Діно Буццаті
| Діно Буццаті | ||||
|---|---|---|---|---|
| Dino Buzzati | ||||
 Діно Буццаті | ||||
| Народився | 16 жовтня 1906[1][2][…] Беллуно, Венето, Італія[4] | |||
| Помер | 28 січня 1972[1][2][…] (65 років) Мілан, Італія[5][6][4] ·рак підшлункової залози | |||
| Країна |  Італія[7] Королівство Італія | |||
| Діяльність | драматург журналіст письменник художник | |||
| Alma mater | Державний Університет Мілана | |||
| Напрямок | новела | |||
| Magnum opus | The Tartar Stepped і Ель Кукуй | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Батько | Giulio Cesare Buzzatid | |||
| Брати, сестри | Adriano Buzzati-Traversod | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: dinobuzzati.it | ||||
|
| ||||
 Діно Буццаті у Вікісховищі | ||||
Ді́но Буцца́ті (італ. Dino Buzzati; 16 жовтня 1906, Беллуно, Італія — 28 січня 1972, Мілан) — італійський новеліст, журналіст, драматург, художник. Автор великої кількості сюрреалістичних і фантастичних романів та оповідань, настільки, що його неодноразово називали «італійським Кафкою»[8], він вважається, разом з Італо Кальвіно, Томмазо Ландольфі та Хуаном Родольфо Вілкоком, одним з найвидатніших письменників-фантастів Італії 20-го століття: його найвідомішою книгою є «Тартарська пустеля» (італ. Il deserto dei Tartari), роман 1940 року.
Навчався в Мілані, отримав диплом юриста, все життя пропрацював журналістом в газеті «Кор'єре делла сера».
Проза Буццаті тяжіє до фантастики, нерідко має характер притчі, в цьому плані його часто співставляють з Едгаром По, Кафкою. У найвідомішій книзі Буццаті, романі «Татарська пустеля» (1940), розповідається про забутий всіма форт на межі з пустелею, з боку якої очікується нашестя. Всі, хто знаходиться у форті, живуть очікуванням полчищ, з якими вони зможуть битися, і бачать себе рятівниками країни. Ті, хто опинився у фортеці, не можуть її покинути. За книгою був знятий однойменний фільм Валеріо Дзурліні (1976). Герої розповідей «Коломбр», «Сім гінців» — раби і жертви власних ідей.
Як художник ілюстрував свої книги, працював у театрі.
- 1993 : «Таємниця старого лісу» / (Il segreto del bosco vecchio)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Dino Buzzati
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118518178 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ Corriere della Sera - Parole in Viaggio. www.corriere.it. Процитовано 16 вересня 2023.
- Буццаті Діно // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 210. — ISBN 966-692-578-8.
- Буццаті, Діно // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буццаті, Діно
- http://www.noosfere.org/icarus/livres/Auteur.asp?numauteur=1268 [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.fantastika3000.ru/authors/b/buzzati.d/buzzati.htm [Архівовано 3 березня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про італійського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
