Перейти до вмісту

Черепашник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Черепашник
Розпиляний черепашник у кладці

Черепа́шник[1] або ракушня́к[2] (рос. ракушечник, англ. coquina, shell rock, shell limestone; нім. Muschelkalk m) — вапняк, що складається переважно з черепашок морських тварин і їх уламків.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Черепашник утворюється, як правило, в літоральній і субліторальній зонах, як осадова порода, яка повністю або майже повністю складається з транспортованих, потертих і механічно відсортованих фрагментів раковин молюсків, трилобітів, брахіопод або інших безхребетних.

За складом поділяється на брахіоподовий, гастроподовий, нумулітовий і ін. За структурою — кристалічний, органогенно-уламковий, уламково-кристалічний, натічний[3].

Черепашник має велику пористість (макропористість), що дорівнює 21–60 %; об'ємна маса 1100—2240 кг/м³; теплопровідність 0,29–0,99 Вт/(м•К); межа міцності при стисненні 0,4–28 мН/м².

Практичне значення

[ред. | ред. код]

Черепашник легко обробляється, піддається розпилюванню, обтісуванню. Широко застосовується в будівництві як стіновий та облицювальний матеріал[4] і облицювальний матеріал[5].

Щебінь і пісок з черепашнику — заповнювачі для легких бетонів. Крім того, черепашник використовується у виробництві вапна, цементу, вапнякового борошна.

В Україні Державним балансом запасів враховано 171 родовище вапняків-черепашників. Найбільші поклади — в Криму, у Вінницькій, Чернівецькій та Одеській області.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]