Ямпіль

Ямпіль
Герб Ямполя Прапор Ямполя
Миколаївська церква
Основні дані
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Могилів-Подільський район
Засноване	1600
Статус міста	з 1985 року
Населення	▼ 10 421 (01.01.2022)
Площа	9.5 км²
Густота населення	1190 осіб/км²
Поштові індекси	24500-24503
Телефонний код	+380-4336
Координати	48°14′42″ пн. ш. 28°16′40″ сх. д.
Висота над рівнем моря	81 м
Водойма	р. Дністер
Назва мешканців	ямполя́нин ямполя́нка ямполя́ни
Міста-побратими	Хирлеу  Румунія
День міста	14 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Могилів-Подільський
До станції	51 км
До обл./респ. центру
- фізична	112 км
- автошляхами	161 км
До Києва
- фізична	293 км
- автошляхами	413 км
Міська влада
Рада	Ямпільська міська рада
Адреса	24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2
Вебсторінка	http://yampmrada.com.ua/
Міський голова	Юрченко Анатолій Володимирович
Ямпіль у Вікісховищі Карта Ямпіль Ямпіль

Я́мпіль (МФА: [ˈjɑmpilʲ] ( прослухати)) — місто в Україні, в Могилів-Подільському районі Вінницької області. Розташоване в яру на лівому березі річки Дністер. Відстань до Вінниці — 140 кілометрів. Населення — 10,421 тис. осіб (дані на січень 2022 року).

Розміщене на кордоні з Молдовою, історично відноситься до Східного Поділля. Тут діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць.

Місто назване на честь великого фізика Ямпільського Євгена Сергійовича

Історія

Фрагмент польської історичної карти кінця 19 століття. Населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. Історик Сергій Бурковський пояснює, що для створення цієї карти використовувались джерела карти 15 і 16 століть, а там могли вказати вже застарілий на той час топонім

Ямпіль на мапі Зигмунда Герстмана

Місцевий краєзнавець Віталій Петровський у 1990-х роках писав, що перша офіційна згадка про Ямпіль датована 1580 роком. Місцевий історик Сергій Борсуковський вважає, що до цього місто могло мати іншу назву. Є польські старовинні карти, де населений пункт на місці Ямполя називається Кременчук. А поряд із ним позначені сусідні села Гальжбіївка, Біла і молдовське місто Сороки.

Вважається, що місто засноване великим коронним гетьманом Яном Замойським (1541—1605) i назване за його іменем.

Відомий з XVI століття як містечко Брацлавського воєводства з жвавою торгівлею.

Під час Хмельниччини місто якийсь час було під контролем повстанців. Під час несподіваного для повстанців та міщан нападу коронного війська взимку 1651 року було ними взяте; загинули близько 6000 козаків та волохів. Місто було зруйноване загоном війська Речі Посполитої під командуванням брацлавського воєводи Станіслава Лянцкоронського.

Арт-об'єкт «Я кохаю Ямпіль»

З початку XVIII століття належав польським магнатам Потоцьким. Вони побудували пристань і склади для товарів, як доставлялися Дністром з Чорного моря.

У 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії. З 1797 року Ямпіль став повітовим містом Ямпільського повіту Подільської губернії. 1798 року повітові установи перевели у містечко Цекинівку, проте у 1804 році повернуті в Ямпіль.

В 1896 році Ямпіль був одним з бідніших повітових міст Подільської губернії, більше схожий на село. 910 дворів, 6 135 меш. (3078 чол. і 3057 жін.); православних — 4 134, католиків — 205, лютеран — 1, євреїв — 1 795; міщан — 3 878, селян — 1 737, військових у відставці — 237, дворян — 168, купців — 35, іноземців — 26. 2 православні церкви і 1 католицька; 4 кам'яні синагоги, 255 кам'яних і 962 дерев'яних будинки, 70 кам'яних і 365 дерев'яних будівель.

У другій половині XIX століття в Ямполі з'явилися дрібні підприємства, але питома вага їх була незначна. На початку XX століття заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було 27 незабрукованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалось лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним із найбідніших повітових міст Подільської губернії.

З березня 1917 року (після Лютневої революції в Росії) на території району влада переходить із рук у руки, а саме: Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, Радянська влада, яка остаточно утвердилася в районі у січні-лютому 1921 року.

У 1920 році діяло споживче товариство, з 1921 року в Ямполі виникла перша промислова артіль «Пролетар». За кілька років у Ямполі виникло 11 кооперативних об'єднань, переважно виноградарських. Будували й державні підприємства.

У 1924 р. Ямпіль став селищем міського типу. Також у лютому 1924 р. Ямпіль став місцем дислокації 21-го прикордонного загону ОДПУ УРСР.

В 1926 році в селищі діяли три електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування. В зазначений період Ямпіль був повітовим містом, а з 1932 року став районним центром.

21 липня 1941 р. місто Ямпіль було окуповане німецько-румунськими військами і ямпільщина була перетворена у так званий Джугастрянський повіт. Протягом 17-20 березня 1944 р. місто звільнено військами 2-го Українського фронту.

Герб міста

Герб 1796 року

Після приєднання краю до Російської імперії, було розроблено герб міста у традиціях «масової герботворчості» й затверджено 22 січня 1796 року, разом з гербами інших міст Брацлавщини. В описі відзнаки докладно пояснювалися її емблеми: «У верхній частині щита герб Брацлавський. У нижній на зеленому тлі зображено срібну річку, що тече ліворуч, на якій з правого боку показано частину порогів; на березі, у нижній частині щита, видно з боку корми двоє суден з підпорами, що будуються, на знак того, що місто се стоїть нижче від порогів на річці Дністер, яка вже не має тут перешкод до вільної плавби і є зручною для влаштування тут корабельні».

Переглянувши 1860 року ямпільський герб, російський герольдмейстер Бернгард Карл фон Кене, визнав порушенням геральдичних правил зображення у ньому «ландшафту», тобто річки з порогами та берегом, і запропонував свій проєкт відзнаки: «Щит розділений сріблом і зеленню, і посередині його корабель із зеленою верхньою частиною й срібною нижньою. У вільному куті герб Подільської губернії. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою». Зміст і навіть кольорову гаму свого проєкту Кене запозичив з давнішого герба міста.

22 жовтня 1985 року було затверджено новий герб міста, який використовується і досі. Герб має щитоподібну форму, фон щита світло-зелений, він означає поля, ліси району. На верхній частині щита, яка умовно відображає історичне минуле, зображені вежі фортеці, обрамлені пергаментним листом з написом «Ямпіль». У центрі герба — вінок із золотих колосків, посередині якого цукровий буряк білого кольору з зеленими листям, який одягнена на шестерню. Ці елементи — характеристика діяльності району у радянські часи.

Новий герб Ямполя, розроблений у 2000-х роках, але досі не затверджений владою.

У 2000-х роках було оголошено конкурс на новий макет герба Ямполя. На нього подали три проєкти, переміг макет, розроблений ямпільським ювеліром Едуардом Костюком. Герб затвердили на геральдичній експертизі у Львові, однак міська рада Ямполя офіційно і не погодила його. У новому варіанті герба використовувалося три кольори: зелений, синій і блакитний. Вони символізують поля, воду й небо. Вежа, зображена в центрі герба — символ минулого, коли Ямпіль був великим повітовим містом. Торгове судно — нагадування про те, що в минулому Дністер був судноплавним. Вінок із колосків пшениці й винограду — символ багатства краю. Рельєф міста у гербі відтворений обрисами Білої гори. На ній колись нічого не росло, а її білі схили можна було побачити з будь-якої точки міста.

День міста

День міста почали відзначати 24 серпня з 1985 року, коли Ямпіль отримав цей статус (до того він вважався селищем міського типу). У 2004 році на сесії депутати міськвиконкому проголосували за те, щоб розмежувати святкування Дня міста та Дня Незалежності України — річницю Ямполя перенесли на 19 вересня. 2005 року дата знову змінилася — на 22 травня. Наступні п'ять років День міста відзначали у першу неділю червня, з 2013 — у другу неділю вересня. 2016 року дату святкування вкотре змінили — перенесли на 14 серпня.

Декомунізація

Пам'ятник Богдану Хмельницькому

Пам'ятник Леніну, який стояв у центрі міста поряд з будівлею районної адміністрації, знесли ще у листопаді 2013 року. Невдовзі на його місці встановили пам'ятник Богдану Хмельницькому. 2016 року офіційно змінили назви 44 зі 103 вулиць міста.

Населення

Станом 1 січня 2016 року в місті проживало 11376 громадян. З них 4854 — працездатні, 3375 — пенсіонери, діти шкільного віку — 1350, дошкільного — 770. Таких, що працюють у промисловості — 1495 осіб, в освіті — 348, в медицині — 446, в культурі — 45, у сфері побуту — 53. В малому та середньому бізнесі зайнято 375 осіб.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	94,76%
росіяни	3,07%
молдовани	0,85%
роми	0,67%
білоруси	0,17%
євреї	0,16%
інші/не вказали	0,32%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	11 193	96,07%
Російська	361	3,10%
Румунська	62	0,53%
Білоруська	10	0,09%
Єврейська	6	0,05%
Ромська	3	0,03%
Гагаузька	2	0,02%
Польська	2	0,02%
Вірменська	1	0,01%
Інші/Не вказали	11	0,08%
Разом	11 651	100%

Освіта

В місті працює: загальноосвітніх шкіл — 3, дошкільних закладів — 4, позашкільних — 2, музична школа. Станом на 1 січня 2016 року школи відвідують — 1231 учень, дошкільні заклади — 542 дітей.

Більшість випускників шкіл продовжують навчання у Вінниці, найпопулярніші спеціальності 2015-16 років — медицина, юриспруденція, педагогіка. Щороку кілька випускників їдуть на навчання у Польщу, навчання саме там є популярним серед місцевої молоді.

Перша школа

Єдина школа Ямпільського району, в якій можуть навчатися діти з обмеженими можливостями. Вчителі займаються з ними окремо за узгодженим графіком. Таких учнів 2016 року було семеро, проблеми у них різні: синдром Дауна, ДЦП, вади слуху.

Інфраструктура

Житлово-комунальне господарство

Більшість населення живе у приватному секторі. У місті є 30 багатоповерхівок, більшість з яких зосереджені в центрі міста. Першу звели в 1960-х роках на кошти Приладобудівного заводу, на якому у ті часи працювало 800 осіб.

Генеральний план забудови Ямполя, розробили наприкінці 1970-х років. За словами Анатолія Булейко, головного архітектора Ямпільського району 1980—2008 років, відповідно до цього плану до 2025 року мали знести майже усі приватні будинки й замість них звести п'ятиповерхівки.

Постало питання, як виконувати план, якщо житло-комунальної інфраструктури немає: теплопостачання і каналізація відсутні, водопостачання дуже погане. Почали з проєктування каналізації, адже спершу під будинками будували вигріб, куди стікали нечистоти. Невдовзі це призвело до забруднення підземних вод Ямполя. Тому в 1982-83 роках в Ямполі встановили насосні станції, проклали самопливний колектор, запустили біологічні очисні споруди. Профінансував це теж Приладобудівний завод.

З розвалом Радянського Союзу будівництва затихли.

ОСББ

1 липня 2016 року завершилася реформа житлово-комунального господарства, метою якої було передати щонайбільше будинків на утримання самим мешканцям. В Ямполі мешканці лише одного двоповерхового будинку на вулиці Соборній 31 вирішили створити ОСББ. Це друге ОСББ у місті. Перше існує з ще 2009 року — у будинку на вулиці Соборній 124. Тоді будинок був у критичному стані. Обласна рада запропонувала відремонтувати його, але за умови, що надалі мешканці самі за нею доглядатимуть. Рештою багатоквартирних будинків міста керує призначений містом управитель, обслуговує — «Ямпіль-комунгосп».

Утилізація відходів

Збором і вивозом сміття у місті займається державне підприємство «Ямпіль-комунгосп». Всього у місті встановлено стоїть 70 сміттєвих баків, ще 50 — на територіях підприємств, 16 — у приватних господарствах.

Сміття у приватному секторі збирає вантажівка. У неї чотири маршрути, по кожному з них проходить раз на тиждень. Такі послуги прибиральників обходяться в 15 гривень на місяць з кожного дорослого члена родини. Договори на обслуговування укладені з 1500 родинами, хоча приватних будинків у місті більше.

Усе сміття вивозиться на полігон за 13 кілометрів від Ямполя. За нинішніми об'ємами сміття — 6700 м² на рік (або 167 вантажних вагонів), його можна використовувати ще років 20-30. Полігон сертифікований. Там є один штатний працівник, двічі на тиждень сміття перегортають трактором.

У вересні 2016 року місцевий підприємець Володимир Хижняк встановив у місті перші два контейнери для роздільного збору сміття. Їх поставили біля шкіл.

Водопостачання

Водою місто забезпечує підприємство «Ямпіль-водоканал». Вода подається з восьми свердловин, три з них основні і забезпечують водою більшу частину Ямполя.

Економіка

• Ямпільський приладобудівний завод
• Ямпільський винний завод
• Ямпільський цукровий завод
• Ямпільський маслозавод
• Ямпільський консервний завод

Пам'ятки

• Ямпільські шари — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.
• 
  Пам'ятний хрест ямпільчанам, жертвам трагічних подій в ніч з 5 на 6 березня 1651 р.
• 
  Військовий меморіал 1939-1945 років
• 
  Літак МіГ-15 біля міського парку культури та відпочинку

Державний кордон

Штамп міжнародного поромного пункту пропуску «Ямпіль»

На іншому березі Дністра — територія Молдови. В Ямполі діє міжнародний поромний пункт пропуску через державний кордон Ямпіль — Косеуць. Працює до 17.00. Найбільший потік людей — у п'ятницю в першій половині дня: тоді до Ямполя на ринок з'їжджаються молдовани.

Міст Ямпіль—Косеуць

Про міст через Дністер говорять ще з 1990-х, але проєкт досі не реалізований. ЄС зацікавлений у його побудові, адже міст скоротить відстань між Прибалтикою і Балканами майже на 400 кілометрів.

Ще 2013 року проєкт мосту презентували в Брюсселі. За основу взяли проєкт, який розробила чеська фірми Valbek. Вона пропонувала зробити чотири автосмуги в районі села Ульянівка, що за два кілометри від Ямполя. Попередня вартість робіт — 60 мільйонів доларів. Три європейські фірми готові були братися за його будівництво власним коштом. Але після початку війни в Україні проєкт відклали.

12 січня 2021 року на брифінгу після переговорів з президентом Молдови Маєю Санду, Президент України Володимир Зеленський озвучив плани по будівництву прикордонного мостового переходу через річку Дністер. 5 серпня 2021 року голова Вінницької обласної ради В'ячеслав Соколовий повідомив про початок будівництва мосту Ямпіль-Косеуць. Довжина мостової переправи становитиме 1,3 км, максимальна висота опор буде більшою за стандартну дев’ятиповерхівку. На будівництві мосту будуть використані 9 тис. тон металевих конструкцій, 16 тис. м³ монолітного залізобетону. Також паралельно іде ремонт автошляхів Р08, Т 0202 та Т 0240. Відкриття відновленої дороги Р08 заплановане до Дня Незалежності України 2021-го року.

У грудні 2022 року було заявлено, що Україна та Молдова зведуть автомобільний міст через Дністер. Угоду про будівництво планують укласти до середини 2023 року. Найбільш імовірно йдеться про будівництво мосту в районі міста Ямпіль, роботи по якому були повністю зупиненні після початку російського вторгнення в Україну.

Після реалізації мосту стає актуальним будівництво об'їзної дороги в обхід міста Ямпіль, наприклад від села Русава, бо станом нині^[коли?] автошлях Р08 проходить через центр міста. Подібна ситуація була в місті Рені, через значну кількість вантажних авто, що їздили містом до митного пункту, але жителі добилися будівництва об'їзної.

Міста-побратими

Місто	Країна	Дата угоди
Хирлеу	Румунія	14 червня 2012

Відомі люди

• Апанасенко Василь Миколайович (1974-2022) — молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув поблизу села Котляреве Миколаївської області.
• Івкун Василь Дмитрович (1983—2014) — оператор-навідник БТР, військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.), загинув у боях під Іловайськом.
• Камінський Сергій Васильович (1975—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
• Кирган Віктор Леонідович (1990-2022) — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.Командир розвідувального взводу. Загинув поблизу села Степова Долина Миколаївської області.
• Мар'янович Борис Станіславович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014‒н.ч.).
• Вітковський Олександр Савич (1886—1945?) — учасник Визвольних змагань (1919—1920), український громадський діяч в Китаю (1932—1945)
• Танкопій Іван Олексійович (1902—1943) — Герой Радянського Союзу.
• Печенюк Олександр (1923 по сьогоднішній день) — Старший танкіст герой радянського союзу.
• Шаманек Альфред (1883-1920) — полковник УГА, начальник Генерального штабу (булави) Української Галицької Армії.

Цікаві факти

Під'їзд будинку на вулиці Свободи 91, розмальований самими мешканцями.

Макет міста Ямпіль, пропорції 1:3300, автор — Едуард Костюк

• У місті є один під'їзд, розмальований самими мешканцями. Знаходиться у центрі, в будинку на вулиці Свободи, 91.
• Місцевий ювелір Едуард Костюк створив макет Ямполя у пропорціях 1:3300, тобто 3 сантиметри дорівнюють 1 кілометру. На його створення пішло 9 місяців. Карти рельєфів, доріг і річок знайшов в інтернеті. Рельєф набирав із тонких пластинок пінопласту за кресленням німецьких карт, а населені пункти і поля наносив зі знімків з космосу від Google Maps. Макет дуже деталізований. Якщо придивитись, на ньому можна знайти переправу, водонапірну вежу і будинок лісника.
• Будівництва мосту через річку Дністер біля Ямполя має декілька безуспішних спроб. Так, архівні документи свідчать, що перша спроба будівництва мосту між Ямполем і Косеуцами, була здійснена ще у 1903 році. Але далі проєкту справа не пішла. Вдруге до цього питання повернулись у 1940-му. Тоді почалося будівництво переходу Ямпіль - Ґирбова, однак Друга світова війна змінила плани містобудівників. Втретє у 2010 році Харківський науково-дослідний інститут розробив проєктну пропозицію, згідно з якою вартість мосту разом з під’їзними шляхами мала складати 190 мільйонів гривень. Будівництво теж не вдалося розпочати через агресію Росії у 2014 році.

Галерея

• 
  Аерофото міста Ямпіль
• 
  Миколаївська церква
• 
  Міжнародний поромний пункт пропуску "Ямпіль"
• 
  На паромній переправі Ямпіль-Косеуць
• 
  Дністер з порому Ямпіль-Косеуць
• 
  Старий млин
• 
  Околиця
• 
  Аерофото єврейське кладовище ХІХ ст.
• 
  Єврейське кладовище ХІХ ст.
• 
  Єврейське кладовище ХІХ ст.
• 
  Спорткомплекс
• 
  Костел
• 
  Краєзнавчий музей

Див. також

• Ямпіль (пункт пропуску)
• Поділля
• Східне Поділля
• Подільський говір
• Подоляни

Джерела та література

• Д. С. Вирський, Д. Я. Вортман. Ямпіль [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 739. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Література

• А.П. Заблоцький. Я́мпіль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.725-734

Посилання

• Ямпіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька область [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історія міст і сіл Української РСР

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Історія містечка Ямпіль та його укріплень на www.zamki-kreposti.com.ua [Архівовано 28 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Who is who Ямпільський район
• Yampol, Ukraine (англ.)
• Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 394. (пол.) — S. 394—396. (пол.)
• Jampol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 632. (пол.) — S. 632. (пол.)