Перейти до вмісту

Прогуаніл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прогуаніл
Систематизована назва за IUPAC
1-[amino-(4-chloroanilino)methylidene]-2-propan-2-ylguanidine
Класифікація
ATC-код P01BB01
PubChem 4923
CAS 500-92-5
DrugBank DB01131
KEGG D08428
Торгівельне
найменування 		Paludrine, others
Хімічна структура
Формула C11H16ClN5 
Мол. маса 253.73 г/моль
Синоніми хлоргуанід (chlorguanide), хлорогуанід (chloroguanide)[1]
Фізична характеристика
Темп. плавлення 129 °C (264 °F)
Фармакокінетика
Біодоступність
Зв'язування з білками плазми[en] 75%
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Прогуаніл (намодрин, також хлоргуанід та хлорогуанід) — препарат, що використовується для лікування та профілактики малярії.[2] Його часто використовують разом з хлорохіном або атавакуоном.[3] При застосуванні з хлорохіном ця комбінація лікує легку малярію, стійку до хлорохіну. Приймається всередину.

Побічні ефекти включають діарею, закреп, шкірні висипання, випадання волосся та свербіж.[3] Оскільки малярія під час вагітності, як правило, протікає важче, користь загалом перевищує ризик. Якщо застосовується під час вагітності, його слід приймати з фолієвою кислотою. Ймовірно, це безпечно для використання під час годування груддю. Прогуаніл перетворюється печінкою в його активний метаболіт — циклогуаніл.[2]

Прогуаніл вивчався принаймні з 1945 р.[4] Він входить до: списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я[5], Національного переліку основних лікарських засобів[6]. У США та Канаді він доступний лише у комбінації як Атоваквон-прогуаніл[en].[7]

Медичне використання

[ред. | ред. код]

Прогуаніл застосовується для профілактики та лікування малярії як у дорослих, так і у дітей, особливо в районах, де зареєстровано стійку до хлорохіну малярію P. falciparum.[8] Зазвичай його приймають у поєднанні з атоваквоном, іншим протималярійним препаратом.[9]

Він також ефективний при лікуванні більшості інших резистентних до множинних форм P. falciparum; рівень ефективності лікування перевищує 93 %.[10] Проте, станом на 2020 рік є дані, про резистентність до монотерапії препаратом.[11]

Побічні ефекти

[ред. | ред. код]

Як правило, прогуаніл добре переноситься, і більшість людей не відчувають побічних ефектів. Однак загальні побічні ефекти включають біль у животі, нудоту, головний біль та лихоманку. Приймання прогуанілу з їжею може зменшити ці побічні ефекти.[12] Прогуаніл не слід приймати людям з важкими порушеннями функції нирок, вагітним жінкам або жінкам, які годують грудьми дітей менше 5 кг.[13] Також були повідомлення про підвищення рівня печінкових ферментів, яке може залишатися високим впродовж 4 тижнів після завершення лікування.[14]

Механізм

[ред. | ред. код]

При застосуванні лише прогуанілу, він функціонує як пролік. Його активний метаболіт, циклогуаніл, є інгібітором дигідрофолатредуктази (англ. DHFR).[15] Хоча як ссавці, так і паразити продукують DHFR, інгібуюча активність циклогуанілу є специфічною для паразитичного DHFR. Цей фермент є найважливішим компонентом циклу фолієвої кислоти. Інгібування DHFR заважає паразиту переробити дигідрофолат назад у тетрагідрофолат[en] (ТГФ, англ. THFA). ТГФ необхідний для синтезу ДНК, синтезу амінокислот та метилювання; таким чином, інгібування DHFR припиняє ці процеси.[16]

Прогуаніл виявляє синергізм у поєднанні з атовакуоном. Цей механізм дії відрізняється від того, коли прогуаніл використовувався як монотерапевтичний засіб. При поєднаному застосуванні не вважається, що він діє як інгібітор DHFR. Додавання прогуанілу показало зменшення стійкості збудника до дії атоваквону та підвищує здатність атоваквону викликати мітохондріальний апоптотичний каскад.[17] Це зазвичай називають «колапсом мембранного потенціалу мітохондрій».[18] Прогуаніл знижує ефективну концентрацію атоваквону, необхідну для збільшення проникності мембрани мітохондрій.[19]

Синоніми

[ред. | ред. код]

МАЛАРЕКС, МАЛЯРЕКС, Атовахон, Атоваквон, Прогуаніл, Балусил (Balusil), Бігумаль (Bigumal), Дигуаніл (Diguani), Палудрин (Paludrine), Палусил (Palusil), Пласин, Тиріан[20]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mehlhorn, Heinz (2008). Encyclopedia of Parasitology: A-M (англ.). Springer Science & Business Media. с. 388. ISBN 9783540489948. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  2. ↑ а б Atovaquone and Proguanil Hydrochloride. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 20 December 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
  3. ↑ а б WHO Model Formulary 2008. World Health Organization. 2009. с. 199, 203. ISBN 9789241547659.
  4. ↑ Nzila, Alexis (1 червня 2006). The past, present and future of antifolates in the treatment of Plasmodium falciparum infection. Journal of Antimicrobial Chemotherapy (англ.). 57 (6): 1043—1054. doi:10.1093/jac/dkl104. ISSN 0305-7453. PMID 16617066.
  5. ↑ World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
  6. ↑ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК основних лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗУ, 2009 (2017)
  7. ↑ Proguanil. www.medscape.com. Medscape. Архів оригіналу за 9 November 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  8. ↑ Фармакотерапія[недоступне посилання]: навч.-метод. посіб. для студентів вищ. навч. за-кладів. / О. В. Крайдашенко, О.О. Свинтозельский, М.О.Долінна, А.В. Саржевська, М.П. Красько, Т.О.Самура – Запоріжжя: [ЗДМУ], 2018. – 159 с. – С.134
  9. ↑ Malaria: MedlinePlus Medical Encyclopedia. medlineplus.gov. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  10. ↑ Boggild, Andrea K.; Parise, Monica E.; Lewis, Linda S.; Kain, Kevin C. (1 лютого 2007). Atovaquone-Proguanil: Report from the Cdc Expert Meeting on Malaria Chemoprophylaxis (ii). The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene (англ.). 76 (2): 208—223. doi:10.4269/ajtmh.2007.76.208. ISSN 0002-9637. PMID 17297027. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 21 травня 2021.
  11. ↑ Сучасні підходи до лікування різних видів малярії з урахуванням засад доказової інфектології. А.С. Сидорчук, В.Д. Москалюк // Клінічна та експериментальна патологія. 2020. Т.19, № 3 (73).- С.202-207. DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIX.3.73.2020.28 (англ.)
  12. ↑ Atovaquone And Proguanil (Oral Route) Side Effects - Mayo Clinic. www.mayoclinic.org. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  13. ↑ Prevention, CDC - Centers for Disease Control and. CDC - Malaria - Travelers - Choosing a Drug to Prevent Malaria. www.cdc.gov. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 8 листопада 2016.
  14. ↑ Looareesuwan, S.; Wilairatana, P.; Chalermarut, K.; Rattanapong, Y.; Canfield, C. J.; Hutchinson, D. B. (1 квітня 1999). Efficacy and safety of atovaquone/proguanil compared with mefloquine for treatment of acute Plasmodium falciparum malaria in Thailand. The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene. 60 (4): 526—532. doi:10.4269/ajtmh.1999.60.526. ISSN 0002-9637. PMID 10348224.
  15. ↑ Pubchem. proguanil | C11H16ClN5 — PubChem. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
  16. ↑ Boggild, Andrea K.; Parise, Monica E.; Lewis, Linda S.; Kain, Kevin C. (1 лютого 2007). Atovaquone-Proguanil: Report from the CDC Expert Meeting on Malaria Chemoprophylaxis (ii). The American Journal of Tropical Medicine and Hygiene (англ.). 76 (2): 208—223. doi:10.4269/ajtmh.2007.76.208. ISSN 0002-9637. PMID 17297027. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 21 травня 2021.
  17. ↑ Srivastava, Indresh K.; Vaidya, Akhil B. (1 червня 1999). A Mechanism for the Synergistic Antimalarial Action of Atovaquone and Proguanil. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 43 (6): 1334—1339. doi:10.1128/AAC.43.6.1334. ISSN 0066-4804. PMC 89274. PMID 10348748.
  18. ↑ Srivastava, Indresh K.; Rottenberg, Hagai; Vaidya, Akhil B. (14 лютого 1997). Atovaquone, a Broad Spectrum Antiparasitic Drug, Collapses Mitochondrial Membrane Potential in a Malarial Parasite. Journal of Biological Chemistry (англ.). 272 (7): 3961—3966. doi:10.1074/jbc.272.7.3961. ISSN 0021-9258. PMID 9020100.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. ↑ Thapar, MM; Gupta, S; Spindler, C; Wernsdorfer, WH; Björkman, A (May 2003). Pharmacodynamic Interactions Among Atovaquone, Proguanil and Cycloguanil against Plasmodium falciparum in vitro. Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene. 97 (3): 331—7. doi:10.1016/S0035-9203(03)90162-3. PMID 15228254.
  20. ↑ Современные лекарственные средства. А. Т. Бурбелло (2020). С.414

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Proguanil. Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прогуаніл&oldid=43645227