Перейти до вмісту

Кхандхака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Палійський канон

    Віная-пітака    
   
                                       
Сутта-вібханга Кхандхака Парівара
               
   
    Сутта-пітака    
   
                                                      
Дігха-нікая Мадджхіма
Нікая
Сам'ютта
Нікая
                     
   
   
                                                                     
Ангуттара
Нікая
Кхуддака
Нікая
                           
   
    Абхідхамма-пітака    
   
                                                           
Дха. Віб. Дха.
Пуг.
Кат. Ямака Паттхана
                       
   
         

Кхандхака — друга книга палійскої Віная-пітаки, що складається з двох частин: Махавагга (10 розділів) і Чулавагга (12 розділів). Перша включає в себе описи просвітлінь Будди і його головних учнів, а також правила для днів упосатха та чернечої посвяти; друга частина включає опис першого і другого буддійських соборів, створення спільноти буддійських черниць. Кхандхака як така регулює всі поводження ченців і черниць в їх повсякденному житті[1].

Походження

[ред. | ред. код]

Згідно традиції Кхандхака була складена на першому соборі, яке згадується у тексті; при цьому опис першого собору було додано на другому, а другого — на третьому.

Зміст

[ред. | ред. код]

Всього Кхандхака містить 22 розділів[2]:

  • частина біографії Будди, починаючи з просвітління і закінчуючи вступом в співтовариство Саріпутти та Моггалани; також міститься опис першої проповіді Будди і чотирьох благородних істин.
  • різні правила для монахів, розділені залежно від змісту на 18 частин:
    • Упосатха, стосується ритуалів в повний місяць і молодик
    • Вассупанаїка, усамітнення ченців протягом трьох місяців в сезон дощів
    • Паварана, запрошення інших ченців у кінці періоду усамітнення
    • Чамма, використання сандалей та інших предметів, зроблених зі шкіри
    • Бхесадджа, ліки
    • Катхіна, виготовлення предметів одягу
    • Чівара, матеріал для одягу
    • Чампейя, про спори ченців у Чампі
    • Косамба, про спори ченців у Каушамбі
    • Камма, формальні процедури щодо провинившихся ченців
    • Парівасика, випробування для провинившихся ченців
    • Самуччая, про монахів, що провинилися вже на випробувальному терміні
    • Саматха, як залагоджувати сварки
    • Кхуддакаваттху, другорядні питання
    • Сенасана, про житло
    • Сангхабхеда, секти
    • Вата, обряди, різні обов'язки
    • Патімоккхатхапана, про припинення Патімоккхи
  • правила для черниць
  • два доповнення, що описують історію першого і другого буддійських соборів
  • введення в Патімоккху, разом з частиною коментаря на неї.

Також, як і в Сутта-вібханзі, наводяться історії, що описують місце, час і випадок, при якому правила вперше були сформульовані[3]. Іноді одна і та ж історія використовується для ілюстрації різних правил. При цьому якщо правило з Кхандхаки збігається з яким-небудь правилом з Сутта-вибханги, то збігається і історія його проголошення[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Winternitz M. History of Indian Literature. Vol. II. Part I. Buddhist Literature. — Delhi, 1987. — С. 31.
  2. K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 22.
  3. Winternitz M. History of Indian Literature. Vol. II. Part I. Buddhist Literature. — Delhi, 1987. — С. 33.
  4. K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden: Otto Harrassowitz, 1983. — С. 23.