Творці різдвяних звізд. Автори-упорядники Ковальчук Дарія, Новак Богдан, Дзвоник Надія, Гризлюк Юлія, 2021
Образ зорі – один із ключових в українських колядках та колядах. Він
виринає в різноманітних моти... more Образ зорі – один із ключових в українських колядках та колядах. Він
виринає в різноманітних мотивах, має цілу в’язанку значень, об’єднує в
собі міфологічні та християнські риси. Цей образ навіть творить окремішні колядкові рефрени, у яких народ зазвичай цементує суть усього пісенного тексту. Так, поміж колядками можна натрапити на ті, які виконують із промовистим приспівом: «Зоріли, зоріли зорі дуже раненько на горі!», «Рано раненько, як сходила ясная зоронька ясненька», «Зорейко, ясна зорейко, не заходи ж ти раненько!» або «Рано, рано, так борзо рано враз з зорею» та багато інших. На таку пріоритетність астрального образу поміж іншими поетичними засобами є своя рація. І, звичайно, передусім зумовлена вона впливом Священної книги на світобачення українців та на їхні моделі фольклорного світовідображення.
Uploads
Papers by Nadiia Pastukh
Джерельною базою для дослідження стали матеріали шістьох експедицій, здійснених у десяти районах Молдови. У роботі в загальних рисах з’ясовано форми дошлюбного спілкування молоді, висвітлено три цикли весільної обрядовості, проаналізовано супровідні весільні пісні. Визначено структурні характеристики обрядів, їх регіональні особливості. Окремо з’ясовано вплив шлюбної обрядовості молдован на українське весілля.
Ключові слова: весільна обрядовість, весільна пісня, регіональні особливості.
виринає в різноманітних мотивах, має цілу в’язанку значень, об’єднує в
собі міфологічні та християнські риси. Цей образ навіть творить окремішні колядкові рефрени, у яких народ зазвичай цементує суть усього пісенного тексту. Так, поміж колядками можна натрапити на ті, які виконують із промовистим приспівом: «Зоріли, зоріли зорі дуже раненько на горі!», «Рано раненько, як сходила ясная зоронька ясненька», «Зорейко, ясна зорейко, не заходи ж ти раненько!» або «Рано, рано, так борзо рано враз з зорею» та багато інших. На таку пріоритетність астрального образу поміж іншими поетичними засобами є своя рація. І, звичайно, передусім зумовлена вона впливом Священної книги на світобачення українців та на їхні моделі фольклорного світовідображення.
Запитальник складається з десяти тематичних блоків: 1. Про себе; 2. Перед початком повномасштабної війни; 3. Перший день війни; 4. Залишання на тому місці, де застала війна (поза окупацією / в окупації); 5. Ворог, його поведінка під час окупації, реакція українців; 6. Деокупація, повернення до “колишнього” життя,
здобутий досвід та плани на майбутнє; 7. Вимушена міграція, евакуація; 8. Побут на новому місці; 9. “Знання про війну” – родинний / особистий досвід війни, виселення, окупації до початку війни Росії проти України; 10. Майбутнє.
Актуальність статті обумовлена недостатньою увагою до жіночого аспекту фольклорної оповідної традиції про окреслені історичні події, а також браком фольклористичного інтересу до розповідей і спогадів із життя звичайних людей через «слабку фольклорність» таких текстів.
Об’єктом дослідження є народні оповідання, перекази та (зрідка) легенди про жіночий досвід повсякдення в час війни, здійснення злочинів проти української нації, розгортання повстанської боротьби та виявів опору в 40—60-х рр. ХХ ст., а предметом — особливості конструювання жіно- чого фольклорного «тексту» в межах окресленої тематики на противагу чоловічому, стратегії, до яких вдаються жінки, аби переконати слухача в правдивості їхніх свідчень, та головні фольклорні мотиви й сюжети, творцем, виконавцем і головним персонажем яких є жінки.
In the article based on the material of folklore narrative texts about the criminal actions of the Soviet regime and the German occupiers against the Ukrainian nation in the 1940s–1960s, about the people’s resistance to these crimes and about the armed struggle of the Ukrainian Insurgent Army, the author analyzes the women’s experience that women experienced personally, that they observed or heard about it from others, and therefore that they verbalized within the parameters of the folklore tradition, with an emphasis on so-called “women’s history”.
The research is based on the materials of folklore records, which the author of the article recorded together with her col- league Olga Kharchyshyn in Zastavna district of the Chernivtsi region (2018), Nadvirna district of the Ivano-Frankivsk region (2019) and in Starosambir district of the Lviv region (2021) and which are stored in the Archive of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine; as well as Yevhen Lunyo’s records, presented in his collections of memories about the insurgent movement in Yavoriv region.
The relevance of the article is due to insufficient attention to the female aspect of the folklore narrative tradition about the mentioned historical events, as well as the lack of folkloristic interest in stories and memories from the lives of ordinary people due to the «weak folklore nature» of such texts.
The object of the research is folk narratives, folk stories and (occasionally) legends heard from women about women’s eve- ryday experience during the war, the commission of crimes against the Ukrainian nation, the development of the insurgent struggle and resistance in the 40s—60s of the XX century.
The subject is the peculiarities of the construction of a female folklore text on such a topic in contrast to a male text, the strate- gies used by women to convince the listener of the truthfulness of their testimonies, and the main folklore motifs and plots, the creator, performer and main character of which are women.
Стаття присвячена аналізу обряду «похорон ляльки» та супровідної голосильної традиції, які побутують на теренах українсько-молдовського пограниччя та скеровані на те, щоб відвернути затяжну посуху. Джерельною базою для дослідження стали матеріали семи експедицій, які здійснили автор статті та колега Ольга Харчишин упродовж 2005—2009 рр. у десяти районах Молдови та семи районах Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей в Україні. У роботі проаналізовано час виконання обряду, його загальну структуру, систему дійових осіб, предметне оснащення «похорону», місце та функції вербального компонента в обряді та його текстологічні особливості. Особлива увага звернена на ті чинники, які посприяли природному входженню чужого обряду та фольклору в українську ритуальну традицію, а самé явище осмислено як органічний симбіоз української та молдовсько-румунської обрядових культур в умовах міжетнічного культурного пограниччя.
This article is dedicated to the analysis of the «doll’s funeral» rite and the tradition of lamentation that accompanies it, taking place on the Ukrainian-Moldavian borderlands and is meant to stop the longtime drought. The basis for the research is the results of 7 expeditions made during 2005-2009 on the territory of 10 regions of Moldova and 7 regions of Vinnytska, Khmelnytska and Chernivetska oblasts in Ukraine. The work analyzes the time of the rite, its general structure, the system of actors, the subject equipment of the «funeral», the place and functions of the verbal component in the ceremony and its textological peculiarities. Particular attention is paid to those factors that contributed to the natural entry of the foreign rite and folklore into a Ukrainian ritual tradition: the similarity of the traditional funeral rituals of Ukrainians and Moldovans, the good preservation of the funeral tradition and archaic notions of death in the territory of the Ukrainian-Moldovan border, the presence of a number of typologically similar pluvial rites of the two adjacent peoples, the world-view preservation of the connection between the ideas about the regulation of moisture, on the one hand, and death, the other world, the earth — on the other. Taking the general concept of a pluvial ritual from their neighbors (keeping the doll in the ground, watering it), the Ukrainians, however, focused primarily on their own tradition of burial of the deceased. Such orientation to the specific Ukrainian model of the funeral is most closely related to the accompanying mourning, which in the Ukrainian villages of the contact areas preserves in general the genre model of the traditional Ukrainian funeral cry.
Based on the materials of field folkloristic studies and in the context of a broad comparative analysis, the peculiarity of the genre morphology of Ukrainian folklore on the Ukrainian-Moldovan borderland was revealed. An overview of specific examples of such originality and their comparison with similar phenomena in other border areas make it possible to speak in general about the typology of the borderland genre model.
(The article presents the analysis of the current state of the functioning of calendar ceremonial folklore in the Ukrainian villages of the Republic of Moldova. The research was conducted mainly on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43~villages and 1~city of 10~districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016). The analysis also included a comparison of our fixations of folklore with available printed records of predecessors, which appeared in print from the 1870’s. XIX~century. The relevance of the article is due to the lack of tangible interest from the Ukrainian ethnological and folklore science in the traditional ritual and folklore culture of Ukrainians in Moldova, and consequently in the absence of works that would present ceremonial folklore (in particular, calendar ceremonial folklore) as a locally-regional integrity, ascertained by all-Ukrainian and local traits, traced the dynamics of changes in the genre system of folklore, in its repertoire, ritual context, and others like that. The object of the research is the texts of calendar ritual folklore (carol and shchedrivka, malanka song, parovanka, heykaniya, vesnyanka, Kupala song), which are common in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the modern state of the existence of such texts. The purpose of the article is to trace the state of preservation and functioning of traditional calendar ceremonial folklore, namely the dynamics of changes in the genre system, repertoire filling, ritual context, and peculiarities of execution. The research is based on the methodological foundations of locally-regional study of folklore, which were outlined in the writings of V.~Hnatyuk, F.~Kolessa, S.~Myshanych, R.~Kyrchiv and others).
У дослідженні застосовані методологічні засади ло- кально-регіонального вивчення фольклору, які були окреслені в працях В. Гнатюка, Ф. Колесси, С. Мишанича, Р. Кирчіва та інших учених.
Ключові слова: родинно-обрядовий фольклор, народини, хрестини, весілля, похорон, українці Молдови, хрестинні пісні, весільні пісні, похоронні пісні, голосіння.
The article presents the analysis of the current state of the functioning of family ritual folklore in the Ukrainian villages of the Republic of Moldova. The research was conducted on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43 villages and 1 city of 10 districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016). The analysis also included a comparison of our fixations of folklore with available printed records of predecessors, which appeared in print from the 1870’s. XIX century. The relevance of the article is due to the lack of tangible interest from the Ukrainian ethnological and folklore science in the traditional ritual and folklore culture of Ukrainians in Moldova, and consequently in the absence of works that would present family folklore as a locally-regional integrity, ascertained by all-Ukrainian and local traits, traced the dynamics of changes in the genre system of folklore, in its repertoire, ritual context, and others like that. The object of the research is the texts of calendar ritual folklore (baptism (christening) songs, wedding songs, funeral songs, ritual crying), which are common in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the modern state of the existence of such texts. The purpose of the article is to trace the state of preservation and functioning of traditional family ritual folklore, namely the dynamics of changes in the genre system, repertoire filling, ritual context, and peculiarities of execution. The research is based on the methodological foundations of locally-regional study of folklore, which were outlined in the writings of V. Hnatyuk, F. Kolessa, S. Myshanych, R. Kyrchiv and others.
Keywords: family ritual folklore, childbirth rituals, baptism (christening) ceremonies, weddings, funerals, Ukrainians of Moldova, baptism (christening) songs, wedding songs, funeral songs, ritual crying.
Загалом усі виявлені та проаналізовані типи змін в образній системі весільної обрядової пісенності українців дозволяють резюмувати, що символіка весільної обрядової пісні наприкінці ХІХ – протягом ХХ століття змінювалась як під впливом нових контекстів доби (поступ цивілізації, урбанізація, поширення писемності, швидке зростання загального культурного рівня народу, широкий розвиток засобів масової комунікації), так і під тиском чинників, що штучно знекровлювали українську культуру (колективізація, голодомор, депортація, репресії, імперські війни). Насамперед вплинули на весільну пісенну символіку обрядові модифікації весілля (зникнення певних обрядових етапів, об’єднання, скорочення обрядодій, зміна функційних акцентів у весільній обрядовості з магічних на ігрові, естетично-розважальні). Символи, символічні ситуації та картини зазнають змін змістових та формальних. Зміст символу “скореговано” сучасним раціональним способом мислення, що логічно чи психологічно вмотивовує незрозумілі символічні картини. Структурні модифікації виявляють себе через зміни у символічному паралелізмі, що руйнує свій традиційний вигляд. Мова символічних ситуацій та картин наприкінці ХІХ – на початку ХХ столітті зазнає впливу нормативних явищ, характерних для розвитку мови протягом ХІХ – початку ХХ століття, а також перебирає тенденції наближення до наддіалектного варіанту, зумовленого впливом ЗМІ у другій половині ХХ століття. Сучасна символіка не створює суперечностей з естетичними смаками нової доби та водночас залишається традиційною.
Ключові слова: символ, образно-символічна система, весільна пісня, весільний ритуал, обряди, зміни.
The article identifies and analyzes the semantic and formal changes in the symbolic system of modern Ukrainian wedding ritual songs, tracing the connection of such changes to the dynamic processes in folklore of the 20th century. In general, all identified and analyzed types of changes in the imagery system of Ukrainian wedding ritual songs allow us to conclude that the symbolism of wedding ritual songs at the end of the 19th and throughout the 20th centuries changed under the influence of new contextual factors of the era (progress of civilization, urbanization, spread of literacy, rapid growth of the general cultural level of the people, widespread development of mass media), as well as under the pressure of factors that artificially bled Ukrainian culture (collectivization, Holodomor, deportation, repressions, imperial wars). First of all, wedding song symbolism was influenced by ritual modifications of the wedding (disappearance of certain ritual stages, unification, reduction of rituals, a change in the functional accents in wedding rituals from magical to playful and aesthetically entertaining). Symbols, symbolic situations, and images undergo changes in content and form. The meaning of the symbol is "corrected" by modern rational thinking, which logically or psychologically motivates incomprehensible symbolic images. Structural modifications manifest themselves through changes in symbolic parallelism, which destroys its traditional appearance. The language of symbolic situations and images at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries is influenced by normative phenomena characteristic of the development of language during the 19th and early 20th centuries, and also adopts trends towards approaching a supradialectal variant, caused by the influence of the media in the second half of the 20th century. Modern symbolism does not contradict the aesthetic tastes of the new era and at the same time remains traditional.
Keywords: symbol, symbolic system, wedding song, wedding ritual, rituals, changes.
The article has presented an analytic research-work in foremost themes of Ukrainian folklore on the North of Moldova; the rise of those has been actualized under conditions of interethnic contacts by means of important binary opposition of «own/alien space». Characteristics have been given of related thematic units, as e.g. narrator's leaving of native country and search for survival abroad or the settlers' hard luck in foreign land and their sorrow for the native one.
The article reveals the meaning of the acoustic manifestation in the formation of the folklore zoo-symbol, its semantics and functions. Besides, the "language" of animals is analyzed as a figurative wholeness with its mythological foundations, its interesting logic in the system of values and signs, mechanisms of interpretations.
The overall national picture in folklore always consists of a regional mosaic. Similarly, the national symbolic system of folklore appears as the sum of individual symbolic systems of regional traditions. The study of the regional character of symbolism of Ukrainian wedding songs has become possible today thanks to the existence of a relatively «dense grid» of field records (both ancient and modern), as well as in view of the long multi-vector and thorough understanding of «poetry of marriage» since the first half of the 19th century. The regional segment in the symbolic system is, at first, clearly not noticeable, such that it does not prevent the symbol from moving freely in space, does not obscure its meaning. It is possible to identify it only on the basis of comparative microanalysis of the wedding symbolic world of the regions on the scale of the Ukrainian folk symbolic tradition. Despite the permanent scientific interest of folklorists in Ukrainian wedding song, many texts from the national fund, especially with complex multi-layered symbolic structures, have remained without scientific interpretation and proper analysis in terms of their regional features and stage changes. The relevancy of the article is in fact an attempt to trace the movement of a particular wedding song, namely, a symbolic picture in it, in space and time. The aim of the article is to analyse the symbolism of the wedding song about the dream of the bride, in particular to find out the semantics of key symbols, to outline their paradigm based on different local and regional variants, to trace the stage changes in the imagery of the higher dream, and to identify trends and causes of such changes. The object of the study is a wedding song, spread throughout the territory of Ukraine, with a story about the bride’s dream, and the subject is a symbolic picture that unfolds during the retelling of the dream, its content, regional versions and the stage changes therein. The source of the work consists of texts of Ukrainian wedding songs (presented in the context of the rite or without it), which were published during the 19th—21st centuries in folklore collections, monograph studies and articles. There were also involved our own materials from Western Polissya (2000, 2005), Nadsyanya (2003), Precarpathian Podnistrovja (2003), East Podillya (2004, 2005, 2006), West Podillya (2006), Boykivshchyna(2006, 2007). The study used comparative, structural-semiotic and historical-genetic methods.
Folklore culture as a segment that brightly presents ethnic specificity (researchers attribute the folklore tradition to the main markers of ethnic identification) is a particularly grateful material for presenting the uniqueness of ethnic culture creation in the marginal territories in the context of cultural coexistence of ethnic groups. Therefore, the consideration of the peculiarity of the Ukrainian folklore tradition of a certain defined border (namely, zones of ethnic contacts between Ukrainians and Moldovans along the line of border) becomes especially relevant in the context of the typological regularities of folklore in zones of ethno-cultural boundaries. In the article we aim to find out the peculiarity of Ukrainian folklore creation on the territory of the Ukrainian-Moldovan border in the light of the general patterns of folklore functioning in the areas of ethno-cultural boundaries. Achieving this goal has inevitably led to a number of other, equally pressing, issues. Thus, along with the definition of "borderline" markers of the folklore tradition, the substrate of such a tradition was clearly manifested and the changing segment was objectified, as well as in particular the distinct functions of folklore was appeared on the background of multi-ethnic cultural interaction. The object of the study is the folklore tradition in the variety of genres and texts that occur in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the levels at which the borderline specificity of the folklore tradition is motivated and the factors that determine such specificity. The combination of methods of local and regional research with the techniques of comparative studies determines the basis of the research view of the problem. The research was conducted mainly on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43~villages and 1~city of 10~districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016).
In the article, the author analyzes the peculiarities of the functioning of toponymic images (names of settlements, reservoirs, and mountains) in wedding songs of Ukrainians. In particular, it outlines the toponymic nomenclature of the wedding song, reveals main and peripheral images, traces the "fixed" of certain toponyms in a specific geographical area, and elucidates the semantics and functions of such symbols in the wedding song.
Books by Nadiia Pastukh
У дослідженні виявлено генетичну єдність і спільні риси фольклору українців Молдови із загальнонаціональною українською традицією, передусім її буковинською та подільською складовими. Також відображено іншоетнічні нашарування, які постали упродовж багатовікових контактів українців із молдованами та іншими народами, що проживають компактно на цій землі.
This edition is the first special research in Ukraine dedicated to folklore culture of Ukrainians of Moldova. The book includes more than 600 examples of folk songs and recitatives recorded during 2005-2009 and 2016 in 43 settlements and 10 regions in the north of Moldova. The text of the compositions is presented with musical notes. The main corpus of records is complemented by three introductory analytical investigations and concomitant materials in appendixes (comments, notes, indexes, vocabulary etc).
The research revealed genetic unity and common features between Ukrainians of Moldova and the nationwide Ukrainian tradition, foremost its Bukovyna and Podillya components. The research also reflects otherethnic layers that appeared during centuries old contacts of Ukrainians and Moldavians and other nations that live densely on this land.
Джерельною базою для дослідження стали матеріали шістьох експедицій, здійснених у десяти районах Молдови. У роботі в загальних рисах з’ясовано форми дошлюбного спілкування молоді, висвітлено три цикли весільної обрядовості, проаналізовано супровідні весільні пісні. Визначено структурні характеристики обрядів, їх регіональні особливості. Окремо з’ясовано вплив шлюбної обрядовості молдован на українське весілля.
Ключові слова: весільна обрядовість, весільна пісня, регіональні особливості.
виринає в різноманітних мотивах, має цілу в’язанку значень, об’єднує в
собі міфологічні та християнські риси. Цей образ навіть творить окремішні колядкові рефрени, у яких народ зазвичай цементує суть усього пісенного тексту. Так, поміж колядками можна натрапити на ті, які виконують із промовистим приспівом: «Зоріли, зоріли зорі дуже раненько на горі!», «Рано раненько, як сходила ясная зоронька ясненька», «Зорейко, ясна зорейко, не заходи ж ти раненько!» або «Рано, рано, так борзо рано враз з зорею» та багато інших. На таку пріоритетність астрального образу поміж іншими поетичними засобами є своя рація. І, звичайно, передусім зумовлена вона впливом Священної книги на світобачення українців та на їхні моделі фольклорного світовідображення.
Запитальник складається з десяти тематичних блоків: 1. Про себе; 2. Перед початком повномасштабної війни; 3. Перший день війни; 4. Залишання на тому місці, де застала війна (поза окупацією / в окупації); 5. Ворог, його поведінка під час окупації, реакція українців; 6. Деокупація, повернення до “колишнього” життя,
здобутий досвід та плани на майбутнє; 7. Вимушена міграція, евакуація; 8. Побут на новому місці; 9. “Знання про війну” – родинний / особистий досвід війни, виселення, окупації до початку війни Росії проти України; 10. Майбутнє.
Актуальність статті обумовлена недостатньою увагою до жіночого аспекту фольклорної оповідної традиції про окреслені історичні події, а також браком фольклористичного інтересу до розповідей і спогадів із життя звичайних людей через «слабку фольклорність» таких текстів.
Об’єктом дослідження є народні оповідання, перекази та (зрідка) легенди про жіночий досвід повсякдення в час війни, здійснення злочинів проти української нації, розгортання повстанської боротьби та виявів опору в 40—60-х рр. ХХ ст., а предметом — особливості конструювання жіно- чого фольклорного «тексту» в межах окресленої тематики на противагу чоловічому, стратегії, до яких вдаються жінки, аби переконати слухача в правдивості їхніх свідчень, та головні фольклорні мотиви й сюжети, творцем, виконавцем і головним персонажем яких є жінки.
In the article based on the material of folklore narrative texts about the criminal actions of the Soviet regime and the German occupiers against the Ukrainian nation in the 1940s–1960s, about the people’s resistance to these crimes and about the armed struggle of the Ukrainian Insurgent Army, the author analyzes the women’s experience that women experienced personally, that they observed or heard about it from others, and therefore that they verbalized within the parameters of the folklore tradition, with an emphasis on so-called “women’s history”.
The research is based on the materials of folklore records, which the author of the article recorded together with her col- league Olga Kharchyshyn in Zastavna district of the Chernivtsi region (2018), Nadvirna district of the Ivano-Frankivsk region (2019) and in Starosambir district of the Lviv region (2021) and which are stored in the Archive of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine; as well as Yevhen Lunyo’s records, presented in his collections of memories about the insurgent movement in Yavoriv region.
The relevance of the article is due to insufficient attention to the female aspect of the folklore narrative tradition about the mentioned historical events, as well as the lack of folkloristic interest in stories and memories from the lives of ordinary people due to the «weak folklore nature» of such texts.
The object of the research is folk narratives, folk stories and (occasionally) legends heard from women about women’s eve- ryday experience during the war, the commission of crimes against the Ukrainian nation, the development of the insurgent struggle and resistance in the 40s—60s of the XX century.
The subject is the peculiarities of the construction of a female folklore text on such a topic in contrast to a male text, the strate- gies used by women to convince the listener of the truthfulness of their testimonies, and the main folklore motifs and plots, the creator, performer and main character of which are women.
Стаття присвячена аналізу обряду «похорон ляльки» та супровідної голосильної традиції, які побутують на теренах українсько-молдовського пограниччя та скеровані на те, щоб відвернути затяжну посуху. Джерельною базою для дослідження стали матеріали семи експедицій, які здійснили автор статті та колега Ольга Харчишин упродовж 2005—2009 рр. у десяти районах Молдови та семи районах Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей в Україні. У роботі проаналізовано час виконання обряду, його загальну структуру, систему дійових осіб, предметне оснащення «похорону», місце та функції вербального компонента в обряді та його текстологічні особливості. Особлива увага звернена на ті чинники, які посприяли природному входженню чужого обряду та фольклору в українську ритуальну традицію, а самé явище осмислено як органічний симбіоз української та молдовсько-румунської обрядових культур в умовах міжетнічного культурного пограниччя.
This article is dedicated to the analysis of the «doll’s funeral» rite and the tradition of lamentation that accompanies it, taking place on the Ukrainian-Moldavian borderlands and is meant to stop the longtime drought. The basis for the research is the results of 7 expeditions made during 2005-2009 on the territory of 10 regions of Moldova and 7 regions of Vinnytska, Khmelnytska and Chernivetska oblasts in Ukraine. The work analyzes the time of the rite, its general structure, the system of actors, the subject equipment of the «funeral», the place and functions of the verbal component in the ceremony and its textological peculiarities. Particular attention is paid to those factors that contributed to the natural entry of the foreign rite and folklore into a Ukrainian ritual tradition: the similarity of the traditional funeral rituals of Ukrainians and Moldovans, the good preservation of the funeral tradition and archaic notions of death in the territory of the Ukrainian-Moldovan border, the presence of a number of typologically similar pluvial rites of the two adjacent peoples, the world-view preservation of the connection between the ideas about the regulation of moisture, on the one hand, and death, the other world, the earth — on the other. Taking the general concept of a pluvial ritual from their neighbors (keeping the doll in the ground, watering it), the Ukrainians, however, focused primarily on their own tradition of burial of the deceased. Such orientation to the specific Ukrainian model of the funeral is most closely related to the accompanying mourning, which in the Ukrainian villages of the contact areas preserves in general the genre model of the traditional Ukrainian funeral cry.
Based on the materials of field folkloristic studies and in the context of a broad comparative analysis, the peculiarity of the genre morphology of Ukrainian folklore on the Ukrainian-Moldovan borderland was revealed. An overview of specific examples of such originality and their comparison with similar phenomena in other border areas make it possible to speak in general about the typology of the borderland genre model.
(The article presents the analysis of the current state of the functioning of calendar ceremonial folklore in the Ukrainian villages of the Republic of Moldova. The research was conducted mainly on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43~villages and 1~city of 10~districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016). The analysis also included a comparison of our fixations of folklore with available printed records of predecessors, which appeared in print from the 1870’s. XIX~century. The relevance of the article is due to the lack of tangible interest from the Ukrainian ethnological and folklore science in the traditional ritual and folklore culture of Ukrainians in Moldova, and consequently in the absence of works that would present ceremonial folklore (in particular, calendar ceremonial folklore) as a locally-regional integrity, ascertained by all-Ukrainian and local traits, traced the dynamics of changes in the genre system of folklore, in its repertoire, ritual context, and others like that. The object of the research is the texts of calendar ritual folklore (carol and shchedrivka, malanka song, parovanka, heykaniya, vesnyanka, Kupala song), which are common in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the modern state of the existence of such texts. The purpose of the article is to trace the state of preservation and functioning of traditional calendar ceremonial folklore, namely the dynamics of changes in the genre system, repertoire filling, ritual context, and peculiarities of execution. The research is based on the methodological foundations of locally-regional study of folklore, which were outlined in the writings of V.~Hnatyuk, F.~Kolessa, S.~Myshanych, R.~Kyrchiv and others).
У дослідженні застосовані методологічні засади ло- кально-регіонального вивчення фольклору, які були окреслені в працях В. Гнатюка, Ф. Колесси, С. Мишанича, Р. Кирчіва та інших учених.
Ключові слова: родинно-обрядовий фольклор, народини, хрестини, весілля, похорон, українці Молдови, хрестинні пісні, весільні пісні, похоронні пісні, голосіння.
The article presents the analysis of the current state of the functioning of family ritual folklore in the Ukrainian villages of the Republic of Moldova. The research was conducted on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43 villages and 1 city of 10 districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016). The analysis also included a comparison of our fixations of folklore with available printed records of predecessors, which appeared in print from the 1870’s. XIX century. The relevance of the article is due to the lack of tangible interest from the Ukrainian ethnological and folklore science in the traditional ritual and folklore culture of Ukrainians in Moldova, and consequently in the absence of works that would present family folklore as a locally-regional integrity, ascertained by all-Ukrainian and local traits, traced the dynamics of changes in the genre system of folklore, in its repertoire, ritual context, and others like that. The object of the research is the texts of calendar ritual folklore (baptism (christening) songs, wedding songs, funeral songs, ritual crying), which are common in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the modern state of the existence of such texts. The purpose of the article is to trace the state of preservation and functioning of traditional family ritual folklore, namely the dynamics of changes in the genre system, repertoire filling, ritual context, and peculiarities of execution. The research is based on the methodological foundations of locally-regional study of folklore, which were outlined in the writings of V. Hnatyuk, F. Kolessa, S. Myshanych, R. Kyrchiv and others.
Keywords: family ritual folklore, childbirth rituals, baptism (christening) ceremonies, weddings, funerals, Ukrainians of Moldova, baptism (christening) songs, wedding songs, funeral songs, ritual crying.
Загалом усі виявлені та проаналізовані типи змін в образній системі весільної обрядової пісенності українців дозволяють резюмувати, що символіка весільної обрядової пісні наприкінці ХІХ – протягом ХХ століття змінювалась як під впливом нових контекстів доби (поступ цивілізації, урбанізація, поширення писемності, швидке зростання загального культурного рівня народу, широкий розвиток засобів масової комунікації), так і під тиском чинників, що штучно знекровлювали українську культуру (колективізація, голодомор, депортація, репресії, імперські війни). Насамперед вплинули на весільну пісенну символіку обрядові модифікації весілля (зникнення певних обрядових етапів, об’єднання, скорочення обрядодій, зміна функційних акцентів у весільній обрядовості з магічних на ігрові, естетично-розважальні). Символи, символічні ситуації та картини зазнають змін змістових та формальних. Зміст символу “скореговано” сучасним раціональним способом мислення, що логічно чи психологічно вмотивовує незрозумілі символічні картини. Структурні модифікації виявляють себе через зміни у символічному паралелізмі, що руйнує свій традиційний вигляд. Мова символічних ситуацій та картин наприкінці ХІХ – на початку ХХ столітті зазнає впливу нормативних явищ, характерних для розвитку мови протягом ХІХ – початку ХХ століття, а також перебирає тенденції наближення до наддіалектного варіанту, зумовленого впливом ЗМІ у другій половині ХХ століття. Сучасна символіка не створює суперечностей з естетичними смаками нової доби та водночас залишається традиційною.
Ключові слова: символ, образно-символічна система, весільна пісня, весільний ритуал, обряди, зміни.
The article identifies and analyzes the semantic and formal changes in the symbolic system of modern Ukrainian wedding ritual songs, tracing the connection of such changes to the dynamic processes in folklore of the 20th century. In general, all identified and analyzed types of changes in the imagery system of Ukrainian wedding ritual songs allow us to conclude that the symbolism of wedding ritual songs at the end of the 19th and throughout the 20th centuries changed under the influence of new contextual factors of the era (progress of civilization, urbanization, spread of literacy, rapid growth of the general cultural level of the people, widespread development of mass media), as well as under the pressure of factors that artificially bled Ukrainian culture (collectivization, Holodomor, deportation, repressions, imperial wars). First of all, wedding song symbolism was influenced by ritual modifications of the wedding (disappearance of certain ritual stages, unification, reduction of rituals, a change in the functional accents in wedding rituals from magical to playful and aesthetically entertaining). Symbols, symbolic situations, and images undergo changes in content and form. The meaning of the symbol is "corrected" by modern rational thinking, which logically or psychologically motivates incomprehensible symbolic images. Structural modifications manifest themselves through changes in symbolic parallelism, which destroys its traditional appearance. The language of symbolic situations and images at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries is influenced by normative phenomena characteristic of the development of language during the 19th and early 20th centuries, and also adopts trends towards approaching a supradialectal variant, caused by the influence of the media in the second half of the 20th century. Modern symbolism does not contradict the aesthetic tastes of the new era and at the same time remains traditional.
Keywords: symbol, symbolic system, wedding song, wedding ritual, rituals, changes.
The article has presented an analytic research-work in foremost themes of Ukrainian folklore on the North of Moldova; the rise of those has been actualized under conditions of interethnic contacts by means of important binary opposition of «own/alien space». Characteristics have been given of related thematic units, as e.g. narrator's leaving of native country and search for survival abroad or the settlers' hard luck in foreign land and their sorrow for the native one.
The article reveals the meaning of the acoustic manifestation in the formation of the folklore zoo-symbol, its semantics and functions. Besides, the "language" of animals is analyzed as a figurative wholeness with its mythological foundations, its interesting logic in the system of values and signs, mechanisms of interpretations.
The overall national picture in folklore always consists of a regional mosaic. Similarly, the national symbolic system of folklore appears as the sum of individual symbolic systems of regional traditions. The study of the regional character of symbolism of Ukrainian wedding songs has become possible today thanks to the existence of a relatively «dense grid» of field records (both ancient and modern), as well as in view of the long multi-vector and thorough understanding of «poetry of marriage» since the first half of the 19th century. The regional segment in the symbolic system is, at first, clearly not noticeable, such that it does not prevent the symbol from moving freely in space, does not obscure its meaning. It is possible to identify it only on the basis of comparative microanalysis of the wedding symbolic world of the regions on the scale of the Ukrainian folk symbolic tradition. Despite the permanent scientific interest of folklorists in Ukrainian wedding song, many texts from the national fund, especially with complex multi-layered symbolic structures, have remained without scientific interpretation and proper analysis in terms of their regional features and stage changes. The relevancy of the article is in fact an attempt to trace the movement of a particular wedding song, namely, a symbolic picture in it, in space and time. The aim of the article is to analyse the symbolism of the wedding song about the dream of the bride, in particular to find out the semantics of key symbols, to outline their paradigm based on different local and regional variants, to trace the stage changes in the imagery of the higher dream, and to identify trends and causes of such changes. The object of the study is a wedding song, spread throughout the territory of Ukraine, with a story about the bride’s dream, and the subject is a symbolic picture that unfolds during the retelling of the dream, its content, regional versions and the stage changes therein. The source of the work consists of texts of Ukrainian wedding songs (presented in the context of the rite or without it), which were published during the 19th—21st centuries in folklore collections, monograph studies and articles. There were also involved our own materials from Western Polissya (2000, 2005), Nadsyanya (2003), Precarpathian Podnistrovja (2003), East Podillya (2004, 2005, 2006), West Podillya (2006), Boykivshchyna(2006, 2007). The study used comparative, structural-semiotic and historical-genetic methods.
Folklore culture as a segment that brightly presents ethnic specificity (researchers attribute the folklore tradition to the main markers of ethnic identification) is a particularly grateful material for presenting the uniqueness of ethnic culture creation in the marginal territories in the context of cultural coexistence of ethnic groups. Therefore, the consideration of the peculiarity of the Ukrainian folklore tradition of a certain defined border (namely, zones of ethnic contacts between Ukrainians and Moldovans along the line of border) becomes especially relevant in the context of the typological regularities of folklore in zones of ethno-cultural boundaries. In the article we aim to find out the peculiarity of Ukrainian folklore creation on the territory of the Ukrainian-Moldovan border in the light of the general patterns of folklore functioning in the areas of ethno-cultural boundaries. Achieving this goal has inevitably led to a number of other, equally pressing, issues. Thus, along with the definition of "borderline" markers of the folklore tradition, the substrate of such a tradition was clearly manifested and the changing segment was objectified, as well as in particular the distinct functions of folklore was appeared on the background of multi-ethnic cultural interaction. The object of the study is the folklore tradition in the variety of genres and texts that occur in the Ukrainian villages of Moldova, and the subject is the levels at which the borderline specificity of the folklore tradition is motivated and the factors that determine such specificity. The combination of methods of local and regional research with the techniques of comparative studies determines the basis of the research view of the problem. The research was conducted mainly on the basis of the materials of folklore records that were carried out in 43~villages and 1~city of 10~districts of the Republic of Moldova (in places of compact residence of Ukrainians) during integrated scientific expeditions of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine (2005—2007) and personal expeditions (2008—2009, 2016).
In the article, the author analyzes the peculiarities of the functioning of toponymic images (names of settlements, reservoirs, and mountains) in wedding songs of Ukrainians. In particular, it outlines the toponymic nomenclature of the wedding song, reveals main and peripheral images, traces the "fixed" of certain toponyms in a specific geographical area, and elucidates the semantics and functions of such symbols in the wedding song.
У дослідженні виявлено генетичну єдність і спільні риси фольклору українців Молдови із загальнонаціональною українською традицією, передусім її буковинською та подільською складовими. Також відображено іншоетнічні нашарування, які постали упродовж багатовікових контактів українців із молдованами та іншими народами, що проживають компактно на цій землі.
This edition is the first special research in Ukraine dedicated to folklore culture of Ukrainians of Moldova. The book includes more than 600 examples of folk songs and recitatives recorded during 2005-2009 and 2016 in 43 settlements and 10 regions in the north of Moldova. The text of the compositions is presented with musical notes. The main corpus of records is complemented by three introductory analytical investigations and concomitant materials in appendixes (comments, notes, indexes, vocabulary etc).
The research revealed genetic unity and common features between Ukrainians of Moldova and the nationwide Ukrainian tradition, foremost its Bukovyna and Podillya components. The research also reflects otherethnic layers that appeared during centuries old contacts of Ukrainians and Moldavians and other nations that live densely on this land.
ознак, що постають як особливо значущі для міфосвідомості та відтак найчастіше марковані у фольклорних текстах.
Окремо зроблено спробу систематизувати народні знання про зозулю та відстежити їхній зв’язок із приписуваною орнітоморфоному символу фольклорною семантикою.
Книгу адресовано фольклористам, етнологам, етнолінгвістам, історикам культури, а також усім тим, кого цікавлять проблеми традиційної духовної культури.