Суоярві
| Місто
Координати 62°05′ пн. ш. 32°22′ сх. д.H G O
|
Суоярві (карел. і фін. Suojärvi, в перекладі — «болотне озеро» ) — місто в Російській Федерації, в Республіці Карелії, адміністративний центр Суоярвського району.
Розташоване в південній частині Республіки Карелії, за 136 км від Петрозаводська на південному березі озера Суоярві.
Узбережжя озера Суоярві почало заселятися з XIV ст. В архівних документах 1500 року згадується про поселення Кайпаа з 20 дворами на південному березі озера Суоярві — там, де зараз знаходяться міські квартали.
У XVI — XVII ст. поселення входило до складу Водської пятіни Новгородської землі як Шуерєцкій погост.
У 1617 році територія поселення була включена до складу Шведського королівства.
У 1721 році, в результаті Північної війни, територію поселення було включено до складу Виборзькій провінції Санкт-Петербурзької губернії.
У 1812 році територію було включено до складу Суоярвської волості князівства Фінляндського Російської імперії. У 1917 році князівство Фінляндське стало незалежною державою.
У 1917—1940 роках — поселення в складі Фінляндії.
30 листопада 1939 року почалася війна, оборону в районі між озерами Суоярві і Варпаярві вела 12-та стрілецька дивізія (12. divisioona).
У грудні 1939 року наступаючі з'єднання 8-ї армії Червоної армії просунулися вперед на 86 км, оволоділи Суоярві, Лоймолой та Піткяранту. В ході грудневих боїв 1939 радянське командування ухвалило рішення, що для постачання свого угруповання радянських військ недостатньою існуючих ґрунтових автомобільних доріг: Петрозаводськ — Вешкеліца — Чалка і Спаська губа — Вохтозеро — Чалка і необхідне будівництво залізниці для подальшого наступу Червоної армії.
У Суоярві евакуацію мирного населення не було проведено і жителі волості залишилися на місцях. 2 лютого 1940 року, згідно з директивою Ставки Верховного Головнокомандування СРСР «Про заходи по боротьбі зі шпигунством», почалося виселення фінського населення із зайнятих територій в тил Карелії в спеціальні табори
У період з січня по квітень 1940 року радянські залізничні війська проклали залізницю з Петрозаводська до Суоярві. Протяжність дороги становила 132 кілометри. Її будівництво закінчилося після укладення мирного договору 1940 року. Перший поїзд пройшов по новій лінії 15 березня 1940 року[2][3]. 20 березня 1940 року в Суоярві було виведено штаб 56 стрілецького корпусу. 23 листопада того ж року він був перетворений в штаб 7-ї армії.
У 1940 році після завершення Фінської війни згідно мирного договору більшість Виборзької губернії була передана СРСР. З 1940-го року Суоярві — в складі Карельської Автономної РСР.
- ↑ Портал «Карелія офіційна»
- ↑ Участь Залізничних військ в забезпеченні бойової діяльності Червоної Армії (1929—1940 роки). Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
- ↑ Досвід будівництва залізниць в складних природно-кліматичних умовах. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
- Шейнблат Г. Ш. Суоярві. — Петрозаводськ: «Карелія», 1978—104 с.: іл. — (Міста і райони Карелії)
- Карелія: енциклопедія: в 3 т. / Гл. ред. А. Ф. Титов. Т. 3: Р — Я. — Петрозаводськ: ВД «ПетроПресс», 2011. — С. 151—152 — 384 с.: іл., Карт. ISBN 978-5-8430-0127-8 (т. 3)
- Карелія офіційна. Суоярвського район [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Муніципальне утворення «Суоярвського міське поселення» [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Суоярві в енциклопедії «Моє місто» [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Суоярві на WikiMapia [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- План-схема Суоярві[недоступне посилання з травня 2019]
- Топографічні карти [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]
- ГОУ освітою Суоярвського району [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал міста Суоярві
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |