Ворожеська
| озеро Ворожеська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°16′34″ пн. ш. 24°11′34″ сх. д. / 48.276111111111° пн. ш. 24.192777777778° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Регіон | Закарпатська область | |||
| Розташування |
Україна Закарпатська область, Рахівський район, масив Свидовець | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | високогірне | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 0,7 км² | |||
| Висота | 1460 м | |||
| Глибина макс. | 4,5 м | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 0 г/л | |||
| Температура | до +12°C влітку °C | |||
| Басейн | ||||
| Витікають | притока річки Апшинець | |||
| Інше | ||||
  Ворожеська (Україна) | ||||
| ||||
|
| ||||
 озеро Ворожеська у Вікісховищі | ||||
Вороже́ська[1] (інші назви — Ворожеска, Трито́н) — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, високогірне озеро в Українських Карпатах. Розташоване в межах Рахівського району Закарпатської області.
Озеро льодовикового походження. Лежить на висоті 1460 м над р. м., в одному з льодовикових карів, на північних схилах масиву Свидовець.
Складається з двох невеликих водойм. Верхнє (більше) озеро має круглу форму (діаметр 95 м, площа 0,7 га, глибина до 4,5 м). Нижнє озеро, розташоване на 15 м нижче від верхнього, видовженої форми (довжина 76 м, ширина 28 м, площа близько 0,2 га, глибина до 1,9 м). Живиться водами потоку, який бере початок у сніжнику, складеному фірновим льодом, який повністю тане лише в найжаркіші роки. Вода в озері чиста, досить прозора і досягає влітку до +12 тепла. Дно похиле, замулене. Фауна представлена окремими видами мікроскопічних ракоподібних. Об'єкт туризму.
На захід від Ворожеськи розташоване озеро Апшинець, на південний захід — озеро Догяска, на південний схід — гора Великий Котел (1771 м).
Найближчий населений пункт — село Чорна Тиса.
ГО «Карпатські стежки» біля озера встановили охоронний знак.
|
Жилися-були в матері два сини. Були вони гарні, добрі й сильні. Улітку випасали отари на гірській полонині, а взимку допомагали по господарству біля будинку. Одного разу зустріли хлопці дуже гарну дівчину. Кликали її Марічка, була вона з довгою русявою косою й дуже гарна собою. Обоє брати її полюбили. Що ж тут робити? І вирішили так: хто першим перепливе гірське озерце, що виднілося в ущелину між горами, тому й дістанеться Марічка. Але як тільки вони доплили до середини озера, через гору набігла чорна хмара і почалася страшна бура. Вода в озері здійнялася, налетіла більша хвиля — і братів затягло на дно, у страшну безодню. Довго чекала їхня мати, але не дочекалася, не побачила їх більше й Марічка. А недалеко від того озера, пастухи пасли овець, все це бачили й знали тих хлопців. Спустилися в село й розповіли їх матері. Побігла мати до того озера, упала на коліна й, заламавши руки, плакала й кричала: «Озеро, озеро! Чому ти таке вороже до мене, навіщо моїх синів-близнюків погубило?» А вітер підхопив: «Вороже...вороже...». Відтоді те озеро й почали називати Ворожеским. | 
|
-
Озеро Ворожеска та сніжники на схилах з яких водойма бере воду. -
Коні йдуть на водопій до джерела, що живить озеро -
Вівці біля озера -
Озеро Ворожеське та хребет Апшинець -
Панорама на озеро -
Захід сонця
- Таємниче карпатське озеро Ворожеська [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] | Про озеро, маршрути до озера, фото, карта, відгуки туристів
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Ворожеска [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.