Петар Хубчев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Петар Хубчев
Петар Хубчев
Петар Хубчев
Особисті дані
Народження 26 лютого 1964(1964-02-26) (60 років)
  Гложене, Болгарія
Зріст 185 см
Громадянство  Болгарія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1981–1989 Болгарія «Осам» (Ловеч) 249 (26)
1989–1993 Болгарія Болгарія «Левскі» 125 (5)
1994–1996 Німеччина «Гамбург» 65 (2)
1997–2001 Німеччина «Айнтрахт» 107 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1996 Болгарія Болгарія 35 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2004 Болгарія Болгарія (помічник)
2004–2005 Німеччина «Бад-Фільбель»
2005 Болгарія «Славія» (Софія)
2006–2007 Німеччина «Айнтрахт ІІ»
2008 Німеччина «Вольфсбург ІІ»
2009–2011 Болгарія «Чорноморець» (Поморіє)
2011 Болгарія «Ботев» (Пловдив)
2012–2016 Болгарія «Берое»
2016–2019 Болгарія Болгарія
2019–2020 Болгарія «Левскі»
2022– Болгарія «Берое»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Петар Хубчев (болг. Петър Хубчев, нар. 26 лютого 1964) — колишній болгарський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2022 року — головний тренер клубу «Берое».

Виступав за національну збірну Болгарії, з якою дійшов до півфіналу на чемпіонаті світу 1994 року, а також грав на Євро-1996.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Хубчев закінчив спортивне училище в Ловечі та почав кар'єру гравця в місцевому клубі другого дивізіону «Осам» (зараз клуб носить назву «Літекс»). За «Осам» він зіграв 249 матчів за вісім сезонів у другому дивізіоні, був помічений тренерами збірної і викликаний у головну команду країни.

1989 року перейшов в софійський «Левскі», в якому за чотири роки виграв чемпіонат Болгарії і два Кубки країни.

На початку 1994 року Хубчев підписав контракт з німецьким «Гамбургом», був деякий час капітаном команди.

На початку 1997 року болгарин перейшов в «Айнтрахт»[1], якому допоміг у сезоні 1997/98 виграти Другу Бундеслігу та вийти в еліту, де провів з командою ще три сезони. В останньому своєму сезоні (2001/02) грав за дубль «Айнхрахта» в Оберлізі, в 2004 і 2006 роках провів кілька матчів в аматорській лізі за клуб «Італія Енкгайм».

Всього в Бундеслізі зіграв 128 матчів і забив 2 голи.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

25 квітня 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Болгарії в матчі проти збірної Греції, при цьому він був гравцем клубу другого дивізіону.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, на якому зіграв у всіх 7 матчах і став з командою півфіналістом турніру.

У відбірковому турнірі до Євро-1996 був капітаном збірної і допоміг своїй команді вперше в історії пробитись на чемпіонат Європи. На самому турнірі в Англії Хубчев зіграв два матчі, а його Болгарія не подолала груповий етап.

Останній матч за національну команду провів 1 вересня 1996 року проти збірної Ізраїлю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала з перервами 13 років, провів у формі головної команди країни 35 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У 2003 році Пламен Марков запросив Хубчева як свого помічника до тренерського штабу збірної Болгарії, яка змогла кваліфікуватися на Євро-2004. На турнірі болгари програли всі три матчі у групі із загальним рахунком 1:9, після чого Маркова було звільнено, а Хубчев ще недовго працював помічником нового тренера збірної Христо Стоїчкова.

У 2004—2005 роках недовго тренував нижчоліговий німецький клуб «Бад-Фільбель» з однойменного містечка, після чого короткий час був тренером софійської «Славії».

У 2006 році повернувся в Німеччину, де спочатку тренував дубль «Айнтрахта», а з січня до травня 2008 року — дубль «Вольфсбурга». Після цього став працювати скаутом «вовків»[2].

Влітку 2009 року Хубчев повернувся на батьківщину і став тренером «Чорноморця» (Поморіє), що грав у другому за рівнем дивізіоні Болгарії. В першому ж сезоні він вивів нижчолігову команду до фіналу Кубка Болгарії, де «моряки» поступилися 0:1 клубу «Берое». У чемпіонаті, однак, команда стала лише сьомою. Проте вже в наступному сезоні «Чорноморець» став другим і здобув право грати в плей-офф за місце в вищій болгарській лізі. У першому матчі плей-оф команда Петара перемогла «Спортіст» (Своге) з рахунком 2:1, а в другому обіграла з рахунком 3:0 клуб «Відіма-Раковскі». Завдяки цьому клуб вперше в історії вийшов до найвищого болгарського дивізіону, але в підсумку зіграти там не зміг, оскільки болгарський футбольний союз не дав клубу ліцензії[3].

Через незгоду з цим рішенням Хубчев подав у відставку і разом зі своїм тренерським штабом перейшов у «Ботев» (Пловдив)[4]. Тим не менше, тут він працював лише протягом п'яти місяців і в жовтні 2011 року був звільнений через незадовільні результати.

Навесні 2012 року Хубчев був призначений технічним та спортивним директором клубу «Берое»[5], а у жовтні того ж року він зайняв пост тренера команди[6] і виграв в травні 2013 року болгарський кубок, обігравши у фіналі в серії пннальті «Левскі». У липні він також зміг виграти перший в історії команди суперкубок Болгарії, обігравши також по пенальті чемпіонів країни «Лудогорець». У чемпіонаті Болгарії 2014/15 команда зі Старої Загори уперше у своїй історії стала віце-чемпіоном Болгарії. Пішов у відставку у квітні 2016 року після поразки у першому півфінальному матчі Куба країни від ЦСКА (Софія). Був названий керівництвом клубу найуспішнішим його тренером в історії.

Наприкінці вересня 2016 року був призначений головним тренером національної збірної Болгарії. На момент приходу нового тренера збірна встигла провести одну гру відбору на ЧС-2018, лише у додатковий час вирвавши важку домашню перемогу над Люксембургом (4:3). Під керівництвом Хубчева болгарам вдалося по ходу відбіркового турніру здобути домашні перемоги над такими командами як Нідерланди та Швеція, однак втрати очок в іграх зі скромнішими збірними не дозволили їм піднятися у турнірній таблиці вище четвертого місця. Утім тренер продовжив роботу зі збірною. Команда брала участь у першому розіграші Ліги націй УЄФА, посівши друге місце у своїй групі Ліги C і виборовши право підвищитися до Ліги B на наступний розіграш турніру. Хубчев залишив тренерський штаб збірної у травні 2019 року після невдалого старту команди у відборі на ЧЄ-2020, де стартові нічиї в іграх з номінально найслабшими командами групи, Чорногорією і Косовом, фактично перекреслили надії болгар пробитися до фінальної частини континентальної першості.

Влітку 2019 року повернувся до роботи на клубному рівні, очоливши клуб «Левскі», який очолював до 2020 року.

З 2022 року — головний тренер клубу «Берое».


Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Почесний громадянин міста Ловеч від 14 липня 1994 року. «За досягнутий великий успіх на чемпіонаті світу в США в 1994 році»[7].
  • Почесний громадянин міста Стара Загора від 26 вересня 2013 року. За виграш «Бероє» під керівництвом Хубчева кубка і суперкубка Болгарії[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Houbchev, Petar (German) . kicker.de. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 29 грудня 2011.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Sportal.bg: Изхвърлиха Черноморец Поморие от «А» група [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Dostęp 16 czerwca 2011)
  4. ↑ Sportal.bg: Петър Хубчев: Разбрал съм се, няма да крада от Поморие за Ботев [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (Dostęp 16 czerwca 2011)
  5. ↑ Петър Хубчев пое «Берое» (виж видео). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
  6. ↑ В Берое вдигнаха мерника на Хубчев, бъдещето на треньора неясно (Bulgarian) . topsport.bg. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  7. ↑ Почетните граждани на Ловеч, Регионален исторически музей — Ловеч, съставител Капка Кузманова ИК «Витал», Вт. 2009, с. 123—124. ISBN 978-954-8259-84-2
  8. ↑ Петър Хубчев получи отличието «Почетен гражданин на Стара Загора» [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Гонг (23 октомври 2013)

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петар_Хубчев&oldid=39542554