Перейти до вмісту

Юзеф Анквич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Анквич.
Юзеф Анквич
Józef Ankwicz
Портрет Юзефа Анквича (після 1774 року)
Народився1750 або 1750
Помер9 травня 1794(1794-05-09)
Варшава, Річ Посполита
·повішення
ПохованняСвєнтокшиське кладовище у Варшавіd
КраїнаРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьсуддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч
Відомий завдякидіяч Торговицької конфедерації
Alma materКолегіум нобіліум
ЧленствоТорговицька конфедерація і Q11741621?
Суспільний станшляхтич
Титулграф
Посадасандецький каштелян
Конфесіяримо-католик
РідАнквичі
БатькоСтаніслав Анквич
МатиСаломея Чернянка
У шлюбі зАнна з Біберштайн Старовейська
ДітиАнджей
Нагороди
орден Білого Орла
Герб
Герб

графський герб Абданк

Ю́зеф А́нквич графського гербу Абданк (пол. Józef Ankwicz; близько 1750, Новий Санч[джерело?] — 9 травня 1794, Варшава) — граф, польський шляхтич, суддя Коронного трибуналу, урядник, політичний діяч, торговицький конфедерат.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився близько 1750 року. Батько — Станіслав Анквич, сандецький каштелян, матір — дружина батька Саломея Чернянка.

Навчався в «Колегіум нобіліум» принаймні до 1766 року.

Був послом до Сейму 1776 року від Краківського воєводства. Завдяки інтелігентності та здібностям правника за підтримки короля отримав посаду судді Коронного трибуналу та був нагороджений орденом святого Станіслава. Пізніше опікувався виділовими школами.

Мав посаду (уряд) сандецького каштеляна від 19 січня 1782 року після відставки батька[1] (до 1791 року). Був послом останнього сейму Речі Посполитої — Гродненського в 1793 році.

З 1793 року перебував на службі Російській імперії.

Під час Варшавської (костюшківської) інсурекції був заарештований 18 квітня 1794 року у м. Варшава. В ув'язненні поводився гідно, на відміну від частини інших в'язнів, визнаючи, що кожен, хто підписав поділ Польщі, вартий смерті.

Незважаючи на заступництво Яна Кілінського, повішений як зрадник 9 травня 1794 року у м. Варшава під час костюшківської інсурекції.[2] Був похований на давньому Свентокшиському цвинтарі на Кошиках (Варшава).[3]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна з Біберштайн Старовейська. Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 115. (пол.)
  2. ↑ Nieć J. Ankwicz Józef (†1794)… — S. 116. (пол.)
  3. ↑ Józef hr. Ankwicz z Posławic h. Awdaniec (ID: 1.148.42) [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.].
  4. ↑ ks. Umiński J. Ankwicz Andrzej Alojzy hr. z Posławic Skarbek (1774—1838) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 115. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nieć J. Ankwicz Józef (†1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 115—116. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Анквич&oldid=44146600