Перейти до вмісту

Dinohippus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Dinohippus
Період існування: середній міоцен—пізній пліоцен, ~10.3–3.6 млн р. т.
Скелет Dinohippus leidyanus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla)
Родина: Коневі (Equidae)
Підродина: Equinae
Триба: Equini
Рід: Dinohippus
Quinn, 1955
Типовий вид
Pliohippus leidyanus
Види
  • D. edensis Frick, 1924
  • D. interpolatus Cope, 1893
  • D. leardi Drescher, 1941
  • D. leidyanus Osborn, 1918
  • D. mexicanus Lance, 1950
  • D. osborni Frick, 1924
  • D. pachyops Cope, 1893
  • D. subvenus Quinn, 1955

Dinohippus (грец. «жахливий кінь») — викопний рід коневих, який була ендеміком Північної Америки з пізньої гемфілської стадії міоцену до занклінської стадії пліоцену (10.3—3.6 млн років тому)[1][2]. Скам'янілості широко розповсюджені по всій Північній Америці, їх знаходять у понад 30 місцях від Флориди до Альберти та Панами (формація Алахуела).

Dinohippus був найпоширенішим конем у Північній Америці. Він має характерний пасивний «апарат стояння», сформований із кісток і сухожиль, щоб допомогти йому зберігати енергію під час тривалого стояння. Dinohippus був першим конем, який продемонстрував рудиментарну форму цього характеру, надаючи додаткові докази тісного зв'язку між Dinohippus та Equus[3]. Спочатку Dinohippus вважався монодактильним конем, але знахідка скам'янілостей 1981 року в Небрасці показує, що деякі з них були тридактильними[4]. Вид D. leidyanus мав орієнтовну масу тіла приблизно 200 кілограмів[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Paleobiology Database: Dinohippus basic info.
  2. Bruce J. MacFadden: Cenozoic Mammalian Herbivores from the Americas: Reconstructing Ancient Diets and Terrestrial Communities. Annual Review of Ecology and Systematics, Vol. 31, (2000), pp. 33–59
  3. Florida Museum of Natural History
  4. Horse Ecology. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 4 вересня 2022.
  5. M. Mendoza, C. M. Janis, and P. Palmqvist. 2006. Estimating the body mass of extinct ungulates: a study on the use of multiple regression. Journal of Zoology