Великомихайлівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гросулівський район)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великомихайлівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Розташування району
Колишній район на карті Одеська область Одеська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР) →
Україна Україна
Область: Одеська область Одеська область
Код КОАТУУ: 5121600000
Утворений: 7 березня 1923 р.[2]
Ліквідований: 30 грудня 1962 р.[1]
Відновлений: 4 січня 1965 р.[3]
Ліквідований: 17 липня 2020 р.[4]
Населення: 30044 (на 1 липня 2020)[5]
Площа: 1436 км²
Густота: 21.2 осіб/км²
Тел. код: +380-4859
Поштові індекси: 67100—67154
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Велика Михайлівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 22
Міста: 1
Смт: 2
Селища: 1
Села: 79
Районна влада
Голова ради: Лаптієнко Катерина Максимівна
Голова РДА: Дем'яненко Олександр Сергійович[6]
Вебсторінка: Великомихайлівська РДА
Великомихайлівська районна рада
Адреса: 67100, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, смт. Велика Михайлівка, вул. Центральна, 123
Мапа
Мапа

Великомихайлівський район у Вікісховищі

Великомиха́йлівський райо́н (до 15.12.1945 року Гросулівський) — колишній район Одеської області України, займав територію 143.6 тис. га. Адміністративним, господарським і культурно-побутовим центром району було селище міського типу Велика Михайлівка.

Історія

[ред. | ред. код]

7 березня 1923 року було створено Гросулівський район Одеської округи з Ново-Петрівскої, Касельської та Розаліївської волостей з центром у Гросуловому[2].

30 грудня 1962 року район був ліквідований, Гребениківська, Мигаївська, Новоселівська і Слов'яно-Сербська сільради ввійшли до складу Роздільнянського району, смт Велика Михайлівка та сільради Великокомарівська, Великоплосківська, Комарівська, Новоборисівська, Полезненська і Тростянецька — до Фрунзівського району.

4 січня 1965 року Великомихайлівський район був заново створений у складі: Великомихайлівської селищної ради і Великокомарівської, Векоплосківської, Кіровської, Комарівської, Новоборисівської, Полєзненської та Тростянецької сільрад Фрунзівського району; Михайлопільської сільради Комінтернівського району; Цебриківської селищної ради і Гребениківської, Мигаївської, Новоселівської, Петрівської, Слов'яно-Сербської, Чапаєвської та Червонознам'янської сільрад Роздільнянського району.

Великомихайлівський район був ліквідований 17 липня 2020 року[7]. Більша частина ліквідованого району ввійшла до складу нового Роздільнянського району, лише території трьох сільрад ввійшли до складу Знам'янської громади Березівського району.

Географія

[ред. | ред. код]

Район був розташований на заході області. Він межував на півночі з Захарівським і Ширяївським, на сході — з Іванівським, на півдні з Роздільнянським районами Одеської області. На заході — з Республікою Молдова. Клімат помірно континентальний, посушливий.

Захарівський район Ширяївський район
Молдова Молдова Ширяївський район
Молдова Молдова Роздільнянський район Іванівський район

На території району створено ландшафтний заказник місцевого значення Фрасине.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]

Промисловість району, в основному, представлена підприємствами сільськогосподарської, харчової та переробної діяльності. Станом на 2008 рік у районі працюють 54 сільськогосподарські агроформування різних форм власності.

В районі працюють відділення Ощадбанку та «ПриватБанку».

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить залізнична магістраль ОдесаКиїв із залізничними станціями: Іванівка, Веселий Кут, Мигаєве, а також автошлях E95М05.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 15 395 3671 2232 4586 3414 1437 55
Жінки 17 289 3424 2141 4443 4083 2996 202


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 25941 79,36 %
росіяни 4733 14,48 %
молдовани 1247 3,81 %
болгари 348 1,06 %
вірмени 97 0,30 %
інші 321 0,98 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 26266 80,36 %
російська 5020 15,36 %
молдовська 963 2,95 %
болгарська 177 0,54 %
вірменська 86 0,26 %
інші 175 0,54 %

Населення району мешкає у 82 населених пунктах (із них 2 селища міського типу), що входять до 2 селищних та 22 сільських рад і станом на 2015 рік становило 31 083 осіб, з них міського — 8 492, сільського — 22 591 осіб[10].

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великомихайлівського району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 45,42 % (проголосували 10 222 із 22 507 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,98 % (4 496 виборців); Сергій Тігіпко — 15,63 % (1 598 виборців), Юлія Тимошенко — 10,75 % (1 099 виборців), Олег Ляшко — 6,39 % (653 виборців), Петро Симоненко — 6,04 % (617 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,16 %.[11]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

На території району функціонують 27 шкіл, аграрний ліцей. Вісім дитячих дошкільних установ.

В охороні здоров'я функціонує 6 лікувальних установ, 2 лікарні, 4 амбулаторії, 28 фельдшерсько-акушерських пункти, відділення швидкої невідкладної допомоги, 6 аптек.

Функціонує історико-краєзнавчий музей.

Наявність 24 клубів і будинків культури на 8,7 тис. місць.

Випускається районна газета «Єдність».

У районі функціонує футбольний клуб «Атлетик», дитяча юнацька спортивна школа.

Електропостачання району здійснюється від Центрального підприємства електромереж.

Послуги електрозв'язку надає Великомихайлівський цех Іванівського центру електрозв'язку Одеської дирекції Укртелеком.

Послуги поштового зв'язку надає Великомихайлівська дільниця з надання послуг поштового зв'язку Ширяєвського ЦПЗ № 3 Одеської дирекції Укрпошта.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УКАЗ Президії ВР УРСР від 30 грудня 1962 р.«Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  2. а б Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 22.
  3. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Головне управління статистики в Одеській області. www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  6. Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 8/2020-рп «Про призначення О.Дем’яненка головою Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області»
  7. Про утворення та ліквідацію районів. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 липня 2020.
  8. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Одеська область [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
  9. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Одеська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 травня 2017.
  10. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 15 червня 2016.
  11. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 31 березня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]