Перейти до вмісту

Кацап

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Десять заповідей молодим дівчатам. Заповідь сьома: Ніколи не кохай кацапа (Василь Гулак, 1918).
У мові російських старообрядців «кацапи» — ніконіани, члени РПЦ.

Каца́пи (араб. قَصَّاب (ḳaṣṣāb) — м'ясник[1])  — зневажлива розмовна[2] назва росіян[3][4][5], яку вживають українці та поляки[6]; російська назва деяких російських субетнічних груп[7]; презирлива назва галицьких московофілів (русофілів), яку використовували народовці[8].

Походження

[ред. | ред. код]

Існують дві версії походження слова «кацап», наведені в «Етимологічному словнику української мови»[9]:

  • Основною версією вважається утворення від слова «цап» за допомогою специфічного елемента «ка-» (аналогічно «кадіб», «каблучка») — як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди[10]. Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди[11].
  • Достатньо обґрунтованою вважається версія що «кацап» має тюркське походження: тур., крим.-тат., азерб. kassap («м'ясник»). До тюркських мов це слово потрапило з арабської, де qaşşăb означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відзначають також такі словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м'ясник», «гицель» тощо.[12] «Треба знати, що слово „кацап“ вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить „різник“, „лютий чоловік“, „кат“, „деспот“, „злодій“»[13][14][15]. На думку Дмитра Яворницького, слово «кацап» було відоме вже у половців, або куманів вже у 1303 році, в їхньому «Codex Cumanicus», у значенні «м'ясник»[14]. У сучасній болгарській мові також вживається слово «касапи» — «м'ясники». Як прізвисько отримало поширення після здобуття Іваном IV Казані у 1552 році[16]. Після Батуринської різні, де загинуло близько 15тис. українців, прізвисько набуло широкого вжитку і в українській мові.

Вживання слова

[ред. | ред. код]

«Кацап» у російській мові

[ред. | ред. код]

У російській мові слово кацап широко вживалося як образливе прізвисько сторонами церковного розколу. У деяких селах, населених різними за вірою росіянами, старообрядники називали ніконіан «кацапами», а ніконіани старообрядників — «кулугурами» (слово тюркського походження, буквально — «покидьок»); зокрема В. І. Даль приводить форму «коцап» як тульську і курську назву розкольників[17]. Окрім того, «кацапи» — самоназва жителів низки населених пунктів у Тербунському районі Липецької області, Реп'євського району Воронезької області[7].

Таким чином не виключено, що слово кацап безпосередньо потрапило в українську мову з самої Росії як образливе прізвисько однієї із сторін російського церковного розколу, і тут асоціювалося з росіянами взагалі. До середини XX ст. в деяких українських містах «кацапами» називали саме старообрядників. У такому ж значенні слово «kasap» поширене в деяких частинах Молдови.[джерело?]

«Кацап» в українській мові

[ред. | ред. код]

Вживається в розмовній українській мові з XVIII століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей, і похідні від нього етноніми[18]:

Кацап, па, чол. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. зм. Кацапчик, зб. Кацапюга.
Кацапка, ки, жін. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.
Кацапня, ні.
Кацапчик, зм. від кацап.
Кацапюга, ги, м. зб. від кацап

Приклади вживання в літературі

[ред. | ред. код]
  • «Кляті кацапи, …, їдять щі навіть з тарганами» — Микола Гоголь (рос. в оригіналі)[19].
  • «Та кидайте ви й оту „кацапщину“, та краще їдьте на Гетьманщину». — Микола Гоголь (рос. в оригіналі)[20][21].
  • «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них, несамовитих харцизяк!» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка[22].
  • «Іван Грозний представляли італьянці по-італійськи… поводитись по-кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О. П. Косач[23]
  • «Вибачайте, батечку, що найшлося, те і посилаю, а „Ганнусю“ сьогодня нашвидку скомпонував, та і сам не знаю, чи до ладу, чи ні. Подивіться ви на неї гарненько та й скажіть щиру правду, як побачите, що вона вже дуже безецна * (бо вона мені так здається), то не давайте й друкувать. Нехай іде відкіль взялася. Ще посилаю вам кацапські вірші своєї роботи». — Тарас Шевченко листи до Г. Ф. Квітки-Основ'яненка.[24]
  • «Переписав оце свою „Слепую“ та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу, лихо.» — Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка[25].
  • «Це правда, що окроме Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки, і не земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане-брате?» Тарас Шевченко лист до Я. Г. Кухаренка[26].
  • «Товаришам-москвинам це не дуже-то припало до сподоби, бо, мовляв: „Так скоро й всю Росію рознесуть“. Наші ж земляки теж, захопившись своїм відродженням, нахвалялися на „кацапів“ і цим тільки загострювали міжтовариські відносини». Клим Поліщук у творі «У нетрях Латвії», 1917[27].

Завів кацап християнина,
Зарізати хоче.
Зав'язав йому назад руки,
Ніж широкий точить.
А кацапчук семиліток: Мало не брикає:
Кругом скаче коло тата: Та все промовляє:
«Да полна уж тачать батька!..
Будєт с нєго, будєт!..
Режь же, батька! то-то любо: Как трепаться будєт!» (Степан Руданський)

Фольклор

[ред. | ред. код]
  • Бог сотворив цапа, а чорт кацапа[28].

Похідні від слова «кацап»

[ред. | ред. код]

Існують також різні похідні від слова «кацап»: Росію називають «Кацапією», «Кацапєтовкою», «Кацапурією», «Кацапляндією» або «Кацапстаном»[29][неавторитетне джерело].

Інше

[ред. | ред. код]
  • У культовому радянському фільмі «Кін-дза-дза!» одна з двох категорій чи «рас» на планеті Плюк називається «пацаками». За одною з версій, «пацак» могло бути утворене шляхом зворотнього читання (ананімом) слова «кацап»[30]. Не заперечував подібну етимологію і сам режисер фільму Георгій Данелія: «Пацак — это, может быть, кацо, кацап, поц».[31].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кацап // Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М.: Гос. ин-т «Сов. энцикл.»; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935—1940. (4 т.)
  2. ↑ Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 29 червня 2021. каца́п ... [розм., зневажл.]
  3. ↑ Кацап [Архівовано 6 липня 2021 у Wayback Machine.] // Словник української мови: у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2014.
  4. ↑ Кацап // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ↑ Кацап. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  6. ↑ kacap // Inny słownik języka polskiego PWN / Mirosław Bańko. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2014. — Т. 1: A-Ó. — 582 с. — ISBN 9788301177973.
  7. ↑ а б А. З. Винников, В. И. Дынин, С. П. Толкачева. Локально-этнические группы в составе южнорусского населения Воронежского Края [Архівовано 2 січня 2019 у Wayback Machine.] // Вестник ВГУ. Серия: Гуманитарные науки. — Воронеж : Воронежский государственный университет, 2004. — № 2. — С. 87—96.
  8. ↑ Москвофільство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 5. — С. 1652.
  9. ↑ Кацап / Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  10. ↑ Фасмер II 213, Преображенский I 302, Bruckner 211
  11. ↑ Макс Фасмер пише щодо цього в своєму словнику: «С приставкой ка- от укр. цап „козел“; бритому украинцу бородатый русский казался козлом» Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 Кацап
  12. ↑ О происхождении слова «кацап» // Киевская старина. — 1901.— Т. 65. Кн. 3. Декабрь. — С. 474.
  13. ↑ Що значить слово «кацап»? // Життя і знання.— 1933.— Ч. 10.— С. 301.
  14. ↑ а б Кацап // Словник української мови, т. 1. А–К / Яворницький Д. I. — Катеринослав: Слово, 1920. — с. 341—342.(рос.)
  15. ↑ Кацап // Онацький Є. Українська мала енциклопедія.— Буенос-Айрес: Накл. адмін. УАП церкви, 1959. — Т. 5. — С. 615—616
  16. ↑ Олексій Мустафін. Прометей прикутий. Що українцям варто знати про татарську історію. Історична правда. 2023-04-24.
  17. ↑ (рос.)
    Коцап, кацап муж., тул., курск. раскольник

    Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866. [Архівовано 16 квітня 2018 у Wayback Machine.]

  18. ↑ Кацап / Словарь української мови [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] 1909 р. (Б. Грінченко)
  19. ↑ (рос.)
    Проклятые кацапы, какъ я послѣ узналъ, едятъ даже щи съ тараканами.

    Н. В. Гоголь. Вечера на хуторѣ близъ Диканьки. Повести, изданныя Пасичникомъ Рудымъ Панькомъ. Вторая книжка. Иванъ Федоровичъ Шпонька и его тетушка. II Дорога. — СПб.: Тип. А. Плюшара, 1832. — С. 278. (рос. дореф.)

  20. ↑ (рос.)
    Бросьте въ самомъ дѣлѣ кацапію, да поѣзжайте въ гетманщину.

    Письмо Н. В. Гоголя къ М. А. Максимовичу, 1833, 2 іюля // Письма Гоголя. Томъ первый. — СПб., 1901. — С. 253.

  21. ↑ (рос.)
    Бросьте в самом деле кацапию, да поезжайте в гетьманщину.

    Гоголь Н. В. Письмо Максимовичу М. А., 2 июля 1833 г. С.-Петербург [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений: [В 14 т.] / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, [1937—1952]. Т. 10. Письма, 1820—1835 / Ред. В. В. Гиппиус. — 1940. — С. 273—274.

  22. ↑ Білецький О. І. Письменник і епоха. — К.: Держлітвидав УРСР, 1963. — С. 397.
  23. ↑ 20.02 (4.03).1891 р. Лист Лесі Українки до сестри Ольги. www.l-ukrainka.name. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  24. ↑ Листи до різних осіб. 1839-1850. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 21 квітня 2021.
  25. ↑ До Я. Г. Кухаренка, 30 вересня 1842. С.-Петербург / Листи до різних осіб. 1839-1850. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 19 березня 2017.
  26. ↑ Листи до різних осіб. 1839-1850. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 6. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 19 березня 2017.
  27. ↑ Поліщук Клим. Вибрані твори / Упор. В. Шевчука; передм. С. Яковенка. — Київ: Смолоскип, 2008. — с.110 (ISBN 978-966-8499-68-5)
  28. ↑ [ч. «Пословицы» Кацап (великорус)] // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край. Югозападный отдел : Материалы и исследования = [Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ. Югозападный отдѣлъ] : в 7 т. / собр. П. П. Чубинский ; Имп. рус. геогр. о-во. — СПб. : [Тип. В. Киршбаума], 1877. — Т. 1 : [в 2 вып.] / изд. под наблюдением П. А. Гильтебрандта[ru], вып. 2 : Пословицы, загадки, колдовство. — С. 257. — [242] (225—467) с.(рос. дореф.)(ст. укр.)
  29. ↑ 7 ДНІВ-УКРАЇНА » «Бог створив цапа, а чорт кацапа» — як називають росіян у світі. 7days-ua.com (амер.). Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  30. ↑ Чатлано-пацакский словарь [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  31. ↑ Георгий Данелия: Я отказался продавать американцам права на «Кин-дза-дза». kinote.info. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кацап&oldid=43945580