Papers by Fedir Dovbyshchenko
Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2023
Увазі науковців і широкого загалу пропонується переклад українською мовою книги І твору грекомовн... more Увазі науковців і широкого загалу пропонується переклад українською мовою книги І твору грекомовного історика доби римського панування Геродіана (ІІІ ст. н. е.) "Історія Римської держави після Марка Аврелія" (Τῆς μετὰ Μάρκον βασιλείας ἱστορίας βιβλία ὀκτώ), у якому описуються події в політичному житті Римської імперії зі 180 до 238 р. н. е., тобто від смерті Марка Аврелія до приходу до влади Гордіана ІІІ. Книга І охоплює правління імператора Комода (180-192 рр. н. е.). Переклад твору українською публікується вперше у двомовному вигляді. Науковий редактор перекладу-д-р філол. наук, професор кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леся Леонідівна Звонська. Джерело оригінального тексту: Lucarini, C.M. ed. (2005). Herodiani Regnum post Marcum. München: Saur. Ключові слова: давньогрецька історіографія, Геродіан, український переклад. A Ukrainian translation of the first work of the Greek-speaking historian's of the era of Roman rule Herodian (III century AD) "The History of the Empire after Marcus Aurelius" (Τῆς μετὰ Μάρκον βασιλείας ἱστορίας βιβλια ὀκτώ), which describes the events in the political the life of the Roman Empire from 180 to 238 AD, that is, from the death of Marcus Aurelius to the coming to power of Gordian III, is offered to the attention of scientists and the general public. Book I covers the reign of emperor Commodus (180-192 AD). The Ukrainian translation of the work is published for the first time in bilingual form. The scientific editor of the translation is Lesia Zvonska, Dlitt., professor of the department of general linguistics, classical philology and neo-hellenistic studies of the Educational and scientific institute of
HERODIAN. THE HISTORY OF THE EMPIRE AFTER MARCUS AURELIUS. BOOK I (A TRANSLATION FROM ANCIENT GREEK), 2023
Увазі науковців і широкого загалу пропонується переклад українською мовою книги І твору грекомовн... more Увазі науковців і широкого загалу пропонується переклад українською мовою книги І твору грекомовного історика доби римського панування Геродіана (ІІІ ст. н. е.) "Історія Римської держави після Марка Аврелія" (Τῆς μετὰ Μάρκον βασιλείας ἱστορίας βιβλία ὀκτώ), у якому описуються події в політичному житті Римської імперії зі 180 до 238 р. н. е., тобто від смерті Марка Аврелія до приходу до влади Гордіана ІІІ. Книга І охоплює правління імператора Комода (180-192 рр. н. е.). Переклад твору українською публікується вперше у двомовному вигляді. Науковий редактор перекладу-д-р філол. наук, професор кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леся Леонідівна Звонська.
PAIDEIA AS A BASIC IDEA OF XENOPHON'S "CYROPAEDIA" AND HERODIAN'S "HISTORY…", 2023
Представлено результати дослідження основних позицій філософсько-етичного та політичного виміру к... more Представлено результати дослідження основних позицій філософсько-етичного та політичного виміру концепції виховання (paideia) у творі Ксенофонта "Кіропедія" та Геродіана "Історія Римської держави після Марка Аврелія". Коротко обґрунтовано методологію дослідження античного біографічно-історіографічного тексту. Описано наративні стратегії репрезентації принципів виховання в обох творах у зіставному аспекті. Проаналізовано структуру комунікації та шляхи втілення авторської наративної стратегії крізь призму наскрізної ідеї обох творів: абсолютний вплив ролі виховання правителя на виховання суспільства. Розглянуто поняття paideia як ключовий сенсоутворюючий елемент обох творів; проілюстровано, яким чином тексти Ксенофонта та Геродіана представляють paideia як головну умову успішності правителя та його держави. Виявлено спільні та відмінні риси реалізації авторської наративної стратегії в обох творах. Прийоми реалізації авторської наративної стратегії у текстах Ксенофонта та Геродіана проілюстровано прикладами з оригінальних текстів із перекладом. На прикладі обох текстів показано тяглість традицій написання античної історіографічної біографії від класичної до елліністично-римської доби: подібність наративної побудови, наявність дворівневої комунікації (авторської та нараторської), сюжетної перипетії, розташування якої в обох текстах збігається з місцем золотого перетину. Доведено, що тексти Ксенофонта та Геродіана, відділені один від одного доволі значним відрізком часу у пів тисячоліття, переслідують однакову мету: показ недієздатності як окремої особистості, так і суспільства загалом, які відступили від принципів paideia. Описані у статті елементи наративної структури античних історіографічних текстів свідчать про її подібність до структури античної трагедії (за Аристотелем).
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies
A Ukrainian translation of the first work of the Greek-speaking historian’s of the era of Roman r... more A Ukrainian translation of the first work of the Greek-speaking historian’s of the era of Roman rule Herodian (III century AD) "The History of the Empire after Marcus Aurelius" (Τῆς μετὰ Μάρκον βασιλείας ἱστορίας βιβλια ὀκτώ), which describes the events in the political the life of the Roman Empire from 180 to 238 AD, that is, from the death of Marcus Aurelius to the coming to power of Gordian III, is offered to the attention of scientists and the general public. Book I covers the reign of emperor Commodus (180–192 AD). The Ukrainian translation of the work is published for the first time in bilingual form. The scientific editor of the translation is Lesia Zvonska, Dlitt., professor of the department of general linguistics, classical philology and neo-hellenistic studies of the Educational and scientific institute of philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Original text source: Lucarini, C.M. ed. (2005). Herodiani Regnum post Marcum. Munich: Saur.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies
The results of the study of the main positions of the philosophical-ethical and political dimensi... more The results of the study of the main positions of the philosophical-ethical and political dimension of the concept of education (paideia) in Xenophon's "Cyropedia" and Herodian's "History of the Roman State after Marcus Aurelius" are presented. The research methodology of the ancient biographical and historiographical text is briefly substantiated. The narrative strategies of the representation of the principles of education in both works are described in a comparative aspect. The structure of communication and ways of implementing the author's narrative strategy are analyzed through the prism of the cross-cutting idea of both works: the absolute influence of the role of the education of the ruler on the education of society. The concept of paideia is considered as a key meaning-forming element of both works; it is illustrated how the texts of Xenophon and Herodian present paideia as the main condition for the success of the ruler and his state. Commo...
Science and Education a New Dimension
The present article is an attempt to summarize the theoretical achievements which allow to analyz... more The present article is an attempt to summarize the theoretical achievements which allow to analyze narratives within the methods of narratology, reader-response criticism, Euclid's theory of the golden ratio and Aristotle's concept of the peripeteia. In particular, the analysis of the ancient histories, as this article argues, can be conducted not only to understand the level of their factual reliability, but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is also stressed in the present article that the narrative structure of histories is a perspective object of study, for it may reflect that of the ancient tragedy.
Studia Linguistica
The present article is an attempt to analyze the narrative strategies and scope of Xenophon’s “Cy... more The present article is an attempt to analyze the narrative strategies and scope of Xenophon’s “Cyropaedia” and Herodian’s “History of the Roman Empire” as viewed within the modern reception in classical philology. This paper presumes that the narrative techniques of writing historiographical biographies in antiquity might be the same across the whole period which separates the two works in question. The distance in time did not result in radical changes of the narrative structure in historiography, as the example of Xenophon’s “Cyropaedia” and Herodian’s “History” shows. The analysis of the ancient histories, as this article argues, can be conducted not only to understand the level of their factual reliability, but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is also shown in the present article that the narrative structure of the two histories is far from being that of the non-fictional prose, and that modern classicists tend to consider them as f...
Studia Linguistica
The article deals with the text of the book I of Xenophon’s “Cyropaedia”. A brief description of ... more The article deals with the text of the book I of Xenophon’s “Cyropaedia”. A brief description of the most significant previous studies of the “Cyropaedia” as a literary work is given. The text is analyzed within the frames of narratology and reader-response criticism. The theoretical base of these approaches is shown concisely in the beginning of the article. The notions of narrator (primary, secondary, tertiary), narratee, author, reader, ideal recipient, pre-intent, lacuna, peripeteia, golden section, lingual strategy, narrative strategy are being defined as the main notions of the present investigation. The study of the author’s narrative strategy supposes a distinction between authorial and narratorial communication with its further comparison. The analysis of a double-structured communication is possible thanks to the study of the given fragment [Cyrop. I.4.27]. It draws the attention because it is unusual if compared with the rest of the book I, the narratorial communication l...
Studia Linguistica, 2019
The present article is an attempt to analyze the narrative strategies and
scope of Xenophon’s “Cy... more The present article is an attempt to analyze the narrative strategies and
scope of Xenophon’s “Cyropaedia” and Herodian’s “History of the Roman Empire”
as viewed within the modern reception in classical philology. This paper presumes
that the narrative techniques of writing historiographical biographies in antiquity
might be the same across the whole period which separates the two works in
question. The distance in time did not result in radical changes of the narrative
structure in historiography, as the example of Xenophon’s “Cyropaedia” and
Herodian’s “History” shows. The analysis of the ancient histories, as this article
argues, can be conducted not only to understand the level of their factual reliability,
but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is
also shown in the present article that the narrative structure of the two histories is
far from being that of the non-fictional prose, and that modern classicists tend to
consider them as fictional texts. Moreover, the whole ancient historiography, unlike
the modern one, has to be treated as fiction, for the strategies of creating it were
similar to the narrative strategies of other genres.
Science and Education a New Dimension. Philology, VII(61), Issue: 210, 2019
The present article is an attempt to summarize the theoretical achievements which allow to analyz... more The present article is an attempt to summarize the theoretical achievements which allow to analyze narratives within the
methods of narratology, reader-response criticism, Euclid’s theory of the golden ratio and Aristotle’s concept of the peripeteia. In
particular, the analysis of the ancient histories, as this article argues, can be conducted not only to understand the level of their factual
reliability, but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is also stressed in the present article that
the narrative structure of histories is a perspective object of study, for it may reflect that of the ancient tragedy.
УДК 811'14'02:81'42 "Проблеми лінгвокомунікативістики, дискурсології та прагмалінгвістики" ІНФОРМ... more УДК 811'14'02:81'42 "Проблеми лінгвокомунікативістики, дискурсології та прагмалінгвістики" ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДИСОНАНС РІВНІВ АВТОРСЬКОЇ ТА НАРАТОРСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ У ІІІ КНИЗІ "ІСТОРІЇ…" ГЕРОДІАНА Довбищенко Федір Володимирович асп. Київський національний університет імені Тараса Шевченка [email protected] У рамках даної статті текст ІІІ книги давньогрецького історика Риму ІІІ ст.н.е. Геродіана розглядається з позицій наратології та рецептивної естетики. Комплексний аналіз дозволяє дослідити цей фрагмент твору Геродіана як реалізацію авторської концепції в рамках наративної стратегії. Описано теоретичні засади наратології та рецептивної естетики, що дає можливість трактувати досліджуваний текст як взаємодію автора з читачем. Розмежування авторської та нараторської комунікацій створює передумови для опису наративної стратегії, мовних тактик та комунікативних ходів, які забезпечують дворівневу комунікацію з читачем і виводять його на розуміння ідей, закладених у тексті ІІІ книги "Історії…" Геродіана. З'ясовано механізм виведення читача на розуміння авторської комунікації через тактику переакцентування й комунікативний хід, який полягає в поєднанні взаємнозаперечних свідчень в одному контексті нараторського мовлення. Цей прийом зумовлює лакуну під час відчитування читачем нараторської комунікації, описану в теорії рецептивної естетики. Таким чином читача спрямовано на відкриття рівня авторської комунікації та декодування авторського повідомлення. Доведена умисність застосування автором описаного набору комунікативних ходів і тактик, які є реалізацією на рівні тексту авторської наративної стратегії. Осмислюються функції авторської та нараторської комунікації у творі. Ключові слова: наративна стратегія, авторська комунікація, нараторська комунікація, мовна тактика, комунікативний хід, давньогрецька історіографія. В рамках данной статьи текст ІІІ книги древнегреческого историка Рима ІІІ в.н.э. Геродиана рассматривается в ключе нарратологии и рецептивной естетики. Комплексный анализ позволяет исследовать этот фрагмент произведения Геродиана как реализацию авторской концепции в рамках нарративной стратегии. Описываются теоретические основы нарратологии и рецептивной естетики, что позволяет рассматривать данный текст как взаимодействие автора и читателя. Разведение авторской и нарраторской коммуникаций создает предпосылки для описания нарративной стратегии, языковых тактик и коммуникативных ходов, обеспечивающих двухуровневую коммуникацию с читателем и выводящих его на понимание идей, заложенных в тексте ІІІ книги "Истории…" Геродиана. Показан механизм подведения читателя к пониманию авторской коммуникации посредством коммуникативного хода, состоящего в сочетании взаимопротиворечащих сведений в одном контексте нарраторской речи. Этот прием порождает описанную в теории рецептивной эстетики лакуну во время считывания читателем нарраторской коммуникации. Таким образом читателя подводят к открытию уровня авторской коммуникации и декодированию авторского сообщения. Доказан умышленный характер употребления автором описанного набора коммуникативных ходов и тактик, которые являются реализацией на текстовом уровне авторской нарративной стратегии. Осмыслено назначение авторской и нарраторской коммуникаций в произведении. Ключевые слова: нарративная стратегия, авторская коммуникация, нарраторская коммуникация, языковая тактика, коммуникативный ход, древнегреческая историография.
Анотація. У статті розглядаються типи метафор, покладених в основу мореплавських термінів давньог... more Анотація. У статті розглядаються типи метафор, покладених в основу мореплавських термінів давньогрецької мови, та лексико-семантичні розряди цих термінів.
Довбищенко Ф. В., магістрант, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка КОМУНІКАТИВНА СТРУКТУР... more Довбищенко Ф. В., магістрант, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка КОМУНІКАТИВНА СТРУКТУРА І КНИГИ ТРАКТАТУ ГЕРОДІАНА «ІСТОРІЯ ПІСЛЯ МАРКА АВРЕЛІЯ» У статті досліджено комунікативну структуру І книги трактату грекомовного історика ІІІ ст. н.е. Геродіана "Історія після Марка Аврелія", встановлено принцип функціонування прийому "текст у тексті". Ключові слова: структура комунікації, прийом "текст у тексті", грекомовна історіографія, пізньоелліністичний період. Стаття надійшла до редакції 24.04.15 Довбищенко Ф. В., магистрант, Институт филологии КНУ имени Тараса Шевченко КОММУНИКАТИВНАЯ СТРУКТУРА І КНИГИ ТРАКТАТА ГЕРОДИАНА «ИСТОРИЯ ПОСЛЕ МАРКА АВРЕЛИЯ» В статье исследована коммуникативная структура І книги трактата грекоязычного историка ІІІ в. н.э. Геродиана "История после Марка Аврелия", установлен принцип функционирования приема "текст в тексте". Ключевые слова: структура коммуникации, прием «текст в тексте», грекоязычная историография, позднеэллинистический период. Dovbyshchenko F., master, The
Довбищенко Ф. В., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ АВТОРСЬКА НАРАТИВНА... more Довбищенко Ф. В., асп., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ АВТОРСЬКА НАРАТИВНА СТРАТЕГІЯ В V I VI КНИГАХ "ІСТОРІЇ…" ГЕРОДІАНА У статті досліджується структура комунікації у V та VI книгах твору давньогрецького історика ІІІ ст.н.е. Геродіана "Історія Римської держави після Марка Аврелія". Звернуто увагу на розмежування авторської та нараторської комунікацій, запропоноване наратологією, та прийом лакуни, описаний у теорії рецептивної естетики. Виявлення невідповідностей у нараторському мовленні дає можливість вийти на рівень авторської комунікації й осягнути основне авторське повідомлення, закодоване за допомогою наративної стратегії. Ключові слова: наративна стратегія, авторська комунікація, нараторська комунікація, мовна тактика, комунікативний хід, давньогрецька історіографія.
Drafts by Fedir Dovbyshchenko
Довбищенко Федір Володимирович, [email protected] аспірант Київський національний уні... more Довбищенко Федір Володимирович, [email protected] аспірант Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології У статті аналізується текст І книги "Виховання Кіра" Ксенофонта. Подається короткий опис найвагоміших праць, присвячених текстові Ксенофонта як літературній пам'ятці. Аналіз здійснюється з позицій наратології та рецептивної естетики. Стисло розглядаються теоретичні засади цих наук. Визначаються поняття наратора (первинного, вторинного, третинного), нарататора, автора, читача, ідеального реципієнта, преінтенції, лакуни, перипетії, золотого перетину, мовленнєвої стратегії, наративної стратегії, які необхідні для заданого типу аналізу зазначеного фрагмента. Дослідження авторської наративної стратегії відбувається через розмежування авторської та нараторської комунікацій, здійснюється спроба їх аналізу та порівняння. Вихід на аналіз подвійної структури комунікації можливий завдяки дослідженню фрагмента [Cyrop. I.4.27], який привертає увагу нестандартністю в порівнянні з рештою тексту І книги Виховання Кіра, порушенням логіки нараторської комунікації. Припущення про те, що цей фрагмент слугує для виведення читача на рівень авторської комунікації, підтверджується після наратологічного та рецептивно-естетичного аналізу всієї І книги. Виявлення лакун у читацькому сприйнятті тексту, спостереження за їх розміщенням та роллю в кожному окремому випадку дозволяють зробити висновок про те, що фрагмент у [Cyrop. I.4.27] є наріжним каменем усієї І книги "Виховання Кіра", адже лакуна у відчитуванні тексту, яку він спричинює в читацькій активності, остаточно руйнує образ Кіра, в істинності якого має на меті нас переконати нараторська комунікація. Доведено, що цей фрагмент є ще й моментом сюжетної перипетії, на нього припадає золотий перетин у сюжетній структурі, подібно до будови античної трагедії. Висновки, зроблені на основі аналізу І книги "Виховання Кіра" Ксенофонта, відкривають шлях для ґрунтовного дослідження наративної стратегії всього твору. Ключові слова: наративна стратегія, Ксенофонт, наратологія, рецептивна естетика, авторська комунікація, нараторська комунікація, давньогрецька історіографія. АВТОРСКАЯ НАРРАТИВНАЯ СТРАТЕГИЯ В І КНИГЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ КСЕНОФОНТА "ВОСПИТАНИЕ КИРА" Довбищенко Фёдор Владимирович, [email protected] аспирант Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Институт филологии В статье анализируется текст I книги "Воспитания Кира" Ксенофонта. Приводится краткое описание наиболее значительных работ, посвящённых тексту Ксенофонта как литературному памятнику. Анализ производится по установкам нарратологии и рецептивной эстетики. Вкратце рассматриваются теоретические основы этих наук. Определяются понятия нарратора (первичного, вторичного, третичного), наррататора, автора, читателя, идеального реципиента, преинтенции, лакуны, перипетии, золотого сечения, языковой стратегии, нарративной стратегии, которые наобходимы для заданого типа анализа нашего фрагмента. Исследование авторской нарративной стратегии осуществляется посредством разграничения авторской и нарраторской коммуникаций, совершается попытка их анализа и сравнения. Выход на анализ двойной структуры коммуникации возможен благодаря исследованию фрагмента [Cyrop. I.4.27], который привлекает внимание нестандартностью по сравнению с остальным текстом І книги "Воспитания Кира", нарушением логики нарраторской коммуникации. Предположение о том, что целью этого фрагмента является выведение читателя на уровень авторской коммуникации, подтверждается после нарратологического и рецептивно-эстетического анализа всей I книги. Обнаружение лакун в восприятии текста читателем, наблюдение за их размещением и ролью в каждом отдельном случае позволяют сделать вывод о том, что фрагмент в [Cyrop. I.4.27] является краеугольным камнем всей I книги "Воспитания Кира", так как лакуна в прочитании текста, которую он создает в деятельности читателя, окончательно разрушает образ Кира, в истинности которого стремится нас убедить нарраторская коммуникация. Доказано, что данный фрагмент является ещё и моментом сюжетной перипетии, на него приходится золотое сечение в сюжетной структуре, как в строении античной трагедии. Заключения, сделанные на основе анализа I книги "Воспитания Кира" Ксенофонта, создают предпосылки для основательного исследования нарративной стратегии всего произведения.
Thesis Chapters by Fedir Dovbyshchenko
Наративні стратегії давньогрецької історіографії (на матеріалі творів Ксенофонта та Геродіана). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису, 2020
Довбищенко Ф.В. Наративні стратегії давньогрецької історіографії (на матеріалі творів Ксенофонта ... more Довбищенко Ф.В. Наративні стратегії давньогрецької історіографії (на матеріалі творів Ксенофонта та Геродіана). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020.
Ключові слова дисертації: наративні стратегії, давньогрецька історіографія, наратологія, авторська комунікація, нараторська комунікація, рецептивна естетика, перипетія, золотий перетин, Ксенофонт, Геродіан.
Dovbyshchenko F.V. Narrative Strategies of Ancient Greek Historiography (Based on the Works of Xenophon and Herodian). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
The PhD thesis on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 035 “Philology” (03 – Humanities). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.
Key words of the PhD thesis: narrative strategies, ancient Greek historiography, narratology, authorial communication, narratorial communication, reader-response criticism, peripeteia, golden ratio, Xenophon, Herodian.
Uploads
Papers by Fedir Dovbyshchenko
scope of Xenophon’s “Cyropaedia” and Herodian’s “History of the Roman Empire”
as viewed within the modern reception in classical philology. This paper presumes
that the narrative techniques of writing historiographical biographies in antiquity
might be the same across the whole period which separates the two works in
question. The distance in time did not result in radical changes of the narrative
structure in historiography, as the example of Xenophon’s “Cyropaedia” and
Herodian’s “History” shows. The analysis of the ancient histories, as this article
argues, can be conducted not only to understand the level of their factual reliability,
but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is
also shown in the present article that the narrative structure of the two histories is
far from being that of the non-fictional prose, and that modern classicists tend to
consider them as fictional texts. Moreover, the whole ancient historiography, unlike
the modern one, has to be treated as fiction, for the strategies of creating it were
similar to the narrative strategies of other genres.
methods of narratology, reader-response criticism, Euclid’s theory of the golden ratio and Aristotle’s concept of the peripeteia. In
particular, the analysis of the ancient histories, as this article argues, can be conducted not only to understand the level of their factual
reliability, but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is also stressed in the present article that
the narrative structure of histories is a perspective object of study, for it may reflect that of the ancient tragedy.
Drafts by Fedir Dovbyshchenko
Thesis Chapters by Fedir Dovbyshchenko
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020.
Ключові слова дисертації: наративні стратегії, давньогрецька історіографія, наратологія, авторська комунікація, нараторська комунікація, рецептивна естетика, перипетія, золотий перетин, Ксенофонт, Геродіан.
Dovbyshchenko F.V. Narrative Strategies of Ancient Greek Historiography (Based on the Works of Xenophon and Herodian). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
The PhD thesis on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 035 “Philology” (03 – Humanities). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.
Key words of the PhD thesis: narrative strategies, ancient Greek historiography, narratology, authorial communication, narratorial communication, reader-response criticism, peripeteia, golden ratio, Xenophon, Herodian.
scope of Xenophon’s “Cyropaedia” and Herodian’s “History of the Roman Empire”
as viewed within the modern reception in classical philology. This paper presumes
that the narrative techniques of writing historiographical biographies in antiquity
might be the same across the whole period which separates the two works in
question. The distance in time did not result in radical changes of the narrative
structure in historiography, as the example of Xenophon’s “Cyropaedia” and
Herodian’s “History” shows. The analysis of the ancient histories, as this article
argues, can be conducted not only to understand the level of their factual reliability,
but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is
also shown in the present article that the narrative structure of the two histories is
far from being that of the non-fictional prose, and that modern classicists tend to
consider them as fictional texts. Moreover, the whole ancient historiography, unlike
the modern one, has to be treated as fiction, for the strategies of creating it were
similar to the narrative strategies of other genres.
methods of narratology, reader-response criticism, Euclid’s theory of the golden ratio and Aristotle’s concept of the peripeteia. In
particular, the analysis of the ancient histories, as this article argues, can be conducted not only to understand the level of their factual
reliability, but also to describe their possible impact on contemporary readers or listeners. It is also stressed in the present article that
the narrative structure of histories is a perspective object of study, for it may reflect that of the ancient tragedy.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 «Філологія» (03 – Гуманітарні науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020.
Ключові слова дисертації: наративні стратегії, давньогрецька історіографія, наратологія, авторська комунікація, нараторська комунікація, рецептивна естетика, перипетія, золотий перетин, Ксенофонт, Геродіан.
Dovbyshchenko F.V. Narrative Strategies of Ancient Greek Historiography (Based on the Works of Xenophon and Herodian). - Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.
The PhD thesis on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 035 “Philology” (03 – Humanities). – Taras Shevchenko National University of Kyiv. – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.
Key words of the PhD thesis: narrative strategies, ancient Greek historiography, narratology, authorial communication, narratorial communication, reader-response criticism, peripeteia, golden ratio, Xenophon, Herodian.