Перейти до вмісту

Кей Френсіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кей Френсіс
Дата народження13 січня 1905(1905-01-13)[1][2][…]
Місце народженняОклагома-Сіті
Дата смерті26 серпня 1968(1968-08-26)[1][2][…] (63 роки)
Місце смертіНью-Йорк, США
Громадянство США
Професіяакторка, акторка театру, кіноакторка
ЗакладWarner Brothers
Нагороди
IMDbID 0290215
CMNS: Кей Френсіс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Френсіс.

Кей Френсіс (англ. Kay Francis; 13 січня 1905(19050113) — 26 серпня 1968) — американська театральна і кіноакторка. Зірка № 1 на студії «Warner Bros.» та найвисокооплачуваніша акторка США з 1930 по 1936 роки.[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Катаріна Едвіна Гіббс народилася 13 січня 1905 року в Оклахома-Сіті. Мати Кетрін Гіббс була акторкю і власницею мережі акторських шкіл. Вихована в релігійній сім'ї, Френсіс в юності навчалася у кількох католицьких школах, а після вступила в одну з акторських шкіл матері, яка знаходилася в Нью-Йорку.

У 17 років в Нью-Йорку вступила в шлюб з бізнесменом з Массачусетсу. Через три роки розлучилася, після чого деякий час жила в Парижі, де познайомилася з атлетом Біллом Гастоном, з яким одружилась. Після розлучення зустрічалася зі світським плейбоєм Аланом Райаном-молодшим, заради якого була готова навість кинути кар'єру і присвятити себе сім'ї. Крім двох шлюбів у 1920-ті, ще тричі одружувалась.

Останні роки прожила тихим життям у своїй квартирі на Мангеттені. У 1966 році у неї діагностовано рак грудей і, попри мастектомію, хворобу не вдалося зупинити. Френсіс Кей померла в Нью-Йорку 26 серпня 1968 року у віці 63 років.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після повернення в США Френсіс Кей вирішила продовжити справу матері і стати акторкою. Дебютувала в театрі в п'єсі «Гамлет» на Бродвеї в листопаді 1925 року. Після цього два роки гастролювала з театральною трупою містами США, а в 1927 році знову повернулася на Бродвей в п'єсі «Злочин», де разом грала з молодою акторкою Сільвією Сідні.

Через кілька місяців після шлюбу знову з'явилася на Бродвеї в п'єсі Венера. У 1928 році, виступаючи в п'єсі Великий Елмер, Кей познайомилася з актором Уолтером Г'юстоном, який порекомендував їй почати кар'єру в кіно. Через рік вона дебютувала на нью-йоркській студії «Paramount» у фільмі «Кокосові горіхи».

З Мітці Мейфейер в роки Другої світової

Голлівуд

[ред. | ред. код]

До того часу нью-йоркські кіностудії стали переміщатися в Голлівуд, і Френсіс Кей, як багато кінозірок (Гамфрі Богарт, Барбара Стенвік, Алін Макмагон), переїхала в Каліфорнію. Там за досить короткий термін досягла успіху в кінокар'єрі, ставши однією з найбільших зірок початку 1930-х та однією з найбільш високооплачуваних акторок США. В цей період Кей знялася в таких картинах, як «Неприємності в раю» (1932), «Сінара» (1932), «Мандрівка в один бік» (1932), «Новий світанок» (1937) та багатьох інших. Відмінною рисою Кей став її дефект мови: вона вимовляла звуки «r» і «l» як «w»[5], через що отримала прізвисько «Wavishing Kay Fwancis». Кар'єра Френсіс Кей пішла на спад наприкінці 1930-х, коли у неї виникли конфлікти з власниками деяких кіностудій.

Останню велику роль, отриману завдяки знаменитій акторці Керол Ломбард, Кей виконала в картині «Лише на словах» (1939). Після цього вона стала зніматися лише у другорядних ролях, з'явившись в таких фільмах, як «Це побачення» (1940), «Маленькі чоловіки» (1940), «Тітка Чарлея» (1941).

Під час Другої світової війни Френсіс Кей багато гастролювала військовими базами США, а також відновила свою театральну кар'єру. В 1948 році припинила акторську діяльність.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1929 — Кокосові горішки — Пенелопа
  • Небезпечні повороти (1929) — Зара Флінн
  • Ілюзія (1929) — Зелда Пакстон
  • Вулиця удачі (1930) — Алма Марсден
  • Військовий парад (1930) — Кармен
  • Лотерея (1930) — Гвен
  • Неприємності в раю (1932) — Мадам Мариэтт Колі
  • Сінара (1932) — Клеменсі Варлок
  • Подорож в одну сторону (1932) — Джоан Еймс
  • Новий світанок (1937) — Джулія Ештон Уистер
  • Перша леді (1937) — Люсі Чейз Вейн
  • Лише на словах (1939) — Мейд Вокер
  • Це побачення (1940) — Джорджія Дрейк
  • Маленькі чоловіки (1940) — Джо Марч
  • Тітка Чарлея (1941) — Донна Лючія
  • Завжди в моєму серці (1942) — Марджорі Скотт

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Osborne, Robert.
  5. ↑ Kay Francis: a passionate life and career

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кей_Френсіс&oldid=43722993