Ері Оттерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ері Оттерс
Ліга Онтарійська хокейна ліга
Заснована 1996
Історія 1953-60 - Гамільтон Тайгер-Кьюбс
1960-74 - Гамільтон Ред Вінгз
1974-76 - Гамільтон Фінкапс
1976-77 - Сент-Кетерінс Фінкапс
1977-78 - Гамільтон Фінкапс
1978-84 - Брантфорд Александерс
1984-88 - Гамільтон Стілгокс
1988-96 - Ніагара-Фоллс Тандер
1996-зараз - Ері Отерс
Домашня арена Ері Інсуренс Арена
Місто Ері, Пенсільванія, США
Кольори                    
Генеральний менеджер Канада Шервуд Бессін
Головний тренер Канада Кріс Кноблауч
CMNS: Ері Оттерс у Вікісховищі

«Ері Оттерс» (англ. Erie Otters) — американський молодіжний хокейний клуб, що представляє місто Ері, штат Пенсільванія. Команда виступає у середньозахідному дивізіоні західної конференції хокейної ліги Онтаріо. Домашнім майданчиком «видр» є Ері Інсуранс Арена, котра здатна вмістити до 5,5 тис. вболівальників.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Історія франшизи почалася в середині минулого століття, коли була створена команда «Гамільтон Тайгер Кьюбс». Наступні десятиліття клуб неодноразово змінював як свою назву, так і місце прописки. Нарешті в 1996 році команда «Ніагара-Фоллс Тандер» переїхала в американський штат Пенсільванія, де і був створений клуб «Ері Отерс».[2]

На нововму місці команда отримала солідну вболівальницьку підтримку: в середньому на домашніх матчах «Отерс» присутні більше 3,5 тисяч фанів.[3]

За 17 сезонів, проведених в ОХЛ, «видри» лише одного разу зуміли виграти кубка Робертсона (трофей, що вручається найкращій команді ОХЛ), у 2002 році. Того ж року команда брала участь у розіграші Меморіального кубку, однак поступилася на стадії півфіналу.

Результати по сезонах

[ред. | ред. код]

Скорочення: І = Ігри, В = Виграші, Н = Нічиї, П = Поразки, ПО = Поразки не в основний час гри, ГЗ = Голів забито, ГП = Голів пропущено, О = Очки

Сезон Ліга І В Н П ПО ГЗ ГП О Місце Плей-оф
1996-1997 ОХЛ 66 23 7 36 - 240 260 53 13-е з 17 Програш в чвертьфіналі дивізіону
1997-1998 ОХЛ 66 33 5 25 3 261 252 74 9-е з 18 Програш в чвертьфіналі дивізіону
1998-1999 ОХЛ 68 31 4 33 - 271 297 66 12-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
1999-2000 ОХЛ 68 33 4 28 3 224 229 73 10-е з 20 Програш в півфіналі конференції
2000-2001 ОХЛ 68 45 10 11 2 264 171 102 1-е з 20 Програш у фіналі конференції
2001-2002 ОХЛ 68 41 4 22 1 246 218 87 4-е з 20 Чемпіони
2002-2003 ОХЛ 68 24 6 35 3 181 248 57 17-е з 20
2003-2004 ОХЛ 68 29 6 26 7 221 212 71 10-е з 20 Програш в півфіналі конференції
2004-2005 ОХЛ 68 31 6 26 5 186 207 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2005-2006 ОХЛ 68 26 - 35 7 219 266 59 17-е з 20
2006-2007 ОХЛ 68 15 - 50 3 209 378 33 20-е з 20
2007-2008 ОХЛ 68 18 - 46 4 206 343 40 19-е з 20
2008-2009 ОХЛ 68 34 - 29 5 233 239 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2009-2010 ОХЛ 68 33 - 28 7 257 259 73 11-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2010-2011 ОХЛ 68 40 - 26 2 281 227 82 9-е з 20 Програш в чвертьфіналі конференції
2011-2012 ОХЛ 68 10 - 52 6 169 338 26 20-е з 20
2012-2013 ОХЛ 68 19 - 40 9 206 312 47 19-е з 20
2013-2014 ОХЛ 68 52 - 14 2 312 170 106 2-е з 20 Програш у фіналі конференції

Гравці

[ред. | ред. код]

Найвідоміші хокеїсти

[ред. | ред. код]

Номери, що не використовуються

[ред. | ред. код]
  • 16 — Бред Бойс, нападник (1998-2002, 233 матчі).
  • 18 — Вінс Скотт, нападник (2003-2007, 202 матчі). Виведено з обігу 2010 року[4]

Український слід

[ред. | ред. код]

За роки існування команди, за неї виступали двоє українців. Харків'янин Павло Штефан зіграв у складі «Ері» 18 поєдинків у сезоні 2000-2001 років. Інший українець, киянин Олександр Караульщук, провів в «Отерс» три повних сезони з 2001 по 2004 роки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ erieevents.com. Erie Insurance Arena Facilities. Архів оригіналу за 14.02.2014. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
  2. ↑ Franchise History. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
  3. ↑ hockeydb.com. Erie Otters Statistics and History. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
  4. ↑ goerie.com (14.06.2010). Otters set to retire Scott's No. 18. Процитовано 20.07.2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ері_Оттерс&oldid=43765775