Global 200
Global 200 — рейтинговий список екосистем (наземних, прісноводих і морських), що виділяє найважливіші для збереження регіони на думку Всесвітнього фонду дикої природи. У рейтингу використовується поняття «екорегіони» — великі області відносно однорідного клімату, для яких характерні природні угруповання, що є місцем проживання визначених біологічних видів[1].
Фонд надає кожному регіону один з наступних статусів:
- критичний (що перебуває під загрозою зникнення)
- уразливий
- відносно стабільний (неушкоджений)
Понад половина регіонів в Global 200 відмічена як такі, що перебувають під загрозою зникнення.
WWF визначив 867 наземних, прісноводих і морських екорегіонів усієї поверхні Землі. Метою цієї системної класифікації є забезпечення повного спектру екосистем до збереження і розвитку. З них WWF вибрав 200 глобальних екорегіонів, як найважливіших для збереження глобальної біорізноманітності. Список Global 200 насправді містить 238 екорегіонів, з яких 142 становлять наземні, 53 прісноводі і 43 морські.
Екологи, зацікавлені у збереженні біорізноманітності, в основному зосередили увагу на збереженні вологих тропічних і широколистяних лісів, оскільки вважається, що вони служать місцем існування половини усіх видів на Землі. З іншого боку, WWF визначили, що більше усеосяжна стратегія для збереження глобальної біорізноманітності повинна також розглянути другу половину видів, і екосистеми, що підтримують їх існування.
Було встановлено, що деякі з місць перебування, такі як середземноморські ліси, рідколісся і чагарникові біоми, схильні до більшої загрози, ніж тропічні ліси, і, отже, вимагають погоджених дій з їх збереження. WWF вважає, що «попри те, що дії зі збереження екорегіону як правило відбуваються шляхом збереженням на рівні країни, екологічні процеси (наприклад, міграція) не відповідають політичним кордонам», тому стратегія по збереженню екології повинна проводитися на рівні екорегіону.
Історично, зоологи і ботаніки розробляли різні системи класифікації, що беруть до уваги світові угруповання рослин і тварин. Дві світові системи класифікації, які найчастіше використовуються сьогодні, були узагальнені Міклошем Удварді в 1975 році.
Поверхні суші Землі можна розділити на вісім біогеографічних областей (які раніше називалися царствами, тепер називаються WWF екозонами), які представляють основні наземні угруповання рослин і тварин. Система біомів класифікує світ на типи екосистем (наприклад, ліси, луги тощо), ґрунтовані на кліматі і рослинності. Кожна біогеографічна область містить декілька біомів, і кожен з біомів знаходиться в декількох біогеографічних областях. Систему біогеографічних провінцій було розроблено з метою визначення конкретних географічних районів у кожній біогеографічній області, які мають послідовний тип біому, і розділяють окремі угруповання рослин і тварин. Система WWF є подальшим удосконаленням системи біомів (який WWF називає «основними видами середовища існування»), біогеографічних царств, і біогеографічних провінцій (схема WWF розділяє більшість біогеографічних провінцій на дещо дрібніші екорегіони).
На основі повного списку екорегіонів, Global 200 включає усі основні типи місць існування (біомів), усі типи екосистем, і види з усіх основних типів місць існування. Він зосереджений на кожному основному типі місця існування на усіх континентах (наприклад, тропічних лісах і коралових рифах). Реєстр використовує екорегіони як одиницю масштабу для порівняння. Всесвітній фонд дикої природи стверджує, що екорегіон можна розглядати як одиницю збереження екології на регіональному рівні, оскільки вони відповідають аналогічним біологічним співтовариствам.
Вибір Global 200 спирався на широкі дослідження 19 наземних, прісноводих і морських основних типів місць існування. Вибір екорегіонів був ґрунтований на аналізі видової різноманітності, ендемізму видів, унікальності вищих таксонів, незвичності екологічних або еволюційних явищ, і глобальної рідкості конкретного біому.
Список екорегіонів Global 200 є найкориснішим для природоохоронної діяльності на регіональному рівні: перешкоджанні місцевому вирубуванню лісів, знищенню боліт, деградації ґрунтів тощо. Проте, деякі явища, наприклад міграції птахів або китів, залежать від складніших параметрів, таких як атмосферні течії і динаміка пелагічних зон, не використовуваних для створення поточної бази даних. Це вимагає збору додаткової інформації і координації зусиль між декількома екорегіонами. Проте, Global 200 може допомогти в цьому, шляхом виявлення місця існування об'єктів і місць відпочинку для мігруючих тварин.
- Річка Конго і затоплені ліси (Ангола, Демократична Республіка Конго, Республіка Конго)
- Амазонка і затоплені ліси (Бразилія, Колумбія, Перу)
- Оріноко і затоплені ліси (Бразилія, Колумбія, Венесуела)
- Янцзи і озера (Китай)
- Витоки річки Конго (Ангола, Камерун, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Габон, Республіка Конго, Судан)
- Витоки Міссісіпі (США)
- Верхів'я і притоки Амазонки (Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Французька Гвіана, Гаяна, Перу, Суринам, Венесуела)
- Верхів'я Парани (Аргантина, Бразилія, Парагвай)
- Басейн Амазонки (Болівія, Бразилія, Парагвай)
- Дельта Інду (Індія, Пакистан)
- Дельта Волги (Казахстан, Росія)
- Дельта Тигру і Євфрату (Іран, Ірак, Кувейт)
- Дельта Дунаю (Болгарія, Молдова, Румунія, Україна, Югославія)
- Дельта Лєни (Росія)
- Річки Гвінейської рівнини (Кот-д'Івуар, Гвінея, Ліберія, Сьєрра-Леоне)
- Річки Мадагаскару (Мадагаскар)
- Річки Гвінейської затоки (Ангола, Камерун, Демократична Республіка Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Нігерія, Республіка Конго)
- Річки Мису Доброї Надії (Південна Африка)
- Річки Гвінейської затоки (Індонезія, Папуа Нова Гвінея)
- Річки Нової Каледонії (Нова Каледонія)
- Річки Кімберлі (Австралія)
- Річки Південно-західної Австралії (Австралія)
- Річки Східної Австралії (Австралія)
- Річки Сицзян (Китай, В'єтнам)
- Річки Західних Гхат (Індія)
- Річки Південно-західної Шрі-Ланкі (Шрі-Ланка)
- Річки Салуїну (Китай, М'янма, Таїланд)
- Річки і болота Сундаланду (Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапур)
- Південно-східні річки (США)
- Річки Північного заходу Тихоокеанського узбережжя (США)
- Річки Аляскинської затоки (Канада, США)
- Прісні води Гвінеї (Бразилія, Французька Гвінея, Гаяна, Суринам, Венесуела)
- Прісні води Великих Антильських островів (Куба, Домініканська Республіка, Республіка Гаїті, Пуерто-Рико)
- Річки Балканського півострова (Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Північна Македонія, Туреччина, Югославія)
- Річки Далекосхідного краю (Китай, Монголія, Росія)
- Озера Східно-африканської ущелини (Бурунді, Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Кенія, Малаві, Мозамбік, Руанда, Танзанія, Уганда, Замбія)
- Озера Анд (Аргентина, Болівія, Чилі, Перу)
- Камерунські кратерні озера (Камерун)
- Мексиканські високогірні озера (Мексика)
- Пересихаючі басейни центральної Австралії (Австралія)
- Пересихаючі басейни Чіуауа (Мексика, США)
- Пересихаючі басейни Малої Азії (Сирія, Туреччина)
- Південноокеанський півострів і море Ведделла
- Берингове море (Канада, Росія, США)
- Баренцеве море, Карське море (Норвегія, Росія)
- Середземне море (Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Кіпр, Єгипет, Франція, Греція, Ізраїль, Італія, Ліван, Лівия, Мальта, Монако, Марокко, Сербія і Чорногорія, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина)
- Північно-східний шельф Атлантичного океану (Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, Велика Британія)
- Велика Ньюфаундлендська банка (Канада, Сен-П'єр і Мікелон (Франція), США)
- Чесапікська затока (США)
- Жовте море (Китай, Північна Корея, Південна Корея)
- Охотське море (Японія, Росія)
- Патагонський південний захід Атлантичного океану (Аргентина, Бразилія, Чилі, Уругвай)
- Південно-австралійське море (Австралія)
- Новозеландське море (Нова Зеландія)
- Каліфорнійська течія (Канада, Мексика, США)
- Бенгельська течія (Намібія, Південна Африка)
- Перуанська течія (Чилі, Еквадор, Перу)
- Течія мису Голкового (Мозамбік, Південна Африка)
- Західне Австралійське море (Австралія)
- Панамська бухта (Колумбія, Еквадор, Панама)
- Каліфорнійська затока (Мексика)
- Галапагоське море (Еквадор)
- Канарська течія (Канарські острови, Гамбія, Гвінея-Бісау, Мавританія, Марокко, Сенегал, Західна Сахара)
- Нансей Шото (Нансей) (Японія)
- Сулу — Сулавесі (Індонезія, Малайзія, Філіппіни)
- Архіпелаг Бісмарка — Соломонові Острови (Індонезія, Папуа Нова Гвінея, Соломонові острови)
- Море Банда — Флорес (острів) (Індонезія)
- Бар'єрний риф Нової Каледонії (Нова Каледонія)
- Великий Бар'єрний риф (Австралія)
- Лорд-Хау, Норфолк (Австралія)
- Палау (Палау)
- Андаманське море (Андаманські і Нікобарські острови (Індія), Індонезія, Малайзія, М'янмар, Таїланд)
- Таїті (Острови Кука, Французька Полінезія)
- Гаваї (Гаваї)
- Рапа Нуї (Острів Пасхи)
- Бар'єрний риф Фіджі (Фіджі)
- Атоли Мальдів, Чагосу і Лакшадвіпу (архіпелаг Чагос (Велика Британія), Індія, Мальдіви, Шрі-Ланка)
- Червоне море (Джибуті, Єгипет, Еритрея, Ізраїль, Йорданія, Саудівська Аравія, Судан, Ємен)
- Аравійське море (Джибуті, Іран, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сомалі, Об'єднані Арабські Емірати, Ємен)
- Східне Африканське море (Кенія, Мозамбік, Сомалі, Танзанія)
- Море Західного Мадагаскару (Комори, Мадагаскар, Майотта і Глорьоз (Франція), Сейшели)
- Мезоамериканський Бар'єрний Риф (Беліз, Гватемала, Гондурас, Мексика)
- Великі Антильські острови (Багамські Острови, Кайманові острови, Куба, Домініканська республіка, Гаїті, Ямайка, Пуерто-Рико, Тьоркс і Кайкос, США)
- Південне Карибське море (Аруба, Колумбія, Нідерландські Антильські острови, Панама, Тринідад і Тобаго, Венесуела)
- Північно-східний Бразильський шельф (Бразилія)
- Амазонка
- Амур-Хейлунцзян
- Арктика
- Борнео і Суматра
- Пустеля Чіуауа
- Узбережжя Східної Африки
- Басейн річки Конго
- Кораловий трикутник
- Східні Гімалаї
- Галапагоські острови
- Каліфорнійська затока
- Мадагаскар
- Меконг
- Мезоамериканський риф
- Намібія
- Північні Великі Рівнини
- Річки і струмки Південнго-заходу
- Південне Чилі
- Янцзи
- Список найбільших охоронюваних територій світу
- Екологічні регіони Афганістану
- Екологічні регіони Бутану
- Екологічні регіони Індії
- Екологічні регіони Кенії
- Екологічні регіони Малайзії
- Екологічні регіони Росії
- Список екорегіонів на сайті Всесвітнього фонду дикої природи [Архівовано 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Карти екорегіонів на сайті Всесвітнього фонду дикої природи
- Карта екорегіонів Global 200 [Архівовано 14 червня 2006 у Wayback Machine.]
- ↑ we work/doc92/page1 Екологічні регіони «Global 200»[недоступне посилання з червня 2019]