Перейти до вмісту

Shepherdia argentea

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Маслинкові (Elaeagnaceae)
Рід: Шефердія (Shepherdia)
Вид: Шефердія срібляста
Shepherdia argentea
(Pursh) Nutt.

Синоніми
*Hippophae argentea Pursh 1813
  • Lepargyrea argentea (Pursh) Greene
Посилання
Вікісховище: Shepherdia argentea
EOL: 582734
IPNI: 1043645-2
ITIS: 27778
МСОП: 135952473
NCBI: 72158

Шефердія срібляста (Shepherdia argentea) - рід рослин родини Маслинкові.

Назва

[ред. | ред. код]

Відомий під назвою срібна ягода буйвола (англ. silver buffaloberry), бичачі ягоди, або терниста ягода буйвола.

Назва рослини на мові шошонів - ань-ка-мо-до-нуп.

Будова

[ред. | ред. код]

Shepherdia argentea - листяний чагарник, що виростає на 2-6 метрів заввишки. Листя розташовані парами протилежно (рідко розташовані по черзі), 2–6 см завдовжки, овальної форми із закругленою верхівкою, зеленого кольору з покривом тонкого сріблястого, шовковистого пуху, більш сріблястого та густо знизу, ніж зверху.[1]

Квітки блідо-жовті, з чотирма чашолистиками, але без пелюсток.[1] Рослина має чоловічі та жіночі особини.[2]

Плід - яскраво-червона м'ясиста кістянка 5 мм в діаметрі; вона їстівна, але з досить гірким смаком.[3] Два сорти, «Ксантокарпа» та «Голдені», утворюють жовті плоди.[1]

Екологія

[ред. | ред. код]

Ягода - одна з опор раціону тетерука манітобського, провінційної птиці Саскачевану. Листя забезпечує важливий корм для оленів чорнохвостих [4] та білохвостих.[5] Тернисті гілки чагарника та звички, що утворюють зарості, забезпечують притулок для багатьох дрібних видів тварин та ідеальне місце для гніздування для пісенних птахів.[6]

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Походить з Центральної та Західної Північної Америки, з Канадських прерій (Альберта, Саскачеван, Манітоба) на південь у США, аж до округу Вентура в Каліфорнії, а також на півночі Аризони та північно-західній частині Нової Мексики.[7]

В Україні 1926 року сіянці були посаджені у Києві академіком Кащенко М. Ф. в Акліматизаційному саді.[2]

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Як і Shepherdia canadensis, Shegendia argentea історично використовувались в харчуванні, як ліки та барвник.[8] В обрядах використовувалася для церемоній в ініціації дівчат.[9]

У Великому басейні ягоди їли в сирому вигляді і сушили на зиму, але частіше готували в ароматизованому соусі до м’яса зубрів.[10] Ягода буйвола була основною їжею для деяких американських індіанських народів, які їли їх в пудингах, желе і в сирому або сушеному вигляді.[11]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Brand, Mark H. Shepherdia argentea. UConn Plant Database of Trees, Shrubs, and Vines. University of Connecticut Horticulture. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
  2. а б Ивченко, И. (1972). Занимательно о ботанике. Молодая Гвардия. с. 112.
  3. Jepson Flora: Shepherdia argentea [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Silver Buffaloberry (PDF). N.D. Tree Handbook. NDSU Agriculture. Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2012. Процитовано 2 грудня 2013.
  5. Silver Buffaloberry (Shepherdia argentea). Habitat Management Suggestions for Selected Wildlife Species. Montana State University, Animal and Range Sciences. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 2 грудня 2013. [Архівовано 2010-06-10 у Wayback Machine.]
  6. Silver Buffaloberry (PDF). United States Department of Agriculture Natural Resources Conservation Service. Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
  7. Biota of North America Program 2014 county distribution map. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 2 травня 2020.
  8. Benfer, Adam. Buffaloberry. Foods Indigenous to the Western Hemisphere. Kansas University American Indian Health and Diet Project. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
  9. Burns Kraft, TF; Dey, M; Rogers, RB; Ribnicky, DM; Gipp, DM; Cefalu, WT; Raskin, I; Lila, MA (23 січня 2008). Phytochemical Composition and Metabolic Performance Enhancing Activity of Dietary Berries Traditionally Used by Native North Americans. J Agric Food Chem. 56 (3): 654—60. doi:10.1021/jf071999d. PMC 2792121. PMID 18211018.
  10. William C. Sturtevant, ред. (1986). Handbook of North American Indians: Great Basin. Washington D.C.: Smithsonian Institution. ISBN 9780160045813. Процитовано 3 грудня 2013.
  11. Wild Berries of the West. Missoula, Montana: Mountain Press Publishing Company. 2001. с. 119. ISBN 0-87842-433-4.