Lee-Enfield

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
"Lee-Enfield", укр. "Лі-Енфілд"
Типмагазинна гвинтівка
ПоходженняВелика Британія Велика Британія
Історія використання
На озброєнні1895 — наші дні
ОператориВелика Британія Велика Британія ,
Британські колонії, Таїланд, Канада
ВійниПерша світова війна, Друга світова війна, Корейська війна та інші
Історія виробництва
РозробникДжеймс Паріс Лі en: James Paris Lee
Розроблено1902 рік
ВиробникКоролівська збройова фабрика (Велика Британія),
збройова фабрика в Ішапурі (Індія),
США, Канада[1]
Виготовлення1907–1975 роки
Виготовлена
кількість		~17 млн.
Характеристики
Вага3,9
Довжина1130
Довжина ствола635
Набій.303 Mk VII SAA Ball
Калібр7,7
Діяручне перезаряджання, поздовжньо-ковзний поворотний затвор
Темп вогню20-30
Дульна швидкість744
Дальність вогню
Ефективна914
Максимальна1829
Система живленнявідокремлений магазин на 10 патронів, заряджається обоймами по 5 патронів
Lee-Enfield у Вікісховищі

Lee Enfield — різновид британських магазинних гвинтівок.

Історія прототипа

[ред. | ред. код]

Перша модель «Лі-Енфілд» з'явилася в 1895 р. Її створили на основі гвинтівки «Лі-Метфорд» зразка 1888 р., L — Lee (ім'я винахідника Джеймса Паріса (англ.), який запропонував вдалу конструкцію коробчатого магазина і затворної групи гвинтівки) і Е — Enfield (тобто Енфілд — назва міста, в якому розташовувалася The Royal Small Arms Factory («Королівська фабрика стрілецької зброї»), що виробляла гвинтівку).

При прийнятті на озброєння цей зразок отримав позначення Lee-Enfield Мк I.

Бойове хрещення гвинтівка отримала під час Другої англо-бурської війни.

У 1903 р. на озброєння британської армії прийняли нову гвинтівку SMLE Мк I. Абревіатура SMLE розшифровується наступним чином: S — short («коротка»), М — magazine («магазинна») Головна її особливість — проміжний між коротким кавалерійським карабіном і повноцінною піхотною гвинтівкою розмір.

У 1907 р. на озброєння була прийнята гвинтівка SMLE Мк III, основна відмінність якої — можливість зарядки за допомогою обойми. Аналогічно модифікували і більш ранні зразки «Лі-Енфілд».

У 1926 р. назву цієї гвинтівки, що чудово зарекомендувала під час Першої світової війни, змінили на SMLE № 1 Мк III згідно з новою системою позначення озброєння британської армії.

В 1941 р. на озброєння надійшла нова гвинтівка сімейства «Лі-Енфілд» — SMLE № 4, яка відзначалася посиленою ствольною коробкою, більш важким стволом, зміненим ложем і діоптричним прицілом. В ході Другої світової війни з'явився також Lee-Enfield № 5 Jungle Carbine — укорочений карабін для ведення бойових дій в джунглях.

В період Афганської війни 1979—1989 рр. гвинтівка широко застосовувалася афганськими душманами у збройній боротьбі з військами об'єднаного контингенту радянських військ в Афганістані. Радянські військовослужбовці називали її «англійська гвинтівка „БУР“» Зафіксований випадок збиття пострілом з «Бура» радянського військово-транспортного вертольота Мі-8

Опис прототипа

[ред. | ред. код]

Гвинтівка Лі-Енфілд має поздовжньо-ковзний затвор, вона є універсальним зразком укороченого типу.

  • Гвинтівка має п'ять нарізів на стволі, хід лівий, крок 240 мм.
  • Затвор побудований за типом гвинтівки Метфорда: замикання здійснюється не у передній, а в середній частині затвора двома бойовими виступами; рукоятка опущена вниз.
  • Курок зводиться в бойове положення при закритті затвора.
  • Запобіжник має вигляд поворотного важеля, укріплений зліва ствольної коробки.
  • Обойма вставна (знімна) на десять патронів.
  • На правій стороні ствольної коробки проти вікна знаходиться замикач магазину, що служить для замикання патронів в магазині, щоб стріляти, заряджаючи по одному патрону.
  • Ложа зроблена з двох окремих частин: ствола і цівки.
  • Шийка має пістолетну форму, приклад без миска.
  • Усередині приклада розташовані три гнізда: одне служить для дрібної приналежності, а два для полегшення.
  • Приклад з'єднаний зі ствольною коробкою поздовжнім болтом.
  • Потиличник виготовлений з латуні.
  • Шомпола немає.
  • Ствольна накладка складається з трьох частин. Антабок для ременя чотири.
  • Зліва від ствольної коробки розташоване газовідвідний отвір, а з правого — газовідвідна щілина.

Багнет

[ред. | ред. код]

До гвинтівки додається багнет з тесачним клинком, рукоять зроблена з дерева.

  • Довжина клинка 430 мм
  • Багнет кріпиться до масивного наконечника цівки (не до ствола), носиться окремо від гвинтівки, важить 510 г, піхви для нього — 205 р.
  • Досить велика довжина клинка багнета пояснюється прагненням компенсувати невелику загальну довжину Лі-Енфілд 1904.

В пізніших модифікаціях міг застосовуватися і голчастий багнет.

ТТХ

[ред. | ред. код]
Зразок No.1 Mk I No.1 Mk III No.4 Mk I No 5 Mk 1
Патрон: .303 (7,7×56 mm R) .303 (7,7×56 mm R) .303 (7,7×56 mm R) .303 (7,7×56 mm R)
Довжина, мм: 1260 1132 1129 1003
Довжина ствола, мм: 767 640 640 478
Маса, кг: 4,19 3,96 4,11 3,24

Модифікації

[ред. | ред. код]
Лі-Енфілд модифікації SMLE No4 Mk1
Індійські воїни з Лі-Енфілд
Модель/Марка Час експлуатації
Magazine Lee-Enfield 1895-1926
Charger Loading Lee-Enfield 1906-1926
Short Magazine Lee-Enfield Mk I 1904-1926
Short Magazine Lee-Enfield Mk II 1906-1927
Short Magazine Lee-Enfield Mk III/III* 1907 — теперішній час
Short Magazine Lee-Enfield Mk V 1923-1926 (Trials Only)
Rifle No. 4 Mk I 1939 — теперішній час
Rifle No. 4 Mk I* 1941 — теперішній час
Rifle No 5 Mk I «Jungle Carbine» 1944 — теперішній час
Rifle No. 4 Mk 2 1947 — теперішній час
Rifle 7.62 mm 2A1 1965 — теперішній час

Переваги

[ред. | ред. код]

Недоліки

[ред. | ред. код]
  • Зайвий замикач магазину. Прибраний в процесі модернізації.
  • Застарілий патрон з закраїною.
  • Замикаючі виступи затвора віддалені від патрона, через це ствольна коробка отримує значне навантаження на розтяг.
  • Дуже високий рівень шуму.

Лі-Енфілд в комп'ютерних іграх

[ред. | ред. код]

Лі-Енфілд в світі сучасної зброї

[ред. | ред. код]
  • Незважаючи на те, що гвинтівка знята з озброєння як основна стрілецька зброя ще у 1957 році, Лі-Енфілд мала широке застосування як вторинна гвинтівка піхоти резервних сил, а також використання як снайперська гвинтівка британських збройних сил[2].
  • У 2008 році такі країни, як Індія, Пакистан, Непал і Канада, що раніше використовувати гвинтівку Лі-Енфілд як стандартну гвинтівку, прийняли рішення про вилучення цієї зброї з озброєння армії, проте переведення на озброєння поліцейських сил.
  • Щодо Канади, канадські рейнджери досі використовують гвинтівку Лі-Енфілд № 4 як табельну гвинтівку.
  • У випадку з Індією і Пакистаном, то Лі-Енфілд використовується поліцейськими силами обох країн[3].
  • Австралія налагодила модифікацію Лі-Енфілд як зброї для полювання[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Опис Лі-Енфілд на сайті www.vapen.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 12 листопада 2015. [Архівовано 2011-04-12 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ З патроном 7,62 зразка НАТО, версію No.1 MkIII під назвою Індійська 2A / 2A1 гвинтівка
  4. ↑ Під патрони діапазоні калібрів від 7,62 НАТО та Радянським 7,62×39 mm для Australian International Arms (AIA)

Література

[ред. | ред. код]
  • Олексій Воїнов. Афганське «сафарі» чи легендарна «лі-енфілд» // журнал «Майстер-рушниця», № 59, 2002. — С. 16—19

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lee-Enfield&oldid=44008171