Перейти до вмісту

Джене Айко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Jhené Aiko)
Джене Айко
Jhené Aiko Efuru Chilombo
Основна інформація
Повне ім'яангл. Jhené Aiko Efuru Chilombo[1]
Дата народження16 березня 1988(1988-03-16)[2] (36 років)
Місце народженняЛос-Анджелес, Каліфорнія, США
Роки активності2002 — тепер. час
Громадянство США
Професіїавторка-виконавиця, співачка, авторка пісень
ОсвітаWest Los Angeles Colleged
Інструментивокал[d]
Жанригіпгоп, поп, ритм-енд-блюз, соул, alternative R&Bd, неосоул і сучасний ритм-енд-блюз
ЛейблиDef Jam Recordings, Epic Records і The Ultimate Groupd
Нагороди
Діти (2)Namiko Brownerd
jheneaiko.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джене Айко Ефуру Чіломбо (англ. Jhené Aiko Efuru Chilombo; нар. 16 березня 1988) — американська співачка, авторка пісень, музикантка[3]. Колишня артистка лейблів The Ultimate Groupruen та Epic Records (обидва покинула сама, щоб продовжити навчання).

У березні 2011 року Айко повернулася до музики, випустивши свій перший повноцінний проєкт — мікстейп .sailing soul(s).ruen. 16 грудня 2011 року Айко підписала контракт з лейблом американського продюсера No I.D.ruen Artium, дистрибуцією продукції якого займається Def Jam Recordings.[4] В 2013 році Айко з'явилася на синглі Біг Шона «Beware», в якому також взяв участь Ліл Вейн: ця пісня стала її першим хітом в Top 40ruen американського чарту Billboard Hot 100. В листопаді 2013 року вона випустила перший мініальбом, Sail Outruen; на його підтримку вийшли сингли «3:16AM», «Bed Peace» і «The Worst».

Ранні роки

[ред. | ред. код]

ДженейАйко народилася 1988 року і виросла в Лос-Анджелесі в родині Христини Ямамото і педіатра Карамо Чіломбо (уроджений Грег Барнс).[5] Її мати має японське, іспанське та домініканське походження, батько — афроамериканського, якійського, чоктовського, черокського, навахського та німецько-єврейського.[6] Вона часто описує свою етнічну належність як «японка, афроамериканка, корінна американка тощо», ґрунтуючись на відсотковому вмісті, однак ототожнює себе відразу з усіма складовими своєї спадщини.[7][8] Айко також заявила, що має французькі корені, і сказала про свій родовід: «Я на чверть японка. Це єдиний відсотковий вміст, який я знаю точно, тому що мій дід був японцем. Тоді як все інше досить змішане».[9] Її старші сестри Мієко і Джаміла виступали в складі R&B-гурту Gyrl і гастролювали з іншим R&B-гуртом Immatureruen, підписаним на MCA.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

2002–2011: Початок музичної кар'єри та перерва

[ред. | ред. код]

Айко розпочала свою музичну кар'єру 2002 року, представивши пісню на саундтрек The Master of Disguise. Вона підписалась на The Ultimate Group, якою керував Кріс Стоукс.[10][11]. В цей час вона була знана як двоюрідна сестра репера B2K, Ліл Фізза, хоча вона насправді не пов'язана з ним[12][13]. Цей факт було використано як маркетинговий інструмент, запропонований її лейблами Sony, The Ultimate Group та Epic Records для просування Aiko через B2K для залучення аудиторії. Втім, сама Айко стверджує, що вони з Ліл Фіззом росли разом і були близькими, як родина[14].

Айко також з'являлася у численних музичних кліпах, включаючи дебютне відео О'Ряна «Take It Slow»,[15] дебютне відео B2K «Uh Huh»[16] та «Why I Love You»,[17], P.Y.T. з піснею «Same Ol' Same Ol' (Remix)»[18], репера Sarai (Play's) «M.A.S.T.E.R. (Part 2)»[19], із відеокліпом Ліл Фізза та відеокліпом Моргана Сміта 2004 року «Blow Ya Whistle».[20] Брала участь у запису треків Barbershop,[21] The Master of Disguise,[22] You Got Served,[23] The Proud Family[24] та Byou.[25]

Випустила відео на сингл «NO L.O.V.E» (перезаписаний з версії Tha 'Rayne в 2002 році), дебютувавши на BET's 106 & Park, коли їй було 15 років. Айко планувала випустити свій дебютний альбом, який тоді був названий My Name Is Jhené, у 2003 році через Sony, The Ultimate Group, Epic, проте альбом так і не вийшов через конфлікти[26]. Пізніше Айко покинула звукозапис, щоб продовжити своє навчання[27].

У 2007 році вона повернулась до музики. 16 березня 2011 року Айко випустила пісню Sailing Soul(s) на офіційному сайті JheneAiko.com.[28] 21 жовтня 2012 року випустила відеокліп на пісню «My Mine»[29] та «Stranger».[30]

У 2011 році вона також почала тісно співпрацювати зі звукозаписуючою компанією «Carson» і випустила альбом у листопаді 2013 року, «Sail Out»[31].

2012–2014: Sailing Soul(s), Sail Out та Souled Out

[ред. | ред. код]
Айко виступає наживо під час «Manifesto Year 7» на площі 22 вересня 2013 року в Торонто, Канада

У 2012 році Айко після підписання контракту з продюсером та віцепрезидентом A&R у Def Jam[32] випустила трек «3:16 AM», доступний для цифрового завантаження на iTunes 4 вересня 2012 року.[33] 2012 року Айко також розпочала довгоочікуваний концертний тур «Life Is Good / Black Rage» разом з іншими американськими артистами, репером Нас та автором пісень Ларіном Гіллом[34]. У червні 2013 року Айко представила ​​пісню «Beware», яка стала її першою піснею, що потрапила в чат на Hotboard US 100. У жовтні 2013 року співпрацювала з канадським репером Дрейком у його концертному турі.[35][36][37]

У листопаді 2013 року Айко випустила дебютний EP альбом Sail Out, який дебютував під номером 8 у чарті Billboard 200 у США, а за перший тиждень було продано 34 000 примірників альбому.[38]

2015 – теперішній час: Twenty88 and Trip

[ред. | ред. код]

18 січня 2014 року Айко з'явилася на Saturday Night Live з піснею «From Time», виконаною разом з ведучим гостем епізоду Дрейком.[39] У січні 2014 року в інтерв'ю журналу Vibe Айко зробила анонс свого дебютного студійного альбому Souled Out з передбачуваною датою виходу — в травні 2014-го.[40] Однак альбом відклали. 16 березня 2014 року Айко представила пісню «My Afternoon Dream», одночасно з супроводжуючим її відеокліпом, який зрежисувала разом із Кріссі.[41]

23 червня 2014 року Джене Айко на своїй офіційній сторінці Instagram опублікувала обкладинку і фрагмент першого синглу з Souled Out під назвою «To Love & Die». Обкладинка синглу була описана як «космічна» Адель Плейтон з журналу Vibe.[42] Реліз пісні в iTunes Store відбувся наступного дня.[43] 26 червня 2014 року канадський автор-виконавець The Weeknd оголосив, що він буде хедлайнером King of the Fall Tour — мінітуру Америкою у вересні – жовтні 2014 року; тур складався з чотирьох шоу, перший концерт в рамках якого пройшов 19 вересня 2014 в Нью-Йорку, в Barclays Center, а закінчився тур 10 жовтня в Сан-Франциско, в Bill Graham Civic Auditorium.[44] Айко, а також Скулбой Кью, були затверджені групою підтримки в турі.[45]

9 вересня 2014 року відбувся реліз Souled Out.

У лютому 2015 року Айко була номінована на три премії «Греммі» на 57-й щорічній премії «Греммі», серед яких найкраща R&B пісня та найкращий сучасний альбом для Sail Out.[46] Того ж місяця було оголошено, що Айко приєднається до репера Дж. Коула під час його туру Forest Hills Drive Tour.[47] 19 березня 2015 року Айко випустила пісню «Living Room Flow»[48].

У березні 2016 року Айко оголосила про співпрацю з репером Big Sean над новим альбомом під назвою Twenty88, доступним для трансляції суто в TIDAL протягом 4 днів і доступним для завантаження 1 квітня.[49]

8 травня 2019 року Айко випустила «Triggered (freestyle)», який дебютував під номером 51 на американському Billboard Hot 100[50] і досяг піку під номером 3 у піснях США на R&B Songs.[51] Це був перший офіційний сингл з її майбутнього альбому 2019 року[52]. Ходили чутки, що пісня, можливо, стосувалася колишнього бойфренда Айко, Big Sean.[53][54]

Третій студійний альбом Айко, «Chilombo», побачив світ у березні 2020 року.[55][56]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Айко християнка, охрещена в 16 років у Міжнародній церкві чотиристороннього Євангелія.[57]

З 2005 по 2008 Айко зустрічалася з американським R&B-співаком О'Раяном. 19 листопада 2008 року (у 20 років) народила від нього доньку Наміко.[58]

Незадовго до смерті свого брата Міягі від раку 19 липня 2012 року, Айко записала на свій ноутбук пісню «For My Brother» («Для мого брата»), яка призначалася тільки йому. Він помер незабаром після прослуховування запису.[59]

27 серпня 2013 року в Лос-Анджелесі Айко потрапила в автомобільну аварію разом зі своєю донькою Наміко, старшою сестрою Мієко та батьком своєї дитини О'Раяном. Айко зламала зап'ястя, отримала відколотий зуб і кілка швів на підборідді. Донька в аварії не постраждала.[60]

В 2014—2017 роках Айко перебувала в шлюбі з музичним продюсером та звуковим інженером Дотом да Дженіусом. 16 березня 2016 року вони заявили про одруження.[61] 9 серпня 2016 року Айко подала заяву про розлучення, посилаючись на непримиренні розбіжності. Розлучення було остаточно завершене у жовтні 2017 року.[62][63]

Подейкували, що Айко зустрічається з Big Sean з 2016 року, а їхні стосунки пізніше підтвердили публікації в Instagram.[64][65] У листопаді 2018 року ходили чутки, що Айко розлучилася з Big Sean[66]. Повідомлялося, що пара розлучилася в середині грудня 2018 року, і це було підтверджено в березні 2019.[67][68]. Вони й досі товаришують[69].

Айко — веганка.[70]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • 2011 — .sailing soul(s).ruen (2011)
  • 2013 — Sail Outruen (2013)
  • 2014 — Souled Outuaen
  • 2017 — Trip
  • 2020 — Chilombo[71]

Концертні тури

[ред. | ред. код]
На розігріві
  • 2013–2014 — Would You like a Tour?uaen
  • 2014 — King of the Fall Tour

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

BET Awards

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
BET Awards 2014[72] Она сама Найкраща артистка в стилі R&B/поп Номінація
«The Worst» Centric Award Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jhene Aiko (R7B Singer)
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Bogdanov, Vladimir; Woodstra, Chris; Erlewine, Stephen Thomas. All music guide to soul: the definitive guide to R&B and soul (англ.). — Hal Leonard Corporation (англ.)русск., 2003. — P. 27—. — ISBN 978-0-87930-744-8.
  4. ↑ Staff, SR (18 грудня 2011). Def Jam Signs 'Sailing Souls' Artist Jhene Aiko. SingersRoom.com. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 16 березня 2020.
  5. ↑ KayKi Speaks with Jhene Aiko- Her road to now, incredible new mixtape, & more. KayKiSpeaks.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 7 травня 2012.
  6. ↑ More of Jhene's questions answered. Myspace.com. 1 квітня 2007. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 31 грудня 2011.
  7. ↑ Jhene. EthniCelebs.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2012.
  8. ↑ Twitter / JheneAiko: @shynze @azaliaism Japanese. Twitter.com. 28 грудня 2011. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 30 січня 2014.
  9. ↑ A First Date With… Jhené Aiko | NOISEY. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 16 березня 2020.
  10. ↑ Jhene Aiko Reveals Why She Left Chris Stokes' Label & Her New Album (DETAILS) - Global Grind. Global Grind. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2014.
  11. ↑ Original Soundtrack The Master of Disguise. 23 липня 2002. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014.
  12. ↑ The Vixen Q And A: Jhene Aíko Talks 'Sailing Soul(s),' Explains Relationship With B2K & Chris Stokes + Plots To Save The World. Vibe.com. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
  13. ↑ Redefining the Female SuperStar: Jhene Aiko. :. Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
  14. ↑ Reddlipstick Profiles: Jhene' Aiko. The Reddlipstick Blog. 5 серпня 2011. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
  15. ↑ Take It Slow | O'Ryan. Mtv. 18 серпня 2004. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
  16. ↑ YouTube – B2K – Uh Huh. Youtube.com. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 30 січня 2014.
  17. ↑ YouTube – B2K – Why I Love You. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 30 січня 2014 — через YouTube.
  18. ↑ YouTube – P.Y.T. – Same Ol' Same Ol'. Youtube.com. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 30 січня 2014.
  19. ↑ Play – M.A.S.T.E.R. (Part 2). YouTube. 14 серпня 2007. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 31 грудня 2011.
  20. ↑ Morgan Smith – Blow Ya Whistle. YouTube. 16 червня 2009. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 31 грудня 2011.
  21. ↑ Barbershop: Various Artists. Процитовано 31 грудня 2011.
  22. ↑ The Master of Disguise: Various Artists. Процитовано 31 грудня 2011.
  23. ↑ You Got Served: B2K. Процитовано 31 грудня 2011.
  24. ↑ Proud Family: Original TV Soundtrack. Процитовано 31 грудня 2011.
  25. ↑ Byou Featuring Sabrina Bryan: Various Artists. Процитовано 31 грудня 2011.
  26. ↑ The Vixen Q And A: Jhene Aíko Talks 'Sailing Soul(s),' Explains Relationship With B2K & Chris Stokes + Plots To Save The World. Vibe. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2014.
  27. ↑ theKNOWnameblog INTERVIEW: The Sailing Soul Jhene Aiko. Knownameblog.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 31 грудня 2011.
  28. ↑ Jhené Aiko – '.sailing soul(s).' [Mixtape Download]. Thecomplexmedia.com. 16 березня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
  29. ↑ VIDEO: JHENE AIKO – MY MINE - ThisisRnB.com - Hot New R&B Music, Videos, News. Thisisrnb.com. 21 жовтня 2011. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  30. ↑ Rap-Up.com -- Rap-Up's 10 Artists to Watch in 2012. Rap-Up.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 17 вересня 2014.
  31. ↑ Sail Out by Jhené Aiko on Spotify (англ.), архів оригіналу за 31 липня 2020, процитовано 19 січня 2020
  32. ↑ Rap-Up's 10 Artists to Watch in 2012. Rap-Up.com. 17 січня 2012. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
  33. ↑ 3:16AM – Single by Jhené Aiko. iTunes Store. Apple. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 30 грудня 2012.
  34. ↑ Jhene Aiko Joins Nas On Tour. Island Def Jam. 26 жовтня 2012. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 3 січня 2013.
  35. ↑ Jhene Aiko Joins Drake's Would You Like a Tour?. Theboombox.com. 23 жовтня 2013. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 30 січня 2014.
  36. ↑ It Looks Like Future Won't Be Joining Drake on Tour. MissInfo.tv. 15 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 30 січня 2014.
  37. ↑ Drake, Wiz Khalifa, Future, & Jhené Aiko "Would You Like A Tour?" Pittsburgh. Complex. 18 жовтня 2013. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2014.
  38. ↑ Caulfield, Keith (20 листопада 2013). Lady Gaga Scores Second No. 1 Album With 'ARTPOP'. Billboard. Los Angeles. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 21 листопада 2013.
  39. ↑ Drake Brings Out Jhene Aiko To Perform On SNL Def Jam. Defjam.com. 19 січня 2014. Архів оригіналу за 26 січня 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  40. ↑ Jhené Aiko Reveals 'Souled Out' Release Date And Special Feature. Vibe. 10 січня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 30 січня 2014.
  41. ↑ Jhené Aiko - 'My Afternoon Dream' (Official Video) - Music, Pictures & Videos - Capital XTRA. Capital XTRA. 17 березня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  42. ↑ Jhené Aiko Teases New Single 'To Love And Die' - Vibe. Vibe.com. 23 червня 2014. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 17 вересня 2014.
  43. ↑ Rap-Up.com -- Jhené Aiko Readies New Single ‘To Love & Die’. Rap-Up.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  44. ↑ Rap-Up.com -- The Weeknd Announces ‘King of the Fall’ Tour with ScHoolboy Q, Jhené Aiko. Rap-Up.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  45. ↑ The Weeknd touring w/ Schoolboy Q & Jhene Aiko, playing Barclays Center (dates); SBQ played Central Park. Brooklynvegan.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  46. ↑ Kendrick & Drake Win Big As Grammys Announce Award Nods Okayplayer. Okayplayer. 5 грудня 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  47. ↑ J. Cole Announces 'Forest Hills Drive Tour'. Rap-Up. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  48. ↑ Jhene Aiko Shares New Song 'Living Room Flow' - Vibe. Vibe. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  49. ↑ Big Sean and JhenĂŠ Aiko Form Duo TWENTY88. Rap-Up. 25 березня 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 29 березня 2016.
  50. ↑ Top 100 Songs | Billboard Hot 100 Chart — The Week of May 25, 2019. Billboard. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  51. ↑ R&B Songs Chart - The Week of May 25, 2019. Billboard. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  52. ↑ Jhené Aiko – Triggered (freestyle) (англ.), архів оригіналу за 15 травня 2020, процитовано 19 травня 2019
  53. ↑ Jhene Aiko Reflects On Past Relationships in Emotional 'Triggered' Video: Watch. Billboard. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  54. ↑ Chilombo (8 травня 2019). triggered is NOT a diss song. it is a moment of talking shit out of frustration and passion. it's was a moment of exaggerated expression when I was feeling lost and weak. no one is to be blamed or bashed for how I was feeling in that moment. I am in control of my feelings. @JheneAiko (англ.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  55. ↑ Snapes, Laura (6 березня 2020). Jhené Aiko: Chilombo review – sexual, spiritual and wildly over-long. The Guardian. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  56. ↑ Jhene Aiko Returns With Explosive ‘Chilombo’: Stream It Now. Billboard. 6 березня 2020. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
  57. ↑ Jhene Aiko Wins With the Hand She's Dealt | West Coast Sound | Los Angeles | Los Angeles News and Events | LA Weekly. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 16 березня 2020.
  58. ↑ {ultimate-jhene.com} BRB. Ultimate-Jhene.Com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 січня 2014.
  59. ↑ Aiko, Jhené (25 липня 2012). for my brother... Tumblr. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 19 січня 2020.
  60. ↑ Jhené Aiko Injured in Car Accident. Rap-Up.com. 27 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 30 січня 2014.
  61. ↑ Vulpo, Mike (16 березня 2016). Dot Da Genius Confirms Marriage To Jhene Aiko. Eonline.com. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
  62. ↑ Jhene Aiko's Divorce With Dot Da Genius Finalized. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  63. ↑ Jhene Aiko, Big Sean's Girlfriend, Divorce Final. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  64. ↑ Here's What Jhene Aiko Has To Say About Those Big Sean Breakup Rumors. BET. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  65. ↑ Jhené Aiko on Working with Boyfriend Big Sean and How She Likes to Party. Elle.com. 13 березня 2017. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  66. ↑ Jhené Aiko Covers Up Big Sean Tattoo. Rap-Up (амер.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  67. ↑ Jhene Aiko Sends Love to Ex Big Sean: 'Imma Always Have Ur Back'. Billboard. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  68. ↑ Big Sean and Jhene Aiko Split Ahead of His Hangout With Ex Ariana Grande. Us Weekly (амер.). 2 березня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 19 травня 2019.
  69. ↑ Big Sean and Jhene Aiko 'Are Not Back Together' Despite Reunion. Us Weekly (амер.). 14 травня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  70. ↑ Jhené Aiko Poses Nude for PETA Anti-Fur Campaign. Rap-Up.com. 6 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  71. ↑ Jhene Aiko Announces February Release for New Album 'Chilombo'. HipHopNMore. 29 січня 2020. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  72. ↑ Beyonce & Jay Z Lead 2014 BET Awards. Billboard. 26 січня 2014. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джене_Айко&oldid=42327395