Координати: 48°5′9″ пн. ш. 38°41′39″ сх. д. / 48.08583° пн. ш. 38.69417° сх. д. / 48.08583; 38.69417
Очікує на перевірку

Сєверне (Горлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сєверне (смт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Сєверне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Тер. громада Сніжнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA14060110110064942
Основні дані
Статус із 2024 року
Площа 9.26 км²
Населення 9881 (01.01.2017)[1]
Густота 1067.1 осіб/км²;
Поштовий індекс 86583-86588
Телефонний код +380 6256
Географічні координати 48°5′9″ пн. ш. 38°41′39″ сх. д. / 48.08583° пн. ш. 38.69417° сх. д. / 48.08583; 38.69417
Висота над рівнем моря 295 м
Водойма р. Глуха


Відстань
Найближча залізнична станція: Мочалинський
До станції: 2 км
До райцентру:
 - фізична: 7,5 км
 - автошляхами: 10,8 км
До обл. центру:
 - фізична: 65,2 км
 - автошляхами: 76,6 км
Селищна влада
Адреса 86585, Донецька обл., Сніжнянська міськрада, смт Сєверне, вул. Мінська, 30
Голова селищної ради Сусленко Раїса Іванівна
Карта
Сєверне. Карта розташування: Україна
Сєверне
Сєверне
Сєверне. Карта розташування: Донецька область
Сєверне
Сєверне
Мапа

Сєверне у Вікісховищі

Сє́верне — селище Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Розташоване за 76 км від Донецька. Юридично — окрема адміністративна одиниця, фактично є невід'ємною складовою міста Сніжне. Відстань до Сніжного становить близько 10 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Селище було утворене у 1926 році, а нинішній свій статус отримало у 1938[2]. За час існування селища на його території існувало 8 офіційних шахт.

Під час німецько-радянської війни 682 мешканця Сєверного брало участь у воєнних діях, із них 650 отримали державні нагороди, а загинули 142[3].

До 1962 року перебувало під керівництвом чистяковської міської ради.

Розквіт селища припав на 70-ті роки. У той час у Сєверному функціонували 12 ясел, 6 дитсадків, 5 шкіл, 3 клуби, бібліотека і три їдальні, а кількість мешканців становила понад 15 тисяч осіб[3].

Згідно з результатами перепису населення 2001 року, у селищі мешкає 11314 чоловік. У зв'язку із занепадом вугільної промисловості та скороченням робочих місць, з середини 90-х років спостерігається постійний відтік населення. Найчастіше мешканці Сєверного переїжджають до крупних промислових центрів Донецької області — Донецька, Макіївки та Маріуполя.

У 2000 році одне із ключових підприємств селища — шахту № 33 «Північна» — було визнано безперспективною і закрито. У 2002 році її передали в оренду на 5 років ТОВ «Витрен». З 2007 року, коли термін оренди було вичерпано, шахта знаходиться у керуванні цієї організації незаконно.[4]

До середині 2000-х років було зруйновано усі кочегарки в селищі. Пічне опалення у квартирах мешканці встановлюють самостійно. У 2004 році напередодні президентських виборів до багатоповерхових районів селища було підведено газові труби, проте газ так і не було подано. У березні 2012 року відбувся мітинг проти невмотивованого підвищення тарифів ЖКГ у 2,5 рази.[5][6] Після цього почалася друга хвиля проведення газу. Станом на березень 2013 року селище досі не газифіковане.[7]

Селище є одним із місць, де відбувалися фальсифікації на виборах до парламенту у 2012 році: за Партію регіонів було віддано голоси давно померлих людей.[8]

Російська окупація

[ред. | ред. код]

Внаслідок російської інтервенції в Україну навесні 2014 року, селище опинилося під окупацією терористичної організації ДНР.

У квітні 2016 у Північній школі №2 відкрили виставковий зал "Пам'яті загиблого ополченця", оскільки двоє випускників школи загинули, воюючи проти України.[9]

29 листопада 2016 окупаційна адміністарція вивела бюджетників для участі у пісенному флешмобі, але зігнані на площу учасниці відмовились тримати прапори терористичної організації ДНР.[10]

У березні 2020 року танцювальний колектив шахти Зоря відзняв відео, присвячене пандемії коронавірусної хвороби.[11]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

До території, підконтрольної Сєверній селищній раді входять селища Сєверне, Молчалине, Сухівське і Ліски. Селище Сєверне у народі називають «Городок». Воно ж є найбільшим за кількістю населення та підприємств у селищній раді. Тут також знаходиться єдиний у селищній раді ринок.

Сєверне є єдиним із 5 адміністративних одиниць, підпорядкованих Сніжнянській міській раді, яка не отримує дотацій із міського бюджету.[12]

На території селища знаходяться два залізничні пункти — 9-й кілометр та Мочалинський

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
російська 10127 89.51%
українська 1084 9.58%
білоруська 9 0.08%
вірменська 7 0.06%
грецька 2 0.02%
румунська 1 0.01%
гагаузька 1 0.01%
інші/не вказали 83 0.73%
Усього 11314 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 11314 осіб, із них 9,58 % зазначили рідною мову українську, 89,51 %— російську, 0,08 %— білоруську, 0,06 %— вірменську, 0,02 %— грецьку, 0,01 %— молдовську та гагаузьку мови[14].

Географія

[ред. | ред. код]

Сєверне розташоване на старих зруйнованих горах. Ця територія має вигляд плато заввишки до 300 м, що виокремлює селище зі степової зони та створює лісостепові умови. Найхарактернішими деревами у лісах та лісосмугах є клен гостролистий, ясен, дуб, осика, липа, тополя, верба, в'яз, яблуні, груші, акації, береза. Серед кущів поширені шипшина, глід, малина. Із диких тварин у лісах Сєверного мешкають зайці, білки, тушканчики, байбаки, сліпці, лісовий тхори, ласки, борсуки, які не мають промислового значення.

Територія Сєверної селищної ради — це рівна поверхня із незначним ухилом. Тут знаходяться три лісові масиви та два ставка. На території селища бере витік річка Глуха[15]. На півночі Сєверного розташовані балки Глуха і Довга. Найвища точка над рівнем моря має позначку 315,5 м і розташована біля південної межі селища.

Клімат помірно континентальний. Для селища характерні холодні зими (до -30 °C) та спекотне літо (до +40 °C). Інтенсивність опадів більша у холодні пори року.

Основним мінералом на території селища є кам'яне вугілля, видобуток якого і спонукав розвиток поселення у цьому місці.

Культура

[ред. | ред. код]

У Сєверному працюють два заклади дошкільного виховання: «Сонечко» № 7 та «Колосок» № 33. У 2000 році було закрито дитячий садок «Золотий ключик» (єдиний серед усіх закладів дошкільного виховання у селищі, який було збудовано безпосередньо як дитячий садок).

На території селища діють дві школи: Північна ЗОШ І-ІІ ступенів та Північна ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1[16]. У 2008 році була закрита Північна ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, а її учні та персонал переведені до школи № 1. Учнем школи № 1 був герой Радянського Союзу Віктор Кот[17].

У селищі працюють Будинок культури імені Тараса Шевченка, православний Свято-Іверський храм та музей Молодої гвардії

На території Сєверного розташовані пам'ятники Володимиру Леніну та невідомому солдату. Також існує пам'ятний вказівний знак до шахти № 33 «Північна» у вигляді білого ведмедя, який у народі називають просто «Ведмедем».

Спорт

[ред. | ред. код]

У селищі діє спортзал, що належить шахті «Зоря», у якому здебільшого відбуваються тренування міні-футбольних команд різних вікових груп. З 2010 року там традиційно проводиться баскетбольний Турнір пам'яті Артема Мещерякова.[18] Також у Сєверному розташований футбольний стадіон, який наразі не експлуатується.

Представники селища були у складі команди-бронзового призера першого аматорського чемпіонату України з футболу.

У 2013 році команда шахти «Зоря» стала чемпіоном міста з футзалу. Восени 2013 планується виступ команд селища на чемпіонаті області з міні-футболу у двох вікових категоріях: 13-14 років та 15-16 років[19].

На базі шахти «Зоря» діє фан-клуб футбольного клубу «Шахтар».

Економіка

[ред. | ред. код]

На території селища зареєстровано 14 СПД та працюють 36 торговельних павільйонів. Але основною діяльністю є вуглевидобувна. Це пов'язане із великими родовищами антрациту. Наразі у Сєверному легально працюють 3 гірничих підприємства, у тому числі два із них — історично містотворчі шахти (№ 32 «Зоря» та № 33 «Північна»). Занепад промисловості у середині 90-х спричинив різке погіршення рівня життя у селищі.

Нелегальні шахти

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
На краю государства (рос.) - Документальний фільм про нелегальні шахти у Сєверному
Копанки. Фильм о нелегальных шахтах (рос.) - Документальний фільм
Репортаж французького телеканалу 24 про нелегальні шахти (англ.)
Репортаж каналу ICTV про мітинг проти підвищення тарифів ЖКГ

Великою економічною та соціальною проблемою селища є те, що наявні великі поклади вугілля не розробляються офіційними підприємствами, а натомість збільшується кількість нелегальних шахт. Ці шахти використовують кустарне устаткування, не дотримують вимог техніки безпеки. Внаслідок видобутку вугілля у не відведених для цього місцях у селищі просідають цілі вулиці.[20] Складність боротьби із нелегальними шахтами полягає у тому, що офіційно більшість підземних ресурсів уже було викуплено приватними особами.[21]

За результатами журналістського розслідування у грудні 2012 року таких «копанок» було виявлено щонайменше 5[22]. Точну кількість вирахувати неможливо, оскільки такі шахти існують недовго: розташування змінюється з метою пошуку кращого місця. Місцеві мешканці пояснюють постійне зростання кількості нелегальних шахт тим, що їхні власники мають тісні стосунки із місцевими високопосадовцями[23]. Це підтверджується тим фактом, що у вересні 2012 року селищний голова Любов Рожко була усунена з посади у зв'язку зі звинуваченнями в отриманні хабара та засуджена до 5 років позбавлення волі.[24][25]

Інформація про «копанки» у Сєверному викликала міжнародний резонанс, і французький телеканал France 24 провів власне розслідування у селищі[26]. Під час зйомок матеріалу журналісти зазнали переслідувань з боку власників нелегальних шахт.[27][28]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Сєверне [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної ради
  3. а б Сєверне [Архівовано 2013-12-24 у Wayback Machine.] в енциклопедії «Історія міст і сіл УРСР»
  4. Конец государства. Территория, где правят бандиты (рос.) на сайті blog.i.ua
  5. Жители посёлка Северный вышли на митинг (рос.) на сайті forum.sirius.dn.ua
  6. Репортаж про мітинг на каналі ICTV (відео)
  7. В Снежном назрел «газовый скандал»? (рос.)[недоступне посилання з липня 2019] на сайті progorod.info
  8. За Януковича голосовал мой брат, который умер 30 лет назад (рос.) на сайті uainfo.org
  9. Снежное: жизни после войны. Музей боевой славы. 01.04.2016, «Панорама» [Архівовано 2016-09-15 у Wayback Machine.] - ТК "Юніон"
  10. Курочка по зернышку. "Доктор Смерть" рассказал, как орковласть сама себя утилизирует - на сайті Главком (рос.)
  11. Коронавірусний треш: В "ДНР" присвятили пандемії танець на зруйнованій шахті. https://dn.depo.ua. Депо. 30 березня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  12. Снежное: эпопея поселка Северного (рос.) [Архівовано 2012-06-27 у Wayback Machine.] на сайті h.ua
  13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  14. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  15. Сєверне на сайті mistaua.com
  16. Незважаючи на те, що селище українською мовою називається «Сєверне», обидві школи мають у своїй назві уточнення «Північна»
  17. Офіційний сайт Північної ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
  18. Турнир памяти Мещерякова[недоступне посилання з липня 2019] на сайті progorod.info (рос.)
  19. Футбольная команда осенью 2013 года будет участвовать в чемпионате области по мини-футболу (рос.) на сайті vk.com (у групі Північної ЗОШ №1)
  20. Шахтерский «адат». Как Донбасс вместо «новой Америки» стал «индустриальным средневековьем» (рос.) [Архівовано 2014-07-04 у Wayback Machine.] на сайті pro-test.org.ua
  21. Скандальная копанка (рос.) [Архівовано 2012-10-31 у Wayback Machine.] на сайті donetsk.uol.ua
  22. Блоґ Донецького Орка (рос.) — Поселок Северный (г. Снежное) — рекордсмен дестроя
  23. Разборки в Снежном (рос.) — місцева мешканка про нелегальні шахти
  24. Чиновнице поселка Северного «шьют» получение взятки? (рос.)[недоступне посилання з липня 2019] на сайті progorod.info
  25. Снежнянский поселок Северный остался без головы? (рос.)[недоступне посилання з липня 2019] на сайті progorod.info
  26. Репортаж каналу France 24 про нелегальні шахти
  27. Розповідь журналістів France 24 про переслідування (рос.)
  28. Блоґ Дениса Казанського (рос.) — Угольная мафия преследовала иностранных журналистов в Снежном

Посилання

[ред. | ред. код]