Перейти до вмісту

Сідней морнінг геральд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з The Sydney Morning Herald)
англ. The Sydney Morning Herald[1]


Країна  Австралія
Тип вебсайт, newspaper of recordd, продюсерська компанія[3]
Мова англійська[4]
Політична належність лібералізм
Місце публікації Сідней[1]
Видавець Fairfax Mediad
Формат компакт
Періодичність 1 доба
Засновано 1831
Власник Fairfax Mediad
Головний офіс Сідней
ISSN 0312-6315
smh.com.au​(англ.)
CMNS: Сідней морнінг геральд у Вікісховищі

«Сідней морнінг геральд» (англ. The Sydney Morning Herald перекладається як «Сіднейський ранковий вісник»), SMH — щоденна газета у форматі таблоїду, що публікується видавництвом Fairfax Media[en] в Сіднеї (Австралія). Заснована 1831 року з назвою Sydney Herald (укр. Сідней геральд), «Сідней морнінг геральд» є однією з найстаріших газет, що безперервно видаються в Австралії[5]. Газета виходить по буднях і в суботу. Недільний випуск газети називається The Sun-Herald[en]. Придбати газету можна в торгових точках у Сіднеї, Новому Південному Уельсі, Канберрі, Південно-східному Квінсленді[en] (Брисбен, Голд-Кост і Саншайн-Кост).

Огляд

[ред. | ред. код]

«Сідней морнінг геральд» — видання, що дотримується високих стандартів журналістики, проте у 2006 році газета зазнала критики з приводу перетворення на жовту пресу, з підвищеною увагою до чуток, великими фотографіями і крикливими заголовками[6].

Газету критикували за лівоцентристські погляди[7]. Це пояснювалося тим, що в газеті працюють журналісти-лівоцентристи, такі як феміністка Адель Горін[en][8]. Разом з тим, у газеті працюють журналісти помірних поглядів, такі як, наприклад, Пітер Гартчер[en][9]. Крім того, в газеті регулярно публікуються коментарі консерваторів, таких як Пол Шіен[en] і Пітер Райт.

Видавництво Fairfax Media публікує різні додатки до газети, серед яких журнали Good Weekend (що включається в суботній випуск The Age і The Sydney Morning Herald), the(sydney)magazine і його аналог, the(melbourne)magazine, що публікуються в Сіднеї і Мельбурні відповідно. Крім того, публікується багато інших видань, зокрема кобрендингових з Fairfax Media, які використовують рекламні онлайн-майданчики видавництва:

  • The Guide (телебачення) щопонеділка.
  • Good Living (про кулінарію і продуктах харчування) і Domain (про нерухомість) щовівторка.
  • Money (про особисті заощадження) щосереди.
  • Drive (для автолюбителів), Metro (про розваги) щоп'ятниці.
  • News Review (огляд новин), Spectrum (путівник по виставках і розвагах), Domain, Drive і MyCareer (про працевлаштування) щосуботи.

Згідно з програмою скорочення витрат 2008 року деякі видання передано стороннім виробникам[10].

Згідно з дослідженням компанії Roy Morgan Research[en], у період від березня 2010 до березня 2011 року, читаність газети The Sydney Morning Herald становила 766 000 разів у будні і 1 014 000 разів у суботу[11]. Бюро аудиту тиражів[en] опублікувало інформацію про те, що в грудні 2013 року середній тираж газети в будні становив 131 737 примірників, а в суботу — 228 392 примірники. Порівняно з аналогічним періодом минулого року тиражі впали на 16 %.

Головним редактором газети є Даррен Ґудсір (англ. Darren Goodsir). Колишні головні редактори: Вільям Карнау[en][12], Ендрю Ґарран[en], Шон Елмер (англ. Sean Aylmer), Фредерік Верд[en], Чарльз Флетчер[en], Колін Бінґгем (англ. Colin Bingham), Макс Пріск (англ. Max Prisk), Джон Александер (англ. John Alexander), Пол Макгіох[en], Алан Ревелл (англ. Alan Revell), Алан Оклі[en], Пітер Фрей (англ. Peter Fray).

Історія

[ред. | ред. код]
Обкладинка першого випуску газети, 18 квітня 1831 року.

Троє співробітників колишньої Sydney Gazette: Ворд Стівенс (англ. Ward Stephens), Фредерік Стокс (англ. Frederick Stokes) і Вільям Макґарві[en] 1831 року заснували газету The Sydney Herald. Чотиристорінковий тижневик випускався тиражем 750 примірників. 1840 року газета стала виходити щодня. 1841 року англієцьДжон Ферфакс[en] викупив газету і наступного року перейменував її на The Sydney Morning Herald. Ферфакс, сімейний бізнес якого контролював газету протягом близько 150 років, визначив редакційну політику

на принципах щирості, чесності і честі. Ми не маємо найменшого бажання ввести в оману, не маємо ніякого інтересу в задоволенні [читачів] шляхом нещадного лихослів'я або невибіркового схвалення.
Оригінальний текст (англ.)
upon principles of candour, honesty and honour. We have no wish to mislead; no interest to gratify by unsparing abuse or indiscriminate approbation.


The Sydney Morning Herald почала друкувати новини замість оголошень на головній сторінці з 15 квітня 1944 року, пізніше від багатьох інших газет. Зі столичних газет Австралії тільки The West Australian[en] зробила це пізніше. 1949 року запущено недільне видання, The Sunday Herald. Через чотири роки, 1953 році, The Sunday Herald об'єднано з придбаним тижневиком Sun. Об'єднане видання, The Sun-Herald, публікується донині.

1995 року компанія запустила новинний вебсайт smh.com.au. Інтерактивні та мультимедійні можливості сайту дозволили вийти за рамки контенту друкованого видання. Приблизно тоді ж компанія переїхала з Джонс-стріт (англ. Jones Street) до нового офісу в Дарлінг-парку (англ. Darling Park) і побудувала нову друкарню в Чуллорі[en]. Відтоді редакція The Sydney Morning Herald переїхала ще раз, разом з іншими підрозділами Sydney Fairfax, до будівлі на півострові Дарлінг.

У травні 2007 року компанія Fairfax Media оголосила, що за прикладом The Times, газети The Sydney Morning Herald і The Age перейдуть з великого формату broadsheet на менший формат compact або таблоїд[13]. Потім, того ж 2007 року, Fairfax Media відмовилася від цих планів. Проте, у червні 2012 року Fairfax Media знову заявила про наміри випускати обидві газети у форматі таблоїду з березня 2013 року[14]. Fairfax також оголосила про свій намір скоротити число співробітників компанії на 1900 чоловік протягом трьох років і ввести платний доступ на вебсайти газет[15]. Планувалося використовувати модель підписки Freemium, з обмеженням доступу за кількістю безплатних статей, доступних для прочитання за місяць, з оплатою для подальшого доступу[16]. Цей анонс був частиною загальної стратегії «digital first» (укр. спочатку цифра) щодо збільшення частки цифрового вмісту[en] або онлайну порівняно з друкованою продукцією, збільшення редакційного матеріалу, а також з метою задоволення побажання керівництва компанії щодо «повної інтеграції видань в онлайні, друкованих видань і видань на мобільних пристроях».

У липні 2013 року директор новинного блоку, Даррен Гудсір (англ. Darren Goodsir), змінив на посаді головного редактора газети, Шона Ейлмера (англ. Sean Aylmer)[17].

22 лютого 2014 року вийшов останній суботній випуск газети у великому форматі broadsheet. Від 1 березня 2014 року газета почала публікуватися в компактному форматі[18].

Політична точка зору

[ред. | ред. код]

The Sydney Morning Herald підтримувала австралійську лейбористську партію тричі: на парламентських виборах 1961 року[en], парламентських виборах 1984 року[en] і на виборах у штатах в 2003 році. В ході виборчої кампанії 2004 року[en] в газеті з'явилося повідомлення про те, що The Sydney Morning Herald «більше не підтримувала б жодну партію в ході виборчої кампанії». Політичні погляди газети могли бути переглянуті, щоб:

по справжньому жахливий уряд будь-якого кольору, наприклад, не був би переоцінений.
Оригінальний текст (англ.)
A truly awful government of any colour, for example, would bring reappraisal.

— [19]

Після цього The Sydney Morning Herald підтримала консервативну коаліцію на виборах у Новому Південному Уельсі 2007 року[en][20], і підтримала лейбористів на парламентських виборах 2007 року[en] і 2010 року[en][21].

В XXI столітті газета брала участь в організації політичних кампаній, зокрема «Кампанії за Сідней» (планування і транспорт) і «Година Землі» (навколишнє середовище).

Відомі автори

[ред. | ред. код]

Власність

[ред. | ред. код]

Fairfax стала відкритим акціонерним товариством 1957 року і розширювалася шляхом придбання часток у журналах, радіо- і телевізійних компаніях. Акції компанії різко впали 11 грудня 1990 року, коли Ворвік Ферфакс[en], прапраправнук Джона Ферфакса, спробував приватизувати групу компаній, взявши кредит на 1,8 млрд доларів. Групу компаній викупив Конрад Блек[en]. 1992 року акції компанії були повторно зареєстровані на біржі. 2006 року Fairfax оголосила про злиття з Рурал Прес[en], в якій одним з провідних співробітників був член родини Ферфакс Джон Б. Ферфакс (англ. John B. Fairfax)[22].

Контент

[ред. | ред. код]

Column 8

[ред. | ред. код]

Колонка 8 (укр. Восьма колонка) — коротка колонка, в якій читачі Sydney Morning Herald діляться своїми спостереженнями і коментарями. Вперше опублікованj 11 січня 1947 року[23]. Свою назву колонка отримала через те, що спочатку вона розміщувалася на останній (8-й) колонці титульної сторінки газети, що випускалася у великому форматі broadsheet. Під час підготовки до літніх олімпійських ігор у Сіднеї 2000 року титульна сторінка газети зазнала зміни в дизайні, і з 31 липня 2000 року восьма колонка перемістилася на другу сторінку газети[24].

В колонці обговорюються, як правило, різні цікаві спостереження, дивацтва, каламбури, міські вивіски, написані ламаною англійською, а також більш або менш езотеричні теми[25].

Колонку іноді жартома називають Granny (укр. бабуся), на честь вигаданої літньої жінки, яка нібито редагувала цю колонку. Логотип з бабусею використовувався в колонці протягом перших 20 років і іноді з'являвся в спеціальній ретроспективі[23]. Логотип був карикатурою на Сідні Дімера[en], автора колонки, що був її редактором протягом 14 років[24][26].

Протягом 15 років редактором колонки був Джордж Річардс (англ. George Richards), який пішов у відставку 31 січня 2004 року[23][27]. Іншими редакторами колонки, крім Дімера і Річардса були Дункан Томпсон (англ. Duncan Thompson), Білл Фіттер (англ. Bill Fitter), Кол Аллісон (англ. Col Allison), Джим Каннінгем (англ. Jim Cunningham), а також Пітер Баверс[en] і Ленор Ніклін (англ. Lenore Nicklin). Станом на початок березня 2014 року редактором колонки був Пат Шейл (англ. Pat Sheil)[28].

Opinion

[ред. | ред. код]

Opinion (укр. Думка) — регулярна рубрика щоденника, що містить коментарі з широкого спектру проблем. Переважно розглядаються поточні політичні, правові та культурні проблеми. В рубриці працюють постійні колумністи, зокрема Філліп Курі (англ. Phillip Coorey), Пом Шієн (англ. Paul Sheehan) і Річард Окленд (англ. Richard Ackland). Іноді публікуються читацькі роботи.

Good Weekend

[ред. | ред. код]

Good Weekend (укр. Гарний вікенд) — журнал-додаток до суботнього номера The Sydney Morning Herald і The Age. В ньому міститься в середньому чотири повні статті, написані постійними авторами та їхніми колегами з-за кордону, а також рубрики про їжу, вино і моду. До колективу авторів належать Джанет Гоулі (англ. Janet Hawley), Аманда Готон (англ. Amanda Hooton) і Грег Бірап[en]. Крім того, в журналі є такі рубрики, як «Modern Guru» (укр. Сучасний гуру), в якій гумористи (Денні Кац[en]) відповідають на злободенні питання читачів; судоку; «The Two Of Us» (укр. Двоє з нас), в якій публікуються інтерв'ю з парою близьких друзів, родичів або колег.

Редактором програми Good Weekend є Бен Напарстек (англ. Ben Naparstek). Раніше редакторами журналу були Джудіт Велан (англ. Judith Whelan) і Фенелла Сутер (англ. Fenella Souter).

Оцифровка

[ред. | ред. код]

Газету частково оцифрували в рамках програми з оцифрування австралійських газет (ANDP) національної бібліотеки Австралії[29][30][31].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Newspapers.com
  2. ↑ а б Trove — 2009.
  3. ↑ www.acmi.net.au
  4. ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0312-6315
  5. ↑ Lagan, Bernard. Breaking: News and hearts at the Herald. Global Mail (англ.). Digital Global Mail Limited. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 8 березня 2014.
  6. ↑ Manning, Peter (3 жовтня 2006). Calling them to account: How can we demand higher standards from our failing news media?. UTS Speaks (англ.). Сіднейський технологічний університет[en]. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 9 березня 2014. [Архівовано 2012-03-24 у Wayback Machine.]
  7. ↑ John Styles, Mark Henderson (28 серпня 2008). Who will hire these redundant left wing journalists? (англ.). Australian Conservative. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 9 березня 2014. [Архівовано 2013-12-13 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Glover, Richard. Desperate Husbands : HarperCollins, 2005. — ISBN 978-0732282509.
  9. ↑ Biography (англ.). Peter Hartcher's website. Процитовано 9 березня 2014. Він відомий як незалежний, неупереджений коментатор. Він ніколи не вступав, не працював і не брав участь у діяльності ніякої політичної партії. Опитування політологів Австралії показало, що він є найнейтральнішим коментатором.
  10. ↑ Chris Zappone (26 серпня 2008). Fairfax Media to cut 550 jobs (англ.). Fairfax Media. Процитовано 9 березня 2014.
  11. ↑ Roy Morgan Readership estimates for Australia for the 12 months to March 2011 (англ.). Roy Morgan Research[en]. 14 травня 2011. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 9 березня 2014. [Архівовано 2011-08-04 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Джон Бонітон[en]. Address of the President. — Journal of the Royal Institution of Cornwall. — Workers of Cornwall Limited, 1906. — Т. 16.
  13. ↑ Tabakoff, Nick (3 травня 2007). 'Smage' journos must adapt. The Australian (англ.). News Limited. Процитовано 10 березня 2014.
  14. ↑ Souter, Gavin (1 березня 2013). History makes way for compact future. The Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 10 березня 2014.
  15. ↑ Zappone, Chris (18 червня 2012). Fairfax to shed 1900 staff, erect paywalls. Sydney Morning Herald (англ.). Процитовано 10 березня 2014.
  16. ↑ Simpson, Kirsty (18 червня 2012). Fairfax moves to 'freemium' model. The Sydney Morning Herald (англ.). Fairfax Media. Процитовано 10 березня 2014.
  17. ↑ New Sydney Morning Herald Editor-in-Chief announced. Sydney Morning Herald (англ.). 30 липня 2013. Процитовано 10 березня 2014.
  18. ↑ Homewood, Sarah (28 січня 2014). Fairfax to complete transition to compact (англ.). The Newspaper Works. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 10 березня 2014. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) [Архівовано 2014-02-28 у Wayback Machine.]
  19. ↑ It's time for a vote of greater independence. Editorial (англ.). The Sydney Morning Herald. 7 жовтня 2004. Процитовано 10 березня 2014.
  20. ↑ Why NSW cannot afford four more years of Labor. Editorial (англ.). The Sydney Morning Herald. 22 березня 2007. Процитовано 10 березня 2014.
  21. ↑ The more they stay the same …. Editorial (англ.). The Sydney Morning Herald. 24 листопада 2007. Процитовано 10 березня 2014.
  22. ↑ Рут Парк. Ruth Park's Sydney : Duffy & Snellgrove[en], 1999. — ISBN 1-875989-45-5.
  23. ↑ а б в 26.19 Granny George calls it a day (PDF) (англ.). Queensland: ANHG via the University of Queensland’s School of Journalism & Communication Website. 2004-02. с. 5. Архів оригіналу (pdf) за 16 лютого 2008. Процитовано 16 березня 2014. [Архівовано 2008-02-16 у Wayback Machine.]
  24. ↑ а б 8.37 Changes in the Herald: Who will make me smile before breakfast? (PDF) (англ.). Queensland: ANHG via the University of Queensland’s School of Journalism & Communication Website. 2000-08. с. 17—18. Архів оригіналу (pdf) за 15 квітня 2012. Процитовано 16 березня 2014. [Архівовано 2012-04-15 у Wayback Machine.]
  25. ↑ 41.26 Has the world gone mad? Column 8 at 60 (pdf) (англ.). Queensland: ANHG via the University of Queensland’s School of Journalism & Communication Website. 2007-02. с. 8. Процитовано 16 березня 2014.
  26. ↑ Souter, Gavin (1983). Deamer, Sydney Harold (1891–1962) (англ.). Canberra: Австралійський національний університет. Процитовано 16 березня 2014. Від 1947 до 1961 року в Sydney Morning Herald Дімер під символічним псевдонімом «Granny Herald» був редактором Column 8, щоденної колонки на передовиці, чий ідкий стиль був схожим на його власний. Він пішов у відставку в лютому 1961 року.
  27. ↑ Ramsey, Alan (4 лютого 2004). George has moved on but his Granny still lives (англ.). Sydney Morning Herald. Процитовано 16 березня 2014.
  28. ↑ 32.31 Column 8 Changes Style (PDF) (англ.). Queensland: ANHG via the University of Queensland’s School of Journalism & Communication Website. 2005-05. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2008. Процитовано 16 березня 2014. У восьмої колонки новий редактор, Пат Шейл, і він збирається змінити стиль 58-річної колонки Sydney Morning Herald. «Я збираюся зробити її гострішою, ніж вона була», сказав він в інтерв'ю Mediaweek[en] (11 квітня 2005, с.6). «Переважно восьма колонка повинна виглядати як чат, не надто банальний або тупий». [Архівовано 2008-02-16 у Wayback Machine.]
  29. ↑ Newspaper and magazine titles. Trove Digitised newspapers and more (англ.). National Library of Australia. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
  30. ↑ Newspaper Digitisation Program (англ.). National Library of Australia. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 16 березня 2014. [Архівовано 2015-07-02 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Brown, Jerelynn. Tabloids in the State Library of NSW collection: A reflection of life in Australia // Australian Journal of Communication : journal. — 2011. — Vol. 38, no. 2 (2 December). — P. 107—121.

Література

[ред. | ред. код]
  • Gavin Souter (1981) Company of Heralds: a century and a half of Australian publishing by John Fairfax Limited and its predecessors, 1831—1981 Carlton, Victoria: Melbourne University Press, ISBN 0522842186
  • Gavin Souter (1992) Heralds and angels: the house of Fairfax 1841—1992 Ringwood, Victoria: Penguin Books, ISBN 0140173307

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сідней_морнінг_геральд&oldid=43885503