Координати: 46°45′12″ пн. ш. 33°25′12″ сх. д. / 46.75333° пн. ш. 33.42000° сх. д. / 46.75333; 33.42000
Очікує на перевірку

Таврійськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таврійськ (значення).
Таврійськ
Герб Таврійська Прапор Таврійська
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Каховський район
Тер. громада Таврійська міська громада
Код КАТОТТГ UA65060250010044738
Засноване 2 березня 1983
Статус міста з 1983 року
Населення ▼ 10 108 (01.01.2022)[1]
Площа 14,9 км²
Густота населення 695 осіб/км²
Поштові індекси 74988
Телефонний код +380-5549
Координати 46°45′12″ пн. ш. 33°25′12″ сх. д. / 46.75333° пн. ш. 33.42000° сх. д. / 46.75333; 33.42000
Висота над рівнем моря 26 м
Водойма р. Дніпро
Назва мешканців таврійча́нин
таврійча́нка
таврійча́ни
День міста 2 березня
Відстань
Найближча залізнична станція Каховка
До станції 0,5 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 117 км
 - автошляхами 80 км
До Києва
 - автошляхами 575 км
Міська влада
Адреса 74988, Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. І. Франка, 29
Вебсторінка Таврійськ
Міський голова Різак Микола Іванович [2]

Таврійськ у Вікісховищі

Карта
Таврійськ. Карта розташування: Україна
Таврійськ
Таврійськ
Таврійськ. Карта розташування: Херсонська область
Таврійськ
Таврійськ
Мапа

Таврі́йськ — місто в Україні, центр Таврійської міської громади Каховського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі Дніпра, за 80 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Каховка на залізничній лінії Снігурівка — Федорівка становить 0,5 км.

Станом на 1 січня 2020 року населення міста становило 10 360 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на лівому березі річки Дніпро.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними останнього перепису населення УРСР, як складової частини перепису населення СРСР, проведеного 12 січня 1989 року, у місті мешкало 11 565 осіб.

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у місті мешкало 11 452 особи[3]: українці — 77.4%, росіяни — 20.3%, білоруси — 0.9%.

Національний склад

[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Відсоток
українці 77,38%
росіяни 20,29%
білоруси 0,86%
татари 0,21%
болгари 0,19%
поляки 0,11%
інші/не вказали 0,96%

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7546 64.18%
російська 4152 35.32%
білоруська 13 0.11%
вірменська 7 0.06%
румунська 4 0.03%
польська 2 0.02%
грецька 2 0.02%
угорська 1 0.01%
болгарська 1 0.01%
інші/не вказали 29 0.24%
Усього 11757 100%

Станом на 2016 рік у Таврійську зареєстровано 10 850 громадян, тобто за останніх п'ятнадцять років чисельність населення міста зменшилася на 5,22%.

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті Таврійськ створена нова гавань для суден, оснащена сучасною вантажно-розвантажувальною технікою. Всі роботи, пов'язані з її облаштуванням, фінансувало спільне підприємство «Таврос», співзасновниками якого стали відомі компанії «Чумак» і «Альфред Топфер інтернешнл».

Транспорт

[ред. | ред. код]

Містом проходить автошлях М14E58 Рені — Одеса — Миколаїв — Херсон — Нова Каховка — Мелітополь — Новоазовськ.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто Таврійськ — наймолодше місто Херсонщини утворене, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Херсонської області та віднесення його до категорії міст районного підпорядкування» № 4820-X від 2 березня 1983 року[6], на місці компактно розташованих поселень «Плодове», «БМУ-5», «Східне» та «Залізничників» міста Нова Каховка, будівництво яких було пов'язане із спорудженням Каховської гідроелектростанції ім. Непорожнього у Новій Каховці.

14 лютого 2015 року невідомі патріоти завалили пам'ятник Леніну.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Херсон

24 лютого 2022 року місто було окуповано російськими військовими[7].

11 липня 2022 року Сергій Хлань, радник голови Херсонської ОВА, повідомив про знищення у Таврійську ЗСУ російського пересувного командного пункту, техніки та засобів ППО[8].

Вранці 17 грудня, з лісів Малокаховки окупанти здійснили мінометний обстріл Таврійську,внаслідок обстрілу зруйновано декілька житлових будинків.

8 січня відбувся обстріл міста зі сторони російських окупантів, в результаті обстрілу пошкоджено центральну електропідстанцію.

3 березня після мінометного обстрілу Таврійську було пошкоджено будівлю міського Водозабору

Релігія

[ред. | ред. код]

Парафія Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (РКЦ)

На початку 1990-х років таврійськими римо-католиками опікувався майбутній єпископ о. Леон Малий, котрий спочатку доїжджав сюди зі Львова, а згодом став настоятелем парафії у Херсоні. Місцеву спільноту, утворено та зареєстровано у 1992 році завдяки старанням Марцеліни Глобич, а перші богослужіння здійснювались на її квартирі.

У 1998 році було отримано дозвіл на спорудження храму, який мав постати на земельній ділянці по вулиці Чкалова, придбаній на пожертви єпископа Леона Дубравського. Того ж року у Таврійську з'явився перший постійний настоятель. У 2000 році спорудження костелу Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії було завершено. Будівля має загальну площу 640 м², у ній знаходяться також парафіяльні приміщення та клуб для молоді. Навколо святині створено також Хресну дорогу. Парафію обслуговують дієцезіальні священики та працюють також черниці згромадження Сестер Матері Божої Милосердної [9].

Парафія Святого пророка Іллі (Православна церква України)

Парафія Святого пророка Іллі утворена у Таврійську з ініціативи Василя Сушка та Лесі Костяної — парафіян церкви Святого Миколая з Нової Каховки та декана Новокаховського митр. прот. Миколая Щуцького. Протягом десяти років велися роботи з будівництва святині та благоустрію території навколо нього.

2 серпня 2016 року єпископ Херсонський і Миколаївський Борис (Харко) здійснив чин освячення новозбудованого храму на честь Святого пророка Іллі, а також освятив престол храму. У співслужінні священиків Таврійської єпархії УАПЦ єпископ здійснив першу Євхаристію, а також очолив першу святу Літургію. Урочистості завершилися Хресною ходою [10].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Міський будинок культури
    Міський будинок культури
  • Пам'ятник В. Леніну (демонтований 14 лютого 2015)
    Пам'ятник В. Леніну (демонтований 14 лютого 2015)
  • Могила невідомого солдата
    Могила невідомого солдата
  • Пам'ятник невідомому солдату
    Пам'ятник невідомому солдату

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Таврійська міська рада
  3. ↑ Населення населених пунктів Херсонської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 30 січня 2017. [Архівовано 2017-10-10 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 4820-X від 2 березня 1983 року[недоступне посилання]
  7. ↑ Гусаков, В'ячеслав (2 4 лютого 2022). Росіяни захопили Північно-Кримський канал, Каховську ГРЕС, міста Таврійськ, Каховка, Нова Каховка. Depo Херсон.
  8. ↑ Ірина Кутєлєва-Коваленко (11 липня 2022). «Є двохсоті». ЗСУ знищили пересувний командний пункт окупантів, військову техніку та ППО у Таврійську — радник голови ОВА. НВ.
  9. ↑ Таврійськ. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії
  10. ↑ У м. Таврійську Херсонської області освячено храм св. Іллі// Успенська Вежа. — Львів: грудень 2016. — № 12 (295). — С. 2.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таврійськ&oldid=43888987