МіГ-35
| МіГ-35 | |
|---|---|
 | |
| МіГ-35 | |
| Призначення: | багатоцільовий винищувач |
| Перший політ: | 24 листопада 2016 року |
| На озброєнні у: | Росія |
| Розробник: | МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d |
| Конструктор: | МіГ |
| Довжина: | 17,32 м |
| Висота: | 4.73 м |
| Розмах крила: | 12 м |
| Площа крила: | 38 м² |
| Споряджений: | 17800 кг |
| Двигуни: | 2 ТРДДФ РД-33 сер.3М |
| Гарматне озброєння: | 30-мм гармата ГШ-301 |
| Боєзапас: | 100 снарядів |
| Кількість точок підвіски: | 9 |
| Підвісне озброєння: | Р-73, Р-77, Х-31, НАР |
МіГ-35 у Вікісховищі | |
МіГ-35 (МіГ-29М2, кодове ім'я НАТО: Fulcrum-F) — російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений ОКБ Мікояна як глибоко модернізована версія МіГ-29. Має дві модифікації — одномісну МіГ-35С та двомісну МіГ-35Д. Вперше винищувач був представлений на міжнародному авіасалоні «Аеро Індія-2007», а пізніше — на міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007. МіГ-35 брав участь в тендері на постачання ВПС Індії 126 бойових літаків, однак не переміг[1]. 26 січня 2017 року розпочалися випробування літака.[2]
Базою для літака МіГ-35 був двомісний багатоцільовий винищувач МіГ-29М2. Перші два дослідні зразки виготовлені на базі конструкції МіГ-29М2, випробування яких розпочато з 2007 року. З нового, начебто удосконалена конструкція планера, і при цьому він буде в значній частині уніфікований з палубними літаками МіГ-29КУБР/КР.[3]
МіГ-35 буде випускатися в одномісній (МіГ-35С) та двомісній (МіГ-35Д) версіях.
24 листопада 2016 року перший головний зразок МіГ-35 з бортовим номером № 702 виконав перший політ з аеродрому Раменське — база Льотно-випробувального інституту імені Михайла Громова.[3]
Постачання нових багатоцільових винищувачів МіГ-35 в ВПС Росії спочатку планувалися у 2014 році, потім були перенесені на 2019 рік. Терміни постачання нових винищувачів у війська прописані в державній програмі озброєнь Росії на 2011—2020 роки.
У липні 2009 року повідомлялося, що Міністерство оборони Росії має намір сформувати у складі ВПС не менше двох ескадрилей МіГ-35 до 2015 року. Спочатку контракт на постачання МіГ-35 російським ВПС планувалося укласти у 2009 році, однак цього не сталося.
За період з 2008 по 2020 роки було виготовлено лише дві серійні моделі МіГ-35[4].
8 жовтня 2023 повідомлено що міноборони рф отримало перші шість серійних винищувачів МіГ-35С, які замовили ще у 2018 році.[5]
Одномісний МіГ-35С та двомісний МіГ-35Д являють собою подальший розвиток бойових літаків МіГ-29К/КУБ та МіГ-29М/М2 в напрямку підвищення бойової ефективності та універсальності, а також експлуатаційних характеристик. Нова машина здатна розв'язувати розширене коло задач завдяки сучаснішому бортовому комплексу. До його складу належить БРЛС «Жук-МАЭ» розробки ВАТ "Корпорация «Фазотрон-НИИР». Він оснащений активною фазованою антенною решіткою (АФАР), в якій застосовуються твердотілі приймально-передавальні модулі.
У квітні 2011 року МіГ-35 вибув із конкурсу на постачання 126 винищувачів для Міністерства оборони Індії через деякі компоненти обладнання, проблеми з тягою та авіонікою. Наприклад, радар у ході випробувань не зміг виявити ціль на дистанції, заявленій у тендері, а двигуни РД-33МК не показали необхідної для виконання завдання тяги.[6]
На думку деяких експертів, «МіГ-35» є маркетинговим ходом і що літак, як і раніше, є не набагато кращим, ніж попередні модернізації.[7]
| Aircraft | Dassault Rafale[8] | Eurofighter Typhoon[9][10] | F-16IN «Super Viper»[11][12] |
F/A-18E/F Super Hornet[13][14][15][16] |
JAS 39 NG [17][18][19][20] |
МіГ-35 [21][22][23][24][25] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Країна-розробник |  Франція
|
 Німеччина  Італія  Іспанія  Велика Британія
|
 США
|
США
|
 Швеція
|
 Росія
|
| Виробник | Dassault Aviation | Eurofighter GmbH | Lockheed Martin | Boeing Defense, Space & Security | Saab | РСК «МіГ» |
| довжина | 15,27 м |
15,96 м |
15,03 м |
18,31 м |
14,1 м |
17,3 м |
| Розмах крил | 10,80 м |
10,95 м |
10,0 м |
13,62 м |
8,4 м |
12 м |
| Висота | 5,34 м |
5,28 м |
5,09 м |
4,88 м |
4,5 м |
4,7 м |
| Площа крила | 45,7 м² |
50,0 м² |
27,9 м² |
46,5 м² |
30,0 м² |
38,0 м² |
| Маса пустого | 9 500 кг |
11 000 кг |
9 979 кг[26] |
14 552 кг[16] |
7 100 кг |
11 000 кг |
| Максимальне бойове навантаження | 9 500 кг |
7 500 кг |
7 800 кг |
8 050 кг |
5 300 кг[27] |
6 500 кг |
| Максимальна злітна вага | 24 500 кг |
23 500 кг |
21 800 кг |
29 937 кг[16] |
14 300 кг[28] |
29 700 кг[29] |
| Силова установка | 2× SNECMA M88-2 | 2× Eurojet EJ200 | 1× GE F110-132 | 2× GE F414-400 | 1× GE F414G | 2× Клімов РД-33MK |
| Тяга • Максимальна тяга |
50 кН кожен (5100 кгс) |
60 кН кожен (6120 кгс) |
84 кН (8570 кгс) |
62,3 кН кожен (6360 кгс) |
62,3 кН (6360 кгс) |
53 кН кожен (5410 кгс) |
| • Тяга на форсажі: | 75 кН кожен (7650 кгс) |
90 кН кожен (9180 кгс) |
144 кН (14690 кгс) |
98 кН кожен (10000 кгс) |
98 кН (10000 кгс) |
88,3 кН кожен (9010 кгс) |
| Паливо • Внутрішнє • Зовнішнє |
4 700 кг 7 500 кг |
4 996 кг[30] | 3 265 кг 5,880 кг |
F/A-18E: 6 780 кг 7 381 кг |
3 360 кг[20]
3 800 кг[20] |
4 800 кг 4 200 кг |
| Точки підвіски | 14 (5 «вологих») | 13 (3 «вологі») | 11 (3 «вологі») | 11 (5 «вологих») | 10 (4 «вологих») | 9 (5 «вологих») |
| Максимальна швидкість |
1.8+ Маха (Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[31]) |
2.0+ Маха[32] (Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха) |
2.05 Маха | 1.8 Маха | 2.0+ Маха (Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[33]) |
2.25 Маха |
| Дальність польоту (з ПТБ, без дозаправлення у повітрі) |
3 700+ км | 3 790 км | 4 220 км | 3 054 км | 3 200 км | 3 100 км |
| Бойовий радіус | 1 800 км | 1 390 км[34] | 1 500+ км | 722 км | 1 300 км | 1 000 км |
| Практична стеля | 17 000 м |
19 812 м |
18 000 м |
15 000 м |
15 240 м |
17 500 м |
| Швидкість підйому | 305 м/с |
315 м/с |
254 м/с |
228 м/с |
Н/Д | 330 м/с |
| Тягооснащеність | 1,13 | 1,18 | 1,1 | 0,93 | 1,18 | 1,1 |
| Керування вектором тяги | Немає | Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[35] | Немає | Немає | Немає | Так |
| Необхідна довжина ЗПС | 400 м[36] | 700 м | ||||
| Вартість літака | ~US $84.48 млн €64 млн |
~US $108 млн €80 млн[37] |
US $50 млн[38] | US $55 млн[39] | US $48 млн | US $38.5 млн |
МіГ-35 на МАКС-2009:
 |
 |
 |
 |
 |
 |
- Росія: 6 одиниць МіГ-35С[5].
- Дзідзьо згадує МіГ-35 у пісні Олександра Пономарьова Україна переможе (Горить — палає техніка ворожа…)][40]
- Прилетів окупант
- МіГом тридцять п'ятим,
- Для Київського привида він,
- Здається, став двадцятим!
- ↑ Why Indian Air Force Continues To Reject Russian MiG-35 'Advanced Jets'?. Latest Asian, Middle-East, EurAsian, Indian News (амер.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ У Росії вперше випробували винищувач МіГ-35 [Архівовано 29 січня 2017 у Wayback Machine.], 26 січня 2017, Кореспондент.нет
- ↑ а б Первый серийный МиГ-35 в воздухе (рос.). 16 грудня 2016. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ bmpd (20 січня 2021). Поставки боевых самолетов в Вооруженные Силы России в 2020 году. bmpd. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ а б МиГ-35С дістався "ВКС" РФ лише через п'ять років: що це за винищувач (укр.). 8 жовтня 2023. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ Brent M. Eastwood (2 вересня 2022). Russia’s MiG-35 Fighter Seems on the Brink of Failure. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Peter Suciu (17 липня 2022). MiG-35: Russia Built a Powerful Fighter Jet That No One Wants?. 19FortyFive (амер.). Архів оригіналу за 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Official Rafale specifications, FR: Dassault, архів оригіналу за 8 квітня 2011, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ Official Typhoon Specifications, Eurofighter, архів оригіналу за 9 травня 2009, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ Eurofighter Typhoon (German) , DE: Luftwaffe, архів оригіналу за 11 травня 2008, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ F-16C/D Factsheet. US Air Force
- ↑ F-16 Specifications [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Lockheed Martin
- ↑ F/A-18E/F Super Hornet page [Архівовано 16 січня 2007 у Wayback Machine.]. Boeing
- ↑ Super Hornet Overview. Boeing (PDF)
- ↑ Aircraft Museum — F/A-18E/F Super Hornet [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Aerospace Web. Retrieved 1 February 2011.
- ↑ а б в BP, Blogspot, архів оригіналу (JPEG) за 24 січня 2014, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ PICTURES: Saab reveals Gripen Demo aircraft [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] Flightglobal.com, 23 April 2008.
- ↑ Official Gripen IN Technical Specifications, SE: Saab, архів оригіналу за 4 січня 2013, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ Pressbrief Gripen NG (PDF) (Dutch) , NL, 8 August, архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2013, процитовано 1 February 2011
- ↑ а б в Saab NG presentation (PDF), JSF Nieuws, с. 5, архів оригіналу (PDF) за 8 березня 2012, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ MiG-35, RU: MiG Aravia, архів оригіналу за 27 вересня 2007, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ MiG-29M2 specifications [Архівовано 31 липня 2010 у Wayback Machine.]. RAC MiG (МіГ-29M2 за характеристиками майже аналогічний МіГ-35).
- ↑ MiG-35, Deagel, архів оригіналу за 23 квітня 2014, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ MiG-35 specifications [Архівовано 6 серпня 2011 у Wayback Machine.]. Airforce technology. (Ferry range with three external fuel tanks 3,100 km).
- ↑ Aero India 2007 Brochure, Bharat-Rakshak, архів оригіналу за 13 грудня 2013, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ F-16 Versions — F-16E/F [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]. F-16.net.
- ↑ «Gripen Dimensions» [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Saab
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Technische Daten Eurofighter Austria (German) , AT: Air Power, архів оригіналу за 25 липня 2020, процитовано 5 лютого 2014
- ↑ «Fox Three.» dassault-aviation.com.
- ↑ Austrian Airforce. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ Gripen Supercruises. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 лютого 2014.
- ↑ EFA-2000 Eurofighter [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. Fas.org.
- ↑ «Upgraded Eurofighter offered to Indian Air Force» [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]. Thaindian News, 4 January 2010.
- ↑ «Rafale.» [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.] Federation of American Scientists. Retrieved: 10 February 2012.
- ↑ Eurofighter Typhoon | [Архівовано 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. Eurofighter.com.
- ↑ Report on U.S. Competitiveness in the Fighter Aircraft Export Market [Архівовано 16 вересня 2011 у Wayback Machine.]. CSIS
- ↑ Capaccio, Tony (16 грудня 2010). Lockheed F-35 Program Faces $1 Billion Cut in U.S. Senate Spending Measure. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
- ↑ Україна переможе (Горить — палає техніка ворожа…)[недоступне посилання]
- Міг-35 на Airliners.net [Архівовано 10 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Опис МіГ-35 на сайті Російської літакобудівельної корпорації «МіГ»
- МіГ-35 на МАКС-2007 (відео на Youtube)
- МіГ-35 — міст до нового покоління. За рівнем впровадження передових технологій цей літак далеко випередив основних конкурентів, nvo.ng.ru, 2007-08-17 [Архівовано 28 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Ринок для МіГ-35 оцінюється в 500 літаків — Володимир Барковський
- МіГ-35 [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Уголок неба»
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |