Піта червоноголова
| Піта червоноголова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Erythropitta arquata (Gould, 1871) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| *Pitta arquata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Піта червоноголова[2] (Erythropitta arquata) — вид горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).
Ендемік Калімантану.[3] Його природним середовищем існування є субтропічний або тропічний вологий низинний ліс з наявністю густого підросту.
Дрібний птах, завдовжки до 15 см та вагою 42 г. Один з найменших представників родини. Тіло масивне. Крила та хвіст короткі. Голова округла. Дзьоб довгий та міцний. У самців спина, крила і хвіст синьо-блакитні; верх голови і потилиця, груди, живіт і підхвістя червоні; лице рожеве; за оком до потилиці проходить тонка синя смужка; горло та груди розділяє яскраво-блакитна смужка. Самиця коричнева з білуватими горлом, черевцем та окулярною смужкою та сильними червонуватими відтінками на боках. В обох статей дзьоб чорнуватий, очі зелено-блакитні, а ноги тілесного кольору.
Трапляється поодинці. Активний вдень. Птах проводить більшу частину дня, рухаючись у гущі підліску в пошуках поживи. Живиться дощовими хробаками та равликами, рідше комахами та іншими дрібними безхребетними. Розмноження цих птахів досі не було описано в природі, але вважається, що воно не суттєво відрізняється від інших видів піт.
- ↑ BirdLife International (2016). Erythropitta arquata. Процитовано 19 травня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Phillipps, Quentin & Phillipps, Karen (2011). Phillipps’ Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |