Голова (посада)
Голова — особа, яка керує засіданням або зборами. У поєднанні з назвою установи або органу є офіційним найменування очільника, тобто головної посадової особи цієї установи або органу. Найчастіше на цю посаду особа обирається.
У Московській державі XVI—XVII століть голова — назва кількох адміністративних і військових посад:
- Цивільні посади
- житничний голова — особа, що відала державними хлібними запасами[1] (скасована в 1679 році);
- кабацький голова (шинкові збори);
- таможенний голова (митничні збори);
- соляний голова;
- Військові посади
- об'їжджий голова[2] (міський поліцейський);
- засічний голова — начальник засічних укріплень на південних рубежах Московської держави[3];
- заставний голова[4];
- Голова в наряду — начальник артилерії («наряду»), пізніше пушкарський голова[5] (скасована в 1679 році);
- стрілецький голова[6] (начальник великого формування стрілецького війська — до 500 осіб особового складу);
- козачий голова — начальник городового козачого війська[7];
- письменний голова — посада в міському уряді, первісно письменні голови були заступниками воєвод[8];
- татарський голова — начальник татарського загону московської служби[9];
- станичний голова[10];
- осадний голова — заступник міського воєводи[11] (скасована в 1679 році);
- та інші;
Перебування на посаді голови називалося «головством»[12].
- міський голова (з 1767 року);
- волосний голова;
- ремісничий голова (з 1785 року)[13].
У СРСР «головами» називалися керівники адміністрацій (колгоспів, радгоспів) на Півдні РРФСР і УРСР.
Сільський, селищний, міський голова — головна посадова особа територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста в Україні.
Він обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України (п'ять років).
Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.
На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
- ↑ Голова житничный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова объезжий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова засечный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова заставный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова пушкарский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова стрелецкий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова казачий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова письменный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова татарский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова станичный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова осадный // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Головство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Голова // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#252525;text-decoration:inherit;text-decoration-color:#252525}@media screen{html.skin-theme-clientpref-night .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}@media screen and (prefers-color-scheme:dark){html.skin-theme-clientpref-os .mw-parser-output .masklink-text-color{color:#dadad6;text-decoration-color:#dadad6}}рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Місцеве самоврядування. Кн. 1. Організація роботи сільського, селищного голови / А. О. Чемерис, П. І. Шевчук, П. Ф. Гураль, А. Й. Серант, А. В. Ліпенцев; Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. Львів. філ. (ЛФУАДУ). — Л. : Ліга-Прес, 1999. — 312 c. — Бібліогр.: 89 назв.
- Голова [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Голова районної, районної в місті та обласної ради [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |