YIVO

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

YIVO (їдиш: ייִוואָ, [jiˈvɔ], повна назва Yidisher Visnshaftlekher Institut  (їдиш: ייִדישער װיסנשאַפֿטלעכער אינסטיטוט, pronounced [ˈjidiʃɛr ˈvisən.ʃaftlɛχɛr instiˈtut], що буквально означає «їдишська наукова організація») або Дослідницький інститут їдишу (англ. Yiddish Scientific Institute) був заснований у 1925 році у Вільно, Польща (нині Вільнюс, Литва)[1] — дослідницький інститут мови їдиш, створений для документування та дослідження різних аспектів єврейського життя (мова, релігія, матеріальна культура). YIVO приділяв особливу увагу євреям Східної Європи, але збирав книги, рукописи та інші артефакти єврейських громад по всьому світу[2].

Через Другу світову війну та Голокост центром діяльності YIVO стає Нью-Йорк у 1940 році[3]. В Америці YIVO змінює назву на Дослідницький інститут їдишу, проте все ще залишається відомий за старим акронімом[4].

Історія

[ред. | ред. код]

Ініціатором створення YIVO став лінгвіст-їдишист Нохем Штиф[5]. Серед інших засновників були філолог Макс Вайнрайх[6] та історик Ілля Чериковер[7]. Місцем заснування інституту стало Вільно, яке було важливим центром єврейської культури того періоду.

Також діяли філіали у Берліні та Нью-Йорку. Товариство друзів YIVO діяло по усьому світу[8]. Діяльність відбувалась у чотирьох аспектах:

  1. історичний (очолював І.Чериковер, співпрацювали Шимон Дубнов, Шаул Гінзбург[en] та ін.)
  2. філологічний та літературний (очолював Макс Вайнрайх, співпрацювали Александр Гаркаві[en], Шмуель Нігер[en], Ной Прилуцький[en], Залман Рейзен[en] та ін.)
  3. економічний та статистичний (очолював Яків Лещинський, співпрацювали Бен Адір[ru], Лібман Герш[en] та ін.)
  4. психологічний та педагогічний (очолював Лейбуш Лерер[en], співпрацювали Авраам Голомб[en], Авраам Робак[en] та ін.)

Під час Другої Світової війни центром діяльності стає Нью-Йорк. Другий важливий центр засновано у Буенос-Айресі, Аргентина. Колекції YIVO у Вільно були розграбовані німцями[3]. Було знищено близько 100 тисяч томів. Частину, яку було вивезено до Німеччини, повернули в YIVO у Нью-Йорку.

Близько 5 тисяч томів з колекції врятували в'язні Вільнюського гетто,[9] частина яких були підпільниками вільнюського гетто (див. Paper Brigade[en]).

Діяльність

[ред. | ред. код]

У Нью-Йорку під керівництвом М. Вайнрайха була налагоджена робота з підготовки нового покоління вчених[2].Відновлена бібліотека (понад 400 тис. томів)[10] та архів (понад 23 млн одиниць).[11][12]

У 1968 році був створений Центр вищих досліджень М. Вайнрайха з курсами і семінарами з фольклору, літератури та мови їдиш.[13] Третім важливим центром стає YIVO у Чикаго.[14]

Зараз[коли?] YIVO є партнером Центру єврейської історії[en][15] та є де-факто мовним регулятором мови їдиш.

Публікації

[ред. | ред. код]

Періодичні видання мовою їдиш включають Yedies Fun YIVO (з 1925 року)[16], YIVO Bleter (з 1931 року)[17], Yidishe Shprakh (з 1941 року) та англомовне видання YIVO Annual of Jewish Social Studies (з 1946 року).

Англійською було перевидано History of the Yiddish Language Макса Вайнрайха[18]. З 1961 по 1980 рік YIVO опублікував Groyser Verterbukh Fun Der Yidisher Shprakh[19] (Великий словник мови їдиш).

Останньою значною публікацією є The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe[en], яка вийшла у 2008 році при партнерстві з Видавництвом Єльського Університету. Двотомне видання описує історію та культуру східноєвропейських євреїв.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ History of YIVO. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  2. ↑ а б ИВО // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. ↑ а б YIVO During WWII. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  4. ↑ About YIVO. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  5. ↑ Баал-Димьён // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  6. ↑ Вайнрайх Макс // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  7. ↑ Чериковер Илья // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  8. ↑ Early Years. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  9. ↑ Rescued From the Ashes · The Strashun Library of Vilna · YIVO Online Exhibitions. YIVO Online Exhibitions (амер.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 5 грудня 2020. [Архівовано 2022-03-09 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Overview of Library. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  11. ↑ Overview of Archival Collections. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  12. ↑ YIVO Archives & Library Collections. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  13. ↑ Max Weinreich Center. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  14. ↑ Home. Chicago YIVO Society (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  15. ↑ Center for Jewish History • Our Partners. www.cjh.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  16. ↑ Introducing the Online Yedies fun YIVO. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  17. ↑ YIVO bleter | American publication. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  18. ↑ History of the Yiddish Language. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
  19. ↑ Yiddish Dictionaries. YIVO Institute for Jewish Research (англ.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=YIVO&oldid=44039847