Шень Децзянь
| Шень Децзянь | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1673 Сучжоу, КНР |
| Помер | 1769 |
| Країна | Династія Цін[1] |
| Національність | китайці[1] |
| Діяльність | поет, політик, літературний теоретик |
| Науковий ступінь | цзіньши[d][1] |
| Знання мов | класична китайська, стара мандаринськаd і китайська[2] |
| Посада | Shujishi of Qing dynastyd |
Шень Децзянь (кит.: 沈德潜; 1673–1769) — державний діяч, поет, літературний критик часів династії Цін.
Походив з незаможної родини вчених та вичителів. Народився 1673 року в Сучжоу (провінція Цзянсу), отримавши ім'я Цюеши. У ранньому віці виявив інтерес до поезії: у 6 років він вражав свого діда знанням рим.
Втім в подальшому зустрів перепони при складанні іспитів. Лише у 1736 році, з 17-ї спроби у віці 66 років, склав провінційний іспит та отримав звання цзюйжень і лише з 5 спроби склав імператорський іспит, отримавши вищу вчену ступінь цзіньши. За цим став членом академії Ханлінь. Невдовзі він домігся розташування імператора Хунлі. Дослужився до заступника Міністра церемонії. Пішов у відставку 1749 року.
Помер 1769 року, отримавши посмертний титул Вень-цюе (Вірний у віршуванні). Втім у 1779 році за колись написану ним передмову до віршів Сю Шугуея, у яких ніби то містилися випади проти правлячої династії, він був позбавлений почесного титулу, а його ім'я видалили із Зали найславетніших осіб країни.
Значний вплив на нього мали вчителі Є Се і Ван Шичжень. Шень Децянь сформулював свою поетичну теорію, підкреслюючи чотири основні елементи: зміст (宗旨), форму (體裁), тон (音節) і духовний резонанс (神韻).
Складав вірші під псевдонимом Гуйюй. Є автором «Збірки віршів та прози Гуйюя» (Гуй-юй ши вень чао, 1767 рік) та антології ранньоцінської поезії «Правляча династія». До обидвох передумову написав імператор Хунлі.
Також склав антології періодів до Цін: «Гуши юань» («Джерело давньої поезії», 1719 рік — 110 віршів поетів до періоду Тан), «Тагши бецай» («Танські вірші у власному відборі», 1717 рік, доповнено у 1757 році — загалом антологія мала 796 віршів 269 поетів), «Мінши бецай» («Мінські вірші у власному відборі» у 12 цзюанях, складено 1739 року спільно з Чжоу Чжунєм, мала 1013 віршів 340 поетів). У відборі творів використав «Збірнку віршів юе-фу» Ге Маоцяня та «Збірки віршів» Сяо Туна. В своїх антологіях Шень Децзянь не лише наводить вірші, а аналізує стилі та майстерність авторів, висловлює свої погляди на поезію, сперечається з опонентами, критикує їх. Усі антолоії добре відзеркалюють історію танської, мінської й ранньоцінської поезії.
- Ricken A. The Anthologist as Literary Critic in China // Literature East and West. Vol. XIX, Nos 1-4 (January—December). 1975
- Yu P. Poems in Their Place: Collections and Canons in Early Chinese Literature //Harvard Journal of Asiatic Studies. Vol. 50, # 1. Cambridge (Mass.), 1990