6G

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Покоління технологій мобільного зв'язку
аналогові покоління
цифрові покоління

6G (від англ. 6th generation - шосте покоління) — шосте покоління мобільного зв'язку, впровадження якого очікується в 2026-2030 роки[1][2], на основі стандартів телекомунікацій, наступних за стандартами 5G.

Очікувані характеристики 6G

[ред. | ред. код]

Передбачається, що мережі зв'язку 6G будуть використовувати, зокрема, терагерцовий і субтерагерцовий діапазони частот[3] і забезпечать суттєво менший рівень латентності при передаванні даних, ніж мережі 5G[4].

Однією з технологій, яка може бути реалізована в 6-му поколінні засобів стільникового зв'язку, є радіофотонні цифрові антенні решітки на базових станціях у сполученні з технологією Massive MIMO[3][5][6][7]. При цьому розглядаються варіанти базових станцій з антенними системами, в яких формуються 250 променів діаграми спрямованості в робочому секторі[7]. Для роботи з абонентами у верхній напівсфері (зв'язок з безпілотними літальними апаратами, передача даних на борт пілотованої авіації, зв'язок з низькоорбітальними супутниками) кількість антенних елементів буде зростати для охоплення зенітного сектора. Тому з метою спрощення апаратної реалізації і зниження вартості таких багатоканальних цифрових антенних решіток в них доцільно запровадити багатомодові оптоволоконні інтерфейси, як різновид радіофотоніки.

Серед вимог до мереж 6G фахівці вказують швидкість передавання даних від 100 Гбіт/с до 1 Тбіт/с[1][8], при цьому для управління мережами будуть використовувати системи штучного інтелекту[9].

Очікується, що у мережах 6G будуть використовуватись нові принципи ліцензування та розподілу радіочастотних ресурсів між операторами на основі технології блокчейн[10].

У 2018 р. Китай заявив про початок розробки стандарту мобільного зв'язку 6G[11]. Зокрема, такі дослідження проводить Південно-східний університет[en] (Southeast University) в китайській провінції Цзянсу[12].

З когорти дослідників технологій 6G також слід вказати міжуніверситетський проєкт ComSenTer [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (США), дослідну групу в університеті Оулу [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.] (Фінляндія), яка заявила про запуск першого у світі[8] експериментального сегменту інфраструктури 6G 6Genesis у 2018 році.

В серпні 2019 року китайська компанія Huawei почала розробку мережевих рішень для стандарту 6G[13][14].

В листопаді 2020 р. Китай запустив ракетою-носієм Long March 6 перший тестовий супутник, призначений для відпрацювання технологій 6G у терагерцовому діапазоні електромагнітних хвиль[15].

Поточні дослідження

[ред. | ред. код]

У 2023 році покоління 6G перебувало на стадії розробки[16]. Так, в квітні 2023 року, китайським фахівцям вдалося домогтися швидкості передачі даних 100 Гбіт/с у мережі 6G на терагерцовій частоті (300 ГГц~3 ТГц). Про це досягнення оголосила китайська лабораторія, яка займається передовими технологіями задля вивчення далекого космосу. Фахівці здійснили бездротову передачу даних зі швидкістю 100 Гбіт/с. Очікується, що за достатнього фінансування 6G з’явиться у 2030 році[17].

На початку 2024 року, науковці з Японії підняли планку швидкості бездротового зв'язку на безпрецедентний рівень. Їм вдалося домогтися швидкості передачі даних 240 Гбіт/с по одному цифровому каналу, що стало революційним досягненням[18].

В травні 2024 року, група японських компаній розробила перший у світі високошвидкісний бездротовий пристрій 6G, який здатний передавати дані до 20 разів швидше, ніж найвища теоретична швидкість 5G. Ця змога надсилання дорівнює передачі п'яти фільмів у форматі HD за секунду бездротовим зв'язком. Такий показник перевищує нинішню середню швидкість 5G у США в 500 разів. Результати тесту показали, що девайс передав дані зі швидкістю 100 Гбіт/с в приміщенні при діапазоні 100 ГГц. На відкритому повітрі - 300 ГГц, випробування проводилося на висоті 100 м[19].

Практична цінність технології 6G

[ред. | ред. код]

В серпні 2023 року, китайські вчені з Національного університету оборонних технологій опублікували в журналі Journal of Radars статтю, в якій розповіли про несподівану практичну цінність технології зв’язку шостого покоління (6G). З’ясувалося, що терагерцовий діапазон дозволяє надійно детектувати незначні коливання води на поверхні океану. Такі збурення ніколи раніше не вдавалося фіксувати, а вони можуть виявити не тільки підводний човен, а й позначити його тип, швидкість та напрямок руху. Багаторічні та поглиблені дослідження в галузі стільникового зв’язку 6-го покоління (6G) підштовхнули до створення досконалих приймачів та передавачів, що працюють у діапазоні терагерцового випромінювання (у проміжку між інфрачервоним та мікрохвильовим). Створення компактних та чутливих терагерцових детекторів (сканерів) дозволить встановлювати їх на малі БПЛА для стеження за довкіллям і не тільки. Відповідні експерименти були проведені в Жовтому морі, в ході яких на виносному маніпуляторі розташували датчик, чутливий у терагерцовому діапазоні, а в води моря опустили звуковий випромінювач, що імітував шум роботи двигунів підводного човна. У ясну погоду з невеликим хвилюванням моря, датчик зміг виявити на поверхні моря брижі висотою всього від 10 до 100 нм, які створювало джерело звуку. Розшифровка картини хвиль від штучного об’єкта здатна вказати тип підводного човна, його напрямок та швидкість руху. Зазначена технологія може бути також використана для підводного зв’язку. Звуковий передавач створить на воді відповідне повідомленню хвилі, а алгоритм переведе зняті показання в сигнал, що читається. Подібні канали зв’язку, вважають вчені, будуть захищені від їх перехоплення просто через нікчемність розміру збурень[20][21].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б David, K., & Berndt, H. (2018). 6G Vision and Requirements: Is There Any Need for Beyond 5G? IEEE Vehicular Technology Magazine, September 2018. — doi:10.1109/mvt.2018.2848498 [1] [Архівовано 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Степутин А. Н. Николаев А. Д.. [2] Архівовано з джерела 2 квітня 2022
  3. ↑ а б Nelson, Patrick. Get ready for upcoming 6G wireless, too. Network World (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-01 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Nelson, Patrick. 6G will achieve terabits-per-second speeds. Network World (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-01 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Слюсар В. И. Развитие схемотехники ЦАР: некоторые итоги. Часть 2.// Первая миля. Last mile (Приложение к журналу «Электроника: наука, технология, бизнес»). — N2. — 2018. — C. 76 — 80.[3] [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
  6. ↑ It’s Never Too Early to Think About 6G (англ.). IEEE Spectrum: Technology, Engineering, and Science News. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.,Никогда не рано задуматься о 6G. Русский перевод исходной статьи на Habr [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б Zekeriyya Esat Ankarali, Berker Peköz, and Hüseyin Arslan. Flexible Radio Access Beyond 5G: A Future Projection on Waveform, Numerology, and Frame Design Principles (англ.). IEEE Access, Volume 5, 2017. – Pp. 18295 – 18309. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  8. ↑ а б Get ready for 6G mobile networks: 1Tbps speeds, microsecond latency and AI optimisation. TechRadar (англ.). 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
  9. ↑ Syed Junaid Nawaz, Shree K. Sharma, Shurjeel Wyne, Mohammad N. Patwary, Md Asaduzzaman. Quantum Machine Learning for 6G Communication Networks: State-of-the-Art and Vision for the Future (англ.). Preprint. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано Apr 2019.
  10. ↑ Maksymyuk, Taras; Gazda, Juraj; Volosin, Marcel; Bugar, Gabriel; Horvath, Denis; Klymash, Mykhailo; Dohler, Mischa (2020-09). Blockchain-Empowered Framework for Decentralized Network Management in 6G. IEEE Communications Magazine. Т. 58, № 9. с. 86—92. doi:10.1109/MCOM.001.2000175. ISSN 0163-6804. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  11. ↑ У Китаї оголосили про початок розробки 6G. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
  12. ↑ Chinese experts set foot in 6G research (англ.). 4 січня 2019. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
  13. ↑ Huawei почав розробляти мережу 6G. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  14. ↑ Huawei begins 6G research at its Canadian R&D Centre. GSMArena.com (амер.). Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
  15. ↑ China sends 'world's first 6G' test satellite into orbit [4] [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Навіщо нам 6G, якщо покоління 5G навіть ще не доступне. // Автор: Митник Михайло. 03.03.2024
  17. ↑ Вперше в 6G мережах була досягнута швидкість у 100 Гбіт/с. 26.04.2023, 10:42 pm
  18. ↑ 6G вже близько: японські вчені встановили рекорд швидкості бездротового фотонного зв'язку. // Автор: Михайло Года. 04.02.2024, 19:00
  19. ↑ Переплюнули 5G у 500 разів: створено високошвидкісний пристрій 6G. 04.05.2024
  20. ↑ Chinese scientists look to 6G to hunt submarines, testing device small enough to fit on drone. // By Stephen Chen. Published: 11:00pm, 29 Aug, 2023
  21. ↑ Дослідження у сфері зв’язку 6G привели до технології виявлення підводних човнів. 30.08.2023

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]


Телекомунікації Це незавершена стаття про телекомунікації.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=6G&oldid=43975318