Літні Олімпійські ігри 1964

XVIII Літні Олімпійські ігри
Місто	Токіо
Країн	93
Спортсменів	5151
Розіграно медалей	163 в 19 видах спорту
Церемонія відкриття	10 жовтня
Церемонія закриття	24 жовтня
Вебсторінка	olympics.com/en/olympic-games/tokyo-1964
← 1960 1968 →
Літні Олімпійські ігри 1964 у Вікісховищі

Лі́тні Олімпі́йські і́гри 1964, або XVIII Лі́тні Олімпі́йські і́гри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету в місті Токіо (Японія) з 10 по 24 жовтня 1964 року. Окрім Токіо, заявку на проведення ігор також подавали Брюссель, Детройт і Відень. Токіо вже було обране для організації Ігор у 1940 році, проте згодом вибір було змінено на користь міста Гельсінкі (Фінляндія) через японську інтервенцію в Китай. Врешті-решт, Ігри 1940 року взагалі було скасовано через початок Другої Світової війни. Літні Олімпійські ігри 1964 року — перші, які було проведено в Азії.

Завдяки бюджету у 26 мільйонів доларів організація Ігор була бездоганною. Спортивні споруди були майже ідеальними, включаючи прекрасний стадіон і величезний олімпійський басейн. Олімпійське селище теж було збудовано й обладнано на найсучаснішому рівні.

Основні факти

• Олімпійський вогонь запалив Йосінорі Сакаі, національний університетський чемпіон на дистанції 400 метрів. Він народився в Хіросімі 6 серпня 1945 року, в день, коли на місто було скинуто атомну бомбу
• З 1960 року багато африканських країн здобули свою незалежність. Шістнадцять із цих країн були представлені на Олімпіаді. ФРН і НДР, як і на двох попередніх Олімпіадах, виступали об'єднаною командою. Південно-Африканську Республіку було не допущено до участі в Іграх через політику апартеїду.
• Дзюдо і волейбол були вперше представлені в програмі Олімпійських ігор. Обидва види спорту були дуже популярними. Японія здобула три золоті медалі з дзюдо, проте титул у відкритому класі відійшов до голландця Антона Гесінка.
• Гімнастка Лариса Латиніна (СРСР) здобула дві золоті, одну срібну і дві бронзових медалі. Таким чином, вона збільшила загальну кількість своїх олімпійських медалей до 18 (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзових).
• Абебе Бікіла з Ефіопії став відомий як перший атлет, який успішно захистив свій титул у марафоні, і це менше, чим через 6 тижнів після того, як йому видалили апендикс.
• Жіноче п'ятиборство (легка атлетика) було вперше включено до Олімпійської програми.
• Угорський ватерполіст Дежьо Д'ярматі здобув свою п'яту медаль поспіль.
• Імре Поляк, зрештою, здобув золоту медаль у греко-римській боротьбі, після того, як на трьох попередніх Олімпіадах він займав друге місце.
• В змаганнях з легкої атлетики американцям знову не було рівних. Вони здобули перемогу в половині дистанцій (12 з 24). Вони здивували навіть на середніх дистанціях, де до цього не показували видатних результатів. Так, Біллі Міллс виграв забіг на дистанцію 10 000 метрів, у той час як фаворит, австралієць Рон Кларк, посів тільки третє місце.
• Новозеландець Пітер Снелл, ще нікому невідомий у 1960-му, виріс в одного з найбільш видатних атлетів свого часу. Він покращив світовий рекорд Роджера Мунса і здобув золоту олімпійську медаль на дистанції 800 м. З такою ж легкістю він виграв забіг на дистації 1500 метрів, здобувши подвійну перемогу.

Види спорту, представлені на Олімпіаді-64

Під час цієї Олімпіади змагання проводилися у 21-й дисципліні у 19-ти видах спорту.

Країни-учасники

Для участі в цих Олімпійських іграх зареєструвалися 94 країни. 16 з них дебютували на Олімпіаді. Це Алжир, Конго, Домініканська Республіка, Кот-д'Івуар, Лівія, Камерун, Мадагаскар, Малайзія, Малі, Монголія, Непал, Нігер, Північна Родезія, Сенегал, Чад і Танганьїка. Малайя (яка брала участь в Іграх 1956 та 1960 років) та Північний Борнео (1956) увійшли до складу новоствореної країни Малайзії. Спортсмени з Західної та Східної Німеччини виступали у складі єдиної команди. Лівійські спортсмени знялися зі змагань після церемонії відкриття, тож за олімпійські медалі загалом боролися 93 країни.

Здобутки українських спортсменів

Українські спортсмени виступали на Олімпіаді в складі збірної СРСР. Олімпійськими чемпіонами стали:

• Поліна Астахова — спортивна гімнастика (командний залік, вправи на колоді)
• Леонід Жаботинський — важка атлетика (2-га важка вага)
• Григорій Крісс — фехтування (шпага)
• Лариса Латиніна — спортивна гімнастика (командний залік, абсолютна першість, вільні вправи)
• Галина Прозуменщикова — плавання (200 м брас)
• Андрій Хіміч — веслування на байдарках і каное (каное-двійка, 1000 м)
• Микола Чужиков — веслування на байдарках і каное (байдарка-четвірка) (1000 м)
• Борис Шахлін — спортивна гімнастика (перекладина)
• Чоловіча збірна СРСР з волейболу: Юрій Венгеровський, Станіслав Люгайло, Георгій Мондзолевський, Юрій Поярков, Едуард Сибіряков.

Срібні медалі виграла жіноча збірна СРСР з волейболу, в якій також були 3 спортсменки з Української РСР — Неллі Абрамова, Валентина Мишак, Людмила Гурєєва —, а також плавець Георгій Прокопенко на дистанції 100 метрів брасом.

Медальний залік

Топ-10 неофіційного національного медального заліку:

Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	США	36	26	28	90
2	СРСР	30	31	35	96
3	Японія	16	5	8	29
4	Німеччина	10	22	18	50
5	Італія	10	10	7	27
6	Угорщина	10	7	5	22
7	Польща	7	6	10	23
8	Австралія	6	2	10	18
9	Чехословаччина	5	6	3	14
10	Велика Британія	4	12	2	18