Перейти до вмісту

Яґо (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яґо
Iago omanensis
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Куницеві акули (Triakidae)
Рід: Яґо (Iago)
Compagno & Springer, 1971
Посилання
Вікісховище: Iago
Віківиди: Iago
ITIS: 160550
NCBI: 376631

Яґо (Iago) — рід акул родини Куницеві акули. Має 2 види, ще 1 не має наукового опису. Отримав назву на честь персонажа трагедії В.Шекспіра «Отелло».

Загальна довжина представників цього роду коливається від 58 до 75 см. Голова велика. Морда подовжена, відносно вузька. Очі великі, овальні, з мигальною перетинкою. За ними розташовані невеличкі бризкальця. Під очима є щічні горбики. Губні борозни довгі. Рот невеликий, дугоподібний. Зуби невеличкі, з притупленими верхівками. У них 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб стрункий. Грудні плавці великі. Має 2 спинних плавця, з яких передній більше за задній. Передній спинний плавець починається навпроти середини грудних плавців. Задній плавець починається попереду анального плавця і закінчується навпроти кінця анального плавця. Анальний плавець менше за задній спинний плавець. Черево товсте. Хвостовий плавець вузький, гетероцеркальний з характерним «вимпелом» на верхній лопаті.

Забарвлення сіро-коричневе або коричневе. Кінчики плавців темніше.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тримаються на глибинах від 110 до 2200 м, континентальному шельфі. Полюють біля дна, є бентофагами. Живляться молюсками, ракоподібними, дрібною костистою рибою, личинками морських тварин, водоростями.

Це живородні акули. Самиці народжують від 4 до 10 акуленят.

М'ясо цих акул доволі смачне, є об'єктом місцевого рибальства. Втім промисловий вилов відсутній.

Не становлять загрози для людини.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають біля узбережжя західної Австралії, Філіппін, о. Калімантан та Сулавесі, Нова Каледонія, в Червоному та Аравійському морях.

Джерела

[ред. | ред. код]