Мастерс Париж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Paris Masters)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мастерс Париж
Інформація
Засновано1969
РозташуванняПариж
Франція Франція
АренаStade Pierre de Coubertin (1969–1982)[1]
АккорГотелс Арена (1986–)
КатегоріяТур ATP Мастерс
ПокриттяҐрунтовий корт (закритий)
(1969–1970, 1986–2006)
Корт з твердим покриттям (закритий)
(1972–1982, 2007–)
Турнірна сітка56S/28Q/24D
Призові€5,779,335 (2023)
Сайтrolexparismasters.com (2023)]
CMNS: Мастерс Париж у Вікісховищі

Мастерс Париж, раніше Paris Open — міжнародний щорічний чоловічий професійний тенісний турнір. З 2007 року проводиться на закритих кортах з твердим покриттям. Турнір є частиною серії Туру ATP Мастерс організованого ATP. Проводиться в листопаді в Парижі, Франція і є останнім турніром перед Фіналом ATP.

За назвами спонсорів, турнір мав назви Jean Becker Open, BNP Paribas Masters, Rolex Paris Masters.

Усі фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1969 Нідерланди Том Оккер США Батч Бухгольц[en] 8–6, 6–2, 6–1
↓  Grand Prix circuit  ↓
1970 США Артур Еш США Марті Ріссен 7–6, 6–4, 6–3
1971 Не проводився
1972 США Стен Сміт Іспанія Андрес Хімено 6–2, 6–2, 7–5
1973 Румунія Іліє Настасе США Стен Сміт 4–6, 6–1, 3–6, 6–0, 6–2
1974 США Браян Готтфрід США Едді Діббс 6–3, 5–7, 8–6, 6–0
1975 Нідерланди Том Оккер (2) США Артур Еш 6–3, 2–6, 6–3, 3–6, 6–4
1976 США Едді Діббс Чилі Хайме Фійоль 5–7, 6–4, 6–4, 7–6
1977 Італія Коррадо Барадзутті США Браян Готтфрід 7–6, 7–6, 6–7, 3–6, 6–4
1978 США Боб Лутц США Том Галліксон 6–2, 6–2, 7–6
1979 США Гаролд Соломон Італія Коррадо Барадзутті 6–3, 2–6, 6–3, 6–4
1980 США Браян Готтфрід (2) Італія Адріано Панатта 4–6, 6–3, 6–1, 7–6
1981 США Марк Вайнс Франція Паскаль Порт 6–2, 6–4, 6–3
1982 Польща Войцех Фібак США Білл Скенлон 6–2, 6–2, 6–2
1983–85 Не проводився
1986 Німеччина Борис Бекер Іспанія Серхіо Касаль 6–4, 6–3, 7–6
1987 США Тім Майотт США Бред Гілберт 2–6, 6–3, 7–5, 6–7, 6–3
1988 Ізраїль Амос Мансдорф США Бред Гілберт 6–3, 6–2, 6–3
1989 Німеччина Борис Бекер (2) Швеція Стефан Едберг 6–4, 6–3, 6–3
↓  Тур ATP Мастерс  ↓
1990 Швеція Стефан Едберг Німеччина Борис Бекер 3–3 (ret.)
1991 Франція Гі Форже США Піт Сампрас 7–6(11–9), 4–6, 5–7, 6–4, 6–4
1992 Німеччина Борис Бекер (3) Франція Гі Форже 7–6(7–3), 6–3, 3–6, 6–3
1993 Хорватія Горан Іванишевич Україна Андрій Медведєв 6–4, 6–2, 7–6(7–2)
1994 США Андре Агассі Швейцарія Марк Россе 6–3, 6–3, 4–6, 7–5
1995 США Піт Сампрас Німеччина Борис Бекер 7–6(7–5), 6–4, 6–4
1996 Швеція Томас Енквіст Росія Євген Кафельников 6–2, 6–4, 7–5
1997 США Піт Сампрас (2) Швеція Йонас Бйоркман 6–3, 4–6, 6–3, 6–1
1998 Велика Британія Грег Руседскі США Піт Сампрас 6–4, 7–6(7–4), 6–3
1999 США Андре Агассі (2) Росія Марат Сафін 7–6(7–1), 6–2, 4–6, 6–4
2000 Росія Марат Сафін Австралія Марк Філіппуссіс 3–6, 7–6(9–7), 6–4, 3–6, 7–6(10–8)
2001 Франція Себастьян Грожан Росія Євген Кафельников 7–6(7–3), 6–1, 6–7(5–7), 6–4
2002 Росія Марат Сафін (2) Австралія Ллейтон Г'юїтт 7–6(7–4), 6–0, 6–4
2003 Велика Британія Тім Генман Румунія Андрей Павел 6–2, 7–6(8–6), 7–6(7–2)
2004 Росія Марат Сафін (3) Чехія Радек Штепанек 6–3, 7–6(7–5), 6–3
2005 Чехія Томаш Бердих Хорватія Іван Любичич 6–3, 6–4, 3–6, 4–6, 6–4
2006 Росія Микола Давиденко Словаччина Домінік Хрбати[en] 6–1, 6–2, 6–2
2007 Аргентина Давід Налбандян Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 6–0
2008 Франція Жо-Вілфрід Тсонга Аргентина Давід Налбандян 6–3, 4–6, 6–4
2009 Сербія Новак Джокович Франція Гаель Монфіс 6–2, 5–7, 7–6(7–3)
2010 Швеція Робін Содерлінг Франція Гаель Монфіс 6–1, 7–6(7–1)
2011 Швейцарія Роджер Федерер Франція Жо-Вілфрід Тсонга 6–1, 7–6(7–3)
2012 Іспанія Давид Феррер Польща Єжи Янович 6–4, 6–3
2013 Сербія Новак Джокович (2) Іспанія Давид Феррер 7–5, 7–5
2014 Сербія Новак Джокович (3) Канада Милош Раонич 6–2, 6–3
2015 Сербія Новак Джокович (4) Велика Британія Енді Маррей 6–2, 6–4
2016 Велика Британія Енді Маррей США Джон Ізнер 6–3, 6–7(4–7), 6–4
2017 США Джек Сок Сербія Філіп Країнович[en] 5–7, 6–4, 6–1
2018 Росія Карен Хачанов Сербія Новак Джокович 7–5, 6–4
2019 Сербія Новак Джокович (5) Канада Денис Шаповалов 6–3, 6–4
2020 Росія Данило Медведєв Німеччина Александр Зверєв 5–7, 6–4, 6–1
2021 Сербія Новак Джокович (6) Росія Данило Медведєв 4–6, 6–3, 6–3
2022 Данія Гольґер Руне Сербія Новак Джокович 3–6, 6–3, 7–5
2023 Сербія Новак Джокович (7) Болгарія Григор Димитров 6–4, 6–3
2024 Німеччина Александр Зверєв Франція Юго Енбер 6–2, 6–2

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Переможці Фіналісти Рахунок
1969 Австралія Джон Ньюкомб
Австралія Тоні Роч		 Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен		 10–8, 6–4, 6–2
↓  Grand Prix circuit  ↓
1970 США Панчо Гонсалес
Австралія Кен Роузволл		 Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен		 6–4, 7–6, 7–6
1971 Не проводився
1972 Франція П'єрр Бартес
Франція Франсуа Жоффре		 Іспанія Андрес Хімено
Іспанія Хуан Хісберт стар.		 6–3, 6–2
1973 Іспанія Хуан Хісберт стар.
Румунія Іліє Настасе		 США Артур Еш
США Роско Теннер		 6–2, 4–6, 7–5
1974 Франція Патріс Домінгес
Франція Франсуа Жоффре (2)		 США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес		 7–5, 6–4
1975 Польща Войцех Фібак
ФРН Карл Майлер		 Румунія Іліє Настасе
Нідерланди Том Оккер		 6–4, 7–6
1976 Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен		 США Фред Макнеер
США Шервуд Стюарт		 6–2, 6–2
1977 США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес		 США Джефф Боров'як
Велика Британія Роджер Тейлор		 6–2, 6–0
1978 США Брюс Менсон
Родезія Ендрю Паттісон		 Румунія Йон Ціріак
Аргентина Гільєрмо Вілас		 7–6, 6–2
1979 Франція Жан-Луї Ейє
Франція Жіль Мореттон		 Велика Британія Джон Ллойд
Велика Британія Тоні Ллойд		 7–6, 7–6
1980 Італія Паоло Бертолуччі
Італія Адріано Панатта		 США Браян Готтфрід
ПАР Реймонд Мур		 6–4, 6–4
1981 Румунія Іліє Настасе
Франція Яннік Ноа		 Велика Британія Ендрю Джарретт
Велика Британія Джонатан Сміт		 6–4, 6–4
1982 США Браян Готтфрід (2)
США Брюс Менсон (2)		 США Джей Лепідус
США Рік Маєр		 6–4, 6–2
1983–85 Не проводився
1986 США Пітер Флемінг
США Джон Макінрой		 Іран Мансур Бахрамі
Уругвай Дієго Перес		 6–3, 6–2
1987 Швейцарія Якоб Гласек
Швейцарія Клаудіо Медзадрі		 США Скотт Девіс
США Девід Пейт		 7–6, 6–2
1988 США Пол Еннекон
Австралія Джон Фіцджеральд		 США Джим Грабб
ПАР Хрісто ван Ренсбург		 6–2, 6–2
1989 Австралія Джон Фіцджеральд (2)
Швеція Андерс Яррід		 Швейцарія Якоб Гласек
Франція Ерік Віноградскі		 7–6, 6–4
↓  Тур ATP Мастерс  ↓
1990 США Скотт Девіс
США Девід Пейт		 Австралія Даррен Кейгілл
Австралія Марк Кратцманн		 5–7, 6–3, 6–4
1991 Австралія Джон Фіцджеральд (3)
Швеція Андерс Яррід (2)		 США Келлі Джонс
США Рік Ліч		 3–6, 6–3, 6–2
1992 США Джон Макінрой (2)
США Патрік Макінрой		 США Патрік Гелбрайт
ПАР Дані Віссер		 6–4, 6–2
1993 Зімбабве Байрон Блек
США Джонатан Старк		 Нідерланди Том Нейссен
Чехія Цирил Сук		 4–6, 7–5, 6–2
1994 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс		 Зімбабве Байрон Блек
США Джонатан Старк		 3–6, 7–6, 7–5
1995 Канада Грант Коннелл
США Патрік Гелбрайт		 США Джим Грабб
США Тодд Мартін		 6–2, 6–2
1996 Нідерланди Якко Елтінг (2)
Нідерланди Паул Гаргейс (2)		 Росія Євген Кафельников
Чехія Даніель Вацек		 6–4, 4–6, 7–6
1997 Нідерланди Якко Елтінг (3)
Нідерланди Паул Гаргейс (3)		 США Рік Ліч
США Джонатан Старк		 6–2, 7–6
1998 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес		 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс		 6–4, 6–2
1999 Канада Себастьян Ларо
США Алекс О'Браєн		 Нідерланди Паул Гаргейс
США Джаред Палмер		 7–6(9–7), 7–5
2000 Швеція Ніклас Культі
Білорусь Максим Мирний		 Нідерланди Паул Гаргейс
Канада Деніел Нестор		 6–4, 7–5
2001 ПАР Елліс Феррейра
США Рік Ліч		 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес		 3–6, 6–4, 6–3
2002 Франція Ніколя Ескюде
Франція Фабріс Санторо		 Бразилія Густаво Куертен
Франція Седрік Пйолін		 6–3, 7–6(8–6)
2003 Австралія Вейн Артурс
Австралія Пол Генлі		 Франція Мікаель Льодра
Франція Фабріс Санторо		 6–3, 1–6, 6–3
2004 Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж		 Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Ульєтт		 6–3, 6–4
2005 США Боб Браян
США Майк Браян		 Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист)
Канада Деніел Нестор		 6–4, 6–7(3–7), 6–4
2006 Франція Арно Клеман
Франція Мікаель Льодра		 Франція Фабріс Санторо
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч		 7–6(7–4), 6–2
2007 США Боб Браян (2)
США Майк Браян (2)		 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч		 6–3, 7–6(7–4)
2008 Швеція Йонас Бйоркман (2)
Зімбабве Кевін Ульєтт		 ПАР Джефф Кутзе
ПАР Веслі Муді		 6–2, 6–2
2009 Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч		 Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Томмі Робредо		 6–3, 6–4
2010 Індія Магеш Бгупаті (2)
Білорусь Максим Мирний (2)		 Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист)
Ізраїль Енді Рам		 7–5, 7–5
2011 Індія Роган Бопанна
Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші		 Франція Жульєн Беннето
Франція Ніколя Маю		 6–2, 6–4
2012 Індія Магеш Бгупаті (3)
Індія Роган Бопанна (2)		 Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр		 7–6(8–6), 6–3
2013 США Боб Браян (3)
США Майк Браян (3)		 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес		 6–3, 6–3
2014 США Боб Браян (4)
США Майк Браян (4)		 Польща Марцин Матковський
Австрія Юрген Мельцер		 7–6(7–5), 5–7, [10–6]
2015 Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело		 Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок		 2–6, 6–3, [10–5]
2016 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс (тенісист)		 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю		 6–4, 3–6, [10–6]
2017 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело (2)		 Хорватія Іван Додіг
Іспанія Марсель Гранольєрс		 7–6(7–3), 3–6, [10–6]
2018 Іспанія Марсель Гранольєрс
США Ражів Рам		 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу		 6–4, 6–4
2019 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю		 Росія Карен Хачанов
Росія Андрій Рубльов		 6–4, 6–1
2020 Канада Фелікс Оже-Аліассім
Польща Губерт Гуркач		 Хорватія Мате Павич
Бразилія Бруно Соарес		 6–7(3–7), 7–6(9–7), [10–2]
2021 Німеччина Тім Пюц
Нова Зеландія Майкл Вінус		 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю		 6–3, 6–7(4–7), [11–9]
2022 Велика Британія Ніл Скупскі
Нідерланди Веслі Колгоф		 США Остін Крайчек
Хорватія Іван Додіг		 7–6(7–5), 6–4
2023 Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
Франція Едуар Роже-Васслен		 Індія Роган Бопанна
Австралія Меттью Ебден		 6–2, 5–7, [10–7]
2024 Нідерланди Веслі Колгоф
Хорватія Нікола Мектич 		Велика Британія Ллойд Ґласспул[en]
Чехія Адам Павласек[en] 		3–6, 6–3, [10–5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Макманус, Джим (2010). History of Tournaments: Professional Tennis Winners and Runner-ups. Pont Vedra Beach: MAC and Company Publishing. с. 101—104. ISBN 9781450728331.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мастерс Париж
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мастерс_Париж&oldid=43830957