Архіпелаг Сі Фан Дон є частиною району Кхонг, включаючи острови та частину материка на сході (лівий берег річки Меконг). Сі Фан Дон усіяний численними островами, половина з яких занурюється під воду в час повені на річці Меконг.
Основними островами архіпелагу Сі Фан Дон є Дон Кхонг (найбільший, 110 км²), Дон Сом (другий за величиною), Дон Дет і Дон Кхон. Сі Фан Дон межує з Камбоджею, і історичні та культурні зв'язки поєднують людей по обидві сторони кордону. Населений пункт Паксе, який розташований на півночі, є найближчим в цьому регіоні з великих міст Лаосу.
Залишки першої залізниці в Лаосі, вузькоколійки Дон Дет–Дон Кхон, побудованої французами, щоб обійти водоспад Кхон і дозволити суднам, вантажам і пасажирам подорожувати річкою Меконг[2].
Тут водяться прісноводні іравадійські дельфіни (пакха), яких можна побачити у навколишніх водах біля острова Дон Кхон, вид, що перебуває під загрозою зникнення[3][4].
ВодоспадКхон, низка непрохідних порогів на річці Меконг біля кордону з Камбоджею, що дало початок будівництву залізниці[5]. Він при відносно невеликій висоті в 21 метр, за шириною в 10,7 кілометрів, є найширшим водоспадом у світі, при цьому за середньою витратою води у 11 610 м³/с[5] він посідає четверте місце серед існучих водоспадів, після Інги (25 768 м³/с)[6], за іншими даними, максимальний середньорічний потік водоспаду Інга за всю історію спостереження становив 42 476 м³/с[7], Лівінгстона (25 060 м³/с)[8], за іншими даними, максимальний середньорічний потік водоспаду Лівінгстона за всю історію спостереження становив 39 536 м³/с[9] та Стенлі або Вагенія (16 990 м³/с)[10], а найбільший зафіксований потік водоспаду Кхон становив 49 554 м³/с.
У минулому на островах вирубували деревину, але тепер це регулюється законодавством; незаконна вирубка тягне за собою жорсткі покарання.
У той час як місцева економіка переважно базується на сільському господарстві, архіпелаг Сі Фан Дон відвідує дедалі більше туристів. Туризм, в основному, зосереджений на остовах Дон Кхонг, Дон Дет, Дон Кхон і трохи на Дон Сом. Решта інших островів рідко відвідуються туристами[11].
Лаос
Сі Фан Дон у Вікісховищі
