калачакра, доктрина часу, космологія, есхатологія, метафізика, міжкультурна філософія, тантричний буддизм, Шамбала, буддійські науки, діалог буддизм-наука, тибето-буддійська медицина, тибето-буддійська астрономія. Постановка проблеми. У межах науковокультурного тибето-буддійського екскурсу пропоную розглянути вчення Калачакра на тлі сучасного діалогу буддизму з наукою (БН). Показовим для цього діалогу став виступ за підсумками серпневої (2018 р.) зустрічі в Дарамсалі російських науковців з Далай Ламою, яка відбувалася на базі Тибетського інституту Мен Тсі Кханг (bod kyi sman rtsis khang 1), назва якого, до речі, перекладається з тибетської як «дім медицини та астрономії» (але треба розуміти, що вживані ці слова в їхньому архаїчному значенні-астрономія щільно пов'язана з тим, що західна культура назвала б астрологією, а медицина-з алхімією). In conclusions, we formulate remarks on the cardinal difference of the paradigm of applied Buddhist Sciences from the modern Western scientific and philosophical positions, which should be taken into account in the field of intercultural philosophical research.
Sententiae, Nov 30, 2022
Передмова до огляду: автор і його оптика Щоб мати змогу осягнути масштаб тієї проблематики, яку р... more Передмова до огляду: автор і його оптика Щоб мати змогу осягнути масштаб тієї проблематики, яку розглядає Дакворт у своїй монографії «Тибетська буддійська філософія свідомості і природи» 2 , варто, перш ніж взяти текст на опрацювання, усвідомити декілька фактів, які стосуються контексту написання цієї праці та особливостей концептуальної оптики тибетської буддійської філософії (ТБФ), крізь яку автор розглядає проблему свідомості. Факт першийпро стан сучасної буддології. Діалог буддизму із західною наукою, який чітко оформився в міжнародний культурний рух ще на початку 80-х рр. ХХ ст., і зокрема, активізував зацікавленість природою свідомості на тлі компаративних релігієзнавчих досліджень [Ruegg 1989], порушив багато наукових питань. Завдяки цьому компаративний дискурс розширився до міждисциплінарного [Andresen 2001: 7], у межах якого розгорнулися дискусії не лише стосовно інтерпретацій результатів наукових досліджень, а й щодо загальнопарадигмальних засад науки [Grover 2006] 3. Наразі, унаслідок таких процесів, ми отримали значне розширення спектру наукових дисциплін (нейрокогнітивні науки, медитативні науки, нейрофеноменологія тощо), що ще й досі потребує фахової філософської рефлексії, бо стало доволі складно не помічати хоча б номінальної схожості понять каузальної ефективності (causal efficacy) у когнітивних науках [Toribio 1991] і артхакріясамартху (arthakriyāsamartha) 4 у буддійській філософії [Westerhoff 2018: 231], або схожість проблематизації обґрунтування наявності іншої свідомості у філософії свідомості (knowing other minds) © О. Калантарова, 2022 1 Висловлюю щиру подяку за дружню консультацію з окремих питань Андрієві Васильченку, Микиті Самсоненку, Андрієві Скібіцькому (усі-Київ). 2 Тут і далі під словом «монографія» ми розумітимемо зазначену в заголовку монографію Д. Дакворта. 3 Ідеться про серію публічних діалогів індійського інтелектуала Дж. Крішнамурті (Jiddu Krishnamurti, 1895-1986) і західного вченого-фізика Девіда Бома (David Joseph Bohm, 1917-1992), що відбувалися 1980 року [Grover 2006: 1]. 4 «Здійснення свого призначення» (санскр.). Усі санскритські терміни подаються нами за міжнародною транслітерацією IAST, тибетськіза міжнародною транслітерацією Wylie. Українська транскрипція, унаслідок того, що її не впорядковано на академічному рівні, подається в редакції автора огляду.
Mulʹtiversum. Filosofskij alʹmanah, May 17, 2019
Калачакра-тантра в тибето-буддійській традиції-це доктрина часу, яка є основою не лише для певних... more Калачакра-тантра в тибето-буддійській традиції-це доктрина часу, яка є основою не лише для певних релігійних практик, а й для буддійських природничих наук (астрономо-астрології та алхіміо-медецини). Стаття присвячена послідовному огляду основних досліджень вчення Калачакри як в межах самої традиції (починаючи з Х ст., коли Калачакра з'явилась в буддійському просторі Індії в якості тантричного вчення), так і на заході (починаючи з XVII ст., коли інформація про культову сторону Калачакри та про пов'язані з нею буддійські науки фрагментарно почала просочуватися в інтелектуальний простір Європи), що умовно можна розподілити на дві гілки студій: апологетичних та критичних, відповідно. В апологетичних студіях було зафіксовано відображення певних періодів еволюції практики Калачакра-тантри та визначено її приналежність до групи вищих тантр ваджраяни. У критичних студіях, з метою з'ясувати культурний та філософський масштаб вчення, було виокремлено декілька головних напрямів дослідження вчення Калачакри: космологічний, астрономоастрологічний, алхімічно-медичний, есхатологічний, релігійноритуальний та тибетологічний. У результаті такого підходу до історіографії Калачакра-тантри було виявлено, що наразі ці дві гілки студій, наближаючись одна до одної, досягли певної межі, за якою може відкритися новий рівень дослідження вчення, що, своєю
Shìdnij svìt, Dec 30, 2021
The article is devoted to the historical and philosophical issues in the study of the text of the... more The article is devoted to the historical and philosophical issues in the study of the text of the so-called Heart Sutra within the Tibetan-Buddhist tradition. We reviewed the horizon of the Sanskrit-Tibetan and western translations as prolegomena to our research to better understand both the logic of the formation of the Buddhist tradition of Prajna-paramita sutras in India (revealed in translations from Sanskrit into Western languages) and the principles of their textual transmission into Tibet by lotsawas (elucidated through the lens of the principles of the Tibetan translation from Sanskrit). The prime goal of the study was to identify the Buddhist religious and philosophical mechanism that allowed to move from intellectual comprehension of the ideas of emptiness given in the sutras of the Mahayana to their direct practice, the task of which is to identify emptiness in the flow of personality's mind. And since the Heart Sutra is the quintessence of the whole tradition of Prajna-paramita texts, we have chosen it as the representative of the teachings of the sutras for comparative analysis with the tradition of Mantrayana, that is, Tantrayana. As for the tantric tradition, we have chosen one of the highest tantras-the so-called Kalachakra Tantra, which is considered to be the most systematic and structured tantra. We found the consistent complication of the Heart Sutra ideas in the Kalachakra Tantra that opened for a person the way of the experience of emptiness. Mantras, as they are, were transformed from the morphological formula like the given in the Heart Sutra into the phonetic formula like the given in the Kalachakra Tantra: they lost the literal meaning but obtained the symbolic one. Having the key mantra of Prajna-paramita, the Heart Sutra took the place of the trigger that provides the opportunity to add the diverse arsenal of tantras to the process of Buddhist enlightenment organically.
The work is incredibly relevant and interesting. A deep comparison of the Western tradition of ps... more The work is incredibly relevant and interesting. A deep comparison of the Western tradition of psychoanalysis and its variations (Jung, Perls, Lacan, etc.) with Buddhist practices allows us to come closer not only to understanding the similarity of studying the processes occurring in the human psyche, but also to realizing reality as it is (tathātā)-that reality, establishing a connection with which requires overcoming the fear of being mistaken.
Naukovì zapiski NAUKMA, Jan 2, 2019
Калантарова О. Ю. культура часу в тибетському буДДизмі: вступ До історіограФії вчеННя калачакри С... more Калантарова О. Ю. культура часу в тибетському буДДизмі: вступ До історіограФії вчеННя калачакри Статтю присвячено питанню культури часу в тибетському буддизмі. Як об'єкт дослідження обрано вчення про час-Калачакру та його традицію текстів. Проведено спробу культурологічного аналізу впливу доктрини Колеса Часу на всі сфери життя традиційної буддійської спільноти тибетського походження, зокрема прояви цього впливу у науковій думці, релігійній практиці, мистецтві. Акцентовано увагу на спільному ядрі буддійської та бонської версії походження вчення; складено хронологічну послідовність виникнення базових текстів і коментарів, виділено основні етапи поширення вчення; проведено огляд структури концепту часу та її кореляцію з календарною культурою, що уособлює мала буддійська наука «чорних» і «білих» розрахунків. Як ілюстрацію практичного застосування Калачакри презентовано основні тексти із розрахунків традиційної тибетської астрології.
The work is incredibly relevant and interesting. A deep comparison of the Western tradition of ps... more The work is incredibly relevant and interesting. A deep comparison of the Western tradition of psychoanalysis and its variations (Jung, Perls, Lacan, etc.) with Buddhist practices allows us to come closer not only to understanding the similarity of studying the processes occurring in the human psyche, but also to realizing reality as it is (tathātā)-that reality, establishing a connection with which requires overcoming the fear of being mistaken.
Sententiae, Nov 30, 2022
Передмова до огляду: автор і його оптика Щоб мати змогу осягнути масштаб тієї проблематики, яку р... more Передмова до огляду: автор і його оптика Щоб мати змогу осягнути масштаб тієї проблематики, яку розглядає Дакворт у своїй монографії «Тибетська буддійська філософія свідомості і природи» 2 , варто, перш ніж взяти текст на опрацювання, усвідомити декілька фактів, які стосуються контексту написання цієї праці та особливостей концептуальної оптики тибетської буддійської філософії (ТБФ), крізь яку автор розглядає проблему свідомості. Факт першийпро стан сучасної буддології. Діалог буддизму із західною наукою, який чітко оформився в міжнародний культурний рух ще на початку 80-х рр. ХХ ст., і зокрема, активізував зацікавленість природою свідомості на тлі компаративних релігієзнавчих досліджень [Ruegg 1989], порушив багато наукових питань. Завдяки цьому компаративний дискурс розширився до міждисциплінарного [Andresen 2001: 7], у межах якого розгорнулися дискусії не лише стосовно інтерпретацій результатів наукових досліджень, а й щодо загальнопарадигмальних засад науки [Grover 2006] 3. Наразі, унаслідок таких процесів, ми отримали значне розширення спектру наукових дисциплін (нейрокогнітивні науки, медитативні науки, нейрофеноменологія тощо), що ще й досі потребує фахової філософської рефлексії, бо стало доволі складно не помічати хоча б номінальної схожості понять каузальної ефективності (causal efficacy) у когнітивних науках [Toribio 1991] і артхакріясамартху (arthakriyāsamartha) 4 у буддійській філософії [Westerhoff 2018: 231], або схожість проблематизації обґрунтування наявності іншої свідомості у філософії свідомості (knowing other minds) © О. Калантарова, 2022 1 Висловлюю щиру подяку за дружню консультацію з окремих питань Андрієві Васильченку, Микиті Самсоненку, Андрієві Скібіцькому (усі-Київ). 2 Тут і далі під словом «монографія» ми розумітимемо зазначену в заголовку монографію Д. Дакворта. 3 Ідеться про серію публічних діалогів індійського інтелектуала Дж. Крішнамурті (Jiddu Krishnamurti, 1895-1986) і західного вченого-фізика Девіда Бома (David Joseph Bohm, 1917-1992), що відбувалися 1980 року [Grover 2006: 1]. 4 «Здійснення свого призначення» (санскр.). Усі санскритські терміни подаються нами за міжнародною транслітерацією IAST, тибетськіза міжнародною транслітерацією Wylie. Українська транскрипція, унаслідок того, що її не впорядковано на академічному рівні, подається в редакції автора огляду.
The article reviews possible perspectives of the development of the dialogue between Buddhism and... more The article reviews possible perspectives of the development of the dialogue between Buddhism and Science in intercultural philosophical discussions by involving the teaching of Tibetan-Buddhist tradition Kalachakra, which fluctuates between the religious-philosophical and scientific thought. The narrative of Kalachakra has three parts: theoretical, practical, and applied. The theoretical part tells about the Kalachakra Doctrine of Time (cosmology, eschatology, calendar system, and World cycles). The practical part includes the methodology of tantric meditations (visualization, chanting mantras, and yoga). The applied part consists of astrological and medical algorithms on the account of the state of the space for a certain moment of time (astrology of stars, astrology of elements, astrology of sounds, natural medicine recipes), which are described in traditional treatises. Thus, the paper proposes to consider the connection between Kalachakra teaching and classical Buddhist science...
Uploads
Videos by Olena Kalantarova
ASTROLOGY - THE ANCIENT SCIENCE OF THE NATURE OF CONSCIOUSNESS.
PROJECTION OF SPACE ON THE TIME SCALE. ANISOTROPY.
Papers by Olena Kalantarova
ASTROLOGY - THE ANCIENT SCIENCE OF THE NATURE OF CONSCIOUSNESS.
PROJECTION OF SPACE ON THE TIME SCALE. ANISOTROPY.
12th International Conference
MYSTICAL AND ESOTERIC TEACHINGS
IN THEORY AND PRACTICE:
ESOTERICISM IN PHILOSOPHY,
LITERATURE, AND ART
February 3–5, 2022
Moscow, Russia
in
RUSSIAN INSTITUTE OF THEATRE ARTS – GITIS
Department of History, Philosophy, Literature
held on October 22th, 2021 by NGO European Scientific Platform (Vinnytsia, Ukraine) LLC International Centre Corporative Management (Vienna, Austria)
КРІЗЬ ПРИЗМУ ДІАЛОГУ БУДДИЗМУ З НАУКОЮ
Стаття належить до матеріалів конференції, що було проведено в Києві, та які вийшли окремим виданням.
Доповідь на:
ІІ міжнародна науково-практичної конференція:
ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ ТА МЕДИЦИНИ В ПОСТСЕКУЛЯРНУ ДОБУ
присвяченій пам’яті свт. Луки (В. Ф. Войно-Ясенецького)
Дата проведення: 11 – 12 червня 2020 року
Місйе проведення: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Hard Copy: https://www.cambridgescholars.com/product/978-1-5275-7727-5 https://www.amazon.com/Extraterrestrial-Intelligence-Jensine-Andresen/dp/1527577279/ref=sr_1_3?crid=SR2ONLHG1Y3C&keywords=jensine+andresen&qid=1647350784&sprefix=Jensine+Andr%2Caps%2C71&sr=8-3 Ebook: https://play.google.com/store/books/details/Jensine_Andresen_Extraterrestrial_Intelligence?id=SXVjEAAAQBAJ
Our results: we’ve developed the EQ -model based on natal astrology; we conduct the astrological researches in the field of the professional competencies grading and in predicting the financial and economic climate.
Our preliminary findings: astrology is the doctrine of the space of human being, based on the transcendental time; the astrological model enables behavioral modeling and forecasting of social crises. During the period of active cross-cultural communications and interdisciplinary dialogues on the background of globalization processes, astrology can serve as an effective tool for personal identifications and predicting the development trends of civilizations macro- and micro-processes.