IKZF4

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IKZF4
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи IKZF4, EOS, ZNFN1A4, IKAROS family zinc finger 4
Зовнішні ІД OMIM: 606239 MGI: 1343139 HomoloGene: 69103 GeneCards: IKZF4
Пов'язані генетичні захворювання
вітиліго, цукровий діабет 1-го типу, бронхіальна астма, alopecia areata[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_022465
NM_001351089
NM_001351090
NM_001351091
NM_001351092
NM_011772
NM_001358536
NM_001358537
RefSeq (білок)
NP_071910
NP_001338018
NP_001338019
NP_001338020
NP_001338021
NP_035902
NP_001345465
NP_001345466
Локус (UCSC) Хр. 12: 56.01 – 56.04 Mb Хр. 10: 128.47 – 128.51 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

IKZF4 (англ. IKAROS family zinc finger 4) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 585 амінокислот, а молекулярна маса — 64 106[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MHTPPALPRRFQGGGRVRTPGSHRQGKDNLERDPSGGCVPDFLPQAQDSN
HFIMESLFCESSGDSSLEKEFLGAPVGPSVSTPNSQHSSPSRSLSANSIK
VEMYSDEESSRLLGPDERLLEKDDSVIVEDSLSEPLGYCDGSGPEPHSPG
GIRLPNGKLKCDVCGMVCIGPNVLMVHKRSHTGERPFHCNQCGASFTQKG
NLLRHIKLHSGEKPFKCPFCNYACRRRDALTGHLRTHSVSSPTVGKPYKC
NYCGRSYKQQSTLEEHKERCHNYLQSLSTEAQALAGQPGDEIRDLEMVPD
SMLHSSSERPTFIDRLANSLTKRKRSTPQKFVGEKQMRFSLSDLPYDVNS
GGYEKDVELVAHHSLEPGFGSSLAFVGAEHLRPLRLPPTNCISELTPVIS
SVYTQMQPLPGRLELPGSREAGEGPEDLADGGPLLYRPRGPLTDPGASPS
NGCQDSTDTESNHEDRVAGVVSLPQGPPPQPPPTIVVGRHSPAYAKEDPK
PQEGLLRGTPGPSKEVLRVVGESGEPVKAFKCEHCRILFLDHVMFTIHMG
CHGFRDPFECNICGYHSQDRYEFSSHIVRGEHKVG

Кодований геном білок за функціями належить до репресорів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном цинку, ДНК. Локалізований у ядрі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Nagase T., Nakayama M., Nakajima D., Kikuno R., Ohara O. (2001). Prediction of the coding sequences of unidentified human genes. XX. The complete sequences of 100 new cDNA clones from brain which code for large proteins in vitro. DNA Res. 8: 85—95. PMID 11347906 DOI:10.1093/dnares/8.2.85
  • Perdomo J., Holmes M., Chong B., Crossley M. (2000). Eos and pegasus, two members of the Ikaros family of proteins with distinct DNA binding activities. J. Biol. Chem. 275: 38347—38354. PMID 10978333 DOI:10.1074/jbc.M005457200
  • Koipally J., Georgopoulos K. (2002). A molecular dissection of the repression circuitry of Ikaros. J. Biol. Chem. 277: 27697—27705. PMID 12015313 DOI:10.1074/jbc.M201694200
  • Perdomo J., Crossley M. (2002). The Ikaros family protein Eos associates with C-terminal-binding protein corepressors. Eur. J. Biochem. 269: 5885—5892. PMID 12444977 DOI:10.1046/j.1432-1033.2002.03313.x

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]