Карл Оффманн
| Карл Оффманн | |
|---|---|
 | |
| Народився | 25 листопада 1940 Порт-Луї, Маврикій |
| Помер | 12 березня 2022[1] (81 рік) Порт-Луї, Маврикій |
| Країна |  Маврикій |
| Діяльність | політик |
| Посада | Президент Маврикію |
| Партія | Бойовий соціалістичний рухd |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди |  |
Карл Огюст Оффманн (фр. Karl Auguste Offmann, нар. 25 листопада 1940 — 12 березня 2022) — президент Маврикія з 25 лютого 2002 року по 1 жовтня 2003 року.
Народився в сім'ї з 7 дітей. Технічну освіту (в галузі залізниць) здобув на Маврикії. У 1963—1979 роках технік у таблоїді Daily Express. Навчався в Британії, фахівець у галузі політичних і соціальних наук, з 1965 року активно працював у громадських міжнародних організаціях, пов'язаних з питаннями освіти, соціальної роботи та розвитку в зоні Індійського океану. З 1979 року — директор друкарні католицької єпархії м. Порт-Луї.
З 1976 року в політиці, зробив невдалу спробу балотуватися в законодавчу асамблею. У 1978 році — один із засновників Маврикійської соціалістичної партії, яка в 1983 році увійшла в Бойовий соціалістичний рух Маврикія (МСМ).
У 1982—1995 роках — депутат Законодавчої асамблеї. У серпні 1983—1984 роках — міністр планування та економічного розвитку. У 1984—1986 роках — міністр місцевого самоврядування та кооперативів. Одночасно у 1983—1986 роках — редактор газети Daily Socialist. У 1986—1991 роках — міністр соціального забезпечення, виправних установ та національної солідарності, тоді ж одночасно статс-секретар уряду.
У 1987—1991 роках — генеральний секретар МСМ. В 1996—2000 роках — лідер МСМ. Після нищівної поразки партії на виборах 1995 року (19,8 % голосів проти 65,2 % у Лейбористської партії) створив Опозиційний блок ЧСЧ і Маврикійського бойового руху (МММ), який здобув перемогу на виборах 2000 року.
Був присутній на святкуванні 70-річчя Великої Жовтневої революції в Москві з 4 по 5 листопада 1987 року[2].
На парламентських виборах в 2000 роцы коаліція Маврикійського бойового руху і бойового соціалістичного руху отримала абсолютну більшість у парламенті[3], що дозволило їй обрати 25 лютого 2002 року Оффманна президентом Маврикія, після відмови двох його попередників підписати спірний антитерористичний законопроєкт[4]. Перебував на посаді до 7 жовтня 2003 року, коли подав у відставку на користь чинного прем'єр-міністра Анируда Джагнота, що переходив на пост глави держави згідно з урядовою коаліційною угодою, після чого виконуючим обов'язки глави держави став віце-президент Рауф Бундхун, поки Джагнот не був обраний на цей пост.
Стипендіат премії «програма для африканських президентів», заснованої Дослідницьким центром архівів африканських президентів (APARC) Бостонського університету, під керівництвом Чарльза Стіта[5]. Переконаний прихильник безкоштовної освіти та охорони здоров'я, розвиненого соціального забезпечення та ряду інших соціальних послуг.
Дружина — Марія Муту, має двох синів — Жиля Бернара і Ханса Еріка.
- ↑ а б https://www.lexpress.mu/article/405958/karl-offmann-ancien-president-republique-est-decede
- ↑ Встреча представителей партий и движений, прибывших на празднование 70-летия Великого Октября. Москва, 4-5 ноября 1987 г. Политиздат, 1988. ISBN 5-250-00102-5
- ↑ Главный редактор: Н.А. Симония; редколлегия: В.Л. Макаров, А.Д. Некипелов, Е.М. Примаков. Маврикий // Энциклопедия стран мира. — М.: НПО «Экономика», РАН, отделение общественных наук. — 2004.
- ↑ Profiles of People in Power: The World's Government Leaders — Roger East, Richard Thomas — Google Книги. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 9 січня 2022.
- ↑ Возвращение к нормальной жизни. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 9 січня 2022.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |