Перейти до вмісту

Рукба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
δ Кассіопеї

Рукба в Кассіопеї (обведено)
Рукба
Маса 4,951116E+30 кг
Каталожний код SAO 22268[1], HD 8538[1], 2MASS J01254889+6014070[1], HIP 6686[1], HR 403[1], IRAS 01225+5958[1], GJ 58.1[1], δ Cas, ASCC 106973[1], BD+59 248[1], CCDM J01259+6014A[1], CEL 139[1], FK5 48[1], GC 1715[1], GCRV 805[1], HIC 6686[1], IDS 01193+5943 A[1], IRC +60050[1], JP11 494[1], LSPM J0125+6014[1], LTT 10509[1], N30 290[1], NLTT 4718[1], PLX 287[1], PLX 287.00[1], PMC 90-93 34[1], PPM 12969[1], ROT 202[1], TD1 800[1], UBV 1491[1], del Cas[1], WDS J01258+6014A[1], uvby98 100008538[1], WEB 1460[1], Gaia DR2 510204838754613632[1], 37 Cas, Gaia DR3 510204838759030144[1], TIC 54995745[1], AG+59 128[1], UBV M 8159[1] і TYC 4031-3289-1[1]
Сузір'я Кассіопея
Відстань від Землі 31,221 ± 0,3901 парсек[2]
Швидкість обертання зорі 123 км/с[3][4]
Паралакс 34,4288 ± 0,6297 кутова мілісекунда[5]
Власний рух за схиленням −47,621 ± 0,904 кутова мілісекунда на рік[5]
Власний рух за прямим піднесенням 298,175 ± 0,789 кутова мілісекунда на рік[5]
Радіальна швидкість 6,7 ± 1,78 км/с[6]
Тип змінної зорі зоря типу Алголя
Спектральний клас A5IV[7]
Видима зоряна величина 2,68 ± 0,009[8]
Абсолютна зоряна величина 0,28
Металічність −0,4[9]
Радіус 3,9 сонячний радіус
Діаметр 2 710 000 км[10]
Епоха J2000.0[11][1]
Пряме піднесення 0,374442317 радіан[11]
Схилення 1,051304032 радіан[11]
Ефективна температура 7600 K[9]
Поверхнева гравітація 1300 сантиметр на секунду в квадраті[9]

Рукба[12], також Ксора[12] (δ Кассіопеї, скорочено δ Cas) — затемнювана подвійна зоря в північному приполярному сузір'ї Кассіопея. Розташована на відстані близько 100 світлових років (31 парсек) від Землі.

Рукба — це первинний компонент або компонент A кратної зоряної системи, яка має позначення WDS J01258+6014, тому два компоненти δ Кассіопеї мають позначення WDS J01258+6014 Aa і Ab. Aa[13][14].

Назва

[ред. | ред. код]

Позначення зорі за Баєром — δ Кассіопеї. Позначення у Вашингтонському каталозі парних зір — WDS J01258+6014A. Назви[12]:

  • Рукба — походить від араб. ركبة, що означає «коліно».
  • Ксора — з'явилася у виданні 1951 року Atlas Coeli (Skalnaté Pleso Atlas of the Heavens) чеського астронома Антоніна Бечваржа. Професор Пауль Куніч[fr] не зміг знайти жодних підказок щодо походження назви[15].

Назву Рукба або Рухба мала також зоря α Стрільця. У 2016 році Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу з назв зір (WGSN)[16], щоб каталогізувати й стандартизувати власні назви зір. 21 серпня 2016 року робоча група WGSN затвердила для компонента WDS J01258+6014 Aa назву Рукба (англ. Ruchbah), α Стрільця отримала назву Рукбат (англ. Rukbat)[14].

Китайською мовою 閣道 (Gé Dào, «Летючий прохід») означає астеризм, який складається з кількох зір сузір'я Кассіопеї — δ (Рукби), ι, ε, θ, ν[en] та ο[en][17]. Отже, китайська назва[en] самої Рукби — 閣道三 (Gé Dào sān, букв: Третя зоря летючого проходу)[18].

Властивості

[ред. | ред. код]

Рукба — це зоряна система, що складається з двох зір, які обертаються навколо одна одної з періодом 759 днів[19][20]. Сумарна видима зоряна величина двох зір становить 2,68, що робить її легко спостережуваною неозброєним оком. Раніше повідомлялося про затемнення з періодом 759 днів[19], коли яскравість падає на 0,07 зоряної величини[21]. Дослідження на початку 2000-х не виявили змін яскравості більше ніж на 0,01 зоряної величини[22].

Основний компонент системи (WDS J01258+6014 Aa) належить до спектрального класу A5 IV, клас світності IV вказує на те, що він уже вичерпав водень у своєму ядрі і почав еволюціонувати через стадію субгіганта, поступово перетворюючись на зорю-гігант. За підрахунками, зоря на 4 % перевищила тривалість перебування на головній послідовності[23], а її вік становить близько 600 мільйонів років. Розширяючись, вона збільшилася приблизно до 3,9 радіуса Сонця[24].

Спостерігається надлишок інфрачервоного випромінювання на довжині хвилі 60 мкм, що свідчить про наявність навколозоряного залишкового диска. Це випромінювання можна охарактеризувати тепловим випромінюванням пилу з температурою 85 К, що відповідає радіусу орбіти 88 а. о.[24] (для порівняння: пояс Койпера в Сонячній системі простягається від 30 до 50 а. о.)

У Вашингтонському каталозі парних зір зазначено сусіда 12-ї зоряної величини на відстані 110″. Це гравітаційно не пов'язаний із зорею фоновий об'єкт[25].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат SIMBAD Astronomical Database
  2. ↑ Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
  3. ↑ Royer, F., Grenier, S., Baylac, M. -O. et al. Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2002. — Vol. 393, Iss. 3. — P. 897–911. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20020943 — arXiv:astro-ph/0205255
  4. ↑ F. Royer, J. Zorec, Gómez A. E. Rotational velocities of A-type stars. III. Velocity distributions // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 463, Iss. 2. — P. 671–682. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20065224 — arXiv:astro-ph/0610785
  5. ↑ а б в Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  6. ↑ R.-D. Scholz Astrophysical supplements to the ASCC-2.5: Ia. Radial velocities of ∼55000 stars and mean radial velocities of 516 Galactic open clusters and associations // Astron. Nachr. — Wiley, 2007. — Vol. 328, Iss. 9. — P. 889–896. — ISSN 0004-6337; 1521-3994 — doi:10.1002/ASNA.200710776 — arXiv:0705.0878
  7. ↑ Gray R. O. The late A-type stars - Refined MK classification, confrontation with Stromgren photometry, and the effects of rotation // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1989. — Vol. 70. — P. 623–636. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/191349
  8. ↑ Oja T. UBV photometry of stars whose positions are accurately known. VI // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 1991. — Vol. 89. — P. 415–419. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846
  9. ↑ а б в Gebran, M., Paletou, F. A new method for the inversion of atmospheric parameters of A/Am stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2016. — Vol. 589. — 10 p. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201528052 — arXiv:1603.01146
  10. ↑ McElwain M. Characterization of Dusty Debris Disks: The IRAS and Hipparcos Catalogs // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 2007. — Vol. 660, Iss. 2. — P. 1556–1571. — 16 p. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1086/509912 — arXiv:astro-ph/0609555
  11. ↑ а б в Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
  12. ↑ а б в Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  13. ↑ H. B. Rumrill (1936). STAR NAME PRONUNCIATION. The Astronomical Society of the Pacific. doi:10.1086/124681.
  14. ↑ а б Star Names. IAU. Процитовано 22 жовтня 2024.
  15. ↑ Kunitzch, Paul; Smart, Tim (2006) [1986], A Dictionary of Modern Star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations, Cambridge, Massachusetts: Sky Publishing Corporation, p. 62, ISBN 978-1-931559-44-7
  16. ↑ Division C WG Star Names. IAU. Процитовано 16 вересня 2024.
  17. ↑ 中國星座神話, автор 陳久金. Опубліковано 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7 (китайською)
  18. ↑ 香港太空館 - 研究資源 - 亮星中英對照表. web.archive.org. 30 січня 2011. Архів оригіналу за 30 січня 2011. Процитовано 18 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  19. ↑ а б Malkov, O. Yu; Oblak, E.; Snegireva, E. A.; Torra, J. (1 лютого 2006). A catalogue of eclipsing variables. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 446, № 2. с. 785—789. doi:10.1051/0004-6361:20053137. ISSN 0004-6361. Процитовано 23 вересня 2024.
  20. ↑ Burnham, Robert (1 січня 1978). Andromeda-Cetus (англ.). Courier Corporation. ISBN 978-0-486-23567-7.
  21. ↑ Kukarkin, B. V.; Kholopov, P. N.; Pskovsky, Y. P.; Efremov, Y. N.; Kukarkina, N. P.; Kurochkin, N. E.; Medvedeva, G. I. (1 січня 1971). The third edition containing information on 20437 variable stars discovered and designated till 1968. General Catalogue of Variable Stars. с. 0. Процитовано 23 вересня 2024.
  22. ↑ Adelman, S. J. (1 лютого 2001). Research Note Hipparcos photometry: The least variable stars. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 367, № 1. с. 297—298. doi:10.1051/0004-6361:20000567. ISSN 0004-6361. Процитовано 23 вересня 2024.
  23. ↑ Zorec, J.; Royer, F. (1 січня 2012). Rotational velocities of A-type stars - IV. Evolution of rotational velocities. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 537. с. A120. doi:10.1051/0004-6361/201117691. ISSN 0004-6361. Процитовано 24 вересня 2024.
  24. ↑ а б Rhee, Joseph H.; Song, Inseok; Zuckerman, B.; McElwain, Michael (10 травня 2007). Characterization of Dusty Debris Disks: The IRAS and Hipparcos Catalogs. The Astrophysical Journal (англ.). Т. 660, № 2. с. 1556. doi:10.1086/509912. ISSN 0004-637X. Процитовано 25 вересня 2024.
  25. ↑ Mason, Brian D.; Wycoff, Gary L.; Hartkopf, William I.; Douglass, Geoffrey G.; Worley, Charles E. (2001-12). The 2001 US Naval Observatory Double Star CD-ROM. I. The Washington Double Star Catalog. The Astronomical Journal. Т. 122, № 6. с. 3466—3471. doi:10.1086/323920. ISSN 0004-6256. Процитовано 22 жовтня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рукба&oldid=44114806