Людина (рід)
Людина | |
---|---|
Порівняння черепів неандертальця (праворуч) і сучасної людини | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Haplorhini |
Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
Родина: | Гомініди (Hominidae) |
Підродина: | Homininae |
Триба: | Hominini |
Підтриба: | Australopithecina |
Рід: | Людина (Homo) Linnaeus, 1758 |
Види | |
| |
Вікісховище: Homo |
Люди́на (Homo) — рід приматів родини гомінід. Включає вид людина розумна (Homo sapiens) і близькі до нього вимерлі види. Предками Homo вважаються австралопітеки.
Іноді цей рід розглядають як безперервну фратрію, тобто різномасну сукупність популяцій, які обмінюються генними потоками протягом довгого періоду, і тому не утворюють репродуктивні бар'єри, зберігаючи належність до одного виду. При цьому популяції ці за спрямованості адаптацій і швидкості еволюції дуже різнорідні. Водночас, у минулому, людство, можливо, складалося з декількох видів, зокрема неандертальці вважаються видом, окремим від кроманьйонців.
Існує вже застаріла класифікація видів усередині роду (і схема антропогенезу) як послідовна зміна «етапів»: архантропи, палеоантропи, неоантропи.
Деякі учені (наприклад, професор Морріс Гудмен[en], керівник досліджень ДНК шимпанзе в університеті Уейна Детройт) вважають, що, згідно з даними генетичного аналізу, до роду Homo слід зараховувати також шимпанзе і бонобо (Homo troglodytes і Homo paniscus відповідно)[1].
В антропології прийнято розділяти всіх викопних людей на групи (стадії), кожна з яких включає декілька видів.
- Архантропи — найдавніші люди.
- Палеоантропи — стародавні люди (Homo neandertalensis і, можливо, Homo heidelbergensis).
- Неоантропи — люди сучасного виду.
Межі між групами умовні, залежать від:
- погляду дослідника на важливість тих або інших діагностичних ознак;
- об'єктивно існуючих труднощів порівняння дуже різних біологічних об'єктів.
Традиційна стадіальна модель антропогенезу припускала прямий перехід видів однієї стадії у види наступної. Проте цей спрощений підхід не виправдав себе. З розширенням числа знахідок викопних форм людини стало очевидно, що в різний час співіснували представники різних видів роду Homo, що належать до різних стадій.
Найстародавніший з роду Homo — Homo habilis, або людина уміла, перші представники якого з'явилися на Землі близько 2 млн років тому. Дотоді, ймовірно, існували тільки австралопітеки. Близько 2,5 млн років тому відбулося розщеплення в еволюції гомінідів, в результаті якого відокремилися масивні австралопітеки (тупикова гілка еволюції) і рід Homo. Окрім знахідок з Олдувайської ущелини, до виду Homo habilis відносять і так звану рудольфську людину, Homo rudolfensis, череп якої був знайдений 1972 року у Кенії в районі оз. Рудольф (нині оз. Туркана), а також знахідки в Ефіопії та Південній Африці. Вік цих видів — від 2,4 до 1,9 млн років. Припускають, що ці перші люди були творцями знарядь найдавнішої на Землі олдувайської (галькової) культури. Існують знахідки, для яких не знайшли таксономічного визначення, і частина дослідників відносить їх до Homo habilis, а інша частина — до груп архантропів, що прийшли на зміну Homo habilis приблизно 1,6—1,5 млн років тому.
До групи архантропів входять два основні види. Це вид азійських найдавніших людей, людина прямоходяча (Homo erectus), і її африканський варіант, людина працююча (Homo ergaster). Недавно виділений ще один вид — гейдельберзька людина, Homo heidelbergensis, пізніший за найдавніших людей Homo erectus і Homo ergaster. Деякі дослідники відносять його до палеоантропів.
Класичним представником палеоантропів (стародавніх людей) є неандерталець або людина неандертальська — Homo neanderthalensis, яка асоціюється з ашельською і мустьєрською кам'яними індустріями.
Далі йде вид сучасної людини, або людини розумної Homo sapiens. Іноді два останні види об'єднуються в один — H. sapiens, який включає два підвиди — H. sapiens neanderthalensis — Людина розумна неандертальська і H. sapiens sapiens — Людина розумна найрозумніша.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Хрисанфова Е. Н., Перевозчиков И. В. 1999. Антропология. М., МГУ;
- Бахолдина В. Ю. Происхождение человека. Находки, термины, Гипотезы. М., 2004
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 грудня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)