Перейти до вмісту

Джое Май

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джое Май
нім. Joe May
Ім'я при народженніДжозеф Отто Мендель
Дата народження1 листопада 1880(1880-11-01)
Місце народженняВідень, Австрія
Дата смерті29 квітня 1954(1954-04-29) (73 роки)
Місце смерті
ПохованняГоллівуд-Форевер[1]
ГромадянствоНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
США США
Alma materEast St. Louis Senior High Schoold
Професіякінорежисер,
кінопродюсер
Кар'єра1912-1944
IMDbID 0562004
CMNS: Джое Май у Вікісховищі

Джое Май (нім. Joe May, також Джо Мей, справжнє ім'я Джозеф Отто Мендель (нім. Joseph Otto Mandel); * 7 листопада 1880 Відень, Австрія — † 29 квітня 1954, Лос Анджелес, США) — німецький і американський кінорежисер і продюсер австрійського походження, один з піонерів німецького кінематографа.

Біографія та кар'єра

[ред. | ред. код]

Джозеф Отто Мандель народився у Відні. Після навчання у Берліні і різноманітних випадкових робіт, він почав свою творчу кар'єру як режисер оперет у Гамбурзі. У кіно дебютував у 1912 році, а у 1915 заснував власну виробничу кінокомпанію[2], започаткувавши там постановки успішних серійних стрічок пригодницького жанру, героями яких став детектив Стюарт Веббс (1913–1914), який уперше з'явився у фільмі «Таємнича вілла» (1914) та, згодом, Джое Деббс.

Під час першої світової війни Май після численних детективних стрічок береться за серйозніший проект — «Хільде Варрен і смерть» («Hilde Warren und der Tod», 1917), сценарій якого написав демобілізований австрійський офіцер Фріц Ланг[3].

У 1920-х роках Джое Май під впливом стилю «камершпіле» і «Нової речовинності» поставив свої найкращі фільми «Повернення додому» (1928) і «Асфальт» (1929). У 1934 році після приходу до влади Гітлера емігрував з Німеччини, переїхав до Голлівуду, де упродовж 1930-х років поставив низку малозначущих в художньому відношенні фільмів на зразок «Повернення людини-невидимки» (1940). Згодом полишив кіно і відкрив ресторан у Голлівуді.

Був одружений з акторкою Міа Май, від шлюбу з якою мав доньку, Єву Май, що також стала акторкою.

Обрана фільмографія

[ред. | ред. код]
В Німеччині
У США

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Зигфрид Кракауэр. От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — 320 с. — 10 000 прим.
  • Беленький И. Ранний немецкий кинематограф // Лекции по всеобщей истории кино: Годы беззвучия: Кн. 1, Кн.2: Учебное пособие / Отв. редактор В. А. Луков. — М. : Гуманитарный институт телевидения и радиовещания им. М. А. Литовчина (ГИТР), 2008. — С. 103-104-. — 2000 прим. — ISBN 978-5-94237-032-9.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gaugusch G. (unspecified title)Wien: Amalthea Signum Verlag, 2016. — S. 2074. — ISBN 978-3-85002-773-1
  2. Halle, ed. by Randall; McCarthy, Margaret (2003). Light motives : german popular film in perspective. Detroit (Mich.): Wayne state university press. с. contents. ISBN 0814330452.
  3. Бернар Эйзеншиц. Немецкое кино. 1895–1933. Киноведческие записки. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 17.01.2015.